Дипломна робота Виставкова діяльність у сфері арт-бізнесу (на прикладі українського наївного мистецтва ХХ століття)
Код роботи: 5271
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Історія мистецтв
Тема: Виставкова діяльність у сфері арт-бізнесу (на прикладі українського наївного мистецтва ХХ століття)
Кількість сторінок: 106
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 2000 грн
Вступ
Розділ 1. Твори наївного мистецтва як об’єкт проектування виставок в Україні
1.1. Виставкова діяльність в образотворчому мистецтві як галузь проектування
1.2. Історичний розвиток виставкової діяльності наївного мистецтва
1.3. Сутність проблеми наївного мистецтва
Висновки до розділу 1
Розділ 2. Художньо-естетичні взаємодії наївізму та українського професійного мистецтва ХХ століття та їх відображення у виставковій діяльності ХХ-початку ХХІ століття
2.1. Феномен фольклоризму (Д. Бурлюк) та бойчукізму (М. Бойчук) та його розробка у виставкових проектах
2.2. Трансформація традицій народного мистецтва у творчості О. Саєнка та М. Примаченко
Висновок до розділу 2
Розділ 3. Проект виставкового українського наївного мистецтва ХХ століття з фондів ЧОХМ імені Григорія Галагана (на прикладі творчості М. Примаченко)
3.1. Бізнес план виставки «Мобільний музей. Дивоствіт Марії Примарченко»
3.2. Естетичне виховання засобами українського наївного мистецтва
Висновки до розділу 3
Висновки
Список використаної літератури
Серед нової плеяди мистецтвознавців, що присвятили себе вивченню наївного мистецтва (примітиву), починаючи з 60-70-х років ХХ століття, слід назвати Ю. Герчука, Г. Островського, Г. Поспєлова, В. Прокоф’єва, Л. Тананаєву, Н. Шкаровську, С. Ямщикова.
Народному самодіяльному мистецтву часів радянської доби як індивідуалістичного міського явища на відміну від колективного народного присвячені монографії та публікації мистецтвознавця Н. Шкаровської, яка також є автором статті про творчість української художниці М. Примаченко в контексті наївного мистецтва СРСР, вміщеної у «Всесвітню енциклопедію наївного мистецтва».
Вагомий внесок у вивчення історико-культурних та інших аспектів взаємодії професійного і самодіяльного мистецтва зробили російські автори, зокрема, О. Балдіна, яка вивчала різноманітні дореволюційні системи навчання для всіх бажаючих малювати, та Н. Мусянікова, автор останніх за часом мистецтвознавчих досліджень з питань вивчення художників та інституцій в рамках самодіяльної творчості в СРСР періоду 1920-1930-х років. Грунтовні праці з питань виставкової діяльності у галузі самодіяльного та наївного мистецтва на теренах СРСР та Росії у 1990-х роках присвятила знана російська мистецтвознавець, куратор московської галереї наївного мистецтва “Дар” К. Богемська.
Як практичному, так і теоретичному обгрунтуванню виставок наївного мистецтва в музеях та галереях України за останні роки звертались Л. Ліхач, П. Гудімов, Т. Марченко-Пошивайло, П. Гончар, О. Найден на інші. Більшість з цих авторів є авторами великих виставкових проектів, зокрема відкритих в київських музейних закладах та галереях.
Об’єктом дослідження є виставкова діяльність в українському образотворчому мистецтві ХХ століття.
Предметом дослідження є проект арт-бізнесу виставкової діяльності наївного мистецтва в українському образотворчому мистецтві.
Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження дипломної роботи є обгрунтування ролі і значення виставкової діяльності наївного мистецтва ХХ століття у галузі проектування (сфері арт-бізнесу), виявлення сутнісних характеристик наївного мистецтва та охарактеризувати його у проекції на реалії українського буття, зокрема на галузь естетичного виховання. Для цього необхідним є аналіз розвитку наївного мистецтва в контексті образотворчого мистецтва ХХ століття на основі вивчених творів, проаналізованих виставок наївного мистецтва та теоретичних джерел.
