Дипломна робота Лексико-стилістична специфіка романтичної поезії (на матеріалі творів Дж.Г. Байрона, У. Водстворта, П.Б. Шеллі)
Код роботи: 6067
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Лексикологія англійської мови
Тема: Лексико-стилістична специфіка романтичної поезії (на матеріалі творів Дж.Г. Байрона, У. Водстворта, П.Б. Шеллі)
Кількість сторінок: 86
Дата виконання: 2019
Мова написання: українська
Ціна: 2000 грн
Вступ
Розділ 1. Поезія – жанр літератури
1.1. Особливості поезії як жанру літератури
1.2. Жанри поезії
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Особливості англійського романтизму
2.1. Романтизм як літературний напрямок та світогляд
2.2. Англійський романтизм: основні тенденції розвитку
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Лексико-семантичні особливості романтичної поезії
3.1. Особливості художньої мови Дж. Байрона
3.2. Естетика романтизму та поезія Уільяма Водсворта
3.3. Романтична поетика творчості П.Б. Шеллі
Висновки до розділу 3
Висновки
Список використаної літератури
Поезія це – вершина розвитку літератури, вона є одним з найцікавіших та найдосконаліших творінь людства. Неповторність та естетична цінність поетичного твору залежить від певного, характерного тільки для нього набору та організації лексичних одиниць. Оскільки мовні одиниці в художньому тексті виконують подвійну функцію – комунікативну та естетичну, – слово у ньому може реалізовувати не тільки свої безпосередні номінативні значення, але й художньо-стилістичні, зі всіма притаманними їм емоційними, експресивно-образними компонентами.
Особливості використання лексичних одиниць повністю розкриваються лише у цілісному контексті твору. Деякі слова зазнають різкого семантичного зсуву, який підготовлений мікро- i макроконтекстом, набувають незвичайної сутності i стають важливими художньо-образними елементами ідейно-естетичної структури поетичного твору.
Дослідження художньої мови передбачає виділення набору маркованих елементів у тексті поетичного твору та вивчення тих зв’язків, які встановлюються між мовними одиницями, релевантними для виявлення ідентифікаційних характеристик твору. Такий аналіз мови проводиться шляхом виділення лексичних угрупувань різного об’єму (семантичне поле, лексико-семантична група), які характерні власне для цього твору та зумовлені взаємодією лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів.
Дослідження мови поезії є досить широким полем для вивчення, оскільки поети використовують велику кількість різноманітних мовних засобів.
Видатні англійські поети епохи Романтизму – Джордж Гордон Байрон, П.Б. Шеллі, Уільям Водсворт, досягнули надзвичайних успіхів у розвитку ліричної поезії, яка характеризується майстерним поєднанням різноманітних лексико-стилістичних засобів, що є досить недослідженим явищем їх довершеної поезії.
Тому, актуальність даного дослідження полягає у тому, що вперше досліджується образний простір поезій означених англійських письменників та лексико-стилістичні засоби його вираження. Дослідження присвячене вивченню лексичної системи поетів та висвітлює цілу низку питання індивідуального поетичного стилю Джорджа Гордона Байрона, П.Б. Шеллі, Уільяма Водсворта.
Метою дослідження є виявлення лексико-стилістичних особливостей поетичного мовлення Джорджа Байрона, П.Б. Шеллі, Уільяма Водсворта, зокрема визначення особливості функціонування мовних засобів у поезії.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. Розглянути особливості поезії як жанру літератури.
2. Охарактеризувати жанри поезії.
3. Розглянути романтизм як літературний напрямок та світогляд.
4. Розглянути англійський романтизм: основні тенденції розвитку.
5. З’ясувати особливості художньої мови Дж. Байрона.
6. Проаналізувати естетику романтизму та поезії Уільяма Водсворта.
7. Охарактеризувати романтичну поетику творчості П.Б. Шеллі.
Об’єктом даного дослідження є поезія Дж. Байрона, П.Б. Шеллі, Уільяма Водсворта.
Предмет вивчення становлять лексико-стилістичні засоби вираження образного простору поезії Дж. Байрона, П.Б. Шеллі, Уільяма Водсворта.
Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.
1. Баган Олег. Літературний романтизм: ідеологія, естетика, стиль [Текст] / О. Баган // Дивослово. - 2011. - № 3. - С. 35-46.
