Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по гуманитарным дисциплинам \ Лексикология английского языка \ 5212. Бакалаврська робота Явище епонімії в науково-технічній англійській літературі

Бакалаврська робота Явище епонімії в науково-технічній англійській літературі

« Назад

Код роботи: 5212

Вид роботи: Бакалаврська робота

Предмет: Лексикологія англійської мови

Тема: Явище епонімії в науково-технічній англійській літературі

Кількість сторінок: 60

Дата виконання: 2017

Мова написання: українська

Ціна: 1300 грн

Анотація

Summary

Вступ

Розділ 1. Характеристика науково-технічного стилю

1. Поняття про стиль мови

1.2. Лексика та синтаксис науково стилю

1.3. Підстилі наукового стилю

1.4. Особливості науково-технічного стилю

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Явище епонімії в науково-техічній термінології

2.1. Характеристика епонімічних термінів окремих галузей

2.2. Епонімічні назви в термінологічному просторі сучасної англійської мови

2.3. Характеристика науково-технічних епонімів

2.4. Особливості перекладу епонімів

Висновки до 2 розділу

Висновки

Додатки

Список використаних джерел

Дослідження в області наукового перекладу — важливе і актуальне завдання, направлене на досягнення адекватних перекладів, що сприяє вирішенню багатьох прикладних завдань і прискоренню обміну інформацією в області новітніх досягнень науки серед фахівців і вчених різних країн.

Тема дослідження – явище епонімії в науково-технічній літературі.

Актуальність роботи обумовлена підвищенням значущості перекладу наукової літератури як способу обміну і розповсюдження інформації в світовій науковій спільноті.

Мета дослідження – виділення епоніма-терміна, його дослідження в наукових текстах в рамках завдань, що виконуються як засоби комунікації у сфері науки, і вивчення впливу даних особливостей на практику перекладу текстів наукової тематики.

Мета дослідження визначила наступні завдання:

- з’ясувати загальні особливості наукового тексту як засоби міжкультурної комунікації у сфері науки;

- виділити ознаки, функції та призначення науково-технічного стилю англійської мови;

- дослідити епонім як термін на прикладі англійської науково-технічної термінології;

- виділити основні труднощі перекладу епонімів на прикладі науково-технічних текстів.

Об'єктом дослідження даної роботи є наукові тексти, що представляють інтерес в плані виявлення лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів.

Предмет дослідження - епоніми текстів наукової тематики і прояв їх особливостей на практиці перекладу як засоби міжкультурної комунікації у сфері науки.

Матеріалом дослідження послугував корпус з 500 описових текстових фрагментів науково-технічної тематики англійською мовою. Цей корпус термінів отримано методом суцільної вибірки з текстів сучасної англійської науково-технічної літератури загальним обсягом 1 600 сторінок (870 слововживань).

Методи дослідження. Уданій роботі ми використали наступні методи для досягнення мети нашого дослідження - дескриптивно-емпіричний метод, метод кількісних підрахунків, метод позиційного аналізу, метод структурного моделювання, метод контекстуальної інтерпретації, за допомогою яких ми виявили та описали формальні характеристики досліджуваних одиниць.

Теоретичною базою дослідження є:

- теорія тексту (І.У. Арнольд, Н.М. Разінкіна, B.C. Страхова, Н.К. Рябцева, С.В. Влахов, А.Б. Паршин, В.Н. Комісаров, С.С. Толстой, М.Г. Рубцова, М.Г. Брандес, М.П. Воробйова, М.Н. Володіна);

- теорія перекладу (Л.С. Бархударов, Л.І. Борісова, Е.В. Бреус, О.В. Каде, В.Н. Комісаров, Л.К. Латишев, А.Л. Пумп’янський, М.Г. Цитерман, Л.Л.Степанян, М.А. Аполова).

