Курсова робота Концепт брутальності в німецьких казках

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКИХ КАЗОК

1.1. Поняття та особливості німецьких казок

1.2. Основні види німецьких казок

1.3. Мовні засоби вираження культурних концептів в німецьких казках

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТ БРУТАЛЬНОСТІ В НІМЕЦЬКИХ КАЗКАХ

2.1. Інтерпретаційний аналіз концепту брутальність

2.2. Структура значення концепту брутальність в німецьких казках

2.3. Основні семи концепту брутальність

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основний постулат когнітивної лінгвістики як одного з найпопулярніших мовознавчих напрямів нашого часу зводиться до думки про те, що мова є не тільки відкритою системою знаків, яка перебуває в стані безперервного розвитку, але і особливим способом репрезентації знань людини про світ, своєрідним способом включення конкретної людської свідомості (і, відповідно, певної картини світу) в глобальну картину світу.

На наш погляд, мета такого включення полягає в тому, щоб скоротити кут у світосприйнятті не тільки носіїв різних мов і культур, але й у сприйнятті носіїв однієї і тієї ж культури. Як пише Л. Вайсгербер, мова сама по собі є картиною світу, вираженням культури і духу народу, а значить, вивчення тієї чи іншої культури неможливе без вивчення основної для цієї культури мови. Відзначимо, що дана дефініція важлива не тільки при вивченні тих чи інших культури і мови в їх сучасному стані, але і при діахронічному підході до їх дослідження. Тому, якщо перед дослідником поставлено завдання вивчити хоча б один аспект будь-якої культури, що не є для нього рідною, йому необхідно пам'ятати про те, що на формування цієї мови впливає сукупність культурних кодів, заснованих на історичних реаліях (в тому числі – політичних процесах), територіальних особливостях, типі мислення або навіть світогляду, чільного в заданий час і т. д.

Так, наприклад, більш або менш повне сприйняття німецької культури неможливе без наявності фонових знань про її мову і літературу, без уявлення про ключові фігури, що формували цю культуру в тому вигляді, в якому вона існує на даний момент.

Німецька поезія й проза нам добре відомі й вивчаються в шкільних курсах літератури - Ґете, Гейне, Шиллер й інших. Німецький романтизм - це ціла епоха у світовій літературі. Найвідоміші німецькі казкарі - брати Грімм - прекрасно нам знайомі з раннього дитинства.

Німецькі казки завжди дуже цікаві й повчальні. Але саме головне - доступні для розуміння. Якщо японці або американці, наприклад, віддають перевагу сюжету, то в німецьких народних казках завжди є мораль. А це надто важливо для формування моральності в дитячих розумах. Проте, концепт брутальності в німецьких казках також присутній, що й становить актуальність нашого дослідження.

Отже, метою курсової роботи є дослідження концепту брутальності в німецьких казках.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

1. Розглянути поняття та особливості німецьких казок.

2. Охарактеризувати основні види німецьких казок.

3. Проаналізувати мовні засоби вираження культурних концептів в німецьких казках.

4. Провести інтерпретаційний аналіз концепту брутальність.

5. З’ясувати структуру значення концепту брутальність в німецьких казках.

6. Дослідити основні семи концепту брутальність.

Об’єкт дослідження – концепт брутальності.

Предмет дослідження – особливості вияву концепту брутальності в німецьких казках.

Методи дослідження: генетичний, порівняльний і типологічний методи.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел.

Отже, можна дійти висновку, що для казок різних народів світу властива подібність ідей, тем, сюжетів, образів. Більшість казкових мотивів популярна у світовому, загальнослов'янському й українському фольклорі, що доказує спільність відповідного жанру багатьох народів.

В основі казки — захоплива розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами - сказаннями, сагами, легендами, переказами, епічними піснями, - казки не пов'язані безпосередньо з міфологічними уявленнями, а також історичними особами і подіями.

Для них характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачини, кінцівки та ін.), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Сюжет казки багатоепізодний, з драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням.

Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, співвідносними з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їх життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря). Тому казки, як правило, побутують у багатьох варіантах.

Національна специфіка казкової традиції, в тому числі української, виявляється у мові, побутових подробицях, типовості образів і характерів.

