« Назад

Вступ

Всі реалії життя отримують в нашій свідомості просторову інтерпретацію: предмети, живі істоти, ознаки, властивості, процеси, стани, відносини. Відповідно, і одиниці мови, в яких відображаються просторові уявлення, так чи інакше мають просторову семантику.

Мова виражає результати пізнання людиною навколишньої дійсності всією сукупністю своїх засобів. Такі засоби дуже різноманітні, хоча жодна граматика не в змозі відобразити всі можливі деталі взаємин між предметами матеріального світу.

У центрі актуальних досліджень останніх десятиліть перебуває слово як особливий мікрокосмос, в якому відбивається певна частина реальної дійсності. Лексичні одиниці вивчаються як елементи системи, оскільки саме такий підхід обумовлює виявлення глибинних структур семантики. Сама природа лексичного значення виявляється насамперед через предметний зміст слова, в його співвіднесеності з об'єктивно існуючим світом речей, процесів, явищ.

В системі мовних засобів як англійської, так і української мови вираження просторових відносин прикметники займають особливе і далеко не останнє місце, вказуючи на істотні ознаки, властивості об'єктів, важливі для просторової орієнтації носіїв мови (форма, розмір, протяжність, локалізація в просторі щодо орієнтира і т. д.).

Актуальність теми даної роботи полягає у тому, що проблема метафоризації просторових прикметників в англійській та українській мовах досі залишається недостатньо дослідженою на терені вітчизняного мовознавства. Дана робота сприяє вирішенню проблеми визначення, сутності та основних відмінних рис досліджуваного явища.

Об’єкт дослідження. Метафоризація просторових прикметників в англійській та українській мовах.

Предмет дослідження. Метафоризовані просторові прикметники англійської та української мов.

Мета роботи. Виходячи з актуальності й ступеня наукової розробки проблеми, метою дослідження є дослідити основні особливості метафоризації просторових прикметників в англійській та українській мовах.

Завдання роботи. Для досягнення поставленої мети в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

- Дослідити сутність перекладу;

- Проаналізувати переклад як результату діяльності перекладача;

- Розглянути питання використання перекладацьких трансформацій для передачі тексту оригіналу мовою перекладу;

- Розглянути просторові прикметники в англійській та українській мовах.

- Охарактеризувати метафоризовані прикметники в англійській та українській мові у прикладах.

Методологічні, теоретичні й інформаційні основи дослідження. Використання теоретичних та інформаційних джерел зумовлено проблематикою поставлених задач, а також об’єктом та предметом роботи. Дослідженню даної теми присвятили свої роботи такі лінгвісти як А.В. Федоровов, Р.К. Міньяр-Бєлоручев, Є.В. Бреус, В.Н. Комісаров, Л.С. Бархударов, А. Лілова, Т.Р. Левицька, А.М. Фітерман, В.Г. Гак; Б.Б. Григорьев тощо. Окремі аспекти переносів, що відбуваються під час творення прикметникових метафор у текстах художньої літератури різних мов, вивча ли Булигіна, 1991; Кравець, 1997; Єщенко, 2001; Логінова, 2003; Мерзлякова, 2003; Тізєєва, 2006, Арсеньєва, 2006, Тищенко, 2004, Кузьміна, 2009 та ін.

Теоретичне та практичне значення роботи. Отримані результати формують загальне уявлення стосовно специфіки сучасного перекладу та метафоризації просторових прикметників. Робота може використовуватися спеціалістами з перекладу, мовознавства, лінгвістики, у системі викладання курсу англійської мови або англійської філології, а також на уроках української мови та літератури.

Методи дослідження, використані в роботі – аналіз, систематизація та узагальнення знань.

Структура даної роботи зумовлена специфікою предмету та логікою розкриття теми дослідження, а також метою та головними задачами курсової роботи. Вона включає в себе два розділи, шість підрозділів, висновки, вступ, список використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 37 сторінок.

Висновки

Підіб’ємо підсумки проведеної роботи.

