Магістерська робота Розвиток уяви у дітей старшого дошкільного віку засобами ілюстративного малювання
Код роботи: 5811
Вид роботи: Магістерська робота
Предмет: Дошкільна освіта
Тема: Розвиток уяви у дітей старшого дошкільного віку засобами ілюстративного малювання
Кількість сторінок: 104
Дата виконання: 2019
Мова написання: українська
Ціна: 1800 грн
Умовні скорочення
Вступ
Розділ 1. Проблема розвитку уяви дітей дошкільного віку в контексті наукових досліджень
1.1. Аналіз психолого-педагогічних особливостей розвитку уяви у дітей дошкільного віку в науковій теорії
1.2. Уява та її роль у пізнанні й творчості дітей
1.3. Ілюстрація в дитячій книзі як засіб розвитку уяви дошкільників
Висновки до першого розділу
Розділ 2. Функціонування уяви дітей у процесі ілюстративного малювання
2.1. Ілюстративне малювання як засіб розвитку уяви у дітей старшого дошкільного віку
2.2. Діагностика стану розвитку уяви у дітей у процесі ілюстративного малювання
Висновки до другого розділу
Розділ 3. Дослідження процесу розвитку уяви у дошкільників на заняттях з ілюстративного малювання
3.1. Основні напрями розвитку уяви старших дошкільників у процесі ілюстративного малювання
3.2. Результативність впливу ілюстративного малювання на розвиток уяви у дітей старшого дошкільного віку
Висновки до третього розділу
Загальні висновки
Список використаної літератури
Додатки
Актуальність дослідження. Проблема розвитку уяви дітей дошкільного віку привертає до себе увагу педагогів та психологів сьогодення. Сучасні тенденції у розвитку психологічної науки й освітньої практики піднімають нові питання у її вивченні. Одним з них є проблема індивідуальних особливостей розвитку уяви, проявів індивідуальності дитини у її творчої діяльності.
Реформування системи освіти, що торкнулося й дошкільної справи, висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Без його розв'язання нереально здійснити головну мету дошкільної освіти, окреслену Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні: формування базису «особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності».
При цьому дитина не повинна пасивно спостерігати світ довколо неї, споживати готову інформацію і репродукувати чи копіювати пропоновані їй готові моделі, алгоритми дій тощо. Бо відтак людство перетвориться на сукупність бездумних виконавців чиєїсь волі, а «цивілізація зупиниться на своєму шляху до прогресу». [25, с. 56]
Проблема розвитку творчих здібностей, а відтак і уяви, дедалі більше набуває актуальності. Згідно з нормативними документами дошкільної освіти зазначено, що пріоритетним напрямком виховання дитини на етапі дошкільного дитинства є розвиток у неї творчих здібностей, від рівня яких залежить гармонійність розвитку особистості.
Одним з найважливіших компонентів творчих здібностей є уява. Розвиток цієї психічної функції досліджували психологи Л. Виготський, Дьяченко, Д. Ельконін, Н. Палагіна, Т. Рібо, Дж. Селлі, З. Фрейд, Е.Торренс. Роль уяви в продуктивних видах діяльності вивчали Е. Гаспарова, Т. Комарова, Т. Казакова, І. Ликова, Н. Сакуліна, Л. Фесюкова, Є. Фльоріна та ін.
У психологічній літературі існують різні погляди на походження та розвиток уяви. Прибічники одного з підходів вважають, що генезис творчих процесів пов'язаний з дозріванням певних структур (Ж. Піаже, З. Фрейд). Друга група дослідників вважає, що генезис уяви залежить від ходу біологічного дозрівання індивіда (Д. Коффка, Р. Арнхейм). Представники третього підходу (Т. Рібо, А. Бен) пояснюють походження та розвиток уяви як накопичення індивідуального досвіду, а реалізацію уяви як трансформації даного досвіду (асоціації, накопичення корисних звичок).
В наш час багато важливих для розуміння психологічної природи уяви питань залишаються без відповіді, особливо це стосується ранніх етапів розвитку творчості. Як тільки заходить мова про джерела творчості, психологи починають суперечити один одному. Тому ми вирішили дослідити дане питання та обрали тему нашого дослідження «Розвиток уяви у дітей старшого дошкільного віку засобами ілюстративного малювання».
