Дипломна робота Авторська концепція як складова індивідуального стилю М. Кундери
Код роботи: 5202
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Зарубіжна література
Тема: Авторська концепція як складова індивідуального стилю М. Кундери
Кількість сторінок: 75
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 1800 грн
Вступ
Розділ 1. Характер творчості М. Кундери в умовах чеського історико-літераратурного процесу
1.1. Життєвий і творчий шлях М. Кундери
1.2. Чеська літературна весна 60-х рр. XX ст.
1.3. Література «у вигнанні» та тема рідної домівки у творах М. Кундери
Розділ 2. Аналіз творчості М. Кундери в контексті постмодернізму
2.1. «Смішні любові» як збірка, наповнена анекдотичними та жартівливими елементами
2.2. Особливості твору «Вальс на прощання»
2.3. «Безсмертя» - роман про прагнення людської душі до свободи
Висновки
Список використаної літератури
Творчості Мілана Кундери належить особлива роль у чеському літературному процесі ХХ ст., вона стала своєрідною проміжною ланкою між чеською та західною культурою. Перебуваючи на еміграції від середини 70-х років, коли від’їзд творчої інтелігенції з ЧССР носив масовий характер, Кундера активно та свідомо освоював форми художнього мислення, що знаходились за межами чеської літературної традиції, і нарешті змінив мову.
Художній космос письменника втілив багатовимірну свідомість слов’янського митця ХХ ст., який, майстерно опанувавши експериментальні тенденції сучасної літератури, зробив акцент на тому, що було співзвучне його індивідуальному світосприйняттю та естетичним пошукам.
Творчість цього письменника представляє рецепцію постмодернізму в чеській літературі та характеризується органічним поєднанням чеських і західноєвропейських тенденцій розвитку роману; демонструє процес засвоєння чеською літературою новітньої літературної практики та велику роль, яку відіграє у цьому процесі емігрантська література.
Місце Кундери в ключовому для чеської культури діалозі між „західною” та „національною” орієнтаціями непересічне. Вперше після К. Чапека він зміг органічно поєднати дві історично „ворожі” лінії чеської суспільно-філософської думки – космополітичного та націоналістичного спрямування, здійснивши цей синтез на культурологічному ґрунті ХХ століття.
Книги Мілана Кундери перекладені майже вcіма мовами світу й вважаються класикою ХХ сторіччя, а самого письменника вважають — одним з видатних романістів другої половини XX – го. століття.
Виходячи із вищезазначеного, темою нашої дипломної роботи було обрано «Авторська концепція, як складова індивідуального стилю М. Кундери».
Твори М. Кундери привертають до себе увагу читачів та дослідників, серед яких – І. Каспе [30], С. Зенкін, М. Кольхауер [33].
Аналізуються образи романів, мовні засоби, знакові утворення, структурні прийоми, проблематика, ідеологія, поліфонічність, різноманітність позицій висловлення, точки перетину.
Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що в рамках даної дипломної роботи вперше в українській і зарубіжній славістиці системно досліджується романна творчість Мілана Кундери (1929), всесвітньо відомого чеського письменника-емігранта. Розглядаються художні риси й типологічні особливості його прози як цілісної динамічної системи.
Актуальною, на нашу думку, є також необхіндність в осмисленні постаті Мілана Кундери, який, незважаючи на світове визнання, залишається практично недослідженим автором на терені вітчизняної славістики, сучасного літературознавства. Зацікавлення окремими аспектами творчості Кундери на Україні підтверджена наявністю досліджень Т.Гундорової, А.Нямцу, С.Яковенка, Ю.Федець. Поряд із тим, при наявності значної кількості праць про поетику постмодернізму взагалі, в українському літературознавстві відсутні ґрунтовні дослідження, присвячені специфіці чеського постмодернізму вцілому та постмодерніському модернізму Мілана Кундери.
Об'єктом дослідження є романи М. Кундери «Смішні любові», «Вальс на прощання», «Безсмертя».
Предметом дослідження виступають елементи постмодернізму у вищезазначених творах, тобто взаємозв’язки між поетикою компромісу, модернізмом, реалізмом та постмодернізмом.
Мета дослідження – охарактеризувати авторську концепцію як складову індивідуального стилю М.Кундери.
Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання дипломної роботи:
- розглянути життєвий і творчий шлях М. Кундери;
- визначити особливості чеської літературної весни 60-х років ХХ ст.;
- проаналізувати літературу «у вигнанні» та тему рідної домівки у творах М. Кундери;
- дати аналіз творчості М. Кундери в контексті постмодернізму.
Наукова новизна нашого дослідження визначається використанням у роботі комплексу достатньо нових для вітчизняного літературознавства методологічних підходів, які застосовуються до інтерпретації художнього тексту. Новим для української науки є й сам об’єкт дослідження – романна спадщина М. Кундери.
Теоретичною базою дослідження виступають праці вітчизняних і зарубіжних учених з теорії та історії художньої творчості – О. Бандровської, Д. Затонського, М. Коваль, Н. Маньковської, С. Шерлаїмової, Л. Долежела, У. Еко, Д. Лоджа, С. Ріхтерової, М. Фуко та ін.; а також назка монографій зарубіжних дослідників творчості Мілана Кундери, К. Хватіка таких, як Е. ле Гранд, Г. Коскової, Т. Кубічка.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості їх використання в результаті подальшого вивчення актуальних проблем поетики сучасного роману, літературної спадщини письменників, які тривалий час перебували в еміграції за кордоном.
Структура дослідження: Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
В ході написання нашої дипломної роботи ми ретельно дослідили життєвий і творчий шлях Мілана Кундери. Вагома увага у нашому дослідженні була приділена розгляду історичних та полічних подій, які мали місце у тогочасному суспільстві та безпосередньо вплинули на формування Мілана Кундери як письменника.
Події «празької весни» та роки, проведені у вигнанні, в еміграції залишили свій слід у творчій спадщині письменника.
В роботі висвітлено екзистенціальну проблематику романів, охарактеризовано ступінь включення поетики Кундери до загального культурологічного контексту, до національної і світової літературної традиції, визначено поетикальні домінанти творів у контексті постмодерністського дискурсу. Розкрито інтертекстуальний характер оповіді, особливості оповідної структури романів, ідентифіковано авторські наративні й комунікативні стратегії, виділено ознаки метапрозового дискурсу.
Аналіз структурного рівня оповіді розкриває архітектоніку текстів, форми і функції авторських наративних стратегій, взаємодію різних суб’єктів оповіді та наративних модусів. Проведене дослідження свідчить про поліваріативний характер поетики романів Кундери, синкретизм поетикальних рис реалізму, модернізму та постмодернізму на всіх рівнях побудови художніх текстів.
Таким чином, проведене нами дослідження допомогло нам зробити висновки, які полягають у наступному.
Творчість Мілана Кундери залучає читача незвичайним сполученням легкого захопливого сюжету, любовної історією людей, і глибокого сучасного філософського погляду на життя.
Творчість Мілана Кундери важко ввести у межі якогось одного мистецького напряму. В ньому вміло поєднані різні складові модернізму, реалізму та постмодернізму. Втім, усе-таки митець знаходиться під впливом певних загальних художніх тенденцій, які він сприймає чи не сприймає, втілює в своїй творчості чи, навпаки, свідомо відмовляється від них, розвиває їх, підносить на більш високий естетичний рівень чи іронізує над ними і заперечує їх естетичну вагу.
Мілан Кундера – справжній повноправний нащадок класичної професорсько-університетської культури, один із лідерів сучасної європейської інтелектуальної прози. Його творам притаманні складно організований музичний ритм, нарощування, перехрещення, розходження провідних тем-мотивів.
Ми прийшли до висновку, що саме в особливостях вибору та комбінацій різних елементів реалістичної і постмодерністської поетики визначився індивідуальний стиль цього автора. Майстерність поєднання різних літературних напрямків в рамках одного твору – ось що характеризує творчу спадщину та індивідуальний стиль письма Мілана Кундери.
Як вже зазначалося, характерною рисою постмодерністської свідомості є втрата ідеологічних ілюзій: постмодерне мистецтво антиідеологічне за своєю суттю, для нього не існує абсолютних суспільних цінностей, навпаки, є плюралізм бачення світу.
Отже, і романи Кундери не дають чітких відповідей на складні життєві питання – письменник лише чітко й однозначно формулює їх.
