Курсова робота Мовні засоби створення напруги в коротких оповіданнях Яна Фелоус-Гордона (на матеріалі «The Girl in The Train» та «The Vampire of Croglin»)
Код роботи: 5868
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Зарубіжна література
Тема: Мовні засоби створення напруги в коротких оповіданнях Яна Фелоус-Гордона (на матеріалі «The Girl in The Train» та «The Vampire of Croglin»)
Кількість сторінок: 40
Дата виконання: 2019
Мова написання: українська
Ціна: 500 грн
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи дослідження
1.1. Визначення емоційної напруги в літературі
1.2. Мовні засоби створення напруги
Розділ 2. Практична частина
2.1. Ян Фелоус-Гордон та його твори
2.2. Мовні засоби створення напруги в оповіданні Ян Фелоус-Гордона «Дівчина в поїзді», «The girl in the train»
Висновки
Список використаних джерел
Творчість Ян Фелоус-Гордона – не дуже відома у світі, але є дуже яскравою та важливою для декількох країн та континентів. Його твори є літературним спадком М’янми, Австралії та Шотландії. Творчість Ян Фелоус Гордона можна поділити на два періоди творчості:
1. 1948-1951 – його роки життя в Австралії, коли він пише фантастичні твори присвячені Австралії «Я падаю на траву» та «Бумеранг».
2. 1951-1991 – його роки життя в Шотландії, коли він пише історичні твори присвячені бойовим діям на М’янмі «Люб’язні вбивці», «Магічна війна: битва за Північну М’янаму» та «Битва нового Королівства Сенг». Також, у цей творчий період він пише твори присвячені Шотландії, «Життя відомих шотландців» та «Відомі шотландці». Саме у цей період творчості він пише короткі оповідання жахів.
Саме його короткі оповідання жахів «Дівчина в поїзді» та «Вампір Крогліну» є яскравим прикладом того, які методи використовував автор, щоб створити напругу та викликати у читача бажання читати далі. Місце подій страшних оповідань Ян Фелоус-Гордона – Англія. Зображені в них події та персонажі безпосередньо мають відношення до життя Англії у 1920-1950 роках.
Вибір теми дослідження, а саме «Мовні засоби створення напруги в «Horror stories’ by Ian Fellows-Gordon» зумовлений значним інтересом до творчості Яна Фелоус-Гордона та до лінгвістичного аналізу літературного твору.
Теоретико-методологічну основу роботи становлять слідуючи питання: книга «Knowing differently: Art-based and Collaborative Research Methods» Перні Ліампутонга [23], який розглянув методи, які застосовують різні автори для створення напруги в своїх творах, дослідження Уолтона Кендела [26], які присвячені визначенню парадоксу напруги, Єндрю Бенет та Ніколас Роял, які у совій книзі «Вступ в літературу» [20] розділили напругу на два типи: розгадана та нерозгадана, Кухаренко В.А., [10] яка описала у своїй книзі «Інтерпретація тексту» якими лінгвістичними методами створюється темп у творі, Пієрто Паблос, який займався спостереженнями та описав парадокс саспенсу в літературі та кіно [22]. Для описання біографічних фактів з життя Яна Фелоус Гордона, були взяти такі книги, як: «Ідучи М’янмою», Шелбі Такера [24]. та «Біографія австралійської літератури» Джону Арнольду [21]. Визначення літературних та лінгвістичних термінів були приведені з словнику лінгвістичних термінів Ахманової А.С. [27] та зі словників літературознавчих термінів Єлісєєва І.А. [28] і Тураєва С.В. [29]. Для детального аналізу тексту були застосовані метеріали Воробйової О.П. про емотивність художнього тексту та читацьку рефлексію [5], дослідження у психолінгвістиці Залевської А.А. [6] та Василюка Ф.Е. [4] та дослідження впливу кольорів на атмосферу в тексті, на психіку людини та їх символіку Тонквісту. Г. [17] та Ілїни О.В. [7]. У дослідженні були прийняті до уваги методи порівняльного й функціонального аналізу.
Об’єктом даного дослідження є короткі оповідання жахів Ян Фелоус Гордона «Дівчина в поїзді» та «Вампір Крогліну».
Предметом дослідження є методи, які використовує автор для створення напруги у тексті.
Досягнення поставленої мети вимагало вирішення конкретних завдань, а саме:
- охарактеризувати поняття «напруга» у художньому творі;
- описати специфіку методів створення напруги в літературі;
- проаналізувати методи створення напруги, використані в коротких оповіданнях жахів «Дівчина в поїзді» та «Вампір Крогліну».