2. Бицько О. К. Романтизм як художній напрям: Уроки культурологічного аналізу / О. К. Бицько // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2004. - № 1. - С. 9-16.
3. Бочкало І. Б. «Джордж Гордон Байрон. Вибране ». - М., 1997.
4. Булатов М. А. Из истории слов: романтический и романтизм // Известия литературы и язика. – 1998. – Вып. 3. – С. 246-248
5. Валентинова Д. Вільям Вордсворт та поети Озерного краю, або народження англійського романтизму / Д. Валентинова // Зарубіжна література в школах України. - 2009. - № 7-8. - С. 92-93.
6. Валентинова Д. М. Вільям Вордсворт та поети Озерного краю, або Народження англійського романтизму / Д. М. Валентинова // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2010. - № 4. - С. 4-5.
7. Галич О. Романтизм // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2006. – №6. – С. 2-3.
8. Глібовець В. В. Сторінками поезії Джорджа Гордона Байрона (літературно-критична збірка). Урок-презентація книжки із використання методу проектів [Текст] / В. В. Глібовець // Зарубіжна література в школах України. - 2014. - № 12. - С. 46-49.
9. Єфімов Л. П. Стилістика англійської мови і дискурсивний аналіз / Л. П. Єфімов, О. А. Ясінецька, – Вінниця: Нова книга, 2004. – 240 с.
10. Жирмунський В. Очерки по истории классической немецкой литературы. - Л., 1972. – С. 382.
11. Звегинцев В. А. Теоретическая и прикладная лингвистика / В. А. Звегинцев. – М.: Просвещение, 1968. – 336 с.
12. Кавун А. П. "Хай росиночка мала...": Природа очима Лі Бо, Мацуо Басьо, Шеллі, Тютчева / А. П. Кавун, Т. В. Лубянова // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2010. - № 4. - С. 23-26.
13. Кашуба Євдокія. Вивчення теоретично-літературних понять на основі художніх текстів: З практики такого вивчення (на матеріалі творів Дж. Байрона) / Євдокія Кашуба // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2011. - № 1. - С. 33-34.
14. Кирилюк З. Байронічний герой у поемах Байрона і Пушкіна / З. Кирилюк // Зарубіжна література в школах України. - 2009. - № 11. - С. 2-4.
15. Кудрявцев М. Г. Романтизм як спосіб художнього пізнання: тенденції та явища / М. Г. Кудрявцев // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2010. - № 12. - С. 2-9.
16. Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. - Т. 2. - К.: Академія, 2007.
17. Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. - К.: ВЦ «Академія», 2007.
18. Назарець В. М. Література на межі XIX-XX століть [Текст] / В. М. Назарець // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2004. - № 8. - С. 3-9.
19. Наливайко Д. С. Романтизм як літературний напрям [Текст]: Д. С. Наливайко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2001. - № 2. - С. 28-30.
20. Ніколенко О. Романтизм як літературний напрям [Текст]: матеріал до уроку-огляду / О. Ніколенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2003. - № 2. - С. 30-33.
21. Пахаренко В. Художнє слово: [короткий нарис практичної стилістики] / В. Пахаренко – Вінниця: Нова книга, 2000. – 170 с.
22. Попович М. Романтизм як стиль та ідеологія // Філософська думка. – 2004. – №6. – С. 3-30.
23. Рогозинська В. Автор "Франкенштейна" [Текст] / В. Рогозинська // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2005. - № 2. - С. 19-20.
24. Романтизм [Текст] // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2004. - № 4. - С. 25-27.
25. Сутність романтизму, умови його розвитку в Україні і специфіка: навчальний посібник // Огородник І. В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій / І. В. Огородник, В. В. Огородник. – К.: Вища школа, 1999. – С. 265-271.
26. Сутула О. В. Система уроків з вивчення творчості Байрона [Текст]: [4 уроки] / О. В. Сутула // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2014. - № 4. - С. 20-30.
27. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / [за заг. ред. І. К. Білодіда]. – К.: Наук. думка, 1973. – 440 с.
28. Ціко І. Г. Формування активної читацької діяльності [Текст]: система різнорівневих та індивідуальних завдань. Поезія Р. Бернса, П. Б. Шеллі, Ф. Тютчева / І. Г. Ціко // Зарубіжна література в школах України. - 2005. - № 4.