Авторські оповідні стратегії спрямовані, в першу чергу, на активізацію творчого читання, співрозмови з реципієнтом твору. Він розвиває традиції ігрової літератури, що передбачає оголення прийому, який являє собою „вихід із роману” до сфери психології творчості.
Однією з провідних рис стилю М. Кундери також вважають іронію, що є, власне кажучи, найхарактернішою прикметою постмодерного стилю. Іронія допомагає глибше зрозуміти людську недосконалість, безглуздя деяких суспільних ідей, кумирів, позбутися хибних уявлень про себе і про світ. Досить часто письменник поєднує в своїх творах іронію і кітч. Іронія Кундери спонукає об’єктивно осмислювати навколишню дійсність, глибше зрозуміти її сутність.
Сам автор, так би мовити, дотримується іронічної дистанції у ставленні до оточуючого світу.
Майстерність автора явлено у майстерному переплетенні сюжету і філософствування героїв, у вражаючому поєднанні досконалості літературної конструкції і особливої проникливості, душевної тонкості, яка не купується і заучується, яка також не піддається поясненню, як здатність не очерствевшего, не робіть душею людини відгукнутися на чужу любов. Або є, або - ні.
Отже, Кундера, по суті, зробив дуже просту річ - він зумів надати форму роману, увічнити в слові те, що довелося пережити людям з крихітного держави з його дивною, саме що унікальною долею, в той унікальний відрізок історичного часу, коли саме на території цієї держави вершилися долі світу. Їх досвід - унікальний, але завдяки Кундері доступний нині всім.
Отже, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок про те, що ми дослідили ключові елементи творчості Мілана Кундери і виконали всі завдання, поставлені нами на початку дослідження.
Список використаної літератури
1. Аадреев Л. Т. Чем же закончилась история второго тисячелетия? (Художественннй синтез й постмодернизм) // Зарубежная литература второго тысячелетия. 1090 - 2000. - М.
2. Аксенов В. Американским писателем я не стал // Иностранная литература. – 2003. – №1. – С. 278-283.
3. Андреев Л. Г. Чем же закончилась история второго тысячелетия? (Художественный синтез и постмодернизм) // Зарубежная литература второго тысячелетия 1000 – 2000. – М.: изд-во МГУ, 2001. – С 292-334.
4. Анисимова О. Обращение к мифу в современной литературе // Высшее образование в России. – 2003. – №2. – С. 127-131.
5. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2002. – 832 с.
6. Бандровська О. Творчість Девіда Лоджа і академічний контекст. – К.: Генеза, 1998. – 99 с.
7. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов // Французская семиотика от структурализма к постмодернизму / Пер., сост. и вст. ст. Г. К. Косикова – М.: ИГ „Прогресс”, 2000. – С. 47-62.
8. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. – М: ИГ „Прогресс”, „Универс”, 1994. – 405 с.
9. Бахтін М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2002. – С. 416-421.
10. Бергсон Анрі. Сміх: нарис про значення комічного. – К., 1994. – 165 с.
11. Бернадська Н. І. Роман як жанр: сучасні проблеми інтерпретації // Літературознавчі студії. – Випуск 7. – К.: видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – C. 20-24.
12. Бернштейн И. А. Чешский роман ХХ в. и пути реализма в европейских литературах. – М.: Высшая школа, 1979. – 255 с.
13. Бремон К. Структурное изучение повествовательных текстов после В. Я. Проппа // Семиотика. – М., 1983. – С. 429-436.
14. Бульвінська О. „Новий роман” Мілана Кундери: теорія і практика // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. – №11. – С. 28-34.
15. Гребенникова Н. С. Зарубежная литература. ХХ век: Учебное пособие для ВУЗов. – М.: ВЛАДОС, 2002. – 128 с.
16. Денисова Т. Історія американської літератури ХХ століття. – К.: „Довіра”, 2002. – 318 с.
17. Денисова Т. Феномен постмодернізму: контури й орієнтири // Слово і час. – 1995. – № 2. – С. 18-27.
18. Деррида Ж. Письмо японскому другу (о деконструкции) // Вопросы философии. – 1992. – № 4. – С. 53-57.
