Курсова робота Особливості зображення сновидінь і марень в українському художньому тексті (на прикладі прозових творів Ю.І. Андруховича)
Код роботи: 5804
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Лінгвістика української мови
Тема: Особливості зображення сновидінь і марень в українському художньому тексті (на прикладі прозових творів Ю.І. Андруховича)
Кількість сторінок: 49
Дата виконання: 2019
Мова написання: українська
Ціна: 500 грн
Вступ
Розділ 1. Характерні ознаки сновидінь і марень
1.1. Видіння під час сну і марень з медичної точки зору
1.1.1. Дослідження сну в медичній літературі
1.1.2. Характеристика марень
1.2. Сновидіння та марення в художніх творах
1.2.1. Особливості сучасної прози
1.2.2. Сновидіння в художніх творах
1.2.3. Зображення марень у художній літературі
Розділ 2. Особливості зображення сновидінь та марень у прозових текстах Ю.І. Андруховича
2.1. Особливості будови, змісту та функції сновидінь у творах Ю.І. Андруховича
2.2. Особливості будови, змісту та функції сновидінь у творах Ю.І. Андруховича
Розділ 3. Специфіка редагування сновидінь та марень прози Ю.І. Андруховича
Висновки
Іменний покажчик
Предметний покажчик
Термінологічний словник
Додаток
Сучасне українське письменство, як ніколи раніше, вирізняється різноманіттям стилістичних засобів. Молода література незалежної України вже встигла подарувати світові кілька видатних імен. У 2005 році український письменник Юрій Андрухович отримав спеціальну премію в рамках нагородження Премією Миру імені Ремарка від німецького міста Оснабрюк та став лауреатом Лейпцігської літературної премії європейського взаєморозуміння. Так високо поцінувала Європа талановитого митця-новатора.
У 1992 році він наважився опублікувати свій роман «Рекреації» і, «талановито передавши тріумфальний хід всеохоплюючого маразму» [4, с.15], дав початок оновленій українській літературі.
З того часу в Ю.І. Андруховича з’явилося вже п’ять великих прозових творів. На сторінках романів письменника неабиякий інтерес у читача викликають картини сновидінь і марень його героїв. Використовуючи метод «потоку свідомості», Ю.І. Андрухович дає волю власній фантазії та переносить читача у внутрішній світ своїх героїв, а разом з тим і в світ їхніх видінь. Тому темою нашого курсового дослідження ми обрали особливості зображення сновидінь і марень в українському художньому тексті на прикладі прозових творів Ю.І. Андруховича.
Предметом цього дослідження є особливості зображення сновидінь і марень у текстах Ю.І. Андруховича.
Мета роботи – дослідити особливості будови зображення сновидінь і марень у текстах Ю.І. Андруховича, змісту та функції.
Об’єктом курсового дослідження є тексти Ю.І. Андруховича. Треба зазначити, що до уваги беруться такі художні прозові твори письменника: «Московіада», «Рекреації», «Перверзія», «Дванадцять обручів», «Таємниця. Замість роману».
Вибір творів відповідно до нашої проблеми визначився такими завданнями:
- розглянути сновидіння та явища марень на предмет їхнього походження;
- з’ясувати медичні характеристики видінь під час сну та марення;
- ознайомитися з аналізом сновидінь та марень у художній літературі;
- виділити особливості їхнього зображення в прозових текстах Ю.І. Андруховича;
- класифікувати типи викладу картин сновидінь та марень на прикладах з текстів;
- проаналізувати можливість редакторського втручання у художні твори Ю.І. Андруховича.
Аналізована тема є досить актуальною та доцільною, оскільки вона мало досліджувана. Окрім того, письменник Ю.А. Андрухович є новатором і нашим сучасником, а тому вивчення його творів може зробити внесок в аналіз його творчості в цілому.
