Курсова робота Особливості функціонування локальних адвербіалів у авторському дискурсі А. Крісті на прикладі «Murder on the orient express»

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. КАТЕГОРІЯ ПРИСЛІВНИКА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1. Лексико-семантичні властивості прислівника

1.2. Синтаксичні властивості адвербіала та прислівника .Типи локативних адвербіалів та їх властивості у художньому дискурсі

РОЗДІЛ 2. ПОЗИЦІЯ АБВЕРБІАЛА У РЕЧЕННІ ТА ТЕКСТІ

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОКАЛЬНИХ АДВЕРБІАЛІВ У АВТОРСЬКОМУ ДИСКУРСІ А. КРІСТІ

3.1. Проблематика вивчення художнього дискурсу

3.2. Локативні адвербіали у дискурсі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Історично процес формування категорії часу проходив у тісному зв'язку з формуванням категорії простору. Час і простір є необхідними умовами існування матерії. Абсолютно всі події співвідносяться з певним місцем і часом. Простір виражає порядок розташування одночасно наявних об'єктів; час – протікання змін існуючих явищ. На відміну від тривимірного простору час є одновимірним, незворотним. Як правило, час пов’язують з рухом або пояснюють через рух [4, c. 130].

Якщо розглядати сучасні, давні та, навіть, прадавні погляди щодо цієї проблеми, стає очевидним, що час і простір є обов’язковими компонентами всього змісту нашого сприйняття, який тепер називають полем сприйняття. Час і простір, як особливі способи розрізнення речей, так схожі між собою, що коли простір називати шириною, то час можна назвати довжиною одного поля. Простір вказує на співіснування сприйнять у певний момент часу в об’ємі чи на площині, і ми начебто вимірюємо ширину нашого поля сприйняття. Час вказує на поступовий рух сприйняття в певному пункті простору, і ми нібито вимірюємо його довжину. Поєднання цих двох категорій, тобто зміна в розташуванні разом із зміною у часі, є рухом – основним способом, яким уявляються нам явища у сприйнятті.

Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю новітніх лінгвістичних тенденцій на висвітлення позиційних особливостей локативних адвербів з огляду на їх потужний маркувальний потенціал індикаторів таких інформаційно-структурних компонентів, як топік і фокус, що сприятиме дослідженню особливостей англійського художнього дискурсу.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні гнучкої позиції локативних адвербів в англійській мові – маркерів таких інформаційно-структурних компонентів як топік та фокус речення.

Досягнення поставленої мети передбачає здійснення контекстуального аналізу [1] писемної пам’ятки А. Крісті, з якої методом суцільної вибірки виокремленні 259 простих речень, що містять означені адверби. Проаналізовано їх позиційні та інформаційно-структурні особливості при позначенні топіку та фокусу речення. Розроблені дериваційні синтаксичні моделі речень відповідно до типу порядку слів за формулою Л. Ріцці [11] та матрицею Е. Прінс [10].

Предметом дослідження є художній дискурс в творах А.Крісті на прикладі твору «Murder on the orient express».

Основними методами дослідження є метод теоретичного аналізу при дослідженні адвербальних фразеологічних одиниць та метод узуальних трансформацій при дослідженні прикладів адвербальних фразеологічних одиниць.

Структурно робота складається з вступу, висновків, трьох основних розділів, списку літератури.

Оскільки, задля досягнення комунікативної мети, мовець користується стратегією, що орієнтована на адресата, найефективнішою формою подачі інформації в реченні є принцип, за яким «стара» інформація у висловлюванні передує «новій». У рамках теорії ІС членування синтаксичної структури на «стару» і «нову» інформації є цілком ефективним у процесі дослідження дискурсу. Перехід від давньоанглійського порядку слів SOV до стилістично нейтральної середньоанглійської конструкції SVO є цілком виправданим історично, синтаксично та ментально. Усі ж девіації, тобто інверсовані конструкції, є маркованими.

