Курсова робота Специфіка перекладу текстів юридичного характеру з англійської мови

Вступ

Розділ 1. Особливості юридичної терміно-системи німецької мови

1.1. Термінологічна лексика – поняття та функції

1.2. Особливості юридичної лексики

1.3. Фонові знання з перекладу юридичної термінології

Розділ 2. Шляхи передачі німецьких юридичних термінів на українську мову

2.1. Лінгвокультурні та юридично-процедурні особливості німецько-українського перекладу офіційних документів

2.2. Лексико-граматичні особливості перекладу юридичної термінології у німецькій мові

2.3. Юридичний переклад як особливий вид фахового перекладу (на прикладі перекладу законодавчих актів ЄС обов’язкового та загального застосування з німецької мови українською)

Висновки

Список використаної літератури

У сучасній лінгвістиці дослідження термінів та терміносистем проводиться достатньо інтенсивно, оскільки вивчення фахової лексики дає змогу не лише виявити шляхи та моделі формування термінології, але й показати процес розвитку певної галузі у науковій системі знань. На нинішньому етапі лінгвістичні студії, об'єктом яких є термін, спрямовані на вивчення семантичного аспекту термінологічної лексики та на розкриття термінотворчої динаміки фахових мов.

Значна увага приділяється лінгвістами останнім часом дослідженню юридичної термінології. Так, вже розглядалися особливості перекладу німецьких термінів (технічних, військових, юридичних тощо) українською мовою, міжмовна термінологічна омонімія на матеріалі правової лексики української та німецької мов, словотвірні та структурно-семантичні характеристики англійських юридичних термінів.

Такий інтерес до юридичної термінології зумовлений, насамперед, тенденцією до міжнародної уніфікації законодавства, особливо на теренах Євросоюзу. Процес створення спільної правової бази потребує, окрім іншого, ґрунтовних знань юридичної термінологічної лексики.

Актуальність роботи визначається тенденцією до дослідження терміносистем у їх структурно-семантичному та функціональному аспектах і зумовлюється відсутністю у сучасній українській германістиці комплексного аналізу термінотворчих процесів та перекладу юридичних термінів.

Метою дослідження є вивчення структурно-семантичних особливостей юридичної терміносистеми німецької мови та специфіки її перекладу.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

1. Розглянути термінологічну лексику, її поняття та функції.

2. Проаналізувати особливості юридичної лексики.

3. Проаналізувати фонові знання з перекладу юридичної термінології.

4. Окреслити лінгвокультурні та юридично-процедурні особливості німецько-українського перекладу офіційних документів.

5. Дослідити лексико-граматичні особливості перекладу юридичної термінології у німецькій мові.

6. Дослідити юридичний переклад як особливий вид фахового перекладу (на прикладі перекладу законодавчих актів ЄС обов’язкового та загального застосування з німецької мови українською).

Об'єкт дослідження – сучасна німецька фахова мова юриспруденції.

Предмет дослідження – структурно-семантичний аспект термінологічної системи та специфіка її перекладу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел.

В процесі даного дослідження ми розглянули поняття терміну, його класифікацію, та особливості перекладу юридичних термінів з німецької мови на українську.

Ми дізналися, що термін - це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значення, що відбиває дане поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва. Сукупність термінів як лексичних засобів найменування, складає термінологію.

Передача німецьких термінів на українську мову вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів німецькою мовою і знання термінології рідною мовою. При передачі науково-технічної та юридичної літератури з німецької мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова.

Якщо слово вживається як термін у системі іншої спеціальної галузі знань, то в ній воно теж однозначне, семантично чітко відмежоване від тих його значень, що виявляються в позатермінологічному функціонуванні, а також і в термінологічному, але в іншій галузі знань.

Основною метою дослідження було дослідження шляхів перекладу німецької юридичної термінології на українську. Ми винайшли, що в юридичній термінології зустрічаються переважно складні терміни та терміни-словосполучення.

Переклад складних термінів складається з двох основних процедур - аналітичної та синтетичної. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме аналітичний етап - переклад окремих його компонентів. А для цього необхідно правильно визначити компоненти складного терміна, оскільки ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу складного терміну. Важливо також встановити, в яких семантичних відносинах перебувають компоненти між собою та з головним компонентом терміна-словосполучення.

Основні прийоми перекладу термінів-словосполучень: описовий спосіб, прийом транскрибування та прийом калькування.

Найбільш складними для перекладу є терміни, які мають різні значення не тільки у різних галузях науки і техніки, а й навіть в одній галузі.

Таке слово, яке має кілька словникових відповідностей, варіантів, аналогічних йому за значенням, перекладається шляхом відбору варіанта-аналога, який найточніше передавав би значення терміну у залежності від слів, які знаходяться у тісному зв’язку з даним словом.

Головною проблемою перекладу юридичних термінів та термінів-словосполучень є їхня багатозначність не тільки серед різних галузей науки але й всередині самої юридичної галузі тексту.

1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение: учеб. пособие для студентов филол. и лингв. фак-тов. высш. учеб. заведенй / И. С. Алексеева. - СПб.: Филол. ф-тСПбГУ - М.: Академия, 2004. - 352 с.

2. Алєксєєва І. С. Професійний тренінг перекладача. – вид. “Союз”, 2001 р.

3. Білоус О. М. Теорія перекладу (курс лекцій): навч. посіб. / О. М. Білоус. - Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2002. - 116 с.

4. Виноградов В. С. Общие лексические вопросы. – Москва, 2004 р.

