Дипломна робота Мовні засоби вираження комунікативних стратегій у передвиборчих промовах політиків США: прагматичний та перекладацький аспект англійської мови
Код роботи: 5765
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Лексикологія англійської мови
Тема: Мовні засоби вираження комунікативних стратегій у передвиборчих промовах політиків США: прагматичний та перекладацький аспект англійської мови
Кількість сторінок: 78
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 1500 грн
Вступ
Розділ 1. Політичний дискурс як об’єкт лінгвістичного аналізу
1.1. Поняття політичного дискурсу та його специфіка
1.2. Класифікація, стилі та типи політичних промов
1.2.1. Структурно-композиційна будова передвиборчої промови
1.3. Об’єктивізація комунікативних стратегій та тактик у передвиборчих промовах
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Засоби вербалізації комунікативних стратегій передвиборчих промов
2.1. Стилістичні засоби та прийоми використані у передвиборчих промовах
2.2. Лексико-граматичні особливості аргументації та переконання у передвиборчих промовах
Висновки до розділу 2
Розділ 3. Лінгво-перекладацький аналіз засобів вербалізації комунікативних стратегій в англомовних текстах передвиборчих промов Хіларі Клінтон та Дональда Трампа
3.1. Мовні засоби відтворення комунікативних стратегій у передвиборчих промовах Дональда Трампа
3.2. Мовні засоби реалізації комунікативних стратегій у передвиборчих промовах Хіларі Клінтон
3.3. Гендерні особливості політичної комунікації кандидатів у президенти США Хіларі Клінтон та Дональда Трампа
Висновки до Розділу 3
Загальні висновки
Політична діяльність завжди відігравала особливу роль у житті суспільства. Однак важливу роль у визначенні іміджу країни відіграє спосіб її презентації політичними лідерами як на державному так і на міжнародному рівнях. Отже процес комунікації є невід’ємною частиною сучасного життя. За допомогою виступів політики мають можливість звернутися як до міжнародного співтовариства, так і до громадян своєї країни. І тому успіх комунікації залежить від уміння ефективно володіти трьома чинниками: логікою, психологією, мовою. Останній є дуже важливим, оскільки вся інформація доноситься до слухача вербальними засобами.
Топікально марковані тексти передвибочих промов стали об’єктами лінгвістичних досліджень, зокрема комунікативної лінгвістики. Вивченням даних проблем займалися як закордонні, так і вітчизняні лінгвісти, зокрема: В. Базилев, В. Бебик, П. Бірд, Є. Блажнов, Д. Видрін, С. Виноградова, Т. Вітлінська, І. Воєводкін, С. Голдмен, Т. Грінберг та інші. В період передвиборчих кампаній особлива увага електората зосереджена на політичній комунікації кандидатів, їх програмах, комунікативних стратегіях та тактиках.
З лінгвістичної точки зору виникає актуальність дослідження вибору та імплементації ефективних вербальних засобів, які не лише інформують, а й впливають на електорат, реалізуючи функцію впливу та самореклами. Вдалий вибір мовних засобів, які реалізують комунікативну стратегію самопрезентації дозволяють кандидату як привернути увагу виборців так і позиціонувати себе оцінюючи факти і події, які відбуваються натепер та створити ставлення до дійсності, яке буде співзвучним з настроями виборців. З цієї точки зору комунікативний портреткандидатів у президенти США викликає особливий інтерес і як з точки зору гендерних особливостей, і як суттєвий чинник впливу на формування і розвиток політичногодискурсу.
Отже під політичним дискурсом ми розумієм зв’язаний текст, зумовлений ситуацією політичного спілкування у сукупності з прагматичними, соціологічними, психологічними та іншими факторами. Політичний дискурс актуалізується у таких жанрах, як промова політика, інагураційне звернення президента, політичний документ.
В нашому дослідженні ми зосереджуємось на лінгвістичному аналізі саме передвиборчих промов. Головною метою будь-якої промови політика є скерувати мислення, почуття та емоції слухача у потрібному ораторові руслі. Саме через це при виголошенні промови вдаються до різнорівневих засобів та їх семантико-стилістичних поєднань, які перш за все апелюють до емоційних структур людської психіки, а також діють на підсвідомі компоненти мовного сприйняття. Оскільки вислови політика повинні викликати підтримку аудиторії. Для цього політики наводять аргументи і факти, вдаються до різних методів переконання. За допомогою аргументації політики впливають на формування та зміну думки виборців. Саме тому дослідження комунікативних особливостей в політичному дискурсі є актуальним.