Аналіз  простих розповідних речень з різноманітним порядком слів (що містять такі локативні адверби як ther та heеrе) із твору “Murder on the Orient Express” А.Крісті та створення дериваційних синтаксичних моделей, що графічно відобразили системні зв’язки між усіма його структурними компонентами, дозволив дійти висновку, що попри регламентований порядок слів в англійській мові XIV ст., позиція локативних прислівників у реченні є досить вільною. З іншого боку, будь-яке розташування адверба в реченні є вмотивованим та структурно виправданим. Інверсовані ж конструкції залежать від ставлення мовця до висловленого у просторовому відношенні та характером інформації, яку маркують прислівники.

1. Ганшина М. И. Практическая граматика английского язика / Ганшина М. И., Василевская Н. М. – М., 1964. – 270 с.

2. Зайцева О. Л. Функциональная характеристика наречий в предложении и тексте // Очерки по лингвистике текста: Коллективная монография / О. И. Реунова, О. Л. Зайцева, А. Р. Алимурадов, О. А. Алимурадов. – Пятигорск: Издво ПГЛУ, 2001. – С. 124-187.

3. Ильиш Б. А. Строй современного английского языка. – Л.: Просвещение, Ленингр. отделение, 1971. – 366 с.

4. Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. Психология мышления / Леви-Брюль Л. / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В. В. Петуховат – М: изд-во МГУ, 1980. – С. 130–140.

5. Givon T. Mind, Code, and Context. Essays in Pragmatics. – Hillsdale: Erlbaum Associates, 1989. – 456 p.

6. Gleason H. A., Jr. Linguistics and English Grammar. – New York: Rinehart and Winston, 1965. – 519 p.

7. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. – К.: Академія, 2004. – 344 с.

8. Бєлова А. Д. Поняття “стиль”, “жанр”, “дискурс”, “текст” у сучасній лінгвістиці / А. Д. Бєлова // Іноземна філологія. – К.: Вища школа, 2002. – Вип. 32-33. – С. 7–14.

9. Богданов В. В. Текст и текстовое общение / Богданов В. В. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. гос. ун-та, 1993. – 68 с.

10. Боротько В. Г. Элементы теории дискурса / Боротько В. Г. – Грозный: Изд- во Чечено-Ингуш. гос. ун-та, 1981. – 133 с.

11. Григорьева В. С. Дискурс как элемент коммуникативного процесса: прагмалингвистический и когнитивный аспекты: монография / В. С. Григорьева. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2007. – 288 с.

12. Дворжецька М. П. Фонетика англійської мови: фоностилістика і риторика мовленнєвої комунікації: посіб. для студ. ВНЗ / М. П. Дворжецька, Т. В. Макухіна, Л. М. Велікова, Є. О. Снегірьов. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 240 с.

13. Звегинцев В. А. Предложение и его соотношение к языку и речи / В. А. Звегинцев. – М.: МГУ, 1976. – 307 с.

14. Мороховский А. Н. К проблеме текста / А. Н. Мороховский // Текст и его категориальные признаки: сб. науч. тр. – К.: КГПИИЯ, 1998. – С. 5.

15. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник / Селіванова О. О. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

16. Сусов И. П. Введение в языковедение: учеб. для студ. лингвист. м филол. спец. / Сусов И. П. – М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. – 397 с.

17. Андрушенко О. Ю. Темпоральні адверби в системі маркування інформаційної структури давньоанглійського речення // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – Вип. 63. – 2012. – С. 209-213.

18. Greenwood, W. A.: R.I.C. Publications, 2007. – 165 р.¾3. Allen R. All About Grammar.  4. Andrushenko O. Information structure and word order of Old English simple sentence // 17th International Conference of English Historical Linguistics (20-25 August Zurich, Switzerland). – 8.¾ p.

19. Абрамов Б. А. О понятии семантической избирательности слов // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М.: Наука, 1969. - С. 515.

20. Абрамов Б. А. Синтаксические потенции глаголов (в сопоставлении с другими частями речи) // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки. 1966. № 3. - С. 34-44.

21. Адмони В. Г. Завершенность конструкции как явление синтаксической формы // Вопр. языкознания. 1958. № 1. - С. 111-116.

22. Адмони В. Г. Типология предложения // Исследования по общей теории грамматики. М.: Наука, 1968. - С. 243-255.