19. Деррида Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук // Французская семиотика от структурализма к постмодернизму / Пер., сост. и вст. ст. Г. К. Косикова – М.: ИГ „Прогресс”, 2000. – С. 118-132.
20. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; пер. з англ. В. Шовкун. – К.: Основи, 2003. – 503 с.
21. Зарицький О. М. Чарівний світ художньої фантастики: чеська соціальна, політична і романтична фантастика у другій половині ХХ ст. – К., 2000. – 187 с.
22. Зарубежная литература ХХ ст. Учебник / Андреев Л. Г., Карельский А. В. и др. – М: Высшая школа, 1996. – 575 с.
23. Затонский Д. Постмодернизм в историческом интерьере // Вопросы литературы. – 1996. – № 3. – С. 182-205.
24. Затонский Д. В. Модернизм и постмодернизм. – Харьков: Фолио, 2000. – 255 с.
25. Зверев А. ХХ век как литературная епоха // Вопросы литературы. – 1992. – Вып. ІІ. – С. 3-56.
26. Зенкин С., Денон, Бальзак и Кундера: от преромантизма до постмодернизма // Иностранная литература. – 1997. – № 5. – C. 174-181.
27. Зенкин С., Денон, Бальзак, Кундера: от преромантизма до постмодернизма. О романе М. Кундеры „Неспешность” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.аmazon.сom.
28. Ильин И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. – М.: Интрада, 1996. – 253 с.
29. Інґарден Р. Про пізнавання літературного твору // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. – Львів: Літопис, 2002. – С. 176-206.
30. Каспе И. Таблетка бессмертия Милана Кундеры [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.аmazon.сom.
31. Ковалів Ю. І. Конфлікт інтерпретацій: наближення до адекватного прочитання тексту // Літературознавчі студії. – Випуск 7. – К.: видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – C. 145-157.
32. Колесніченко-Братунь Н. Чеський історичний роман 70-х років ХХ ст. в оцінці чехословацької критики // Проблеми слов’янознавства. – 1980. – Вип. 21. – С. 20-25.
33. Кольхауэр М. Роман и идеология. Точки зрения [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.аmazon.сom.
34. Копыстянська Н. Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства. – Львів: ПАІС, 2005. – 368 с.
35. Кристева Ю. Разрушение поэтики // Французская семиотика от структурализма к постмодернизму / Пер., сост. и вст. ст. Г. К. Косикова – М.: ИГ „Прогресс”, 2000. – С. 84-91.
36. Кузнецов С. История одного жеста (Милан Кундера „Бессмертие”) // Иностранная литература. – 1994. – № 10. – С. 78-84.
37. Кундера М. Бессмертие. – СПб.: Азбука, 2000. – 384 с.
38. Кундера М. Когда Панург перестанет быть смешным // Иностранная литература. – 1994. – №7. – С.194-204.
39. Кундера М. Мировая история и чешская литература (отрывок из выступления “Выбор и ставка чешской литературы” на симпозиуме о современной чешской литературе в Филадельфии (США) в ноябре 1980 года). – Век ХХ и мир. – 1992. – №2. – С. 14-17.
40. Кундера М. Неведение. – Санкт-Петербург: Азбука-классика, 2004. – 190 с.
41. Кундера М. Невыносимая легкость бытия. – С.-Пб.: „Азбука-классика”, 2003. – 352 с.
42. Кундера М. Невыносимая легкость бытия. – Санкт-Петербург: Амфора, 2000. – 351 с.
43. Кундера М. Трагедія Центральної Європи // Ї. – 1995. – №1. – С. 24-42.
44. Легкий М. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка. – Львів, 1999. – 160 с.
45. Летуновська І. В. Елементи маньєризму в поетиці постмодерну // Літературознавчі студії: збірник наукових праць. – Випуск 10. – К.: ВПЦ Київський університет, 2004. – С. 187-192.
46. Ліотар Ж. Ситуація постмодерну // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 5/6. – С. 15-38.
47. Лотман Ю. Структура художественного текста. – М.: Наука, 1970. – 384 с.
48. Лук’янець В., Соболь О. Філософський постмодерн. – К.: Абрис, 1998. – 352 с.