Структура роботи обумовлена її метою та завданням й складається з вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. В першому розділі розглянуто теоретичні передумови дослідження, що стосуються «напруги» та методів створення напруги у літературному творі. У другому розділі з цієї точки зору аналізуються короткі оповідання жахів Ян Фелоус-Гордона «Дівчина в поїзді» та «Вампір Крогліну». Список використаних джерел складається з 38 позицій.
В роботі було досліджено ефекти створення напруги, які автор використовував при написанні в коротких оповіданнях жахів Ян Фелоус-Гордона «The Girl in the Train» та «The Vampire of Croglin» (1969 р.).
Англія є місцем дії всіх оповіданнь Ян Фелоус-Гордона, де відбуваються жахливі події, які викликають у читача почуття жаху та зацікавленості що до того, що трапиться далі. У першому оповіданні «The Girl in the Train» події трапляються в Единбурзі, а саме – катастрофа потяга, у якому перебували головні персонажі; у наступному оповіданні, події трапляються у районі Пентріч.
Методом суцільної вибірки була підрахована загальна кількість прикладів описання методів створення напруги в оповіданнях жахів, було знайдено ключові слова, які головним чином впливають на зміст твору та було підраховано їх кількість.
Напруга або саспенс у творах створюється за допомогою таких методів:
- створення атмосфери. Атмосфера – це відчуття настрою, який створює автор, використовуючи опис, діалог або оточення. Наприклад: Сіре захмарене небо; іржаві перила; покинуте кладовище.
- використання ономатопеї – слів, що є результатом звуконаслідування. Наприклад: скрегіт, звивання, гуркіт.
- характеристика героя – як автор характеризує свого персонажа, його зовнішність, його внутрішній світ, що він каже, як себе поводить, яка реакція інших на вчинки персонажу.
- образність – автор створює картинку в свідомості читача, звертаючись до його п'яти почуттів.
- темп – швидкість, з якою події трапляються у творі.
Проте, найпотужнішим методом створення напруги є ефектна техніка створення напруги у творі – напруги та очікування. Персонаж знаходиться під тиском, як стиснута пружина, яка розтягується до тих пір, поки не вискочить в дію. Найчастіше в романі використовуються такі техніки створювання напруги и як: конфлікт, очікування та таємниця.
Було підраховано кількість ключових слів в двох досліджуваних оповіданнях. Результатом підрахування є:
1. Найчастіше повторюване слово, яке створює настрій та викликає напругу в оповіданні «The Girl in the Train» є fog - туман (повторюється 7 разів). Напруга у цьому оповіданні створюється такими словами як: dreadful – жахливий, red – червоний, black – чорний, suddenly – раптово, blood – кров, horror – жах.
2. Найчастіше повторюване слово, яке створює настрій та викликає напругу в оповіданні «The Vampire of Croglin» є dreadful – з англ. жахливий – (повторюється 6 разів). Напруга у цьому оповіданні створюється такими словами як: noise - з англ. шум, attack - з англ. напад, scratching - з англ. скрегіт, terrified - з англ. наляканий, suddenly - з англ. раптово.
Слово «туман» є символом невизначеності і емблемою сили, яка плутає і приховує істину від спостерігача. Крім того, в деяких релігіях (включаючи іудаїзм і християнство) туман вважається знаком потойбічних сил; коли туман розсіється, прийде небувале прозріння. В оповіданні «The Girl in the Train», туман оточує головну героїню, намагаючись запобігти її від смерті, але з тим, як туман розсіюється, уважний читач розуміє, що смерть обов’язково прийде.
Слово «жах» - сильне негативно забарвлене почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. Головною рисою жаху є пригніченість, іноді тремтіння, загалом, відсутність активної реакції з усунення джерела страху. Використовуючи це слово, автор передає читачу атмосферу оповідання, що і викликає читача напругу.
Список використаних джерел
Науково-критична література
1. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык. – М.: Флинта: Наука 2002. – 384 с.
2. Арутюнова Н. Д. Логико-коммуникативная функция и значение слова // Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека 2-е изд. испр. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 423 с.
3. Борисов О. О. Мовні засоби вираження емоційного контенту СТРАХ: лінгвокогнітивний аспект. (на мат. суч. англомовн. худ. прози): Дис. … канд. філол. наук: 10. 02. 04 – Донецьк, 2005. – 253 с.
4. Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления психических ситуаций). – М.: Изд-во Моск. университета, 1984. – 200 с.
5. Владович Я. Писательский минимум - М.: Издательство «Альбион» - 2013 – 213 с.
6. Воробьева О. П. Эмотивность художественного текста и читательская рефлексия // Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена. – 1995. – 246 с.
7. Залевская А. А. Введение в психолингвистику. – М.: Российск. гос. гуманит. ун-т., 2000. – 382 с.