Мета дослідження – теоретично узагальнити та практично дослідити методику розвитку уяви у дітей старшого дошкільного віку на заняттях з ілюстративного малювання.
Завдання дослідження:
1) вивчити стан дослідження проблеми у психолого-педагогічній вітчизняній та зарубіжній літературі;
2) визначити роль уяви у процесі пізнання та творчості дітей дошкільного віку;
3) проаналізувати стан сучасної дитячої літератури на предмет наявності у ній ілюстрацій, їх змісту та якості;
4) розробити та аргументувати методику розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку на заняттях з ілюстративного малювання;
5) перевірити ефективність складеної експериментальної методики та провести її аналіз.
Об’єкт дослідження – процес розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку.
Предмет дослідження – використання книжкових ілюстрацій як засобу розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку.
Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягають у тому, що у роботі:
1) розкрита специфіка розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку засобами ілюстративного малювання;
2) визначені критерії розвитку уяви дітей шостого року життя при сприйманні ілюстративних зразків та обґрунтовані принципи організації й проведення занять з ілюстративного малювання як засобу розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку;
3) встановлені типи співвідношень (взаємозв’язків) суб’єктивного уявлення дитини до певного об’єкта дійсності та об’єктивації цього уявлення у вигляді “продукту” виконання творчого завдання: тотожність, контраст, протиріччя, конфлікт.
Методологічна основа дослідження. Вивчаючи проблеми розвитку уяви дітей шостого року життя, ми виходили з теоретико-методологічних положень педагогіки та психології про важливість і необхідність включення до цього процесу занять, пов’язаних з різними видами мистецтва, зокрема ілюстративного мистецтва, їхнього впливу на формування індивідуально-особистісної позиції в усіх сферах подальшої діяльності (А. Богуш, Т. Ладиженська, В. Лихолєтова та ін.).
Методи дослідження: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження для вивчення проблеми розвитку уяви дошкільників у контексті наукових досліджень; аналіз, синтез, узагальнення і систематизація теоретичних та експериментальних даних для з’ясування стану забезпечення ілюстрованої дитячою літературою сучасних дітей дошкільного віку; моделювання процесу розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку на заняттях з ілюстративного малювання; порівняння та узагальнення отриманих експериментальних даних; спостереження за навчально-виховним процесом; бесіди з вихователями та вихованцями; педагогічний експеримент, ігровий метод, розглядання зразків ілюстрованих книжок, аналіз продуктів діяльності дошкільників у ході експериментального дослідження методики використання ілюстративного малювання для розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку.
Практична значущість дослідження полягає в тому, що зміст, результати, висновки і додатки можуть бути використані під час навчально-виховного процесу і методистом, психологом, вихователями та керівником гуртка образотворчого мистецтва.
База дослідження. Експериментальне дослідження здійснювалось в умовах ДНЗ (ясла-садок) № 464 Соломенського району м. Києва.
У експерименті взяли участь:
- 15 дітей – експериментальна група (ЕГ);
- 15 дітей – контрольна група (КГ);
- педагоги, завідувач закладу та методист.
Апробація результатів дослідження. Апробація здійснювалася шляхом:
- практичної педагогічної діяльності в ДНЗ (ясла-садок) № 464 Соломенського району м. Києва;
- виступів на методичних (місцевих, районних, обласних) семінарах.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, що налічує 103 джерела, а також 14 таблиць і 5 рисунків у вигляді діаграм.
Загальний обсяг роботи складає 102 аркуші. Основний зміст викладено на 84 сторінках.
Загальні висновки
Нами було проведене теоретичне, методичне та практичне дослідження на тему «Розвиток уяви у дітей старшого дошкільного віку засобами ілюстративного малювання» та виконані завдання, поставлені на початку роботи, зокрема:
1. Було вивчено стан дослідження проблеми у психолого-педагогічній вітчизняній та зарубіжній літературі.
Проблема становлення уяви у старших дошкільників представлена в дослідженнях Л. Виготського, С. Рубінштейна, О. Дьяченко, О. Петровського, B. Мухіної, В. Давидова, З. Карпенко та інших.