Наукова новизна отриманих результатів присвячена дослідженню і особливостям перекладу епонімів на прикладі науково-технічних текстів. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у лінгвоісторії було визначено місце епонімів у терміносистемах; проведено порівняльний аналіз епонімів фахових текстів різних рівнів абстрактності чотирьох галузей знань: природничих наук (астрономія), соціальних наук (економіка), гуманітарних наук (лінгвістика), технічних наук (машинобудування); розроблено класифікації аналізованих одиниць за структурним та семантичним критеріями; розкрито джерела метафор, за допомогою яких утворюються фразеотерміни; встановлено функціональні властивості цих одиниць у фахових текстах.

Теоретичне значення роботи полягає у комплексному розгляді епонімів термінологічної бази, що робить внесок у збагачення теоретичних засад фахового термінознавства, лексикології та лексикографії, а результати багатоаспектного аналізу епонімів поглиблюють підвалини теорії сучасної англійської мови. Виявлення особливостей семантичної структури епонімів та тематико-ідеографічний розподіл їхнього корпусу розширюють наукові уявлення у сфері лінгвістичної семантики.

Практична цінність роботи полягає у можливості застосування її теоретичних положень та емпіричних результатів у практиці галузевої лексикографії, курсах лексикології (розділи “Фразеологія та ідіоматика”, “Лексична семантика”), практичних курсах англійської мови, спецкурсах із термінознавства, а також у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.

Особистий внесок. У процесі дослідження ми розробили та запропонували власний план, відповідно до якого, на нашу думку, перекладач зможе уникнути помилок при перекладі науково-технічних текстів із епонімічними конструкціями, зробить переклад чітким та посприяє вирішенню багатьох прикладних завдань і прискоренню обміну інформацією в області новітніх досягнень наукисеред фахівців і вчених різних країн.

Структура роботи. Наша робота складається зі змісту, розділу 1, розділу 2, висновків, додатків та списку використаних джерел.

У даній роботі проведено дослідження лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів із епонімічними конструкціями з огляду на значущість цієї проблеми для міжкультурної комунікації та визначення порядку застосування епонімів науково-технічного стилю в англійській мові.

Наукові дослідження епонімічних назв у медичній (В.І. Ветощук, Г.Н. Топоров та ін.), географічній (Т.А. Булановська, Е.А. Вартаньян та ін.), науково-технічній (В. Вахрамєєва, Т.С. Пристойко) та авіаційній (Т.В. Голєва, Є.А. Зюзіна) термінологіях проводилися на матеріалі української та англійської мов. У лінгвістичній літературі немає єдиної думки про термінологічну синонімію. Хоча, безумовно, наявність синонімів не бажане в термінології явище, факт її існування визнається багатьма вченими (В.А. Гречко, Б.Н. Головін, С.В. Гріньов, В.П. Даниленко, Р.Ю. Кобрін).

Інші ж мовознавці-дослідники категорично відкидають синонімію у сфері сучасної термінології, в професійній лексиці (В.К. Фаворит, А.П. Євгеньєва, А.Б. Шапіро, Е.Н. Толікіна). Основною базою утворення термінологічної синонімії є запозичення з грецької і латинської мов і їх еквіваленти російського походження.

Зокрема, багато галузевих терміносистем різних мов ще не вивчалися на предмет місця і значення епонімічних термінологічних одиниць у їх складі. На нашу думку, така нестача інтересу фахівців до епонімії (особливо в науково- технічній термінології) абсолютно невиправдана, оскільки епоніми займають вагоме місце в галузевих термінологіях у сфері науки й техніки, а їх значимість в історії кожної конкретної галузі науки та в національно-культурному аспекті в загальному цілком очевидна.

В процесі дослідження нами було виявлено, що специфіка епонімічних назв, які містять у своїй семантиці культурологічний компонент, вимагає розвитку особливих принципів лексикографічної обробки з урахуванням екстралінгвістичних чинників, а саме відомостей з історії науки, до термінології якої належить досліджуваний епонімічний термін. Отже, ми вбачаємо перспективи подальших досліджень у сфері епонімії у вивчення проблеми вмотивованості утворення та функціонування епонімічної термінології, вдосконалені лексикографічної практики в даній галузі, у розв’язанні задач їх стандартизації та в розробці відповідної довідкової та навчальної літератури з використання досліджуваних лексичних одиниць.