На жаль, теоретичні розробки щодо зображення сновидінь та марень з боку лінгвістики тексту поки що відсутні. Тому в нашому дослідженні ми будемо спиратися на роботи, які стосуються фізіологічної природи сновидінь: А. Борбелі «Тайна сна», (1989), сну в контексті літературознавчих розвідок Т.Б. Жовновської «Онірично-міфологічний дискурс прози Валерія Шевчука», (2000), Н.М. Фенько «Естетичні функції картин сновидінь у художніх творах українських письменників другої половини ХІХ-ХХ століть», (1999) та стилістичних особливостей викладу в роботі М.С. Зарицького «Стилістика сучасної української мови», (2001) і спробуємо самостійно дати початок вивченню цього питання.
Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків. Основна частина містить три розділи. Перший із них досліджує фізіологічну природу виникнення сновидінь та марень, розглядає історію вивчення цих явищ та її здобутки. Часто герої Ю.І. Андруховича вдаються до вживання алкоголю, а то й наркотичних речовин. Подекуди літературні персонажі письменника бачать галюцинативні видіння внаслідок черепно-мозкових травм. Суто медичний підхід до цього питання допоможе згодом порівняти описані автором видіння, відчуття героя з тими, що їх встановлюють медики.
Другий розділ присвячено вивченню синтаксичних особливостей подання сновидінь та марень, специфіці їхнього викладу та класифікації. Для цього було проаналізовано 40 прикладів КМФ з зображеннями снів та марень у текстах Ю.І. Андруховича.
У третьому розділі зроблено спробу проаналізувати межі редакторського втручання у метод потоку свідомості в творах Андруховича та проведено аналіз його власних висловлювань щодо сновидінь, марень, зображених ним у художніх текстах. Висновок висвітлює головні теоретичні досягнення дослідження, вказує на практичне значення роботи.
Цікава творча манера письменника Юрія Андруховича породжує цілу низку стилістичних атрибутів у його творах. У нашому дослідженні ми зробили спробу проаналізувати способи викладу сновидінь та марень у його прозових творах та з’ясувати їхні особливості.
Усі видіння героїв у текстах можна поділити на сни та марення. Останні ж класифікувати за причиною їхнього виникнення. Найчисельнішою є група алкогольних марень, менше видінь герої зазнають від черепно-мозкових травм, агонії та вживання наркотиків.
На підставі поділу типів викладу на оповідь, опис та розмірковування, нам вдалося встановити, що найбільш уживаною в текстах сновидінь та марень є авторська монологічна оповідь. Характерним для стилю Ю.І. Андруховича є поєднання такої оповіді з діалогічним мовленням. Нерідко письменник вдається до стилізації, застосовуючи характерні синтаксичні конструкції з інших стилів, зокрема, конфесійного.
Проаналізувавши згадки в текстах про сновидіння та марення самих персонажів, ми зробили висновок, що вони становлять не лише безпосередній текст твору, герої Андруховича часто розмірковують на сутністю та їхнім значенням, що свідчить на користь захоплення цією темою самим автором.
Щодо меж редакторського втручання в текст сновидінь та марень, то вони вкрай обмежені. По-перше, специфіка сучасної художньої прози не потребує корегувань, оскільки будь-яку хибність автора можна виправдати стилістичним прийомом. Метод «потоку свідомості», який застосовує Ю.І. Андрухович, може редагувати тільки він, оскільки це потік його свідомості. Окрім того, сам письменник є за фахом редактором, тому ймовірно він застосовує авторедагування, оскільки всі його художні твори надруковано в авторській редакції.
Єдиним доповненням до такого тексту від імені стороннього редактора може бути коментар із вказівкою того чи іншого факту біографії письменника, або натяку на події соціального чи політичного значення, які автор завуалював у тексті. Це полегшить сприйняття твору й зробить його доступним для ширшого кола читачів.
1. Андрухович Ю. І. Дванадцять обручів. Роман. – К.: Критика, 2004. – 336 с.
2. Андрухович Ю. І. Московіада. http://aldebaran.ru. – 76 с.
3. Андрухович Ю. І. Перверзія. Роман. – Л.: ВНТЛ «Класика», 2004. – 304 с.
4. Андрухович Ю. І. Рекреації. Роман. – Л.: ЛА «ПІРАМІДА», 2005. – 144 с.