За результатами досліджень фізіологічною основою уяви є складна аналітико-синтетична діяльність мозку, в процесі якої відбувається утворення нових систем тимчасових зв’язків на основі раніше сформованих.
Н. Басіна, О. Суслова наголошують на тому, що «природа дитини та природа мистецтва багато в чому є спільними, в першу чергу – чуттєвим аспектом пізнання». Дошкільники здобувають знання через тісний контакт з матеріальним світом, проектуючи свій чуттєвий досвід на колір, лінію, форму, звук та рухи. «У маленької дитини всі канали сприйняття відкриті», необхідно лише допомогти їй пізнати та розкрити свій творчий потенціал.
За Л. Виготським, уява пов’язана із сприйняттям, мовленням та мисленням, що реалізуються через емоції, волю (обміркована ініціативність) та розвивають інтереси, здібності, комунікативні навички у дитини старшого дошкільного віку. Саме уява є основою формування унікальної творчої особистості.
2. На основі теоретичних вчень було визначена роль уяви у процесі пізнання та творчості дітей дошкільного віку.
Ми переконалися, що уява дошкільників характеризується певними особливостями, які слід враховувати у педагогічній роботі з ними, зокрема під час ілюстративного малювання. Такими особливостями дитячої уяви є передусім її жвавість, нестійкість і, водночас, надзвичайна яскравість образів, мимовільний характер їх появи, тісний зв'язок з почуттями дитини.
Слухаючи оповідання чи казку, дошкільник наче «бачить» героїв, бере участь у їх діях, вчинках, переживає разом з ними ряд почуттів. Високохудожня форма казки, сполучення в її змісті знайомого і незнайомого, незвичайного, використання таких форм перетворення дійсності, як зменшення і перебільшення, збуджують уяву дитини, змушуючи її створювати нові образи.
У процесі формування уяви у дітей старшого дошкільного віку велику роль починає відігравати загальний задум, словесно сформульований вихователем або коллективом дітей, які беруть участь у діяльності. Словесно сформульований задум спрямовує уяву дошкільників і в інших видах діяльності: в ліпленні, розповідях за малюнком, при прослуховуванні музики тощо, сприяючи тим самим, формуванню довільних рис в уяві.
Дитина, яка виразно фантузує в одному виді діяльності, легко переносить цю якість на інші види діяльності, в своїх уявленнях перевтілює побачене та почуте в іграх, казках, малюнках (Л. Виготський, В. Давидов та ін.).
3. Здійснений аналіз стану сучасної дитячої літератури на предмет наявності у ній ілюстрацій, їх змісту та якості, дав підставу для твердження, що у процесі читання твору з допомогою ілюстрацій повнота його розуміння зростає. Дослідження вчених і педагогів-практиків засвідчили, що дошкільники розуміють текст тоді, коли він встановлює зв’язок кожного слова з відповідним образом предмета, його якістю чи його дією. Те ж саме відбувається і при сприйманні дітьми ілюстрації. Для розуміння ілюстрації необхідно встановити зв’язки між частинами сприймаючого цілого та між новим предметом і наявними у дитини знаннями.
Вивчення досліджень Г. Леушина, Т. Овсепян, С. Рубінштейна показали, що на зв’язність малюнку за ілюстраціями, крім доступності змісту й художньої форми зображення, впливає і попередня цільова настанова у вигляді запитань, які ставить дитині вихователь перед початком розглядання ілюстрації. На запитання «Що зображено на ілюстрації?» – діти перераховують предмети. На запитання «Що роблять діти на ілюстрації?» – дошкільники дають зв’язний виклад сюжету.
Таким чином, сприймання дитиною ілюстрації є більш складним для неї процесом, ніж безпосереднє сприймання реального предмета, бо ілюстрацію дитина сприймає лише зором. Аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо сприймання ілюстрації дошкільниками дозволив дійти висновку, що повнота сприймання ілюстрації залежить від доступності змісту зображеного, художньої форми передачі змісту; характер сприймання – емоційно-насичений.
Дітям дошкільного віку доступне сприймання ілюстрацій за умови створення для цього відповідних педагогічних умов, які сприятимуть не тільки поглибленому розумінню дітьми тексту художніх творів, а й стимулюватимуть складання дітьми розповідей за змістом ілюстрацій.
