Курсова робота Німецька розмовна мова у журналі „Spiegel“

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження

1.1. Аналіз наукових публікацій

1.2. Німецька розмовна мова та її особливості

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Лексичні та граматичні елементи розмовної німецької мови у журналі „Spiegel“

2.1. Загальний аналіз зібраного мовного матеріалу

2.2. Лексико-семантичний аналіз мовного матеріалу

2.3. Синтаксичні особливості розмовної мови на сторінках журналу

Висновки до розділу 2

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

Відомо, що будь-яка історично сформована, функціонально розвинута мова не є монолітною і являє собою досить складну, багатоступеневу систему – сукупність форм, у яких вона існує і проявляється. Кожному носію мови, який належить до даної мовної спільноти, відомо, що одна й та ж мова може бути по-різному використана, залежно від тих, хто говорить і хто слухає (комунікантів), а також від обставин, часу й місця, залежно від соціальних та комунікативних умов спілкування. У мові взагалі все соціально, тому найбільш соціально детермінованими структурами німецької національної мови вважається розмовно-побутова мова.

Сучасна німецька мова має різні форми існування. Найголовнішими з них є літературна та розмовна мова. Хоч на сторінках німецької преси реалізується переважно літературна мова, однак можна знайти також елементи та особливості розмовної мови.

Темою курсової роботи є дослідження німецької розмовної мови у журналі „Spiegel“.

Об’єктом дослідження є німецька розмовна мова.

Предметом дослідження є елементи німецької розмовної мови у журналі „Spiegel“.

Мета курсової роботи – проаналізувати виписані із одного номеру журналу лексичні, семантичні та граматичні особливості німецької розмовної мови.

Актуальність цієї курсової роботи полягає у тому, що елементи розмовної мови досліджуються на конкретному мовному матеріалі.

До завдань курсової роботи належить:

1. Ознайомитися та вивчити лінгвістичну літературу з проблем форм існування сучасної німецької мови, а. особливої такої її форми як розмовна мова.

2. Узагальнити опрацьовану літературу у теоретичному розділі курсової роботи та у висновках до нього.

3. Виписати із одного номеру журналу лексичні та граматичні особливості німецької розмовної мови та помістити виписані речення у додатку.

4. Проаналізувати та описати зібраний мовний матеріал у другому розділі курсової роботи та сформулювати висновки до цього розділу.

5. Зробити загальні висновки до курсової роботи.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та двох додатків.

У першому розділі описуються форми існування загальної німецької мови, особливості та тенденції розвитку сучасної німецької розмовної мови на основі опрацьованих джерел.

Другий розділ присвячений аналізу фактичного мовного матеріалу.

У висновках узагальнюються результати курсової роботи.

Список використаних джерел вміщує опрацьовану теоретичну літературу з проблеми дослідження у курсовій роботі.

Німецька мова - це неоднорідне утворення, вона має різні форми існування.

Найважливіші з них - літературна і розмовна мови. До форм існування німецької мови належать також діалекти, фахові мови, мови різних груп та індивідів.

Розмовна мова – це ненормована форма загальної німецької мови. Вона використовується переважно у приватній сфері, в особистих розмовах, і в різних регіонах вона різна, оскільки перебуває під впливом діалектів. У розмовну мову можуть проникати також особливості спеціальних і професійних мов.

Розмовна мова характерна тим, що норми літературної мови дотримуються менше або їх дуже спрощуються: стягуються слова, використовують короткі, часто неповні речення, рідко вживають підрядні речення, вживаються різні "функціональні" слова, емоційно забарвлені вигуки чи фамільярні або інші вирази, які не характерні для літературної мови.

Розмовна мова має певні ознаки, які є тенденціями її розвитку. Найважливішою серед них є тенденція до мовної економії, яка проявляється на всіх мовних рівнях: лексичному, морфологічному, синтаксичному. Наступною тенденцією є утворення неологізмів, шляхи появи яких у німецькій мові найрізноманітніші. Утворення неологізмів відбувається часто на основі вживання лексем у переносному значенні, а також шляхом запозичення лексики, особливо із англійської мови.

Характерною особливістю німецької розмовної мови є її емоційність та експресивність. Вираженню емоцій і суб'єктивного ставлення до змісту висловлювання і до співрозмовника служать лексичні засоби, зокрема, особливий клас слів —модальні частки. На службі експресії знаходяться також підсилюючі морфеми affen-, bomben-, super-, spitze-, hyper-, ultra: affengeil, Affenhitze, Bombenerfolg, Bombenstimmung, spitzenstark, spitzengeil, spitzenmäßig, ultragroß, які характерні як для розмовної мови, так і для молодіжного жаргону.