Науковий стиль відображає ментальну діяльність людини у вивченні різних аспектів навколишньої дійсності і всі його жанри слугують для опису об'єкта дослідження. Відповідно до основних вимог ( логічність, точність, об'єктивність), що пред'являються стилю, науковий стиль у мовах, що зіставляються, проявляє універсальні стильові риси, але вибір лексики, фонетичного оформлення мови, морфологічних форм, сполучуваності слів, синтаксичної структури специфічний для кожної мови.

У науково-технічному стилі мови широко використовуються однорідні члени, прислівникові і дієприслівникові звороти. Для науково-технічних текстів англійської мови особливо характерні численні атрибутивні групи, що вказують на найрізноманітніші ознаки об'єкта або явища, широке використання має прийменник of для передачі видо-родових відношень.

Також в англійських науково-технічних текстах ширше використовуються стилістично забарвлені засоби, що зумовлює необхідність нейтралізації при перекладі українською мовою.

Відповідно до спостережень можна стверджувати, що в технічній термінології функціонують часткові синоніми. В окремих випадках кількість синонімів може сягати 15 і більше. Ми вважаємо, що потрібно «звести до мінімуму» число термінів-синонімів, залишивши один - найбільш точний. Наприклад, в окремих клінічних дисциплінах кількість синонімів доходить до 40% від загального числа термінів [24, c. 84].

Ми з’ясували різноманіття технічної термінології, її різновиди та запропонували чітку схему, відповідно до якої перекладач має здійснювати переклад нуково-технічних тектів із епонімічними конструкціями, що допоможе уникнути численних труднощів при перекладі фахової літератури.

Також нами виявлено, що разом з класичними термінами-епонімами, що увійшли до вжитку в XVI-XIX століттях, з'являються нові терміни, що відображають як етапи розвитку нових галузей науки, так і пріоритет того або іншого ученого, країни у відкритті нових фактів.

Список використаних джерел

1. Андрианов С. Н. Некоторые вопросы построения словарей специальной терминологии // Тетради переводчика. — К.: Международные отношения, 2004. - 91 c.

2. Аполова М. А. Specific English // Грамматические трудности перевода. - К.: Международные отношения, 2001. - 134с.

3. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - К.: Высшая школа, 2003. - 302 с.

4. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. - К.: Флинта, 2002. - 384 с.

5. Бархударов Л. С., Рецкер Я. И. Курс лекций по теории перевода. — К.: Грамота, 2001. - 263 с.

6. Бархударов Л. С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода. - К.: Международные отношения, 2002. - 240 с.

7. Борисова Л. И. Лексические трудности перевода научно-технической литературы с английского языка на русский. - К.: ВЦП, 2001. - 135 с.

8. Борисова Л. И. Лексико-стилистические трансформации в англо-русских научно-технических переводах. - М.: ВЦП, 2001. - 168 с.

9. Борисова Л. И. Перевод неологизмов с английского языка на русский в научно-технических текстах. - М.: ВЦП, 2007. - 114 с.

10. Борисова О. В. Трансформація вербалізації в англо-українському перекладі: Дис.канд.філ.наук: 10.02.05. - К.: Вища освіта, 2005. - 279 с.

11. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. - К.: УРАО, 2000. - 208 с.

12. Бреус Е. В. Теория и практика перевода с английского языка на русский: Учебное пособие. - М.: УРАО, 2001. - 104 с.

13. Бурак А. Л. Введение в практику письменного перевода с русского языка на английский. Этап 1: уровень слова. - К.: МГУ им. М. В. Ломоносова - Intrada, 2002. - 176 с.

14. Ванников Ю. В. Типы научных и технических текстов и их лингвистические особенности. - К.: ЮНГ, 1984. - 240 с.

15. Гальперин И. Р. Очерки по стилитсике английского языка / И. Р. Гальперин. — М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1958. — 459 с.

