Бакалаврська робота Гумор і сатира в літературі українського зарубіжжя
Код роботи: 5167
Вид роботи: Бакалаврська робота
Предмет: Українська література у світовому контексті
Тема: Гумор і сатира в літературі українського зарубіжжя
Кількість сторінок: 74
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 900 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ І. СПЕЦИФІКА САТИРИ І ГУМОРУ ЯК ВИДІВ ІДЕЙНО-ЕМОЦІЙНОЇ ОЦІНКИ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ
1.1. Модифікації комічного - сатира, іронія і гумор. Лексичні засоби гумору й сатири у художніх творах
1.2. Українська сатирична публіцистика. Жанрологія публіцистики
1.3. Традиції гумору та сатири в українській культурі
РОЗДІЛ ІІ. ГУМОР І САТИРА НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИКИ В ЛІТЕРАТУРІ УКРАЇНСЬКОГО ЗАРУБІЖЖЯ
2.1. Жанри української діаспорної гумористики на сторінках преси
2.2. Сатирично-гумористичні журнали в художній культурі української діаспори
РОЗДІЛ ІІІ. ПОЕТИКА ГУМОРИСТИЧНОЇ І САТИРИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ: ПЕРСОНАЛІЇ
3.1. Карикатура Едварда Козака як механізм мистецького впливу
3.2. Жанрове, ідейно-тематичне і проблемно-стильове аранжування гумористично-сатиричних творів Миколи Понеділка
3.3. Іронічність як одна з основних ознак індивідуального стилю Володимира Діброви
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дослідження питання гумору і сатири в літературі було і залишається предметом наукового інтересу українських та зарубіжних учених. Мовні засоби комічного у структурі художніх текстів привертали увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема таких, як Ю. Борєв [6], Л. Вайсгербер, С. Походня, Г. Почепцов та ін. Низка досліджень про окремі аспекти сатиричної журналістики (М. Гончарук [19], С. Гуревич, Є. Демченко, А. Капелюшний [37], В. Стадник та ін.) збагатила українську науку про сатиричну публіцистику.
Література українського зарубіжжя заслуговує уваги щодо жанрового багатства та мистецької вартості гумористичних і сатиричних творів. Пресове та видавниче життя української діаспори представлене значною кількістю жанрів на сторінках еміграційної преси. Питання гумору і сатири у літературі українського зарубіжжя вивчали такі українські дослідники та літературознавці, як Супрун В. М. [83], Качуровський І. В. [39], Віннікова Н. М. [12], Харчук Р. Б. [91], Немченко І. В. та ін.
Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу сучасних дослідників до системного вивчення естетичної категорії комічного та особливостей його відображення у літературі українського зарубіжжя.
Об’єктом дослідження виступають категорії гумору, іронії і сатири в літературі українського зарубіжжя.
Предметом дослідження є особливості функціонування лексичних та синтаксичних структур як засобів реалізації категорій гумору, іронії та сатири.
Мета: дослідити особливості поетики гумору і сатири в літературі українського зарубіжжя.
Методи дослідження. У роботі використано комплексну методику дослідження, зокрема філологічний, біографічний та структурно-функціональний методи, а також прийоми проблемно-тематичного, семантичного й контекстуального аналізу.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше визначені особливості аранжування гумористично-сатиричних творів літератури українського зарубіжжя.
Завдання:
- розглянути специфіку сатири і гумору як видів ідейно-емоційної оцінки літературного твору;
- дослідити особливості пресового та видавничого життя української діаспори;
- визначити жанри української діаспорної гумористики на сторінках преси;
- проаналізувати сатирично-гумористичні журнали;
- простежити вплив іронічності на формування індивідуального стилю Володимира Діброви;
- з’ясувати особливості аранжування гумористично-сатиричних творів Миколи Понеділка;
- виявити механізм мистецького впливу карикатури Едварда Козака.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані під час проведення семінарських, практичних занять з історії української літератури, при розробці спецкурсів, у подальших наукових розвідках.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи 74 сторінок, з них 66 – основного тексту.
Дослідження категорії комічного у наукових працях і вивчення специфіки гумору і сатири в літературі українського зарубіжжя показало:
1. Гумор, іронія і сатира є формами комічного, способами відображення явищ дійсності, що заслуговують критичних і гостросатиричних оцінок. Відмінність між гумором і сатирою полягає передусім у стилістичних особливостях їх використання. Гумористична критика передбачає виправлення, вдосконалення об’єкта осміяння; сатира ж не лише викриває, а й негативно переосмислює об’єкти і явища, неспіввідносні з ідеалом. Відмінність гумору і сатири знаходить прояв також у відмінності використаних мовних засобів на різних мовних рівнях.