Реалізація цієї мети вимагає постановки и вирішення наступних завдань:
- проаналізувати стан вивчення поставленої проблеми та виокремити тенденції, що визначили зростання уваги теоретичної думки до наївного мистецтва в Україні та світі;
- виявити та обгрунтувати специфічні риси та функціональні особливості виставкової діяльності на прикладі наївного мистецтва як галузі проектування у сучасному українському суспільстві;
- виділити та охарактеризувати тенденції поширення виставкових проектів наївного мистецтва як нової фази розвитку арт-бізнесу та сучасної культури в Україні в умовах суспільно-економічних та культурно-ціннісних трансформаційних процесів;
- вивчити процес зародження і розвитку наївного мистецтва та його репрезентації у виставковій діяльності на теренах СРСР та українському ареалі зокрема;
- аргументувати художню творчість і творчий процес на прикладі творів українського наївного мистецтва ХХ століття як вияв виховного потенціалу мистецтва;
- розглянути виховний потенціал наївного мистецтва у процесі формування чуттєвої культури.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що не існує аналізу феномену наївного мистецтва як предмета виставкової діяльності в українському образотворчому мистецтві ХХ століття. Досліджується зв’язок наївізму з мистецтвом аутсайдерів. Висувається робоча гіпотеза про те, що виставки наївного мистецтва є успішною платформою для написання та реалізації проектів арт-бізнесу як у межах музеїв, так і у форматі пересувних виставок поза межами музеїв для відвідувачів певних вікових категорій (учні, студенти) на прикладі проекту “Мобільний музей”.
Новизна дипломного проекту розкривається в наступних положеннях, які виносяться на захист:
1. Реконструкція естетики українського “наївного” мистецтва в професійній творчості мистців ХХ століття базується на відтворенні міфопоетичних архе-типів та образної символіки.
2. Наївне світовідношення є світоглядною та художньо-естетичною основою українського “наївного” мистецтва, його прояви реконструйовані у фольклоризмі та бойчукізмі.
3. Теоретичні засади наївізму в естетиці, культурології та мистецтвознавстві реконструйовані та систематизовані дисертанткою на основі праць І. Канта, Ф. Шіллера, К.-Г. Юнга, О. Потебні, художників XX століття (О. Шевченка, М. Бойчука, О. Екстер, Ж. Дюбюффе, О. Петрової, О. Клименко).
4. Існують кореляції між традиційним “наївним” мистецтвом та українським авангардом ХХ століття, модернізмом та мистецтвом аутсайдерів на основі орієнтації на позасвідоме, на витіснення раціоналістичного начала в творчості.
Теоретична і практична значущість одержаних результатів. Основні положення та висновки дипломної роботи можуть слугувати для подальшої розробки проблем філософії сучасного українського мистецтва. Визначення естетичних засад українського “наївного” мистецтва сприятиме розумінню аналогічних феноменів в культурах інших народів, проведенню компаративіст-ського аналізу національних варіантів мистецтва авангарду ХХ століття. Матеріал дипломної роботи може бути використаний при читанні лекцій з естетики, культурології, мистецтвознавства, формуванні та проведенні пересувних виставок, має методологічне значення для арт-терапевтичних практик, екскурсійного обслуговування.
Методологія дослідження. Методологічною базою дослідження є етнокультурологія, порівняльна культурологія, етнопсихологія, фольклористика, музеєзнавство, мистецтвознавство, проектна діяльність, менеджмент у сфері культури, арт-бізнес.
Відповідно до поставлених завдань у дипломному дослідженні застосовані наступні методи:
- аналітичний – для вивчення першоджерел з мистецтвознавчої, культурологічної, економічної літератури з теми;
- компоративний – при зіставленні конкретних феноменів різних етнонаціональних культур та мистецьких традицій ХХ століття, а також загальних параметрів феномену наївізму;
- функціонально-соціологічний – для з’ясування ролі наївного мистецтва в естетичному вихованні людини, у процесі формуванні її чуттєвої культури. Використовується методологія міждисциплінарного підходу, парадигма естетики як онтології чуттєвості та феноменології виразних форм.
Структура дипломної роботи визначається метою дослідження та його завданнями. Вона складається із вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
Дана робота досліджує українське наївне мистецтво ХХ століття.
У першому розділі проаналізовано історичний розвиток виставкової діяльності наївного мистецтва. Дано визначення основним поняттям у цій сфері, а саме: “виставка”,“проект”,“арт-бізнес”, тощо.