А особливе виховне значення має індивідуалізована мова казок з дотепними жартами та примовками, що відображають типові риси характеру українського народу (добру вдачу, поетичність, ліризм, м'який гумор та ін.).

У другому розділі ми звернули увагу на використання концепту брутальності у німецьких казках.

Для аналізу нами було обрано твір Вільгельма Хауфа «Der Zwerg Nase» («Карлик Ніс»). Вибір даного матеріалу зумовлений тим, що саме в тексті цієї казки досліджуваний нами концепт вербалізований найбільш яскраво.

Таким чином, на основі аналізу тексту літературної казки «Der Zwerg Nase» можна зробити наступні висновки:

- Виявляється масивне присутність концепту грубість у цьому творі.

- Концепт брутальність реалізується в даному творі різними шляхами: мовні характеристики персонажів, їхні дії і вчинки, авторські відступи і ремарки. Однак важливо зауважити при цьому, що слово die Roheit або його синоніми в тексті казки не вжито жодного разу. Лексично концепт грубість реалізується переважно такими словами й словосполученнями: du bist ein unverschämtes altes Weib, schlechtes Zeug, schlechte Ware, der Unverschämte, wackle nur nicht so garstig mit dem Kopf hin und her, dein Hals ist ja so dünn wie ein Kohlstengel, schlechtes Gesindel, häßlich, häßliche Mißgeburt, häßlicher Zwerg, gehe deines Weges!, форт, fort!, deine Gaukelein, er wie ein Hund von der Tür seines Vaters gejagt werde, ihr Hunde, Hund von einem Zwerg, du Hund, der Schimpf, deinen groβen Kopf, deine schlechte Kocherei, rufen, schwatzen.

- У ряді випадків у цій казці В. Хауфа концепт грубість практично зливається з концептом жорстокість.

1. Алефиренко Н. Ф. Лингвокультурология: ценностно-смысловое пространство языка. – М.: 2010.

2. Бехта І. Текст в парадигматичній системі наукових лінгвістичних концепцій кінця XX - початку XXI століття: актуальні та віртуальні стратегії розвитку. Дискурс іноземномовної комунікації (колективна монографія). - Львів: Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 495 с.

3. Вайсгербер Л. Родной язык и формирование духа. Изд. 2-е, испр. и доп. - М.: Едиториал УРСС, 2004. - 232 с.

4. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. – М.: АСТ, 2010. – 192 с.

5. Гузь О. О. Казки братів Грімм [Текст]: [2 уроки] / О. О. Гузь // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2015. - № 7/8. - С. 23-29.

6. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь. - М., Русский язык Медиа, 2008. - 844 с.

7. Келер В. Прекрасная весна, у которой не было осени. - С. 5-11. / Вильгельм Гауф. Сказки. – Ленинград «Художник РСФСР», 1979.

8. Леонгард К. Акцентуированные личности. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000.

9. Потебня А. А. Мысль и язык. – Киев,1993. - С. 166-167, 170.

10. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. - Запоріжжя, 2008. - 331 с.

11. Циганкова Л. Ю. Сенс зображення пригод головного героя казки Вільгельма Гауфа "Маленький Мук" [Текст] / Л. Ю. Циганкова // Зарубіжна література в школах України. - 2015. - № 7-8. - С. 77-79.

12. Beit Hedwig von: Symbolik des Märchens 1-3. - Bern 1952-57 (4. Aufl. 1977).

13. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. 2nd ed. Cambridge, 2000. - Р. 336-341.

14. Das selbstverständliche Wunder. Die Welt im Spiegel des Märchens. Mit Beiträgen von W. Solms u. a. - Karlsruhe, 1996.

15. Grätz Manfred: Das Märchen in der deutschen Aufklärung. Vom Feenmärchen zum Volksmärchen. – Stuttgart, 1988.

16. Jakob Grimm: Deutsche Mythologie. 3 Bände. Nachdruck der von Elard H. Meyer besorgten 4. Auflage, Berlin 1875 bis 1878.

17. W. Hauff. Der Zwerg Nase. / Hauffs Werke in zwei Bänden. Zweiter Band. Ss. 137-169. – Aufbau Verlag Berlin und Weimer, 1979.

18. Герцен А. И. Былое и думы. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://az.lib.ru/g/gercen_a_i/text_0090.shtml (дата обращения - 10.10.2015).