2. Залучення методики семантичного аналізу надало можливість визначити, що комізм ситуації зумовлено використанням таких лінгвостилістичних засобів як порівняння, метафори, лексико-синтаксичного алогізму, гумористичних, сатиричних та іронічних власних імен. Специфічна взаємодія лексичних одиниць і контексту є продуктивним засобом реалізації іронії. Важливу роль у реалізації гумору, іронії і сатири відіграють засоби синтаксичного рівня – лексико-синтаксичні алогізми, вставні конструкції, синтаксичні повтори, різні типи речень. Вставні конструкції, виступаючи в художньому творі на перший план, змінюють подекуди семантику висловлювання, надають йому суб’єктивно-оцінної модальності, створюють іронічний ефект.
3. Враховуючи різноманітність художньо-публіцистичних жанрів, загалом можна констатувати, що українська сатирична публіцистика особливо гостро і чутливо реагувала на соціальні та політичні зміни в житті суспільства. Всю розмаїту палітру засобів критичного і потішного змалювання життя (пародія, фейлетон, памфлет, байка, епіграма, шарж, карикатура, афоризм, каламбур, гротеск, алегорія тощо) можна знайти на сторінках українських видань у різних країнах Європи – у Польщі, Чехії, Австрії, Німеччині, Італії, Великій Британії.
4. У роботі проаналізовані сатирично-гумористичні журнали української діаспори («Запроторений Комар-їжак», «Лис Микита», «Мітла», «Всесміх», «Колючки», «Окріп» і т. д.). У деяких журналах літературного чи публіцистично-літературного характеру виявлено відділи сатири й гумору: «Причинки» в «Літаврах», «Пародіаріум» у «Порогах» тощо. Гуморески й пародії з’являлися спорадично на сторінках «Нових Днів» і «Сучасності», фейлетон – частий гість на газетних шпальтах.
5. Дослідження історії життя і творчості художника-графіка, карикатуриста, гумориста Едварда Козака дало можливість виявити механізм його мистецького впливу на розмаїття тогочасних малярських технік. Митець досягнув унікальної логіки творення ‑ логіки ірраціональності в карикатурі, гротеску в шаржі. Едвард Козак чимало малював портретів, жанрових картин, пробував себе в натюрморті та іконописі. Своєю творчістю Е. Козак підніс роль карикатури-шаржу на вищі позиції в мистецтві.
6. У роботі визначено своєрідність таланту Миколи Понеділка на основі аналітико-синтетичного дослідження його епічної творчості, розкриття особливостей її проблематики, образного світу, жанрової й ідейно-стильової самобутності, українознавчого характеру. Синхронно із «серйозною» епікою талант М. Понеділка реалізувався в гумористично-сатиричних жанрах. Успадкувавши з несатиричної прози постійні теми та ідеї, письменник у гострокритичному світлі розвінчав тоталітарну імперську політику.
Функції лексико-стилістичних засобів творення комічного в прозі митця – викриття внутрішнього світу охоронців режиму, убогості їх мислення і світовідчуття, розвінчання стереотипів про духовно-інтелектуальний рівень режимних високопосадовців, динамізація емоційної напруги сюжетних колізій.
7. Для творчості Володимира Діброви характерні засоби абсурдизму, іронії та алегорії; інтелектуалізм та автобіографізм. Визначальною рисою стилю письменника стало поєднання легкої іронії, вишуканого гумору та гострої сатири, які він використовує, аби показати своє категоричне ставлення до принципів естетики соцреалізму.
1. Алексеев В. А. Оружием политической сатиры / В. А. Алексеев. – М.: Мысль, 1979. – 224 с.
2. Береговська Х. Карикатура як спосіб підтримати температуру духу [Електронний ресурс] / Христина Береговська. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/karikatura-yak-sposib-pidtrimati-temperaturu-duhu.
3. Бережной А. Ф. Сатирическая журналистика: учеб.-метод. пособ. / А. Ф. Бережной. – СПб., 2004. – 39 с.
4. Білоус-Гарасевич М. Микола Понеділок / М. Білоус-Гарасевич // Ми не розлучались з тобою, Україно. – Детройт, 1998. – С. 620-627.