49. М’ястківська В. В. Міфологічний дискурс у романах Ж.-М. Г. Ле Клезіо та Тагара Бен Джелуна: Автореф. дис. …канд. філол. наук: 10.01.04 / Київський нац. ун-тет імені Тараса Шевченко. – К., 2003. – 18 с.
50. Мазін Д. М. Поетика романів Салмана Рушді: Автореф. дис. …канд. філол. наук: 10.01.04 / Київський нац. ун-тет імені Тараса Шевченко. – К., 2003. – 20 с.
51. Максимов В. Евангелие по Милану Кундере // Новое Русское слово (Нью-Йорк). – 12.01.1986. – С. 2-3.
52. Маньковская Н. Эстетика постмодернизма. – Санкт-Петербург: Алетейя, 2000. – 346 с.
53. Материалы научных чтений памяти заслуженных профессоров МГУ им. М. В. Ломоносова, Р. Р. Кузнецовой и А. Г. Широковой / под ред. В. Ф. Васильевой и А. Г. Маликовой. – М: МАКС Пресс, 2004. – 116 с.
54. Мелвников Г. Чехсекая литература XX века // Енциклопедия для детей в Збт. — М., 2001. — Т. Гб. Всемирн. лит. Ч. 2. XIX й XX. — С.491-493.
55. Мережинская А. Ю. Художественная парадигма переходной культурной эпохи. Русская проза 80-х – 90-х гг. ХХ в. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. – 433 с.
56. Мєднікова Г. С. Мистецтво постмодернізму, як фактор адаптації особистості. – К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2001. – 236 с.
57. Мєднікова Г. С. Постмодерністські риси сучасної української культури // Слово і час. – 1999. – № 7. – С. 20-22.
58. Мілан Кундера. Мистецтво роману.— Всесвіт. 1965. — № 1 — С. 82-83.
59. Никольский С. В. Две эпохи чешской литературы. – М.: Высшая школа, 1981. – 198 с.
60. Ніколенко О. Література другої половини ХХ ст. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. – №10. – С. 37-39.
61. Нямцу А. Основы теории традиционных сюжетов. – Черновцы: Рута, 2003. – 78 с.
62. Нямцу А. Е., Тарангул И. Л. Традиция в славянских литературах XIX-XX вв.: Учебное пособие. Ч. І. - ІІ – Черновцы: Рута, 2003. – 80 с., 76 с.
63. Нямцу А. Є. Традиція у слов’янських та західноєвропейських літературах (проблеми теорії). – Чернівці: Рута, 2001. – 152 с.
64. Папуша І. Між оповіддю і дискурсом: українська література в наративній перспективі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Літературознавство. – Вип. 5. – Тернопіль: ТДПУ, 1999. – С. 67-71.
65. Пестерев В. А. Постмодернизм и поэтика романа. Историко-литературные и теоретические аспекты. Учебно-методическое пособие. – Волгоград: Волгоградский ун-т., 2001. – 39 с.
66. Петранек Я. Чехия, предоставленная самой себе // Иностранная литература. – 1995. – № 6. – 132-140 с.
67. Поліщук В. Наративні структури малої прози (новелістика К. Москальця) // Слово і час. – 2002. – № 11. – С. 45-50.
68. Поспишил И. Средняя Европа как перекресток литературоведческой методологии // Взаимодействие литератур в мировом литературном процессе (Проблемы теоретической и исторической поэтики). Материалы международной научной конференции. – Гродно: государственный университет имени Янки Купалы, 1997. – Часть 1. – С. 3-10.
69. Постмодернизм и творчество У. Еко // Зарубежная література ХХ века / Под ред. В. М. Толмачева. — М., 2003. — С. 667.
70. Протохристова К. Огледала, симулации и имагология в романа на Кундера «Безсмъртие» // Славистика II. По случай XIII Международен конгрес на славистите в Любляна, 2003. – Пловдив: Пловдивски университет „Паисий Хилендарски”, 2003. – С. 25-34.
71. Пустогаров А. Трагедия Центральной Европы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.proza.ru/2005/12/16-142.
72. Рикёр П. Время и рассказ. Т.2. Конфигурация в вымышленном рассказе. – М.: Университетская книга, 2000. – 224 с.
73. Роман в литературах стран центральной и юго-восточной Европы. – К.: Наукова думка, 1990. – 440 с.