16. Гейченко В. В. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос. - К.: Наукова думка, 1998. - 892 с.

17. Гудманян А. С. Практика перекладу з основної іноземної мови науково-технічної літератури. Хрестоматія. - К.: НАУ, 2005. - 24 с.

18. Даниленко В. П. Лингвистический аспектстандартизации терминологии. - К.: Наука, 2003. - 280 с.

19. Даниленко В. П. Русская эпонимотерминология: Опыт лингвистического описания. - К.: Наука, 2007. — 246 с.

20. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность эпонимов-терминов. - К.: Наука, 2007. - 168 с.

21. Каде О. В. Проблемы перевода в свете теории коммуникации // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сборник статей. - К.: Международные отношения, 2008. - 90 с.

22. Кожина М. М. О речевой системности научного стиля сравнительно с некоторыми другими. - К.: Пермь, 2002. - 325 с.

23. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - К.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

24. Комиссаров В. Н., Рецкер Я. И., Тархов В. И. Пособие по переводу с английского языка на русский. - К.: Высшая школа, 2001. - 287с.

25. Кутина Л. Л. Языковые процессы, возникающие при становлении терминологической системы // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. - К.: Наука, 2000. - 94 с.

26. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - К.: Высшая школа, 1990. - 253 с.

27. Латышев Л. К. Курс перевода: Эквивалентность перевода и способы ее достижения. - К.: Грамота, 2001 - 300 с.

28. Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии. - К.: Высшая школа, 2001. - 158 с.

29. Митрофанова О. Д. Язык научно-технической литературы как функциионально-стилевое единство: Автореф. дис. д-ра филол. наук. - К.: Грани-Т, 2005. - 47 с.

30. Нелюбин Л. Л. Толковый переводоведческий словарь. - К.: Грамота, 2001. - 260 с.

31. Новиков А. И. Семантика текста и ее формализация. - К.: Наука, 2003. - 215 с.

32. Новикова Л. Н. Выявление стилеобразующих возможностей творческих элементов научного текста // Теория и практика английской научной речи. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2007. - 36 с.

33. Олікова М. О. Теорія і практика перекладу. Навч. Посібник. - Луцьк: Вежа, 2000. - 170 с.

34. Перебийніс В. В. Стилізація методыв для лінгвістів. - Вінниця: Нова книга, 2001. - 168 с.

35. Разинкина Н. М. Функциональная стилистика. - К.: Высшая школа, 1989. - 180 с.

36. Разинкина Н. М. Функциональная стилистика (на материале английского и русского языков): Учеб. пособие / Н. М. Разинкина. - К.: Высшая школа, 2004. - 271 с.

37. Рейман Е. А. О нетерминологической лексике научных текстов // Особенности стиля научного изложения. - К.: Высшая школа, 2006. - 191 с.

38. Рябцева Н. К. Научная речь на английском языке. Руководство по научному изложению. Словарь оборотов и сочетаемости общенаучной лексики: Новый словарь-справочник активного типа (на английском языке). - К.: Флинта, 2000. - 600 с.

39. Страхова B. C. Грамматическое описание как вид текста // Язык как коммуникативная деятельность человека. - К.: МГПИИЯ, 1987. - 48 с.

40. Салимовский В. А. Семантический аспект употребления слов в функциональных стилях речи. - К.: Иркутск, 1991. - 134 с.

41. Суперанская А. В. Общая терминология: Вопросы теории. - К.: Наука, 1989. - 243 с.

42. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация. - К.: Грамота, 2000. - 123 с.

43. Толстой С. С. Основы перевода с английского на русский язык. - К.: Наука, 1999. – 178 с.

44. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистический очерк). - К.: Высшая школа, 1968. – 225 с.

45. Филатова Л. А. О явлениях универсализации в научном стиле // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. - К.: Высшая школа, 1991. - 86 с.

46. Щерба Л. В. Опыт общей теории лексикографии. - К.: Высшая школа, 1974. - 304 с.