Вихователі дитячих садків підтверджують, що описуючи ілюстрації, діти будують речення, добирають потрібні слова і вислови і відповідно збагачують своє мовлення, вчаться висловлювати свої думки, після сприймання ілюстрації збільшується загальна кількість відтворюваних дітьми моментів тексту, зростає зв’язність переказу, виклад тексту стає більш образний, виразний, іноді з елементами творчості. При цьому ілюстрація дає тему, зміст, матеріал, на якому розвивається мовлення дітей.
4. У ході дослідження була розроблена, обгрунтована та апробована методика розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку на заняттях з ілюстративного малювання – програма, яка реалізовувалась поетапно.
На І етапі «Такий цікавий світ книжок» здійснювалась робота щодо збагачення уявлень дітей про книжку як результат спільної праці письменника та ілюстратора. Діти швидко та якісно схоплювали та засвоювали інформацію, співпрацювали між собою, допомагали один одному, підказували та надихали однолітків на творчу працю.
ІІ етап «Вчимося у художників-ілюстраторів». Передбачав корекцію зображувальної техніки дітей старшого дошкільного віку експериментальної групи. Проведено практичні заняття з малювання: вправи з ілюстрування літературних творів, наслідування ілюстраторів тощо. Діти навчились створювати ілюстративні зображення різними техніками, використовуючи різні матеріали. Дошкільники розуміли як створювати ілюстрації і що на них можна зображувати. Діти не лише захопились ілюстративним малюванням, вдосконалили навички ілюстративного малювання самостійно, використовуючи різні техніки зображення без спрямування та підказок експериментаторів, а й докладно ознайомились з працею художників-ілюстраторів, створили ілюстрації до іноземних казкок та працювали з незвичними для себе сюжетомами.
Реалізація ІІІ-го етапу. «Малюємо як художники-ілюстратори» стала активізатором уяви дітей експериментальної групи та вдосконаленням їх навичок ілюстративного малювання – створення власних ілюстрованих книжечок, що було неймовірно радісно та цінно для кожної дитини.
5. За одержаними результатами дослідження було здійснено перевірку ефективності складеної експериментальної методики та проведений її аналіз.
Після проведеної експериментальної роботи із групою дітей старшого дошкільного віку ми побачили, що показники дітей експериментальної групи якісно зросли: низький рівень впав на 20%, середній рівень 60% залишився не змінним, а високий – з 13% зріс до 33%. Це дає підстави стверджувати, що програма нашою роботи з дітьми старшого дошкільного віку, спрямована на розвиток уяви засобами ілюстративного малювання є дієвою і може використовуватися педагогічними працівниками дошкільного навчального закладу.
На знак подяки за співпрацю ми залишили опис застосування складеної методики та опрацьовані результати в методичному кабінеті ДНЗ (ясла-садок) № 464 Соломенського району м. Києва.
Проте, результати у дітей контрольної групи щодо досліджуваної якості значно не змінились.
6. Опрацювавши методичні матеріали та практичні доробки сучасних педагогів, спираючись на результати здійсненого дослідження було сформульовано рекомендації для педагогів і батьків щодо розвитку уяви у дітей старшого дошкільного віку засобами ілюстративного малювання в умовах дошкільного навчального закладу та родини.
7. Здобуті у ході експерименту теоретичні й практичні матеріали, не вичерпують усього комплексу розв’язання порушеної проблеми, а розширюють коло подальших досліджень з пошуку нових шляхів удосконалення процесу розвитку уяви у дітей дошкільного віку засобами ілюстративного малювання.
Список використаної літератури
1. Акимова М. К. Психологическая диагностика: учебник для вузов / под ред. М. К. Акимовой, К. М. Гуревича. – СПб.: ПИТЕР, 2008. – 652 с.
2. Алиева Т. И. Ребенок в мире образа / Т. И. Алиева. // Дошкольное воспитание. – 1996. – № 2. – С. 68-73.
3. Андреева И. В. Психология и педагогика / И. В. Андреева, О. Б. Бетина. – М.: Эксмо, 2008. – 224 с.