29. Шевченко В. Д. Основы теории английского язика / В. Д. Шевченко – Самара.: СамГАПС, 2004. – 72 с.
30. Шеллі Персі. Вибрані поезії / П. Шеллі; З англійської переклала Ірина Шувалова // Всесвіт. - 2010. - № 3-4. - С. 14-19.
31. Янкович О. Матеріали до факультативу "Романтизм у контексті світового літературного процесу" [Текст] / О. Янкович, І. Ханчук // Зарубіжна література в школах України. - 2011. - № 6. - С. 44-46.
32. Поезія. Українська романтична поезія 20-60 років XIX ст. / Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/krstat/printout.php?id=22.
33. Galperin I. R. Stylistics / I. R. Galperin – M.: Flinta, 1977. – 116 p.
34. WellekSkip R. D. Theory of Literature / R. D. WellekSkip – N. Y.: EPIC Press, 2005. – 384 p.
Висновки
Метою дослідження було виявлення лексико-стилістичних особливостей поетичного мовлення Джорджа Байрона, П.Б. Шеллі, Уільяма Водсворта, зокрема визначення особливості функціонування мовних засобів у поезії.
Таким чином, можемо зробити наступні висновки:
Поезія займає особливе місце в культурному світі людини.
За «Літературознавчим словником-довідником», «поезія (гр. роіезіз — творчість від роіео — роблю, творю) — художньо-образна словесна творчість. Термін уживається у багатьох значеннях. Передовсім він називає мистецтво слова (включаючи й фольклор), виповнене енергією «аристократизму духу», або, як пише Ліна Костенко:
«Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі».
У вужчому розумінні поезія — ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи, відмінне від прози. Подеколи цим поняттям називають віршовані твори певного автора, нації чи епохи. Уживається воно і в переносному значенні як чарівність, привабливість, інколи навіть як синонім художньої літератури. Смислове навантаження терміна поезія конкретніше, видове у порівнянні з родовим терміном «лірика». Вони дуже близькі одне одному, але не тотожні...».
Сьогодні термін поезія позначає насамперед мистецтво слова (включаючи й фольклор), виповнене енергією «аристократизму духу.
Виділяють наступні жанри поезії: лірична, епічна, публіцистична, гумористична та дитяча.
Отже, поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів, тобто нових семантичних зв'язків між мовними одиницями шляхом метафоризації чи метонімізації тексту.
Романтизм — літературний напрям, що виник наприкінці XVIII століття в Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX століття. Термін "романтизм" упроваджують безпосередньо його перші представники — німецькі романтики. Причому поняття романтизму, або ж романтичного мистецтва, означало сучасну літературу й мистецтво. До того ж, нове поняття мало протиставити себе класичному мистецтву. Саме слово "романтизм" походить від іспанського "романс", що позначало ліричний жанр, який виник в іспанській літературі ще в середні віки. Згодом "романс" починає означати епічний жанр роману.
Романтизм як явище художньо-стильове означав поворот до життя к конкретності, безпосередньої чуттєвої реальності, на противагу класицизмові та просвітницькому моралізаторському мистецтву, які перебували у світі умовностей та раціональних принципів. Спочатку це виразилося в протиставленні французької культури з її витонченими раціональними конструкціями, рафінованим мистецтвом слова та галантними поведінковими умовностями німецькій культурі з її «справжністю», безпосередністю, чистотою та грубуватою щирістю почуття.
В Англії, на відміну від Німеччини, романтизм довгий час сам себе не усвідомлював, хоча романтичні тенденції там проявилися ще у ХVІІІ ст. (іронічна самооцінка, антіраціоналізм, уявлення про “оригінальність”, “незвичність”, “непояснимість”, тяжіння до старини).
Своєрідні особливості англійського романтизму:
- період передромантизму охопив кілька десятиліть II пол. XVIII ст.
- середньовіччя викликало особливий інтерес у британців. Готику багато хто розумів як початок національної історії і культури;
- звернення до релігійних джерел, зокрема до Біблії, - норма доби;
- захоплення національним фольклором, збирання його скарбів письменниками-романтиками;
- життя селянства, його своєрідна духовна культура, доля робітничого класу, його боротьба за свої права стали об'єктом вивчення романтиків;
- розробка нової теми - показ далеких подорожей через моря і пустелі, опанування простором далеких країн і континентів;
- перевага лірики, ліро-епічних форм і роману над традиційними епосом та драмою.