5. Боднарук І. Талановитий письменник-гуморист / І. Боднарук // Між двома світами: Вибрані статті про українських письменників. – Донецьк: Український культурологічний центр, 1996. – С. 125-128.
6. Борев Ю. Б. Комическое, или о том, как смех казнит несовершенство мира, очищает и обновляет человека и утверждает радость бытия / Ю. Борев. – М.: Искусство, 1970. – 269 с.
7. Борев Ю. Б. О комическом / Ю. Б. Борев. – М.: Искусство, 1997. – 241 с.
8. Борев Ю. Б. Сатира / Ю. Б. Борев // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Роды и жанры литературы. М., 1964. – С. 363-457.
9. Борев Ю. Б. Эстетика: в 2 т. / Юрий Борев. – 5-е изд., доп. – Смоленск: Русич, 1997. – Т. 1. – 575 с.
10. Буряк В. Український гумор та сатира як психологічно-художня домінанта образної свідомості (на матеріалі усної та писемної словесності ХІV−ХVІІІ ст.) / В. Буряк // Сатира і гумор в українській літературній традиції: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (11–12 травня 1994 р.). – Чернівці, 1994. – С. 4-7.
11. Віннікова Н. М. «Дияболічні параболи»: пародійна містифікація / Віннікова Н. М. // Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць. – Вип. 35 – Рівне: Перспектива, 2009. – С. 20-33.
12. Віннікова Н. М. Пародійна творчість Едварда Стріхи на сторінках періодичних видань 20-30-х років ХХ століття / Н. М. Віннікова // Наук. вісник Ізмаїльського держ. гуманітарного ун-ту. Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки: Зб. наук. праць. – Ізмаїл: Ізмаїльський держ. гуманітарний ун-т, 2009. – Вип. 27. – С. 110-115.
13. Віннікова Н. М. Українські містифіковані пародисти в еміграції [Електронний ресурс] / Н. М. Віннікова. – Режим доступу: http://litzbirnyk.com.ua/wp-content/uploads/2013/12/4-12-9.pdf.
14. Ворошилов В. В. Журналистика: ученик / В. В. Ворошилов. – СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000. – 360 с.
15. Галешко Р. Журнал «Всесміх» в Канаді / Раїса Галешко // Україна. – 2009. – № 36-37. – С. 8.
16. Галешко Р. Іван Яців: портрет митця в інтер’єрі / Раїса Галешко // Свобода. – 2000. – 29 вересня. – С. 39.
17. Гарасевич М. Незабутній Микола Понеділок (До 20-ліття з дня смерті) / М. Гарасевич // Нові дні. – 1996. – Липень-серпень. – С.16-19.
18. Герус-Тарновецька І. Назовництво в поетичному творі / І. Герус-Тарновецька. – Мюнхен; Вінніпег, 1986. – 144 с.
19. Гончарук М. Л. Українська сатира періоду революції 1905–1907 рр. / М. Л. Гончарук. – К.: Наук. думка, 1966. –156 с.
20. Гординський С. Козак Едвард / С. Гординський // «Енциклопедія української діаспори». – Кн. 1. – Нью-Йорк; Чикаго, 2009. – 378 с.
21. Грушевський М. С. Історія української літератури. – 5 т. / М. С. Грушевський. – К., 1927. – 232 с.
22. Гундорова Т. Ґротески київського андеґраунду / Тамара Гундорова // Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн. – К.: Критика, 2005. – С. 115-124.
23. Давиденко В. Дещо про автора і його книжки / В. Давиденко // Понеділок М. Смішні сльозини. – Нью-Йорк: Свобода, 1966. – С. 9-15.
24. Денискіна Г. Лінгвостилістичний аспект дослідження іронічних висловлень у мові газети (на матеріалі випусків «Літературна Україна» у період з січня по грудень 2005 року) / Г. Денискіна // УМЛШ. – 2006. – № 2. – С. 54-57.
25. Діброва В. Бурдик / В. Діброва // Опудало: укр. проз. сатира, гумор, іронія 80–90-х років двадцятого століття. – К.: Генеза, 1997. – 384 с.
26. Діброва В. Вибгане / Володимир Діброва. – Київ: Критика, 2002. – 560 с.
27. Діброва В. «...Непозбувність іронії» / Володимир Діброва // Іронія: зб. статей / [упоряд. О. Галета, Є. Гулевич, З. Рибчинська]. – Львів: Літопис; Київ: Смолоскип, 2006. – С. 137-141.