4. Артемова Л. В. Вчись граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільників / Л. В. Артемова. – К.: Томіріс, – 112 с.
5. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / О. Л. Кононко, Л. Ю. Корміліцина // Дошкільне виховання. – 1999. – № 1. – С. 6-19.
6. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / за наук. кер. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – К.: Світич, 2014. – 430 с.
7. Балацька Л. К. Уява в житті дитини / Л. К. Балацька. – К.: Знання, 1974. – 46 с.
8. Барташнікова І. А. Розвиток уяви та творчих здібностей дошкільників / О. О. Барташніков, І. А. Барташнікова. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 88 с.
9. Богініч О. Л. Природа і рух: посібник для батьків дошкільнят та соціальних педагогів / О. Л. Богініч, Г. В. Бєлєнька // за ред. О. Л. Богініч. – К.: Кобза, 2003. – 192 с.
10. Большой психологический словарь / cост. Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко. – М.: Олма – пресс, 2004. – 546 с.
11. Боровик О. В. Развитие воображения: методические рекомендации / О. В. Боровик. – М.: ООО «ЦГЛ «Рон», 2000. – 112 с.
12. Брунер Д. С. Психология познания. За пределами непосред. информации / Д. С. Брунер. – М.: Книга, 1977. – С. 304-319.
13. Брушлинский А. В. Воображение и творчество / А. В. Брушлинский. – М.: Наука,1969. – 649 с.
14. Берн М. Ш. Гендерная психология / М. Ш. Берн. – СПб.: Прайм-Еврознак, 2007. – 318 с.
15. Брушлинский А. В. Воображение и творчество / А. В. Брушлинский. – М.: Наука, 1969. – 649 с.
16. Блонский П. П. Избранные педагогические и психологические сочинения: Т. 1 / П. П. Блонський // под ред. А. В. Петровского. – М.: Педагогика, 1979. – С. 345.
17. Беркинблит М. Б. Фантазия и реальность / М. Б. Беркинблит, А. В. Петровский // под. ред. М. Б. Беркинблита. – М.: Политиздат,1968. – С. 121-128.
18. Веккер Л. М. Психические процессы / Л. М. Веккер. – СПб.: Издательство Ленинградского университета, 1974. – С. 278-295.
19. Венгер Л. А. Восприятие и обучение: дошкольный возраст / Л. А. Венгер. – М.: Просвещение, 1969. – Т. 1. – 365 с.
20. Венгер Л. А. Дошкільна психологія: навчальний посібник для педучилищ / Л. А. Венгер, В. С. Мухіна // за заг. ред. В. С. Мухіної. – М.: Просвещение, 1988. – 335 с.
21. Веракса Н. Е. Способы регуляции поведения у детей дошкольного возраста / Н. Е. Веракса, О. М. Дьяченко // Вопросы психологии. – 1996. – №3. – С. 14-27.
22. Виховання і навчання дітей шостого року життя: книга для вихователів / за ред. Л. А. Парамонова, О. С. Ушакової. – М.: Просвещение, 1999. – 158 с.
23. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: психолог. очерк 3-е изд. / Л. С. Выготский. – М.: Просвещение, 1991. – 94 с.
24. Выготский Л. С. Детская психология / Л. С. Выготский. – М.: ИД «Равновесие», 2004. – Изд. 8. – 112 с.
25. Вікова психологія: Особистість від молодості до старості: навчальний посібник для вузів / під ред. М. В. Герасимова, М. В. Гомез, Г. В. Горєлова, Л. В. Орлова. – М.: Педагогіка, 2001. – 272 с.
26. Воспитание детей в старшей группе детского сада / сост. Г. М. Лямина. – М.: Просвещение, 1981. – 256 с.
27. Галигузова Л. Н. Творческие проявления в игре детей раннего возраста / Л. Н. Галигузова // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 17-26.
28. Гарбузов В. И. Воспитание ребёнка / сост. В. И. Гарбузов. – М.: АСТ, 1997. – 303 с.
29. Гегель В. Ф. Эстетика / Гегель В. Ф. // под ред. Р. А. Ромченова. – М., 1968. – Т. 4. – С. 156.
30. Генезис сенсорных способностей / под ред. Л. А. Венгера. – М.: Педагогика, 1978. – 256 с.