Тенденцією розвитку розмовної мови є також її креативність, яка тісно пов’язана із усіма іншими тенденціями. Саме на основі креативності відбувається утворення різного виду скорочень, неологізмів, гібридних та експресивних лексем та виразів. Ряд лексичних та граматичних форм розмовної мови переходять до літературної німецької мови і вживаються всіма носіями мови.

Загальновідомим є те, що у засобах масової інформації використовується переважно літературна мова. Це стосується і мови преси. Однак у газетах та журналах можна знайти елементи розмовної мови. Вони зафіксовані і у журналі „Spiegel“.

1. Девкин В. Д. Немецко – русский словарь разговорной лексики / В. Д. Девкин. – М.: Русский язык, 1994. – 768 с.

2. Копчук Л. Б. Статус обиходно-разговорного языка в системе немецких социолектов / Л. Б. Копчук // Материалы конференции, посвященной 90-летию со дня рождения члена-корреспондента РАН А. Н. Десницкой. СПб., 2002. - С. 102-108.

3. Ладченко М. М. Тенденції розвитку сучасної німецької розмовної мови / М. М. Ладченко // Нові підходи до філології у вищій школі: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: Наука і освіта, 1998. – С. 20–21.

4. Ладченко М. М. Тенденції розвитку лексичних та граматичних форм сучасної німецької розмовної мови / М.М. Ладченко // Acta Hungarica, 2001. – Ужгород – Ungvar, 2004. - С. 47–51.

5. Ладченко М. М. Гібридні утворення англійського походження у сучасній німецькій мові / М. М. Ладченко // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 3. / Відп. ред. Фабіан М. П. – Ужгород: ПП Піголіцип, 2005. – С. 97–103.

6. Ладченко М. М. Деякі аспекти словотворення і функціонування неологізмів та креативних новоутворень у сучасній німецькій мові / М. М. Ладченко // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 5. / Відп. ред. Фабіан М. П. – Ужгород: ПП Обручар, 2007. – С. 175–180.

7. Ладченко М. М. Дієслова мовлення у сучасній німецькій розмовній мові / М. М. Ладченко // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 6. / Відп. ред. Фабіан М. П. – Ужгород: ТзОВ «Папірус-В», 2008. – С. 158-163.

8. Ладченко М. М., Ладченко В.В. Жаргон у мовленні школярів ФРН / М. М. Ладченко, В. В. Ладченко // Зб. наук. пр. Число 5. - Черкаси, 2001. – С. 169-171.

9. Малий Дуден. Німецька граматика. / Видання третє, перероблене Р. та У. Ґобергів. Переклав з німецької та впорядкував В. Оленич. – Ужгород: Мистецька Лінія, 2008. – 438 с.

10. Мюллер В. Великий німецько-український словник. – К.: Чумацький шлях, 2005. – 792 с.

11. Пономарьова Г. В. Сучасна німецька мова з погляду регіональної та соціальної диференціації / Г. В. Пономарьова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 3, ч. 1. 2012 г. С. 169-174.

12. Розен Е. В. На пороге ХХІ века. Новые слова и словосочетания в немецком языке / Е. В.Розен. – М.: Менеджер, 2000. – 192 с.

13. Duden. Deutsches Universalwörterbuch. 5., überarbeitete Auflage. - Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 2003. – 1892 S.

14. Hinka B. I. Lexikologie der deutschen Sprache:Vorlesungen und Seminare. Навчальний посібник для студентів-германістів / B. I. Hinka. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, 2005. – 220 с.

15. Ladčenko M., Hvosd'ak O. Entwicklungstendenzen in der deutschen Jugendsprache / M. Ladčenko, O. Hvosd'ak // Sprachkompetenz, Kreativität und aktuelle Probleme des Fremdsprachenunterrichts. – Charkiv, 1998. – S.53 – 58.

16. Ladtschenko M. M. Die Verben des Sprechens in der deutschen Umgangssprache / M. M. Ladtschenko // Сучасні дослідження з іноземної філології. Збірник наукових праць. Випуск 7. Відп. ред. Фабіан М. П. – Ужгород: ТОВ „Папірус-Ф“, 2009. – С. 227- 232.

17. Spiegel, 18/2006.

18. http://uk.wikipedia.org/wiki.

19. http://www.ukrreferat.com.