28. Евентуальний Іван. Проти шерсти: сатири, гуморески, пародії / Іван Евентуальний. – Буенос-Айрес: Вид-во Ю. Середяка, 1962. – 208с.
29. Ермилов В. В. Гений Гоголя / В. В. Ермилов. – М., 1959. – 200 с.
30. Єфремов С. Відгуки з життя та письменства / С. Єфремов // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ ст. / [уклад. Н. М. Сидоренко, О. І. Сидоренко]. – К.: Дослідницький центр історії української преси, 2001. – 448 с.
31. Жан-Поль. Приготовительная школа естетики / Жан-Поль. – М.: Искусство, 1981. – 448 с.
32. Жила В. Оригінальний гуморист і стиліст / В. Жила // Визвольний шлях. – 1966. – Кн. 10. – С. 1198-1200.
33. Заніна О. Ю. З історії розвитку гумору / О. Ю. Заніна // Науковий пошук молодих дослідників: зб. наук. праць студентів. – Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2013. – № 8. – С. 191-195.
34. Запольська Л. Українська преса в Австрії повоєнного часу (1945-1949) [Електронний ресурс] / Людмила Запольська. – Режим доступу: http://korolenko.kharkov.com/virtual_vistavki/Journals/Zapolska.pdf.
35. Зикун Н. І. Українська сатирична публіцистика: загальне поняття та джерела становлення / Н. І. Зикун // Соціальні комунікації. – 2013. – № 2 (14). – С. 77-82.
36. Іванущенко Г. Гумористично-сатиричний журнал «Мітла» (Буенос-Айрес, 1951-1976) [Електронний ресурс] / Геннадій Іванущенко. – Режим доступу: http://history.sumynews.com/xx/1946-1952-vidbudova-gospodarstva-rujnuvannya-ilyuzij/item/448-humorystychno-satyrychnyi-zhurnal-qmitlaq-buenos-aires-1951-1976.html.
37. Капелюшний А. О. Виникнення і розвиток української радянської сатиричної публіцистики / А. О. Капелюшний. – К.: НМК ВО, 1990. – 136 с.
38. Карпенко В. Журналістика: основи професіональної комунікації / В. Карпенко. – К.: Нора-прінт, 2002. – 348 с.
39. Качуровський І. Гумор української еміграції / Ігор Качуровський // Сучасність. – 1992. – № 10. – С. 152-162. – Режим доступу: http://www.ukrlife.org/main/minerva/kachurovsky2.htm
40. Кедрин І. Дещо про Едварда Козака та його карикатури / І. Кедрін // Сучасність. – 1986. – Ч.7-8. – С. 93-103.
41. Клиновий Ю. Два обличчя Миколи Понеділка / Ю. Клиновий // Слово: зб. українських письмнників. – Нью-Йорк, 1968. – зб. 3.– С. 385–407.
42. Козак Е. Гриць Зозуля / Едвард Козак. – Детройт: Лис Микита, 1973. – 224 с.
43. Козловський Б. Із Львівської політехніки видатний галицький художник Едвард Козак починає мандрувати Україною [Електронний ресурс] / Борис Козловський. – Режим доступу: http://lp.edu.ua/node/3340.
44. Комар / Їжак – 1949. – Ч. 1. – С. 2.
45. Кошелівець І. Зустріч з Ю. Кленом / І. Кошевілець // Українська літературна газета. – 1947. – Ч. 11. – С. 1.
46. Кройчик Л. Современный газетный фельетон / Л. Кройчик. – Воронеж: Воронежский ун-т, 1975. – 229 с.
47. Кузнецова О. Д. Засоби й форми сатири та гумору в українській пресі / О. Д. Кузнецова. – Львів: Вид. центр Львів, 2003. – 250 с.
48. Куліш А. Андеґраунд: культура у підпіллі (на матеріалі творчості В. Діброви) / Куліш Анна // зб. тез наукових доповідей студентів. – Том 2. Гуманітарні науки. – Бердянськ: БДПУ, 2011. – С. 51-53.
49. Куліш А. Особливості іронії у романі В. Діброви «Бурдик» / Куліш Анна // зб. тез наукових доповідей студентів. – Том 2. Гуманітарні науки. – Бердянськ: БДПУ, 2011. – С. 220-221.
50. Левків К. Іронічні «мукументи» доби у «Вибганому» Володимира Діброви / Ксенія Левків // Парадигма: зб. наук. праць на пошану Миколи Ільницького / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 2010. – Вип. 5. – С. 197-208.
51. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. – Т 1. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. – К.: Академія, 2007. – 608 с.
52. Ломачка Свирид. В Канаді: фейлетони / Свирид Ломачка – Торонто: Усатюк, 1951. – 101 с.
53. Макарян А. М. О сатире / А. М. Макарян. – М.: Советский писатель, 1967. – 276 с.
54. Марчук Г. Сатирична повість «Забобон» / Г. Марчук // Історія української літератури: у 2 кн. – Кн. 1.: підручник / ред. проф. О. Гнідан. – К.: Либідь, 2005. – С. 558-570.
55. Мегела І. Роль часопису «Літаври» (Зальцбург, 1947) у консолідації творчих сил української інтелігенції ПІСЛ [Електронний ресурс] / Іван Мегела. – Режим доступу: http://imegela.com.ua/view_article.php?id=59.
56. Мельничук Ю. Плем’я упирів / Ю. Мельничук // Нариси. Памфлети. Фальєтони. – К.: Радянський письменник, 1963. – 354 с.
57. Мовчан Ю. Микола Понеділок у своїх листах (До 3-ої річниці з дня смерті) / Ю. Мовчан // Нові дні. – 1979. – Січень. – С. 14-15.
58. Наріжний С. Українська еміграція культурна праця української еміграції між двома світовими війнами / С. Наріжний. – Прага, 1942. – Ч. 1. – 271 с.
59. Оса. – Лондон, 1948. – Ч. 18-19(63-64). – 6 c.
60. Пастелій І. Піснь Пастелія / І. Пастелій // Давньоукраїнський гумор та сатира. – К., 1959. – 228 с.
61. Пересунько Т. Лексичні засоби гумору у творах Остапа Вишні / Т. Пересунько // Укр. мова та літ. – 2005. – № 15. – Квітень. – С. 26-27.
62. Понеділок М. Вітаміни. Гумористичні образки по той і по цей бік океану / Микола Понеділок. – Буенос-Айрес: Вид-во Юліяна Середяка, 1957. – 320 с.
63. Попович М. В. Нарис історії культури України / М. В. Попович. – К.: АртЕк 1998. – 728 с.
64. Радинський О. Квадратура столу [рец. на: Володимир Діброва. Квадратура столу] [Електронний ресурс] / Олексій Радинський // Дзеркало тижня. – 2005. – № 49 (577). – 17-23 грудня. – Режим доступу: http://www. dt. ua/3000/3680/52059/.
65. Русанівський В. М. Український гумор і його мова / В. М. Русанівський // Мовознавство. – 2005. – № 2. – С. 3-17.
66. Савчук М. Зачинатель українського коміксу [Електронний ресурс] / Микола Савчук. – Режим доступу: http://www.galychyna.if.ua/publication/ukrainism/zachinatel-ukrajinskogo-komiksu-eko/print.html.
67. Савчук М. Про ґенія, якого ще не поцінували [Електронний ресурс] / Микола Савчук. – Режим доступу: http://pilipyurik.com/index.php?option=com_content&view=article&id=527:2012-10-09-12-46-19&catid=54:2009-11-02-13-23-55&Itemid=77
68. Савчук М. Той, що не дозволяє нам відійти від нас самих / М. Савчук // Art Line. – 1998. – № 4. – С. 68-69.
69. Сварог В. Сміх і сум Миколи Понеділка / В. Сварог // Нові дні. – 1966. – Листопад. – С. 3-6.
70. Семенченко О. Альтернатива у Києві / Олекса Семенченко // Незалежний культурологічний часопис / [гол. ред. Тарас Возняк]. – Львів, 2002. – Число 24: Покоління і молодіжні субкультури. – С. 127-145.
71. Сидоренко Н. Публіцистична «сміхотерапія» на сторінках українських таборових часописів [Електронний ресурс] / Н. Сидоренко. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=77.
72. Славутич Яр. Твори / Яр Славутич. – К.: Дніпро, 1998. – Т. 2: Поеми. Переклади. Нариси. Життєпис. – 331 с.
73. Сморж Л. О. Естетика: навч. посіб. / Л. О. Сморж. – К.: Кондор, 2009. – 334 с.
74. Сніцарчук Л. В. Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20-30 рр. ХХ ст.: історико-функціональний аспект та інтерпретаційні особливості / Л. В. Сніцарчук. – Львів, 2001. – 240 с.