Об’єктом дослідження виступала метафоризація просторових прикметників в англійській та українській мовах.

Предмет дослідження були метафоризовані просторові прикметники англійської та української мов.

Завдання роботи. Для досягнення поставленої мети (дослідити основні особливості метафоризації просторових прикметників в англійській та українській мовах) в роботі були поставлені та вирішені наступні завдання:

- Досліджено сутність перекладу;

- Проаналізовано переклад як результату діяльності перекладача;

- Розглянуто питання використання перекладацьких трансформацій для передачі тексту оригіналу мовою перекладу;

- Розглянуто просторові прикметники в англійській та українській мовах

- Охарактеризовано метафоризовані прикметники в англійській та українській мові у прикладах.

Переклад являється важким, складним та продуктивним творчим процесом, в якому задіються всі духовні сили людини-перекладача. Явище перекладу історично з'являється на певному етапі людської спільноти, його існування та розвиток ідуть пліч о пліч із розвитком суспільства, культури, самісінької людини. Добавимо до усього вищезазначеного складні зовнішні та внутрішні взаємозв'язки, що закладені в перекладі, - і побачимо, що спрощений односторонній підхід до перекладу буде невірним і науково необґрунтованим і що неможливо дати поняттю «переклад» однозначне наукове визначення.

Реалізація мовного аспекту під час перекладу відбувається завдяки застосуванню перекладачем того чи іншого виду трансформації певних елементів вихідного тексту (транслітерації, модифікації, калькування, перекладацького коментарю, заміни тощо).

Прояв культурологічний аспекту перекладу відбувається за допомогою вживання заходів інформаційної упорядкованості перекладного елемента у межах закону та поза вихідного тексту, виходячи з поглядів на соціально-культурної традиції.

Прикметники за своєю семантикою дуже неоднорідні, їх класифікації різноманітні. Досліджуючи значення прикметників, лінгвісти звертаються до обмеженого кола лексико-семантичних груп. Так, А.А. Масленнікова вибудовує класифікацію прикметників на основі протиставлення інгерентно / неінгерентних ознак предмету, з огляду на відносини, що виникають між ознакою і суб'єктом.

Просторові значення є першоосновою багатьох мовних засобів позначення на рівні слова. Це підтверджує, що сприйняття простору - один з перших і елементарних проявів пізнання світу людиною. Просторові метафори відрізняються чіткою організованістю, всі вони існують в опозиціях, всі взаємообумовлені. Фактично - це відносини між просторовими об'єктами фізичного світу, що перенесені в інші світи.

На сьогодні існує дуже багато класифікацій метафор, зокрема й прикметникових, проте незважаючи на численні дослідження, єдності щодо розуміння механізмів метафоризації, критеріїв класифікації метафоричних переносів немає. У своїй роботі ми будемо дотримуватися структурно-семантичного підходу до аналізу метафоричних утворень, що дає можливість врахувати семантичний потенціал головних і залежних слів, що утворюють образні сполучення.

Семантичні типології метафор ґрунтуються на виявленні певних типів відповідностей між первинним і вторинним об’єктами метафоризації. При цьому метафора розуміється як відношення між двома значеннями основним і вихідним, яке й визначає семантичні типи метафори. Питання типології прикметникових метафор вивчали П. Кадирбекова, Б. Мейер, А. Мерзлякова, М. Кузьміна та ін. Відповідно до критерію, покладеного в основу класифікації вони виділяють різні типи переносів при утворенні прикметникових метафор.

Процес метафоризації в українській та англійській мовах є дуже схожим. Метафоризований прикметникам в обох мовах притаманні такі риси як використання опозиційних просторових напрямків (наприклад, високий-низький, ліво-право тощо), розуміння високого та широкого в якості чогось позитивного, а низького та вузького – негативного тощо.

Список використаних джерел

1. Алимпиева Р. В. Семантическая значимость слова и структура лексикосемантической группы: на материале прилагательных цветообозначений рус. яз. - Л.: Из-во ЛГУ, 1986. - С. 3-21.

