Контрольна робота Порівняльна характеристика групових та індивідуальних форм прийняття рішень

Вступ

Розділ 1. Прийняття рішень як психологічний процес

Розділ 2. Переваги та недоліки групової форми прийняття рішень

Розділ 3. Переваги та недоліки індивідуальної форми прийняття рішень

Висновки

Список використаної літератури

Актуальність даної теми полягає в тому, що процес прийняття індивідуальних та групових рішень є невід’ємною частиною управлінського циклу у функціонуванні будь-якої організації. Адже сам процес управління складається із сукупності рішень, які доводиться приймати керівнику. І саме від того, наскільки грамотно, своєчасно й обґрунтовано ухвалюється те, чи інше управлінське рішення, залежить доля як окремих підприємств і організацій, так і держави в цілому. А це, в свою чергу, неможливо без професійно виваженої оцінки ситуації, вміння систематизувати наявну інформацію і обрати правильне стратегію прийняття рішень для досягнення поставленої мети. Це також є причиною широкого обговорення проблеми прийняття управлінського рішення не лише у психології, але і в економіці, соціології, серед спеціалістів у галузі менеджменту.

Отже, прийняття управлінського рішення – це творчий, багаторівневий процес, у якому поєднується аналітика, логіка, мотивація, воля, інтелектуальні здібності й функціональні обов’язки керівника того, чи іншого рівня. При цьому завжди слід пам’ятати постулат Максимена: „Завжди бракує часу, щоб виконати роботу як треба, але завжди є час, щоб її переробити”.

Вирішення питання про те, який саме стиль прийняття рішення є найбільш ефективним та як саме повинен проходити цей процес залишається актуальним. Не зважаючи на значну кількість досліджень, публікацій, проблема залишається відкритою. Психологи все ще працюють над розробкою ідеальної стратегії прийняття рішень в управлінні організацією.

Предмет даної роботи – індивідуальні та групові форми прийняття рішень.

Мета даної роботи: провести порівняльну характеристику групових та індивідуальних форм прийняття рішень.

Завдання:

- визначити поняття прийняття рішення як психологічного процесу;

- проаналізувати переваги та недоліки групової форми прийняття рішень;

- проаналізувати переваги та недоліки індивідуальної форми прийняття рішень;

- здійснити порівняльну характеристику групових та індивідуальних форм прийняття рішень.

У функціонуванні системи управління організацією якість управлінського рішення певною мірою залежить від індивідуальних здібностей керівника, його теоретичної та практичної підготовки. Керівник, приймаючи рішення, повинен передбачати можливі позитивні та негативні наслідки від здійснення запропонованого рішення, а також затрати, пов'язані з його реалізацією. Мистецтво прийняття управлінських рішень полягає у виборі оптимальних методів і прийомів, які забезпечують досягнення поставлених цілей з мінімальними затратами за допустимого рівня ризику.

Ефективність діяльності установ, закладів залежить від якості прийнятих управлінських рішень. Це визначає важливість оволодіння кожним менеджером теоретичних знань і навичок розробки управлінських рішень.

Аналізуючи основні види управлінських рішень в організації, їх можна поділити па індивідуальні та колегіальні.

Вибір того чи іншого виду рішення визначається характером існуючої проблеми.

Керівник, як правило, приймає індивідуальні рішення при розв’язанні простих поточних завдань, пов’язаних зі звичайною ситуацією.

Колегіальне прийняття рішень — це вибір, який здійснюється групою з декількох альтернатив в умовах взаємного обміну інформацією при вирішенні загальної для всіх членів групи завдань.

Використання менеджерами колегіальних форм прийняття управлінських рішень передбачає врахування ними як додаткових можливостей, так і труднощів, що можуть виникати.

1. О. В. Винославська Психологія. Навчальний посібник.: - Київ, ІНКОС, 2005.

2. Опорні конспекти з психології і педагогіки. Ященко В. М. – К., 2004.

3. Психологія управління. Орбан-Лембрик Л. Е.: - К., 2003.

4. Савельєва В. С. Психологія управління: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 320 с.

5. Трусов В. П. Социально-психологические исследования когнитивных процессов. - Л., 2000.