Другий розділ досліджує художньоестетичну взаємодію наївізму та українського професійного мистецтва у ХХ столітті. Детально розглянута тема фольклоризму, проаналізовано роль художньо-педагогічних засад та творчого методу М. Бойчука у формуванні школи як нового напрямку в українському мистецтві,висвітлено взаємозв’язок між неовізантизмом і бойчукізмом традицій народного мистецтва та визначено основних його представників.
У третьому розділі подано складений бізнес план виставки наївного мистецтва, «Мобільний музей. Дивоствіт Марії Примарченко» та описано як наївне мистецтво розвиває естетичне виховання, особливо серед дітей.
Незалежно від того, яким терміном це назвати це мистецтво-народне, наївне або аутсайдерське – усі ці терміни пов’язані або протиставляються історичним цінностям у мистецтві, що сягають корінням традицій Ренесансу і походять із класичного мистецтва з його підкресленим натуралізмом, незмінно геометричними перспективами і використанням півтіней для створення ілюзії тривимірності. Коли наївне мистецтво почали розглядати з позицій модернізму та постмодернізму, ці категорії стали ще розмитішими. Можна, однак, виокремити загальні характеристики народного мистецтва різних типів із різних країн.
У портреті фігури здебільшого чітко окреслені і показані тільки спереду або в профіль, досить грубо відтворені, з недосконалими пропорціями. Через нестачу «належної» перспективи, пейзажі й сільські краєвиди можуть видаватись негармонійними. Кольори зазвичай неприродно яскраві, відчувається надмір деталей, декоративності.
Народне мистецтво, включно з наївним, базується на традиції, хоча окремі миcтці часто модифікують традицію з метою створення свого впізнаваного стилю. У сільській місцевості й для художників, що працюють поза межами культурного мейнстріму, старі традиційні форми зберігаються набагато довше і нерідко перетворюються в регіональний стиль. Набагато важче обрахувати неймовірну енергію, оригінальність і яскравість народного мистецтва.
Список використаної літератури
1. Найден О. С. Про нове і традиційне в сучасному українському народному мистецтві. – К.: Тов. “Знання”, 2000. – С. 11-17.
2. Шиллер Ф. О наивной и сентиментальной поэзии // Шиллер Ф. Собр. соч.: В 7 т. – Т. 6: Статьи по эстетике. – М., 2007. – С. 385-477.
3. Outsider art. Искусство посторонних. – М.: Изд-во “Декоративное искусство”, 2003. – С. 75-79.
4. Бессонова М. А. Анри Руссо и французские наивы // Примитив и его место в художественной культуре Нового и Новейшего времени. – М.: Наука, 2003. – С. 133-155.
5. Бессонова М. А. У истоков лаборатории авангарда: от лубка к великим “наивам” // Мир народной картинки: Материалы научной конференции “Випперовские чтения” – 1997. Вып. ХХХ / Под общ. ред. И. Е. Даниловой. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – С. 333-344.
6. Богомазов О. Основні завдання розвитку живопису в Україні // Додаток до кн.: Український авангард 1910-1930 років: Альбом / Автор-упоряд. Д. О. Горбачов – К.: Мистецтво, 2006. - С. 368-370.
7. Бойчукизм и художественная критика 1920–1930-х гг (К истории монументального искусства Украины) // Монументальное искусство. — Ленинград, 2003. — С. 50-57.
8. Бойчукізм і кубофутуризм // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. — Х.: Харків, 2004. — Вип. 2. — С. 109 — 110.
9. Бойчукізм і культурологічні дискусії в Україні 1920-х — початку 30-х років // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта. — Л.: Світ, 2001. — С. 19 — 20.
10. Бойчукізм і проблема стилю в українському мистецтві першої третини ХХ століття. - К.: НМКВО, 2003. - С. 45-48.
11. Бойчукізм і проблема стилю в українському мистецтві першої третини ХХ століття. - К.: НМКВО, 2004. - С. 53-56.
12. Бойчукізм у контексті світового художнього процесу першої третини ХХ ст. // Мистецтвознавство України. — К.: Спалах. — 2005. — Вип. 1. — С. 110-126.
13. Бойчукізм у світлі проблеми взаємовідношення академічного й народного мистецтва // Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології. - К.: Родовід, 2006. - С. 247-252.