8. Ильина О. В., Бондарева К. Ю. Цветоведение и колористика: учебное пособие. – Санкт-Петербург: Санкт-Петербургский государственный технологический университет растительных полимеров., - 2008 – 123 с.
9. Ковбасюк Л. Колір та його відображення в мові (на мат. суч. нім. мови) // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. пр. – Херсон: Атлант, 2001. – Випуск Х. – С. 22-27.
10. Кравченко Ю. Е. Психологические аспекты воздействия художественного текста // Языковое сознание: устоявшееся и спорное. - XIV Международный симпозиум по психолингвистике и теории коммуникаций. Тезисы докл. – М., 2003. – С. 131-133.
11. Кухаренко В. А. Интерпретация текста. Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. 2-е издание. – М.: Просвещение, 1988. – 192 с.
12. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. – М.: Смысл, 1999. – 287 с.
13. Маслова В. А. Параметры экспрессивности текста // Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности. – М.: Наука, 1991. – С. 179 – 204.
14. Митта А. Н. Кино между адом и раем. Кино по Эйзенштейну, Чехову, Шекспиру, Куросаве, Феллини, Хичкоку, Тарковскому. – М.: Подкова, 1999. – 480 с.
15. Макароич В. Всеобщая история искусств в шести томах. Том 2. – М., 1960. – 1036 с.
16. Мягкова Е. Ю. Эмоциональная нагрузка слова: опыт психолингвистического исследования. – Воронеж: Изд-во Воронеж. университета, 1990. – 108 с.
17. Телия В. Н. Механизмы экспрессивной окраски языковых единиц // Человеческий фактор в языке: Языковые механизмы экспрессивности. – М.: Наука, 1991. – С. 36-66.
18. Тонквист Г. Аспекты цвета. Что они значат и как могут быть использованы // Проблемы цвета в психологии. – М.: Наука, 1993. – С. 5-53.
19. Чередник Л. А. Світова література. 7 клас: Авторські уроки. – Київ: Ранок, 2011. – 364 с.
20. Шкловский В. И. Эмоции в языке и сознании: биологический аспект// Языковое сознание: устоявшееся и спорное. - XIV Международный симпозиум по психолингвистике и теории коммуникаций. Тезисы докл. – М., 2003. – С. 31-312.
21. Abbot V., Black J. and Smith E. The Representation of Scripts in Memory // Journal of Memory and Language. – 1985, - № 24. – p. 179-199.
22. Andrew Bennet, Nicholas Royle An Introduction to Literature – New York, Rontledge, 1987 – 389 p.
23. Farner Geir The Ways We Read Narrative Literature – London, Bloomsbury Academic, 2014 – 297 p.
24. John Arnold The Bibliography of Australian Literature – Australia, University of Queensland Press, 2004 – 733 p.
25. McKee Robert Story: Style, Structure, Substance, and the Principles of Screenwriting New York, Harper Collins, 1997 – 438 p.
26. Prieto-Pablos, J. The Paradox of Suspense – London, Poetics, 1998 - 113 p.
27. Parnee Liamputtong, Jean Rumbold Knowing Differently: Art-based and Collaborative Research Methods – New York, Nova Science Publishers, 2008 – 149 p.
28. Shelby Tucker Among Insurgents: Walking Through Burma – New York, I. B. Tauris&CoLtd., 2001 – 458 p.
29. T. R. Gadd How to write a composition – Ontario, S&S Learning materials, 2006 – 30 p.
30. Walton, Kendall L. Mimesis as Make-Believe: On the Foundations of the Representational Arts – Cambridge, Harvard University Press, - 1990 – 680 c.
Словники та довідкові видання
31. Ахманова А. С. Словарь лингвистических терминов - Москва: Советская энциклопедия, 1969. – 608 c.
32. Єлісєєв І. А. Словник літературознавчих термінів - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2002. – 320 с.
33. Тураєв С. В. Словник літературознавчих термінів - М.: «Просвітництво» 1974. – 503 с.
34. Ярцева В. Н. Большой энциклопедический словарь «Языкознание» - Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998. – 685 с.
35. Abrams M. H. A Glossary of literary terms. 11th edition – Stanford, Cengage Learning – 2015 – 367 p.
36. Collin’s Cobuild English Language Dictionary. – William Collins Sons & Co Ltd, Glasgo, 1988. – 1703 p.
37. Longman Dictionary of English Language and Culture. – Lnd.: Longman, 1992. – 1528 p.
Досліджувані тексти
38. John Canning (editor) 50 Great Horror Stories // The Girl in The Train; The Vampire of Croglin – Washington: Random House Value Publishing, 1987. – 567 p.