Бакалаврська робота Явище епонімії в науково-технічній англійській літературі

Анотація

Summary

Вступ

Розділ 1. Характеристика науково-технічного стилю

1. Поняття про стиль мови

1.2. Лексика та синтаксис науково стилю

1.3. Підстилі наукового стилю

1.4. Особливості науково-технічного стилю

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Явище епонімії в науково-техічній термінології

2.1. Характеристика епонімічних термінів окремих галузей

2.2. Епонімічні назви в термінологічному просторі сучасної англійської мови

2.3. Характеристика науково-технічних епонімів

2.4. Особливості перекладу епонімів

Висновки до 2 розділу

Висновки

Додатки

Список використаних джерел

Дослідження в області наукового перекладу — важливе і актуальне завдання, направлене на досягнення адекватних перекладів, що сприяє вирішенню багатьох прикладних завдань і прискоренню обміну інформацією в області новітніх досягнень науки серед фахівців і вчених різних країн.

Тема дослідження – явище епонімії в науково-технічній літературі.

Актуальність роботи обумовлена підвищенням значущості перекладу наукової літератури як способу обміну і розповсюдження інформації в світовій науковій спільноті.

Мета дослідження – виділення епоніма-терміна, його дослідження в наукових текстах в рамках завдань, що виконуються як засоби комунікації у сфері науки, і вивчення впливу даних особливостей на практику перекладу текстів наукової тематики.

Мета дослідження визначила наступні завдання:

- з’ясувати загальні особливості наукового тексту як засоби міжкультурної комунікації у сфері науки;

- виділити ознаки, функції та призначення науково-технічного стилю англійської мови;

- дослідити епонім як термін на прикладі англійської науково-технічної термінології;

- виділити основні труднощі перекладу епонімів на прикладі науково-технічних текстів.

Об'єктом дослідження даної роботи є наукові тексти, що представляють інтерес в плані виявлення лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів.

Предмет дослідження - епоніми текстів наукової тематики і прояв їх особливостей на практиці перекладу як засоби міжкультурної комунікації у сфері науки.

Матеріалом дослідження послугував корпус з 500 описових текстових фрагментів науково-технічної тематики англійською мовою. Цей корпус термінів отримано методом суцільної вибірки з текстів сучасної англійської науково-технічної літератури загальним обсягом 1 600 сторінок (870 слововживань).

Методи дослідження. Уданій роботі ми використали наступні методи для досягнення мети нашого дослідження - дескриптивно-емпіричний метод, метод кількісних підрахунків, метод позиційного аналізу, метод структурного моделювання, метод контекстуальної інтерпретації, за допомогою яких ми виявили та описали формальні характеристики досліджуваних одиниць.

Теоретичною базою дослідження є:

- теорія тексту (І.У. Арнольд, Н.М. Разінкіна, B.C. Страхова, Н.К. Рябцева, С.В. Влахов, А.Б. Паршин, В.Н. Комісаров, С.С. Толстой, М.Г. Рубцова, М.Г. Брандес, М.П. Воробйова, М.Н. Володіна);

- теорія перекладу (Л.С. Бархударов, Л.І. Борісова, Е.В. Бреус, О.В. Каде, В.Н. Комісаров, Л.К. Латишев, А.Л. Пумп’янський, М.Г. Цитерман, Л.Л.Степанян, М.А. Аполова).

Наукова новизна отриманих результатів присвячена дослідженню і особливостям перекладу епонімів на прикладі науково-технічних текстів. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше у лінгвоісторії було визначено місце епонімів у терміносистемах; проведено порівняльний аналіз епонімів фахових текстів різних рівнів абстрактності чотирьох галузей знань: природничих наук (астрономія), соціальних наук (економіка), гуманітарних наук (лінгвістика), технічних наук (машинобудування); розроблено класифікації аналізованих одиниць за структурним та семантичним критеріями; розкрито джерела метафор, за допомогою яких утворюються фразеотерміни; встановлено функціональні властивості цих одиниць у фахових текстах.

Теоретичне значення роботи полягає у комплексному розгляді епонімів термінологічної бази, що робить внесок у збагачення теоретичних засад фахового термінознавства, лексикології та лексикографії, а результати багатоаспектного аналізу епонімів поглиблюють підвалини теорії сучасної англійської мови. Виявлення особливостей семантичної структури епонімів та тематико-ідеографічний розподіл їхнього корпусу розширюють наукові уявлення у сфері лінгвістичної семантики.

Практична цінність роботи полягає у можливості застосування її теоретичних положень та емпіричних результатів у практиці галузевої лексикографії, курсах лексикології (розділи “Фразеологія та ідіоматика”, “Лексична семантика”), практичних курсах англійської мови, спецкурсах із термінознавства, а також у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.