14. Бойчукізм як явище світового й українського національного мистецтва // Матеріали до українського мистецтвознавства: Збірник наукових праць. — К.:Київ, 2002. — Вип. 1. — С. 218–220.
15. Бойчукіст Василь Седляр як ідеолог-теоретик АРМУ // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Х.:Світ, 2004. - Вип. 3. - С. 125-135.
16. Гончар Є. Взаємодія принципів повторності і варіантності як формотворчий чинник (до проблеми системних відносин в музичному формотворенні): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мист. / Є. Гончар. - К., 2003. – С. 20-23.
17. Горбачов Д. Авангардизм XX століття і Шевченко // Сучасність. – 2009. - №8 http://vsiknygy.net.ua/analyst/4982/.
18. Графічна школа Івана Падалки // Україна: Наука і культура - К.: Спалах, 1996. - Вип. 29. - С. 225-231.
19. Д. Горбачов, П. Утевська. Нариси з історії українського живопису. Нарис 1: Давид Бурлюк http://www.aej.org.ua/History/1309.html.
20. Дженіфер Кан, історик мистецтва http://ukrainian-naive.com/publication/cahn_assey.
21. Евтушенко С. В. Примитив. Очерки по теории, историографии, истории художественного примитива. – Харьков: ХНУ, 2001. – С. 201-204.
22. Евтушенко С. В. Примитив: Сакральность профанного? – Х.: ХНУ, 2002. – С. 108-113.
23. Євтушенко С. В. Народна художня творчість: проблематика, ретроспекція наукового осмислення, концептуальної основи: Автореф. дис.... д-ра філос. наук: 09.00.04. – Харків, 2004. – 28 с.
24. Занепад бойчукізму як вияв реґресу народного мистецтва в Україні в 1930-ті роки // Реґрес і реґенерація в народному мистецтві: Колективне дослідження за матеріалами Третіх Гончарівських читань. — К.: Музей Івана Гончара: Родовід, 2005. - С. 301-308.
25. Из мира аднаво в другой. Искусство аутсайдеров: диалоги. – К.: Сфера, 2004. – С. 136-144.
26. Інтернет-видання «Корреспондент». У Пермі пройде масштабна виставка українського мистецтва 27 квітня 2010 (http://ua.korrespondent.net/showbiz/1070979-u-permi-projde-masshtabnavistavka-ukrayinskogo-mistectva).
27. Канішина Н. М. Художньо-естетичні засади українського авангардного мистецтва першої третини ХХ століття. Автореф. дис.... канд. філос. наук: 09.00.08. – К., 2001. – С. 12-17.
28. Кардинал Р. Художники-примитивисты: [Альбом] / Пер. с англ. Алешиной В. Л. – М.: Искусство, 2000. – С. 67-73.
29. Клименко О. Народні примітиви Анастасії Рак. // Ти – творець. Образотворче мистецтво. Спецвипуск. – 2003. – № 1-2. – С. 11-13.
30. Клименко О. Український народний примітив: образні витоки, націона-льна своєрідність (попередні роздуми) // Родовід. – 1997. – № 16. – С. 58-64.
31. Колективне та індивідуальне у творчості бойчукістів // Традиційне й особистісне у мистецтві: Колективне дослідження за матеріалами Четвертих Гончарівських читань. - К.: УЦНК “Музей Івана Гончара”, 2002. - С. 381-393.
32. Личковах В. Sacrum як ідея світовідношення в українській філософії мистецтва // Дивосад культури: вибрані статті з естетики, культурології, філософії мистецтва. – Чернігів: РВК Деснянська правда, 2006. – С.75-89.
33. Личковах В. А. Романтичний наївізм, або “гоп-арт” художника-півня (“дивовиди” Миколи Небилиці) // “Гоп-арт Миколи Небилиці”: (мистецький коктейль “чернігівського Вольтера”). Вибрані “небилизми”. – Чернігів, 2002. – С. 19-20.
34. Ліщинська О. І. Неофольклоризм як ідея сучасної української художньої культури // Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2012_65/Gileya65/F33_doc.pdf.
35. Ломброзо Ч. Геніальність і божевілля: Паралель між великими людьми і божевільними / Пер. з італ. К. Тетюшинової. – К.: Україна, 2005. – ХІ. С.176-183.
