« Назад

Вступ

Актуальність дослідження визначається наступним.

1. Мовознавці розходяться у оцінці системного статусу артиклів та характеру категорії визначеності-невизначеності. Деякі дослідники вважають німецькі артиклі показниками категорії означеності-неозначеності в системі іменника, де поєднання іменників з артиклями трактуються як аналітичні форми; відповідно артиклі не розглядаються як самостійні слова

В інших роботах відзначається, що артиклі — це самостійні слова, що володіють лексичним значенням.

2. Представники логічної семантики стверджують, що означеність-неозначеність — логічна категорія, а артиклі — відокремлювані морфеми.

3. У дослідженнях, присвячених співвідношенню мови і мислення, означеність-неозначеність трактується як семантична категорія, або універсальна категорія мислення, а артиклі кваліфікуються як граматичні форманти іменника.

Таким чином, актуальність дослідження обумовлена дискусійним характером розглянутого питання.

У граматиках німецької мови і дослідженнях, присвячених артиклям, представлені описи, що характеризують не зміст артиклів як таких, а результат семантичної взаємодії артиклів з іменниками в мові (іншими словами, як змінюється зміст іменника при появі артикля).

Актуальність роботи визначається потребою в розробці такого опису артиклів, яке, будучи орієнтованим на системні стосунки у мові, пояснювало б контекстно-обумовлені семантичні функції артиклів в мовленні.

Отже, метою курсової роботи є дослідження функцій та вживання артиклів в німецькій мові на прикладі твору сучасного письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

Відповідно до мети роботи потрібно вирішити наступні завдання:

1.Розглянути історію розвитку артикля.

2. Проаналізувати класифікацію функцій артиклю.

3. Дослідити особливості вживання артиклю: вживання означених артиклів, неозначених артиклів та нульового артиклю (Nullartikel) в німецькій мові.

4. Експериментально перевірити частоту вживання артиклів на прикладі твору сучасного письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

Об’єкт дослідження – артиклі у творі сучасного письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

Предмет дослідження - функції та вживання артиклів в сучасній німецькій мові.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що артиклі виділяють і характеризують одиниці мови, сприяючи формуванню смислової структури висловлювання, причому їх вживання при іменниках не є обов'язковим. Граматичне призначення артиклів як розряду службових слів полягає не в вираженні категорії означеності-неозначеності іменника, а у вираженні смислових зв'язків між словами в мові, і в цьому сенсі артиклі як службові слова не відрізняються принциповим чином від прийменників або утворень, що володіють подібними граматичними функціями, пов'язаними з організацією синтаксису мови.

Матеріалом дослідження є твір сучасного письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

При роботі з матеріалом німецької мови використані методи дистрибутивного, семіотичного, компонентного та статистичного аналізів, а також експеримент, які в сукупності дозволяють провести комплексний аналіз артиклів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджено функції та вживання артиклів в німецькій мові на прикладі твору сучасного письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

Теоретичне значення дослідження полягає у дослідженні функцій та особливостей вживання артиклів у німецькій мові.

Практичне значення дослідження. Результати курсової робот можуть бути використані студентами під час підготовки до практичних та семінарських занять, а також при написанні подальших наукових робіт (дипломних, магістерських, дисертацій).

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.

У першому розділі нами розглянуто теоретичні основи дослідження поняття «артикль» в німецькій мові, зокрема ми звернули увагу на історію розвитку артикля , класифікацію функцій артиклю, особливості вживання артиклю.

Отже, артикль - це частина мови, що виражає категорію означеності або неозначеності. В німецькій мові він є основним показником роду, числа і відмінка іменника. Для того щоб визначити, який артикль використовувати в тій чи іншій ситуації, необхідно знати правила його вживання.

Тому, у другому розділі розглядаються особливості вживання артиклю в німецькій мові: вживання означених артиклів        , вживання неозначених артиклів та нульового артиклю (Nullartikel) в німецькій мові.

У третьому розділі нами було проведено дослідження частотності вживання артиклів на прикладі твору сучасного німецького письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

Можна зробити висновок, що автор у своєму творі часто послуговується артиклями, адже саме вони служать змістовою зв’язкою твору, дають змогу передати цілісну картину твору, як найкраще пердати стан головної героїні, яка втратила коханого.

Висновки

Отже, метою курсової роботи було дослідження функцій та вживання артиклів в німецькій мові на прикладі твору сучасного письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

Відповідно до мети роботи було вирішено наступні завдання:

1. Розглянуто історію розвитку артикля.

2. Проаналізовано класифікацію функцій артиклю.

3. Досліджено особливості вживання артиклю: вживання означених артиклів, неозначених артиклів та нульового артиклю (Nullartikel) в німецькій мові.

4. Експериментально перевірено частоту вживання артиклів на прикладі твору сучасного письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

Можна зробити наступні висновки:

1. Огляд лінгвістичної літератури з проблеми показав, що розвиток артикля йде своїм корінням вглиб віків і являє собою досить складний процес. В німецькій мові артиклі, означений і неозначений, розвинулися із знаменних слів. Поступове розширення вживання артикля пов'язано по-перше, з розвитком його основного граматичного значення як показника означеності та неозначеності іменника і по-друге, з тим, що артикль як службове слово все більше входить у структурну тканину мови, набуваючи в структурі мови нові функції.