Особистий внесок. У процесі дослідження ми розробили та запропонували власний план, відповідно до якого, на нашу думку, перекладач зможе уникнути помилок при перекладі науково-технічних текстів із епонімічними конструкціями, зробить переклад чітким та посприяє вирішенню багатьох прикладних завдань і прискоренню обміну інформацією в області новітніх досягнень наукисеред фахівців і вчених різних країн.

Структура роботи. Наша робота складається зі змісту, розділу 1, розділу 2, висновків, додатків та списку використаних джерел.

У даній роботі проведено дослідження лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних текстів із епонімічними конструкціями з огляду на значущість цієї проблеми для міжкультурної комунікації та визначення порядку застосування епонімів науково-технічного стилю в англійській мові.

Наукові дослідження епонімічних назв у медичній (В.І. Ветощук, Г.Н. Топоров та ін.), географічній (Т.А. Булановська, Е.А. Вартаньян та ін.), науково-технічній (В. Вахрамєєва, Т.С. Пристойко) та авіаційній (Т.В. Голєва, Є.А. Зюзіна) термінологіях проводилися на матеріалі української та англійської мов. У лінгвістичній літературі немає єдиної думки про термінологічну синонімію. Хоча, безумовно, наявність синонімів не бажане в термінології явище, факт її існування визнається багатьма вченими (В.А. Гречко, Б.Н. Головін, С.В. Гріньов, В.П. Даниленко, Р.Ю. Кобрін).

Інші ж мовознавці-дослідники категорично відкидають синонімію у сфері сучасної термінології, в професійній лексиці (В.К. Фаворит, А.П. Євгеньєва, А.Б. Шапіро, Е.Н. Толікіна). Основною базою утворення термінологічної синонімії є запозичення з грецької і латинської мов і їх еквіваленти російського походження.

Зокрема, багато галузевих терміносистем різних мов ще не вивчалися на предмет місця і значення епонімічних термінологічних одиниць у їх складі. На нашу думку, така нестача інтересу фахівців до епонімії (особливо в науково- технічній термінології) абсолютно невиправдана, оскільки епоніми займають вагоме місце в галузевих термінологіях у сфері науки й техніки, а їх значимість в історії кожної конкретної галузі науки та в національно-культурному аспекті в загальному цілком очевидна.

В процесі дослідження нами було виявлено, що специфіка епонімічних назв, які містять у своїй семантиці культурологічний компонент, вимагає розвитку особливих принципів лексикографічної обробки з урахуванням екстралінгвістичних чинників, а саме відомостей з історії науки, до термінології якої належить досліджуваний епонімічний термін. Отже, ми вбачаємо перспективи подальших досліджень у сфері епонімії у вивчення проблеми вмотивованості утворення та функціонування епонімічної термінології, вдосконалені лексикографічної практики в даній галузі, у розв’язанні задач їх стандартизації та в розробці відповідної довідкової та навчальної літератури з використання досліджуваних лексичних одиниць.

Науковий стиль відображає ментальну діяльність людини у вивченні різних аспектів навколишньої дійсності і всі його жанри слугують для опису об'єкта дослідження. Відповідно до основних вимог ( логічність, точність, об'єктивність), що пред'являються стилю, науковий стиль у мовах, що зіставляються, проявляє універсальні стильові риси, але вибір лексики, фонетичного оформлення мови, морфологічних форм, сполучуваності слів, синтаксичної структури специфічний для кожної мови.

У науково-технічному стилі мови широко використовуються однорідні члени, прислівникові і дієприслівникові звороти. Для науково-технічних текстів англійської мови особливо характерні численні атрибутивні групи, що вказують на найрізноманітніші ознаки об'єкта або явища, широке використання має прийменник of для передачі видо-родових відношень.

Також в англійських науково-технічних текстах ширше використовуються стилістично забарвлені засоби, що зумовлює необхідність нейтралізації при перекладі українською мовою.

Відповідно до спостережень можна стверджувати, що в технічній термінології функціонують часткові синоніми. В окремих випадках кількість синонімів може сягати 15 і більше. Ми вважаємо, що потрібно «звести до мінімуму» число термінів-синонімів, залишивши один - найбільш точний. Наприклад, в окремих клінічних дисциплінах кількість синонімів доходить до 40% від загального числа термінів [24, c. 84].

Ми з’ясували різноманіття технічної термінології, її різновиди та запропонували чітку схему, відповідно до якої перекладач має здійснювати переклад нуково-технічних тектів із епонімічними конструкціями, що допоможе уникнути численних труднощів при перекладі фахової літератури.

Також нами виявлено, що разом з класичними термінами-епонімами, що увійшли до вжитку в XVI-XIX століттях, з'являються нові терміни, що відображають як етапи розвитку нових галузей науки, так і пріоритет того або іншого ученого, країни у відкритті нових фактів.