74. Семків Р. А. Іронія як принцип художнього структуротворення: Автореф. дис....канд. філол. наук: 10.01.06 / Ін-тут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – К., 2002. – 19 с.
75. Сиваченко Г. Пророк не своєї вітчизни. Експатріантський “метароман” Володимира Винниченка: текст і контекст. – К.: Альтернативи, 2003. – 278 с.
76. Сиваченко Г. М. Про “празьку іронію” та празьких іроніків // Слово і час. – 2003. – №7. – С. 35-43.
77. Сиваченко Г. М. Проблема постмодернізму в словацький прозі 60-х – 80-х років: Дис. …д-ра філол. наук: 10.01.04, 10.01.08. – К., 1992. – 348 с.
78. Силантьев И. В. Мотив в системе художественного повествования. Проблемы теории и анализа. – Новосибирск: ИДМИ, 2001. – 236 с.
79. Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 1996. – 633 с.
80. Соболь О. М. Постмодерн: філософські та культурні виміри // Філософська та соціологічна думка. – 1992. – № 8. – С. 48-63.
81. Современное зарубежное литературоведение: концепции, школы, термины. Энциклопедический справочник / Сост. Ильин И. П., Цурганова Е. А. – М.: Интрада, 1996. – 319 с.
82. Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман // Слово і час. – 2002. – № 11. – С. 76-80.
83. Страда В. Модернизация и постмодернизация // Вікно в світ. – 1999. – № 2. – С. 196-201.
84. Ткачук О. Наратологічний словник. – Тернопіль: Астон, 2002. – 173 с.
85. Федець Ю. І. Проза Богуміла Грабала в контексті „празької іронії”: Автореф. дис....канд. філол. наук: 10.01.03 / Київський нац. ун-тет імені Тараса Шевченко. – К., 2005. – 16 с.
86. Хассан І. Культура постмодернізму // Вікно в світ. – 1999. – №5. – С. 99-111.
87. Хейзинга Й. Homo Ludens: пер. с нидерландск. – М.: Прогресс, 1992. – 464 с.
88. Ципердюк І. Мілан Кундера: відповідь українським „західникам” і „ґрунтівцям” // Всесвіт. – 2000. – №1-2. – С. 144-150.
89. Червінська О. В. Рецептивна поетика. Історико-методологічні та теоретичні засади: Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2001. – 56 с.
90. Чігак В. Зближення країн Центральної Європи // Ї. – 1997. – №9. – С. 23-30.
91. Шевчук В. Жанрова структура чеського роману // Література правди і прогресу: до питання розвитку літературного процесу в європейських соціалістичних країнах. – К., 1979. – С. 188-211.
92. Шевчук В. Ідейно-тематичні обрії сучасного чеського роману // Всесвіт. – 1979. – №2. – С. 159-164.
93. Шевчук В. І. Новітній чеський роман. – К: Наукова думка, 1983. – 242 с.
94. Шерлаимова С. Философия жизни по Милану Кундере (французские романы чешского писателя) // Вопросы литературы. – 1998. – №1. – С. 243-280.
95. Шерлаимова С. Философия жизни по Милану Кундере (Французские романы чешского писателя) // Вопросы литературы. – 1998. – № 1. – С. 243-280.
96. Шумное одиночество 1945/1995. Сборник, посвященный выставке десяти чешских прозаиков. – Прага, 1997. – 42 с.
97. Щиґел М. Ґоттленд: документальна проза / Маріуш Щиґел. — К.: Грані-Т, 2010. — 240 с.
98. Щукина М. Марина Цветаева и Беттина фон Арним (о пометках Цветаевой, сделанных на полях книг из ее личной библиотеки) // Вопросы литературы. – 1996. – № 4. – С. 312-313.
99. Эко У. Заметки на полях „Имени розы” // Иностранная литература. – 1988. – № 10. – С. 82-101.
100. Юнг К. Г. Душа и миф: шесть архетипов. – К., М.: Порт-Рояль – Совершенство, 1997. – 312 с.
101. Якимович А. О лучах просвещения и других световых явлениях: культурная парадигма авангарда и постмодернизма // Иностранная литература. – 1994. – № 1. – С. 241-248.