5. Андрухович Ю. І. Таємниця. Замість роману. – Х.: Фоліо, 2007. – 478 с.
6. Беликов В. Г. Фармацевтическая химия: Учеб. для фармац. ин-тов и фармац. фак. мед. ин-тов. – М.: Высш. шк., 1986. – 768 с.
7. Борбели А. Тайна сна / Пер. с нем. В. М. Коваль зона. – М.: Знание, 1989. – 192 с.
8. Бредовое состояние. http://med-lib.ru/encik/dom_dokt/b035.shtml.
9. Вавулин Н. Безумие, его смысл и ценность. Психологические очерки. – СПб, 1913. – 230 с.
10. Векірчик К. М. Отруйні лікарські рослини. Посібник-довідник. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 1999. – 144 с.
11. Великий тлумачний словник сучасної української мови www.slovnyk.net.
12. Де Риос М. Д. Растительные галлюциногены. – М.: КСП, 1997. – 272 с.
13. Жовновська Т. Б. Онірично-міфологічний дискурс прози Валерія Шевчука: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – О., 2000. – 16 с.
14. Зарицький М. С. Стилістика сучасної української мови: навчальний посібник. – К.: Парламентське вид-во, 2001. – 156 с.
15. Курс осознанного сновидения http://www.redline.ru/~gateway/Os/course.htm.
16. Людям сняться всього 12 сюжетів. http://ogo.rv.ua/article/13/07/2006/9808.html.
17. Макаров А. М. П’ять етюдів. Підсвідомість і мистецтво: Нариси з психології творчості. – К.: Рад. письм., 1990. – 285 с.
18. Орлов Б. Н. и др. Ядовитые животные и растения СССР: Справочное пособие для студентов вузов по спец. «Биология» / Б. Н. Орлов, Д. Б. Гелашвили, А. К. Ибрагимов. – М.: Высш. шк., 1990. – 272 с.
19. Ранняя диагностика и лечение инфекционного психоза типа «Острого бреда» (Методические рекомендации для врачей) / Черновицкий государственный медицинский институт. – Черновцы, 1973. – 16 с.
20. Рохлин Л. Л. Сон, гипноз, сновидения. – М.: Медгиз, 1959. – 63 с.
21. Руднев В. П. Словарь культуры ХХ века. – М.: Аграф, 1997. – 384 с.
22. Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000. – 680 с.
23. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1970-1980 рр.
24. Текст. http://dict.linux.org.ua/dict/other/SSR/RE5.html.
25. Трошева Т. Система функционально-смысловых типов речи в современном русском языке. http://philolog.pspu.ru/trosheva_sys.shtml.
26. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови – стереотип. вид. – К.: Наук. думка, 2002. – 240 с.
27. Уяр. С. Каким должен быть сон? http://www.kardeshlek.ru/forum/lofiversion/index.php/t755.html.
28. Фенько Н. М. Естетичні функції картин сновидінь у художніх творах українських письменників другої половини ХІХ-ХХ століть: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Дніпропетр. держ. ун-т. – Д., 1999. – 19 с.
29. Філоненко С. О. Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХ ст. (феміністичний аспект): Дис... канд. філол. наук. 10.01.01 / Дніпропетровський національний університет – Дніпропетровськ, 2003. – 203 с.
30. Фрейд З. Толкование сновидений. – К.: Здоров’я, 1998. – 496 с.
31. Чернова Т. М. Методична розробка практичного заняття самостійної роботи з психіатрії для студентів на тему: "Психопатологічні синдроми. Патологія мислення, клінічна оцінка" http://www.psyplanet.com/metod/patalog.htm.
32. Швець А. І. Кримінальний сюжет і проблеми художнього психологізму та характеротворення у прозі Івана Франка: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л., 2002. – 18 с.
33. Юнг К. Г. Тэвикстокские лекции. Аналитическая психология: ее теория и практика / Составл., предисл. и перевод с англ. В. Менжулина. – К.: СИНТО, 1995. – VII, - 236 с.