Метою дослідження є виявлення та опис комунікативних стратегій і тактик у передвиборчих промовах кандидатів у президенти США, а також у встановленні та аналізі лінгво-стилістичних засобів вираження даних стратегій і тактик. Відповідно до мети дослідження передбачається виконання таких завдань:
- виділити комунікативні стратегії і тактики у передвиборчих промовах;
- встановити мовні засоби, типові для реалізації виділених стратегій і тактик у передвиборчих промовах та способи їх перекладу;
- описати індивідуальні способи вербальної комунікації з урахуванням гендерних особливостей на прикладі Хіларі Клінтон та Дональда Трампа.
Об’єкт дослідження - мовні засоби реалізації комунікативних стратегій у передвибочих промовах.
Предмет дослідження - функціонування та способи перекладу стратегій і тактик у передвиборчих промовах кандидатів у президенти СШАХіларі Клінтон та Дональда Трампа.
Методи дослідження - функціональний метод, в межах якого аналізується функціонування мовних засобів, що реалізують комунікативні стратегії політиків, прагматичний аналіз сприяв виявленю комунікативних стратегій і тактик Хіларі Клінтон та Дональда Трампа, стилістичний аналіз дав змогу розкрити стилістичні і стильові особливості мовних одиниць та стилістичні типи мовлення чоловіків та жінок політиків, описовий метод дозволив систематизувати різнорівневі мовні засоби реалізації виділених стратегій і тактик і слугував комплексній репрезентації отриманих результатів та перекладацькі методи: комунікативний, семантичний, трансформаційний.
Наукова новизна – полягає в доцільності описати та систематизувати лінгво-стилістичні засоби, типові для виділених комунікативних стратегій і тактик, а також у визначенні індивідуальних вербальних характеристик комунікативного портрету Хіларі Клінтон та Дональда Трампа.
Теоретичне значення - визначається виявленням основних комунікативних стратегій і тактик передвиборчих промов кандидатів у президенти США, а також мовних засобів їх реалізації, що сприяє подальшому розвитку теорії комунікації, лінгвістики тексту, теорії дискурсу.
Практичне значення - полягає у тому, що основні положення і висновки можуть бути використані у курсах: лінгвокраїнознавство США, у лекційному курсі «Основи теорії мовленнєвої комунікації».
Матеріалом дослідження слугували 100текстів політичних виступів кандидатів у президенти США. Також було проаналізовано 10 відеосюжетів.
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури та додатків.
Загальні висновки
Перший розділ даної роботи присвячено теоретичним питанням, пов’язаним з визначенням терміну «дискурсу» та «політичний дискурс».
В своїй роботі ми керувались визначенням терміну «дискурс» запропонованим Є.В. Переверзєвимта та В.П. Кожемякіним. Зясовано що під дискурсом розуміють «здійснену в певних історичних і соціальних рамках, особливим чином організовану і тематично сфокусовану послідовність висловлювань, рецепція яких здатна вплинути на моделі суб'єктивного досвіду людини, його внутрішню репрезентацію світу, переконання і поведінку».
Було виявлено, що дискурс в політиці можна розглядати як спосіб комунікації, заснований на вербальному та невербальному обміні ідеями, позиціями, поглядами учасників політичного життя у відповідності з їх переконаннями та певними правилами, нормами з метою прийняття політичних рішень.
З метою привернення уваги слухачів та вираження ідейної позиції промовці використовують велику кількість стилістичних фігур: вдалі описові вирази, морально-етичні антитези, стверджувальні заперечення, повторення певних ідеологем, гіперболи, актуалізацію окремих слів і виразів, влучних і дотичних до ситуації, оказіональні новотворення; а також стилістичні засоби, такі як: порівнянняі зіставлення, епітети й метафори.
Ми виділили основні компоненти політичного дискурсу, одним із них є передвиборчі промови, що є основою нашого дослідження. Передвиборча промоваспрямова на вплив та переконання слухача в потрібному ораторові руслі, відрізняється від інших промов емоційною забарвленністю та застосовується з певними стилями та завданнями.
На початку другого розділу було визначено лексичні (часте вживання одних й тих самих слів, складних слів, формальної та неформальної форм мови) та граматичні (засобами вираження персуазивності стають типи речень, їх довжина, структура, використання часів та способів дієслова, вживання особових займенників) особливості аргументації у передвиборчих промовах. З’ясовано, що практично будь-який текст, а особливо, текст передвиборчих промов, включає ті або інші тропи, фігури мови або інші засоби надання виразності висловлюванню, які складають особливу функцію мовних одиниць - експресивну, наприклад, за допомогою таких стилістичних фігур як: метафори вдалі описові вирази (перифрази), антитези, повторення певних ідеологем, гіперболи, актуалізація окремих слів і виразів, влучних і дотичних до ситуації, риторичних питань, вигуків (закликів).