36. Лотман Ю. М. Художественная природа русских народних картинок // Приложение к сб.: Мир народной картинки: Материалы научной конференции “Випперовские чтения” – 1997. Вып. ХХХ / Под общ. ред. И. Е. Даниловой. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – С. 384-396.
37. Малаш Ю. Л. Патаемнае наіуных мастакоу Беларусі – Сокровенное наивных художников Беларуси / Юрій Малаш. – Мінск: Література и искусство, 2007. – С. 56-61.
38. Маргинальное искусство / Сост. А. С. Мигунов. – М.: Изд-во МГУ, 2002. – С. 90-97.
39. Марія Котляревська як представниця школи Івана Падалки в Харкові // Вісник Львівської академії мистецтв: Спецвипуск. - Л.: Львів, 2006. - С. 54-60.
40. Микола Скрипник та його роль в мистецькому житті України кінця 1920-х — початку 1930-х років // Харків 30-40-х рр. ХХ ст.: Література. Історія. Мистецтво. - Х.: Харків, 2006. - С. 134-137.
41. Михайло Бойчук і польська культура // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Х.: Харків, 2002. - Вип. 11. - С. 23-27.
42. Михайлов М. О классицистских тенденциях в музыке ХІХ - начала ХХ века / М. Михайлов // Этюды о стиле в музыке. - Л.: Музыка, 2004. - С. 117-147.
43. Найден О. Цар-колос. Лісовий цар: просторова міфологія примітиву та авангарду // Родовід. – 2007. – № 16. – С. 13-27.
44. Найден О. С. Українська народна картина. Фольклорний та етноісторич-ний аспекти походження і функцій образів: Автореф. дис.... д-ра мистецтвозн.: 17.00.01. – К., 2001. – С.23-29.
45. Наївне мистецтво (примітивізм): http://www.wikiart.org/uk/paintings-by-style/na-ve-art-primitivism.
46. Неовізантизм та його еволюція у творчій практиці школи М. Бойчука // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — Х: Світ., 2004. - Вип. 1. - С. 37-51.
47. Новий погляд на українське мистецтво першої третини ХХ століття // Мистецтвознавство України. - К.: Кий, 2001. - Вип. 2. - С. 60-66.
48. Островский Г. С. Добрый лев Марии Примаченко. М.: Советский художник, 2000. – С. 122-128.
49. Островский Г. С. Из истории русского городского примитива второй половины ХVIII – XIX в. // Примитив и его место в художественной культуре Нового и Новейшего времени. – М.: Наука, 1983. – С. 78-104.
50. Островский Г. С. Народная художественная культура русского города ХVIII – начала XX в. как проблема истории искусства // Примитив и его место в художественной культуре Нового и Новейшего времени. – М.: Наука, 2003. – С. 63-77.
51. Петрова О. Диалоги с “третьей культурой” // Давид Давидович Бурлюк. – К., 2006. – С. 17-22.
52. Петрова О. М. Заметки о категориях прекрасного и безобразного в художественой практике Украины // Режим доступу: http://www.artgorizont.com/articles.php?id_article=163.
53. Потебня А. А. Из записок по теории словесности. Фрагменты. // Потебня А. А. Слово и миф. – М.: Правда, 2007. – С. 236-282.
54. Потебня А. А. О купальских огнях и сродных с ними представлениях // Потебня А. А. Слово и миф. – М.: Правда, 2004. – С. 530-552.
55. Примитив в России. XVIII-XIX век. Каталог выставки. Иконопись. Живопись. Графика. / Отв. ред. А. В. Лебедев. – М., 2005. – С. 101-106.
56. Проблема національного стилю в українському мистецтві першої третини ХХ століття // Мистецтвознавство України. - К.: СПД Кравчук В. К., 2003. - Вип. 3. - С. 25-31.
57. Проблема національної форми в українському мистецтві та мистецтвознавстві ХХ століття // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - Х.: Харків, 2002. - Вип. 7. - С. 51-59.
58. Проблема національної форми в українському мистецтві та мистецтвознавстві ХХ століття // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - К.: Світ, 2006. - Вип. 7. - С. 51-59.
59. Проблема синтезу мистецтв та її значення в системі сучасної мистецької освіти в УкраїнІ // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Х.: Освіта, 2003. - Вип. 1. - С. 47-48.