75. Сняданко Н. Володимир Діброва. Довкола столу [Електронний ресурс] / Наталка Сняданко // Львівська газета. – 2006. – № 47 (854). – Режим доступу: http://www.gazeta. lviv. ua/articles/2006/03/15/13751/.
76. Стеблін-Каменський М. І. Історична поетика / М. І Стеблін-Каменський. – Л., 1978. – 172 с.
77. Сулима М. М. Вивільнення від табу (Про прозу Володимира Діброви) / Микола Сулима // Книжиця у семи розділах: літ.-критич. ст. й дослідж. – К.: Фенікс, 2006. – С. 342-346.
78. Супрун В. М. До питання про рецитаційну майстерність Миколи Понеділка / В. М. Супрун // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку-2006». – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Т. 25. Філологічні науки. – С. 51-52.
79. Супрун В. М. Жанрове, ідейно-тематичне і проблемно-стильове аранжування гумористично-сатиричних творів Миколи Понеділка (на матеріалі збірок «Вітаміни», «Соборний борщ») / В. М. Супрун // Матеріали ІІІ Міжнародної наково-практичної конференції «Динаміка наукових досліджень 2004. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. 23. Українська мова та література. С. 31-33.
80. Супрун В. М. Засоби зображення комічного у творах Миколи Понеділка «Не апльодують» та «Соборний борщ» // Філологічні студії: зб. наук. ст. – Вінниця: Вінницький держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, 2006. – Вип. 4. – С. 263-266.
81. Супрун В. Микола Понеділок: особа і творчість невідомого майстра / В. Супрун // Українська мова та література. – 2004. – Ч. 11 (363). – С. 8-20.
82. Супрун В. Образна метафора як домінанта творчого стилю Миколи Понеділка / В. Супрун // Молодий філолог: зб. тез та доповідей І Всеукраїнської міжвузівської студентської науково-практичної конференції «Молодий філолог». – Хмельницький: ХІУП, 2004. – С. 151-152.
83. Супрун В. М. Творча індивідуальність Миколи Понеділка-епіка: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / В. М. Супрун. – Кіровоград, Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. – 2007. – 20 с.
84. Супрун В. М. Художньо-стилістичні параметри сатиричної повісті Миколи Понеділка «Армія» / В. М. Супрун // Філологічні студії: зб. наук. ст. – Вінниця: Вінницький держ. пед. ун-т ім. Михайла Коцюбинського. – Вип. 4. – С. 172-173.
85. Сурай Ю. Гумор в історії української культури [Електронний ресурс] / Ю. Сурай // День. – 2004. – № 44. – 12 березня. – Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/gumor-v-istoriyi-ukrayinskoyi-kulturi.
86. Тарнавський О. Майстер карикатури – Едвард Козак / О. Тарнавський // Сучасність. – 1974. – Ч. 12 (168). – С. 39-56.
87. Тепляшина А. Н. Сатирические жанры современной публицистики: учеб. пособ. / А. Н. Тепляшина. – Спб.: СПбГУ, 2004. – 210 с.
88. Терещук Г. Гуморист ЕКО (Едвард Козак) «мандрує» Україною [Електронний ресурс] / Галина Терещук. – Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24802595.html
89. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості». – Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. – 516 с.
90. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. – 4-е изд. – М.: Политиздат, 1996. – 445 с.
91. Харчук Р. Б. Володимир Діброва – письменник «задушеного покоління» / Р. Б. Харчук // Сучасна українська проза: постмодерний період: навч. посіб. – К.: Академія, 2008. – С. 107-115.
92. Цицерон М. Т. Три трактата об ораторском искусстве / М. Т. Цицерон; под ред. М. Л. Гаспарова. – М: Ладомир, 1994. – 475 с.
93. Чичка Хведосій. Професор Свирид Ломачка і сучасна українська гумористика / Хведосій Чичка // Ломачка Свирид. В Канаді: фейлетони. – Торонто: Усатюк, 1951. – С. 3-7.
94. Шонь О. Б. Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири в американських коротких оповіданнях: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.Б. Шонь. – Л.:Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – 2003. – 20 с.
95. Ямчук П. Релігійно-філософські домінанти ідейного світу християнського консерватизму в «Пісні Пастелія» І. Пастелія / П. Ямчук // Наука. Релігія. Суспільство.– 2009. – № 3. – С. 218-223.
96. Ярмиш Ю. Ф. Жанри сатиричної публіцистики: навч. посіб. / Ю. Ф. Ярмиш; за ред. проф. В. В. Різуна. – К.: Інститут журналістики, 2003. – 156 с.