5. Володина М. Н. Когнитивно-информационная природа термина и терминологическая номинация / М. Н. Володина - М.: Наука, 1998. - 390 с.

6. Дружбяк С. В. Термінотворча динаміка фахової мови економіки: структурно-семантичний та функціональний аспекти: дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.04 ''Германські мови'' / Світлана Володимирівна Дружбяк. – Київ, 2010. – 369 с.

7. Д'яков А. С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А. С. Д'яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. - К.: Вид. дім "КМ Academia", 2000. - 216 с.

8. Казакова М. В. Практические основы перевода. - Санкт-Питербург, 2001 р.

9. Кияк Т. Р. Семантичні аспекти нормалізації термінологічних одиниць / Т. Р. Кияк, О. І. Каменська // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. - 2008. - № 38. - С. 77-80.

10. Кияк Т. Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова): [підручник для студентів вищих навчальних закладів] / [Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М.]. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592 с.

11. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение: учеб. пособие / В. Н. Комиссаров. - М.: ЭТС, 2002. - 424 с.

12. Комиссаров В. Н. Теория перевода: лингвистические аспекты. / В. Н. Комиссаров – М.: Высшая Школа, 1990. - 253 с.

13. Лейчик В. М. Терминоведение: Предмет, методы, структура / В. М. Лейчик. - М.:ЧеРо, 2009. – 256 с.

14. Назаров В. Ф. Курс юридичного перекладу. - М.:МГУ, 2000.

15. Паршин А. Теория и практика перевода / А. Паршин - М.: Русский язык, 2008. - 422 с.

16. Правнича лінгвістика / Г. П. Проценко, Л. М. Шестопалова, О. Ф. Прохоренко [та ін.]; за заг. ред. С. М. Гусарова. – К.: Паливода А. В., 2010. – 312 с.

17. Російсько-українсько-англійсько-німецький юридичний словник / [Гончаренко В. Г., Залевська В. Ю., Кучеренко І. Д. та ін.]. – К.: Либідь, 1995. – 240 с.

18. Федоров А. В. Основы общей теории перевода: учеб. пособие для ин-тов и фак. иностр. языков / Алексей Викторович Федоров. - СПб.: Филология три, 2002. - 416 с.

19. Шаблій О. А. Міжмовна термінологічна омонімія як проблема термінографії і перекладу (на матеріалі німецької та української юридичних терміносистем): дис. канд. філол. наук: 10.02.16 / Олена Анатоліївна Шаблій. – Київ, 2002. – 254 с.

20. Юнг В. Грамматика немецкого языка / В. Юнг. – Санкт-Петербург: Лань, 1996. – 544 с.

21. Юридична енциклопедія: в 6 т. / [Редкол.: Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана: Т. 5: П-С. – 2003. – 736 с.

22. Duden Deutsches Universalwörterbuch. – [5., überarbeitete Auflage]. – Mannheim – Leipzig – Wien – Zürich: Dudenverlag, 2003. – 1892 S.

23. Fluck H.-R. Fachsprache: Einführung und Bibliographie. / H.-R. Fluck. 5., überarb. und erw. Aufl. - Thübingen; Basel: A. Francke, 1996. – 361 S.

24. House J. A Translation quality assessment: a model revisited. – Tübingen: Narr. 1997. – 207 S.

25. Kjær A.-L. Überlegungen zum Verhältnis von Sprache und Recht bei der Übersetzung von Rechtstexten der Europäischen Union // Übersetzen von Rechtstexten - Fachkommunikation im Spannungsfeld zwischen Rechtsordnung und Sprache. [Hrsg. P. Sandrini] - Tübingen: 312 Narr, 1999. - S. 63-79.

26. Madsen D. Towards a Description of Communication in the Legal Universe. Translation of legal Texts and the Skopos Theory. // Fachsprache 1-2, 1997. - 17-27 pp.

27. Sandrini P. Translation zwischen Kultur und Kommunikation: Der Sonderfall Recht [Hrsg. P. Sandrini] // Übersetzen von Rechtstexten. Fachkommunikation im Spannungsfeld zwischen Rechtsordnung und Sprache, Tübingen: Narr, 1999. - S. 9-44.

28. Sandrini P. Lokal, regional, global: Fachgebundenes translatorisches Handeln und Wissenstransfer in der modernen Weltgesellschaft [Hrsg. G. Hebenstreit] // Grenzen erfahren - sichtbar machen - überwinden. Festschrift für E. Prunc; zum 60. Geburtstag. Frankfurt am Main: Lang, 2001 – S. 219-232.

29. Schippel L. Europäische Textsortennetze – eine translatorische Annäherung // Übersetzungsqualität: Kritik, Kriterien, Bewertungshandeln. [Hrsg. L. Schippel]. – Berlin: Frank&Timme 2006. - S. 43-55.

30. Schmitt P. A. Fachübersetzen – eine Widerlegung von Vorurteilen [Hrsg. J. Best, S. Kalina] // Übersetzen und Dolmetschen. Eine Orientierungshilfe. Tübingen: Francke, 2002. – S. 60-73.

31. Weisflog W. E. Rechtsvergleichung und juristische Übersetzung. Eine interdisziplinäre Studie. Zürich: Schulthess Polygraphischer Verlag, 1996. – S. 136.

32. Wiesmann Е. Rechtsübersetzung und Hilfsmittel zur Translation: wissenschaftliche Grundlagen und computergestützte Umsetzung eines lexikographischen Konzepts. // Forum für Fachsprachen-Forschung. - Tübingen: Gunter Narr, 2004. – 485 S.