31. Главацька Ю. В. Модернізація змісту дошкільної освіти / Ю. В. Главацька // Дошк. виховання. – 2009. – № 5. – С. 5-7.
32. Головей Л. А. Практикум по возрастной психологии / под ред. Л. А. Головей, Е. Ф. Рыбалко. – СПб.: Речь, 2002. – 694 с.
33. Громкова М. Т. Психология и педагогика профессиональной деятельности / М. Т. Громкова. – М.: Юнити–Дана, 2003. – 415 с.
34. Давидчук А. Н. Конструктивное творчество дошкольника / А. Н. Давидчук. – М.: Просвещение, 1973. – 76 с.
35. Давыдов В. В. Теоретические проблемы учебной деятельности, творчества, личности // Учебная деятельность и творческое мышление. Тезисы. I часть / В. В. Давыдов. – Уфа: «Москва», 1985. – 264 с.
36. Диагностика умственного развития дошкольников / под ред. Л. А. Венгера, В. В. Холмовской. – М.: Наука, 1978. – 148 с.
37. Десять Чернильных пятен [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.child-psy.ru/inkblots/423.html.
38. Дьяченко О. М. Об основных направлениях развития воображения у детей / О. М. Дьяченко // Вопросы психологии. – М.: Наука, 1988. – № 6. – С. 52-59.
39. Дьяченко О. М. О некоторых особенностях развития воображения детей дошкольного возраста / О. М. Дьяченко, А. И. Кириллова // Вопросы психологии. – М.: Наука, 1987. – № 1. – С. 44-51.
40. Дьяченко О. М. Воображение дошкольника / О. М. Дьяченко. – М.: Просвещение, 1986. – 284 с.
41. Дьяченко О. М. Особенности развития воображения умственно одаренных детей / О. М. Дьяченко // Дошкольное воспитание. – 1993. – № 8. – С. 46-51.
42. Дьяченко О. М. Развитие воображения дошкольников: метод. пособие для воспитателей и родителей / О. М. Дьяченко. – М.: Просвещение, 1984. – 124 с.
43. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ ст.). – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
44. Дьюи М. Д. Психология и педагогика мышления / М. Д. Дьюи; пер. с английского Н. М. Никольской; под ред. Н. Д. Виноградова. – М.: Издание Т-ва «Мир», 1919. – Т. 6. – 202 с.
45. Дошкольная педагогика / под ред. В. И. Логиновой. – М.: Просвещение, 1988. – 270 с.
46. Дудецкий А. Я. Теоретические вопросы воображения и творчества / А. Я. Дудецкий. – Смоленск: «Смоленск», 1974. – С. 116-119.
47. Дуткевич Т. В. Загальна психологія (Конспект лекцій): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т. В. Дуткевич. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. кафедра психології. – Кам'янець-Подільський, 2002. – 96 с.
48. Жолдак Б. Казкарик, або Казковий конструктор / Б. Жолдак; Н. Пастушенко (худож.). – К.: Грані–Т, 2008. – 48 с.
49. Заика Е. В. Комплекс игр для развития воображения / Е. В. Заика // Вопросы психологии. – 1993. – № 2. – С. 54-62.
50. Законодавство України про освіту: збірник офіційних текстів законів 3-19 станом на 1 лютого 2012 р. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 274 с.
51. Загвязинский В. И. Методология и методы псих.-пед. Исследования / В. И. Загвязинский, Р. А. Атаханов. – М.: Академия, 2005. – 208 с.
52. Запорожец А. В. Развитие восприятия и деятельность / [Електронный ресурс]. – Режим доступу: http://psychology-online.net/articles/doc-1466.html.
53. Захаров А. И. Как преодолеть страхи у детей / под ред. А. И. Захарова. – М.: Педагогика, 1986. - 112 с.
54. Игнатьев Е. И. Психология изобразительной деятельности детей / сост. Е. И. Игнатьев. – М.: Книга, 1961. – 147 с.
55. Карпишина В. А. Від дитини до методу / В. А. Карпишина // Дошкільне виховання. – 1995. – № 7. – С. 10-11.