Відомими представниками англійського романтизму ми можемо назвати: В. Скотта, Дж. Байрона, Б. Шеллі та ін.
Поезія Дж. Гордона Байрона є яскравим прикладом використання стилістичних засобів для творення образів у поезії. Своєрідність мови поезій Дж. Байрона полягає в багатстві словникового складу та способі його використання відповідно не тільки до предмета зображення, а й до психічного стану поета, зокрема його психічного типу й темпераменту, які позначені пристрасністю й динамізмом.
Емоційність і образність поетичних творів Джорджа Байрона створюється завдяки лексико-стилістичним засобам, зокрема помітним є використання синонімів та антонімів.
Як показують наші дослідження, найчисленнішу групу у поезіях Дж. Байрона складають синоніми ідеографічного типу. Це зумовлено естетичними настановами автора, своєрідністю його творчої манери, особливостями спрямування віршів: для нього важливо передати найтонші відтінки явища, чому й сприяють ідеографічні синоніми.
У поезії Дж. Байрона переважають ідеографічні синоніми, у значенні яких виділяється певна сторона, ознака, риса названого словом явища, яка в значенні інших членів синонімічного ряду відсутня. Наприклад:
Наведені приклади свідчать, що синоніми відіграють важливу роль в мові поезії. Завдяки їм автор надає одному явищу різних відтінків значення, уникає повторення, що робить мову поезії насиченою та мелодійною. Взагалі синоніми виконують специфічну функцію: щоб описати об’єкт більш детально і точно Дж. Байрон використовує ряд синонімічних слів з однією синтаксичною функцією; також синоніми є важливими для передачі і опису емоційного стану людини.
Окрім синонімів, Дж. Байрон використовує антоніми у своїх творах.
Проаналізувавши поетичні твори Дж. Байрона, варто зазначити, що антоніми є небагато численними, проте завдяки їм існує чітко виражений контраст зображуваної дійсності, почуттів, емоцій. Антоніми, що використовує Дж. Байрон, відтворюють його темперамент, бо саме за допомогою антонімів поет зводить і протиставляє полярні почуття і настрої. Митець бачить життя у контрастах, що свідчить не про протиріччя, а навпаки про цілісність сприйняття ним дійсності.
Окрім синонімів та антонімів Дж. Байрон у своїй поезії використовує фразеологічні одиниці. Сталі групи слів, що мають частково чи й повністю
Уільям Вордсворт відкрив природу англійцям, і його справедливо вважають кращим майстром пейзажу. Все, що У. Вордсворт зображав, дано на тлі природи: жебрак сидить на віддаленій скелі, кішка грає зів'ялим листям, глухий селянин лежить під сосною тощо. Час він вимірює квітучими веснами, жнивним літом, рясною плодами осінню, холодними довгими зимами. Найтонші відтінки психіки він перекладає мовою природи. Такий недолік людського організму, як глухоту, У. Вордсворт зображає таким чином: для глухого «глибока гірська долина з дзвінкими струмками — мертва, він не чує її музики; літнім ранком його не будить урочистий хор птахів, його не радує гучне „ку-ку“ у шумному бору; не для нього співають і дзижчать в квітах бджоли. Коли сильні вітри гойдають широкі груди озера і воно співає, грає і гуркоче тисячами вируючих хвиль, вітер пригинає до землі верхівок дерев і шумить в очереті — він не чує музики бурі, — він бачить лише німу картину. Він не чує скреготу плуга, що перевертає важкі грудки землі, він не чує дзвону коси і хрускоту трави, не чує шелестіння колосів, коли його серп підрізає стебла, не чує веселого шуму праці в жнивну пору» («Excursion Book»).
Характерними рисами творчості П.Б. Шеллі є:
- пристрасний, активний, гарячий заклик до боротьби проти тиранії за свободу, демократію, рівність людей;
- впевненість поета у прогресі людства, який ніхто і ніщо не зупинить, треба тільки сприяти швидшому встановленню щасливого людського життя на Землі;
- пантеїстичність лірики (природа в його творах жива, до неї треба прислухатися і жити з нею в злагоді);
- П.Б. Шеллі все життя відстоював право людини любити, відчувати, жити в коханні, прислухаючись до свого серця, а не дотримуючись тих правил, які диктує суспільство;
- пристрасна віра поета у щасливе майбутнє людства.