У сучасній лінгвістиці представлена широка палітра теорій вивчення німецького артикля. У цьому зв'язку ми розглянули найбільш важливі для нашого дослідження вивчення теорії артикля. Зокрема, ми проаналізували праці таких лінгвістів, як С. Д. Кацнельсон, X. Глинц, Ст. Шмідт, Р. Хельбіг, К. А. Левковська, В. М. Пророкова, О. В. Москальська,, Л. В. Сергієнко і прийшли до висновку про те, що артикль являє собою особливий різновид службового слова, яке постійно супроводжує іменник і утворює з ним аналітичну форму.

Проведений нами аналіз джерел дозволив зробити висновок, що проблема класифікації функцій німецького артикля входить в широке коло досліджень вчених минулого і сьогодення. Проблемою класифікації займалися Е. Зайдель, К. Р. Крушельницька, О. В. Москальська, і багато інших. На основі вивчення праць вищевказаних вчених ми прийшли до висновку про те, що функції німецького артикля доцільно диференціювати за граматичними і семантичними (тобто змістовними) властивостями.

Основні граматичні функції артикля полягають у визначенні роду, числа, відмінка іменників, а також в оформленні субстантивації інших частин мови. До групи семантичних функцій артикля віднесені функції генералізації та індивідуалізації, означеності / неозначеності і даного / нового і комунікативного членування рчення.

У результаті дослідження ми прийшли до висновку про те, що артикль певною мірою володіє стилістичним значенням. Зокрема, експресивності мовлення сприяє емфатичне вживання артикля, повтор означеного артикля при перерахуванні, повторне вживання неозначеного артикля та ін.

Зі сказаного вище випливає, що артикль являє інтерес зі стилістичної точки зору.

2. Артикль - це частина мови, що виражає категорію означеності або неозначеності. В німецькій мові він є основним показником роду, числа і відмінка іменника. Для того щоб визначити, який артикль використовувати в тій чи іншій ситуації, необхідно знати правила його вживання.

По-перше, в німецькій мові використовується означений (der - чоловічий рід, die - жіночий рід, das - середній рід), неозначений (ein - чоловічий рід, eine - жіночий рід, ein - середній рід ) і нульовий (відсутній) артикль.

Означений артикль вживається в наступних випадках:

- коли предмет, про який говориться, відомий. Наприклад: Das Kind ist gleich eingeschlafen;

- коли предмет є єдино можливим у цій ситуації або в своєму роді або якимось чином виділяється (визначається в реченні).

Наприклад: Die Erde bewegt sich um die Sonne;

- з назвами річок, озер, морів, океанів, гір, вулиць, наприклад: der Stille Ozean;

- з іменниками збірного значення, наприклад: Die Gesellschaft hat sich ge? Ndert.

Неозначений артикль слід вживати в тих випадках, коли:

- іменник позначає предмет з ряду йому подібних. Наприклад: Hast du ein Worterbuch?;

- Іменник є іменною частиною складеного іменного присудка. Наприклад: Zeuthen ist eine Stadt in Deutschland;

- іменник виступає у функції прямого доповнення після дієслова haben (мати) і обороту es gibt (мається, є). Наприклад: Es gibt hier ein Geschenk.

Артикль відсутній (нульовий артикль), коли:

- іменник стоїть у множині і позначає невизначену кількість предметів. Наприклад: Hast du weichen Spielzeuge?;

- Іменник позначає матеріал або речовини. Наприклад: Ich bevorzuge Kaffee;

- іменник позначає властивість, якість або стан. Наприклад: Sie haben Hunger;

 - іменник є іменною частиною складеного іменного присудка і висловлює професійну, соціальну та іншу подібну приналежність. Наприклад: Ich bin Artz;

- іменник є іменною частиною складеного іменного присудка і позначає часовий відрізок. Наприклад: Es ist Freitag;

- іменник слідує за часткою ohne (без) або сполучника als (як, в якості). Наприклад: Mein Kind liest ohne Hilfe.

Артиклі є в багатьох європейських і азіатських мовах. Вони бувають означеними і неозначеними. З необхідністю їх розрізняти стикається кожен, хто вивчає мови романської і німецької груп. Ці короткі слова можуть стояти перед іменниками або після них як в однині, так і в множині. Для правильної передачі змісту іноземної фрази необхідно знати, чим один артикль відрізняється від іншого і коли який з них вживається.

3. Нами було проведено дослідження частотності вживання артиклів на прикладі твору сучасного німецького письменника Wilkins Kimberley «Das Haus am Leuchtturm».

Можна зробити висновок, що автр у своїму творі часто послуговується артиклями, адже саме вони служать змістовою зв’язкою твору, дають змогу передати цілісну картину твору, як найкраще пердати стан головної героїні, яка втратила коханого.

У творі автор вживає здебільшого означені артиклі. Нами зафіксовано у 34 реченнях 77 випадків вживання означених артиклів, і лише 15 разів неозначений.

Можемо сказати про те, що у 34 реченнях зафіксовано в загальному 92 випадки вживання артиклів.