56. Кириллова Г. Д. О воображении детей младшего дошкольного возраста в игре / Г. Д. Кириллова // Дошкольное воспитание. – 1973. – № 12. – С. 35-40.
57. Кириллова Г. Д. Подражание и самостоятельность в словесном творчестве детей / Г. Д. Кириллова // Дошкольное воспитание. – 1978. – № 12. – С. 63-69.
58. Кириллова Г. Д. Реалистические тенденции в воображении детей / Г. Д. Кириллова // Дошкольное воспитание. – 1981. – № 12. – С. 45-47.
59. Кожухина С. К. Путешествие в мир искусства: Прогр. развития детей дошк. и младшего шк. возраста на основе изодеятельности / под. ред. С. К. Кожухиной. – М.: ТЦ Сфера, 2002. – 192 с.
60. Кондратенко Т. Д. Обучение старших дошкольников / Т. Д. Кондратенко, В. К. Котырло, С. А. Ладывир // под общ. ред. Т. Д. Кондратенко. – К.: Рад школа, 1986. – 152 с.
61. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: науково-метод. посібник / наук. ред. О. Л. Кононко. – К.: Ред. журналу «Дошкільне виховання», 2003. – 243 с.
62. Концепція національного виховання: схвалена Всеукраїнськ. педагогічною радою працівників освіти 30 червня 1994 р. – К.: Освіта, 1994. – 26 с.
63. Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року // Дошк. вихов. – 2010. – № 9. – С. 3-4.
64. Костоусов В. П. Конспект по дисциплине "Психодиагностика" / В. П. Костоусов. – Анапа: ГПИ, 2010. – 68 с.
65. Кравцова Е. Е. Развитие воображения / Е. Е. Кравцова // Дошкольное воспитание. – 1989. – № 12. – С. 37-41.
66. Кравцова Е. Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе / Е. Е. Кравцова. – М.: Педагогика, 1991. – 152 с.
67. Кузнецов В. Б. Развитие творческого воображения младших школьников на основе применения базовых элементов ТРИЗ / В. Б. Кузнецов // Региональная научно-практическая конференция. – Челябинск: РНПК, 1998. – С. 56-58.
68. Леонтъев А. Н. Избранные психологические произведения: В 2-х т. / А. Н. Леонтъев; под ред. В. В. Давыдова и др. – М.: Педагогика, 1983. – Т. 1. – 346 с.
69. Лурия А. Р. Лекции по общей психологии / А. Р. Лурия. – СПб.: Питер, 2007. – 320 с.
70. Люблінська Г. О. Дитяча психологія / Г. О. Люблінська. – К.: Вища школа, 1974. – С. 167-198.
71. Майерс Д. Д. Социальная психология / Д. Д. Майерс. – СПб.: Прайм – Еврознак, 2007. – 512 с.
72. Методика определения уровня воображения / сост. Г. А. Баженина // Психология от А до Я. – М.: Академия, 2000. – 320 с.
73. Михайленко Н. Я. Организация сюжетной игры в детском саду: пособие для воспитателя / Н. Я. Михайленко, Н. А. Короткова. – М.: Издательство «ГНОМ и Д», 2000. – 96 с.
74. Миронов Н. П. Способность и одаренность в младшем школьном возрасте / Н. П. Миронов // Начальная школа. – 2004 г. – № 6 – С. 67-69.
75. Мусийчук М. В. Практикум по развитию креативности личности / М. В. Мусийчук. – М.: Просвещение, 1994. – 86 с.
76. Мухина В. С. Возрастная психология: Феноменология развития; детство, отрочество: учебник для студентов вузов / сост. В. С. Мухина. – М.: Академия, 1998 – 219 с.
77. Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта / В. С. Мухина. – М.: Педагогика, 1981. – 240 с.
78. Новиков А. М. Методология / А. М. Новиков, Д. А. Новиков – М.: СИНТЕГ, 2007. – 668 с.
79. Новлянская З. Н. Почему дети фантазируют / З. Н. Новлянская. – М.: Знание, 1978. – 48 с.
80. Павелків Р. В. Загальна психологія: підручник / під заг. ред. Р. В. Павелків. – К.: Кондор, 2009. – 576 с.
81. Палагина Н. В. Развитие воображения у детей второго года жизни // Дошкольное воспитание. – 1993. – № 6. – С. 40-46.