2. Бархударов Л. С. Язык и перевод. - М.: Межд. отношения, 1975. - 240 с.

3. Бреус Е. В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: 3 – е изд. – М.: Изд – во УРАО, 2002. - 208 с.

4. Вольф Е. М. Грамматика и семантика прилагательного. - М.: Наука, 1978. - 200 с.

5. Всеволодова М. В., Владимирский Е. Н. Способы выражения пространственных отношений в современном русском языке. - М.: Русс. яз., 1982. - 264 с.

6. Гак В. Г. Языковые преобразования. – М.: Школа «Языки русской культуры», 1998. – 768 с.

7. Гжегорчикова Р. Понятийная оппозиция верх-низ (пол. “wierch” - “spod”) и языковая модель пространства // Логический анализ языка. Языки пространств. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 78-83.

8. Журинский А. Н. О семантической структуре пространственных прилагательных // Семантическая структура слова. - М.: Наука, 1971. - С. 96-124.

9. Дацишин Х. П. Метафора в українському політичному дискурсі (за матеріалами сучасної періодики). – Дис... канд. філол. наук: 10.02.08. - Л., 2004. - С. 162.

10. Єщенко Т. А. Метафора в українській поезії 90-х років ХХ століття: Автореф. дис....канд. філол. наук: 10.02.01 / Запорізький держ. ун-т. - Запоріжжя, 2001. - 18 с.

11. Кобозева И. М. Грамматика описания пространства // Логический анализ языка. Языки пространств. - М.: Языки русской культуры, 2000. - С. 152-162.

12. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты). Учеб. пособие для ин-тов и фак- тов иностр. Яз. / - М.: Высш. шк., 1990 – 253 с.

13. Коськина Е. В. Внутренний человек в русской языковой картине мира: образно-ассоциативный и прагмастилистический потенциал семантических категорий «пространство», «субъект», «объект», «инструмент»: дис. … канд. филол. наук. - Омск, 2004. - 200 с.

14. Кравець Л. В. Семантико-граматична структура метафори (на матеріалі поетичних творів М. Зерова): Автореф. дис....канд. філол. наук: 10.02.01, 10.01.01 / Нац. педагог. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 1997. - 18 с.

15. Лилова А. Введение в общую теорию перевода. Москва. “ Высш. шк.”, 1985 – 255с.

16. Кузьмина М. А. Русская и итальянская адъективная метафоризация в сопоставительном аспекте. - Дис... канд. филол. наук: 10.02.20. - Н., 2009. - 220 с.

17. Мерзлякова А. Х. Типология адъективной метафоры // Лингвистические исследования. К 75-летию проф. В. Г. Гака. - Д., 2001. - С. 104 - 115. 6. Метафора в языке и тексте / Отв. ред В. Н. Телия. - М.: Наука, 1988. - 176 с.

18. Миньяр-Белоручев Р. К. Общая теория перевода и устный перевод. – М.: Воениздат, 1980. – 237 с.

19. Осипов А. И. Пространство и время как категория мировоззрения и регуляторы практической деятельности. - Минск: Наука и техника, 1989. - 220 с.

20. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. - К.: Вища школа, 1988. - 328 с.

21. Теория метафоры / Под ред. Н. Д. Арутюновой. М., 1990.

22. Скляревская Г. Н. Метафора в системе языка. - СПб.: Наука, 1993. – 152 с.

23. Тетерина И. Л. Механизм смысловой совместимости прилагательного и существительного в атрибутивном словосочетании // Лексическая, категориальная и функциональная семантика: межвуз. сборн. науч. трудов. - Л., 1990. - С. 78-83.

24. Чадюк О. М. Метафора у сфері сучасної української політичної комунікації. - Дис... канд. філол. наук: 10.02.01. - К., 2005. - С. 170.

25. Харитончик З. А. Имена прилагательные в лексико-грамматической системе современного английского языка. - Минск: Высшая школа, 1986. - 96 с.

26. Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода (Лингвистический очерк) Издательство Высш. шк. – М., 1986 – 395 с.