Оскільки діяльність мовця має чітку прагматичну перспективу, то його комунікативний намір полягає вефективному мовленнєвому впливі на слухача, в досягненні перлокутивногоефекту, в своренні успішної комунікації. Тож за для досягнення свого комунікативного наміру мовець застосовує комунікативні стратегії – сукупність запланованих заздалегідь та реалізованих у процесі комунікативного акту теоретичних ходів, спрямованих на досягнення комунікативної мети.
Комунікативний намір визначається як бажання вступити в спілкування з іншою людиною. На основі цих теоретичних даних, можна визначити, що головним завданням мовця у політичному дискурсі є вибір правильної стратегії, тактики і мовних засобів, згідно тієї мети, якої потрібно досягти. Виявлено основні комунікативні стратегії в політичних промовах кандидатів, серед яких є:
- ідентифікації;
- викривлення інформації;
- імунізації;
- дискредитації;
- маніпулювання;
- cамозахист та напад;
- інформаційно-інтерпретаційна, я не побачила емоційного впливу - у вас Трамп і самопрезентації – Клінтон – їх немає у вашій класифікації, або поміняйте, або вставте їх.
Третя частина базується на дослідженні, аналізі та систематизації засобів вербалізації вищеназваних комунікативних стратегій знайдених в оригінальному тексті за допомогою методу суцільної вибірки, а також порівнянні оригінального тексту з текстом перекладу українською мовою для вивчення способів перекладу мовних одиниць що вербалізують вищезгадані стратегії та визначення трансформаційних перетворень в мові перекладу. Нами було опрацьовано 100політичних промов. А саме політичних промов Дональда Трампа та Хіларі Клінтон.
Розподіливши вибраний матеріал, а саме, політичні промови Дональда Трампа та Хіларі Клінтон, за класифікацією, основаною на дослідженні В. І. Карабана, ми виявили, що найбільш поширенним способом перекладу мовних одиниць які реалізують комунікативні стратегії промов Дональда Трампа є - перестановка – 36% (Див. рис. 3.1), а найбільш поширенним способом перекладу мовних одиниць які реалізують комунікативні стратегії промов Хіларі Клінтон є – описовий переклад – 40% (Див. рис. 3.2).
Досліджуючи ці ж промови, ми виділили основні комунікативні стратегії кандидатів у президенти, для Дональда Трампа характерна стратегія емоційного впливу на виборців – 44% (Див. рис. 3.3), а для Хіларі Клінтон характерна стратегія самопрезентації – 30% (Див. рис. 3.4).
Згідно проведено дослідження встановлено, що категорія гендеру є досить вагомою в політичному тексті. Досліджуючи передвиборчі промови можна виокремити взаємовідношення мови і статі, тобто питання проте, у який спосіб стать відображується в мові, які оцінки приписуються мові чоловіків та жінок, і в яких семантичних галузях вони найбільш поширені, а також вивчити та проаналізувати мовну поведінку статі, виділити і описати особливості чоловічої та жіночої мовних картин світу.
Особливості мовлення жінок-політиків, як і чоловіків, виявляються у стратегії ведення розмови, її тематичній спрямованості та способі організації висловлювання. Виявлено, що Наша манера спілкування визначає нас як жінку, або як чоловіка. Загалом, ми самі створюємо свій гендер через розмову. Саме тому ми повинні брати до уваги певні відмінності, що виникають у процесі спілкування чоловіка і жінки. Культура спілкування існує тоді, коли мовці бачать зв'язок між його цілями, методами їх досягнення та шляхами інтерпретації комунікації. На прикладі передвиборчих промов було виявлено, що фемінінні маркери мовлення проявляються у вживанні жінками-політиками таких засобів організації комунікації як порівняльні звороти, вставні конструкції, модальні конструкції, вибачення, усталені звороти.
Мова чоловіків «компактніша» за мову жінок. Чоловіче спілкування відрізняється більшою емоційною стриманістю. Маскулінні маркери мовлення проявляються у вживанні чоловіками-політиками багатьох засобів організації комунікації серед яких абстрактні іменники, словосполучення, що вказують на впевненість, точність та обізнаність, термінологічна та професійна лексика.
Загалом, як показало дослідження, комунікація чоловіків носить більш екстравертний, дієвий, конкретний і предметний характер, а комунікація жінок - більш інтровертний, емоційний, узагальнений і метафоричний. Усвідомлення гендерних особливостей може сприяти вдосконаленню як політичної, так і взагалі людської комунікації. Ще пару речень по мовним засобам - тобто мовленєвим портретам.