82. Піроженко Т. О. Особистість дошкільника: перспективи розвитку: навч.-метод. посіб. / Т. О. Піроженко. – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 136 с.
83. Пороцкая Е. Л. Ребенок: слово и его роль в развитии воображения // Дошкольное воспитание. – 1989. – № 9. – С. 70-72.
84. Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років «Дитина» / Наук. кер. О. В. Проскура, Л. П. Кочина, В. У. Кузьменко. – К.: «Богдана», 2003. – 328 с.
85. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» / О. І. Білан, Л. М. Возна, О. Л. Максименко та ін. – Тернопіль: Мандрівець, 2013. – 264 с.
86. Разом до гармонії: розвиток дитини раннього віку: методичний посібник / Авт.-упорядн.: І. В. Братусь, Н. В. Кошечко, О. Л. Нагула; за загальною ред. І. Д. Звєрєвої. – К.: Кобза, 2004. – 160 с.
87. Родионова Г. С. Развитие творческого воображения и связной речи дошк. с ОНР в ходе работы со сказкой: Современные подходы к организации коррекционной работы с детьми дошкольного и млад. школьного возраста с особыми образовательными потребностями: сборник материалов региональной научно-практической конференции. – Хабаровск: РНПК, 2011 – С. 90-93.
88. Рибо Т. А. Творческое воображение / Т. А. Рибо; пер. с англ. Г. С. Казанский. – СПб: Самиздат, 1901. – С. 132-140.
89. Рейтман У. Р. Познание и мышление. Моделирование на уровне информационных процессов / У. Р. Рейтман. – М.: Мир, 1968. – С. 65-68.
90. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 1999. – C. 84-87.
91. Святкова О. М. Развиваем творческие способности / [рисунки] / О. М. Святкова. – М.: Изд-во Розовый слон, 2002. – 10 с.
92. Субботина Л. Ю. Развитие воображения детей / Л. Ю. Субботина [текст]. – Ярославль: Академия развития, 2001. – 240 с.
93. Столяренко Л. Д. Основы психологии / Л. Д. Столяренко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2007. – 736 с.
94. Страунинг А. М. Игры по развитию творческого воображения по книге Дж. Родари / А. М. Страунинг. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1992. – 264 с.
95. Сухорукова Г. В. Дитяче експерементування як засіб розвитку творчості в образотворчій діяльності: матеріали Всеукрїнського науково-методичного семінару Інститутурозвитку дитини НПУ ім. Драгоманова / Укл. І. І. Загарницька. – К.: НЦ «МАНУ», 2012. – С. 308-311.
96. Сухорукова Г. В. Методика формування дружніх стосунків між дітьми старшого дошкільного віку в колективній образотворчій діяльності / Г. В. Сухорукова, О. О. Гайдамака // Вісник Інституту розвитку дитини. Вип. 35. Серія: Філософія, педагогіка, психологія: Зб. наук. праць. – К.: Вид-во НПУ ім. Драгоманова, 2014. – С 114-119.
97. Сухорукова Г. В., Дронова О. О., Голота Н. М., Янцур Л. А. Образотворче мистецтво з методикою викладання в дошкільному навчальному закладі: підручник / за заг. ред. Г. В. Сухорукової. – К.: Слово, 2010. – С. 370-373.
98. Туник Е. Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса / сост. Е. Е. Туник. – СПб.: ПИТЕР, 2007. – 170 с.
99. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология / Г. А. Урунтаева. – М.: Изд. Центр «Академия», 1997. – С. 168-187.
100. Фарман И. П. Воображение в структуре познания / И. П. Фарман. – М.: Академия, 2007. – 215 с.
101. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки: навч. посібник для студ. пед. навч. закл. спец. «Дошкільне виховання» / за заг.ред. та упоряд. З. Н. Борисова, упоряд. В. У. Кузьменко. – К.: Вища школа, 2004. – 512 с.
102. Шевандрин Н. И. Основы психологической диагностики: в 3 частях / Н. И. Шевандрин. – М.: ВЛАДОС, 2003. – 242 с.
103. Шмелёв А. Г. Основы психодиагностики / А. Г. Шмелев. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. – 544 с.