60. Прокофьев В. Н. О трех уровнях художественной культуры Нового и Новейшего времени (К проблеме примитива в изобразительных искусствах) // Примитив и его место в художественной культуре Нового и Новейшего времени. – М.: Наука, 2003. – С. 16-28.
61. Сайт «Я-галереї» (Записала Марія Миценко 05.03.2010. Народне актуальне. Пейзаж у наївному та сучасному українському мистецтві. Джерело доступу: http://www.yagallery.com.ua/artexhib/145/0/expo/).
62. Світлана Валеріївна Прищенко КОНТРАСТ І НЮАНС КОЛЬОРУ ТА ТОНУ http://koloristika.info/t_knkt.php (Сайт «Академія кольору»).
63. Селассие Б. К. Искусство Африки в творчестве Пикассо // Курьер ЮНЕСКО. – 2001. - № 1. – С. 29-31.
64. Соколов Б. М. Объединение “Синий всадник” и народная картинка // Мир народной картинки: Материалы научной конференции “Випперовские чтения” – Вып. ХХХ / Под общ. ред. И. Е. Даниловой. – М.: Прогресс-Традиция, 2006. – С. 345-363.
65. Тананаева Л. И. О низовых формах в искусстве Восточной Европе в эпоху барокко (ХVII-XVIII в.в.) // Примитив и его место в художественной культуре Нового и Новейшего времени. – М.: Наука, 2003. – С. 29-43.
66. Тевоз М. Ар Брют / Ж. Петивер (пер. с фр.). – Женева: Skira, Париж: Booking International, 2005. – С.231-235.
67. Українська жар-птиця http://www.bibl.kharkiv.com/primachenko.htm.
68. Українська народна творчість у поняттях міжнародної термінології: (Примітив, фольклор, аматорство, наїв, кітч...). Колективне дослідження / Відп. ред. М. Селівачов. – К.: Музей Івана Гончара; Родовід, 2004. – С. 160-164.
69. Український авангард 1910-1930 років: Альбом / Автор-упоряд. Д. О. Горбачов – К.: Мистецтво, 2006. – С. 363-369.
70. Феномен бойчукізму і вища мистецька освіта в Україні // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Художня освіта. — Л.: Львів, 2005. — С. 228-238.
71. Феномен бойчукізму і вища мистецька освіта в Україні // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Художня освіта. — Л., 2000. — С. 228-238.
72. Феномен наивного искусства и творчества ауисайдеров в наши дни и его проблемы: Материалы научной конференции / Отв. за вып. Грозин В. И. – М.: Изд. Государственного учреждения культуры города Москвы “Музей наивного искусства”, 2004. – С. 189-195.
73. Фестнаив / Festnaive’07. Московский международный фестиваль наивного искусства и творчества аутсайдеров: Каталог выставки / Авторы вступит. статей и сост. каталога О. Дьяконицына, А. Яркина. – М.: Изд-во ГУК “Музей наивного искусства”, 2007. – С. 221-227.
74. Философия наивности / Сост. А. С. Мигунов. – М.: Изд-во МГУ, 2001. – С. 276-280.
75. Фуко М. История безумия в классическую епоху: Пер. с франц. – Спб.: Университетская книга, 2001. – С. 432-439.
76. Чекан Олена. Кубофутуризм, як передчуття / http://www.interesniy.kiev.ua/znamenitye-kievlyane/hudozhniki/aleksandra-ekster/kubofuturizm-yak-peredchuttya.
77. Черты экспрессионизма в творчестве представителей школы Михаила Бойчука // Русский авангард 1910–1920-х годов и проблема єкспрессионизма. — М.: Наука, 2003. — С. 326–339.
78. Черты экспрессионизма в творчестве представителей школы Михаила Бойчука // Русский авангард 1910–1920-х годов и проблема єкспрессионизма. - М.: Наука, 2003. - С. 326–339.
79. Шевченко А. Неопримитивизм. Его теория. Его возможности. Его достижения // Михаил Ларионов, Наталья Гончарова, Александр Шевченко. Об искусстве. – Л.: Фонд “Ленинградская галерея”, 2009. – С. 51-68.
80. Шкаровская Н. С. Народное самодеятельное искусство. – Л., 2005. – С. 151-158.
81. Юнг К.-Г. К пониманию психологии архетипа младенца // Самосознание европейской культуры ХХ века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М: Политиздат, 2001. – С. 119-129.