« Назад

Вступ

Актуальність дослідження. В останнє десятиліття з боку лінгвістів спостерігається посилена увага до емоційного стану людини, мовна реалізація якого ще не повністю досліджена як в теорії комунікації, так і в теорії тексту. Проте, сьогодні в лінгвістиці у рамках особливої гуманістичної парадигми з’явився етимологічний напрямок, в якому активно розробляється проблематика “емоцій в мові”.

У результаті в “лінгвістиці емоцій” одним з пріоритетних напрямків є вивчення текстів, які виражають “світ емоцій”, зокрема тих засобів за допомогою яких мовець (письменник) виражає своє ставлення до тих чи інших людей, явищ, фактів, передає свої почуття, емоції.

Метою дослідження є: визначення поняття стилістики як дисципліни через аналіз основних стилістичних засобів вираження негативних емоцій в творі С. Моема «Театр».

Основними питаннями при проведенні дослідження стали вивчення засобів, які передають позитивне та негативне емоційне забарвлення мови на лексичному та синтаксичному рівнях, тобто слів, словосполучень, речень, фразеологічних одиниць, граматичних конструкцій, які надають певному елементові висловлювання більшої виразності, підкреслюють колоритність мови з метою привернення уваги оточуючих.

Проте, мовне вираження “світу емоцій” в художній літературі, зокрема на матеріалі творів С. Моема досі не стало об’єктом спеціального вивчення. Не дивлячись на велику кількість наукових робіт про С. Моема, мова його творів вивчена недостатньо. Деякі аспекти його мови та стилю взагалі ніколи не досліджувались.

Вище названі чинники свідчать про необхідність наукової розробки мовознавчих проблем, зокрема проведення поглибленого аналізу емфатичних засобів мовлення.

Мета роботи визначила такі завдання дослідження:

– дослідити природу емоційності мови;

– дати характеристику емфатичним засобам мовлення;

– показати роль цих засобів в системі мовлення;

– провести аналіз творів С. Моема з метою виявлення емфатичних засобів.

Завдання дослідження полягає у вирішенні поставленої мети, на основі використання головних механізмів пізнання – онтологізації знання – на принципі взаємодії мислення та мови.

Об’єктом дослідження є висловлювання, що несуть в собі емоційне навантаження в сучасній англійській мові.

Предметом нашого дослідження є комунікативно-прагматичні характеристики засобів вираження емоційності мовлення, які розглядаються не ізольовано, а в межах діалогічної єдності.

Матеріалом дослідження є роман англійського письменника С. Моема «Театр».

При виконанні роботи використовувалась комплексна методика, яка включає традиційні методи лінгвістичного аналізу, (методи спостереження та опису), елементи контекстуального аналізу, методи прагматичного аналізу з урахуванням співвідношення між мовним наповненням репліки та намірами учасників комунікативного акту, метод кількісних підрахунків, метод структурного моделювання та метод контекстуальної інтерпретації.

Наукова новизна дослідження полягає у ґрунтовному дослідженні вираження негативних емоцій в творі С. Моема «Театр» через розгляд основних стилістичних засобів.

Теоретичне значення визначення стилістичних засобів розкриття неготивних емоцій через розгляд прикладу твору С. Моема

Практичне значення даного дослідження виявляється в тому, що автором розглянуто основні стилістичні засоби на виявлення неготивних емоцій.

Особистий внесок автора в дослідження виявляється в докорінному дослідженні різних видів засобів стилістики для вираження всіх видів негативних емоцій.

Структура роботи: вступ, висновки, список літератури, три основні розділи з підрозділами, додатків та глосарій.

Висновки

Довгий час речення виступало найвищою одиницею мови та мовлення. Проте з виникненням лінгвістики та розвитком стало очевидним, що найвищою одиницею є текст. Так виникла така галузь мовознавства, як лінгвістика тексту, спрямована на вивчення та становлення правил побудови зв’язного тексту і його смислових категорій.

Щодо самого поняття «текст», то загальноприйнятого визначення не існує. Кожен науковець подає своє розуміння «тексту». Те ж саме стосується характеру тексту: одні науковці вважають, що текст може бути лише письмовим, інші розглядають також письмовий.

Дослідження тексту починається з визначення його основних властивостей. Залежно від позиції автора, можна говорити про різні вимоги. М. А. Хеллідей і Р. Хазан виділяють такі дві основні: цілісність та зв’язність (когезія). Цілісність зв’язує текст в єдине ціле, а зв’язність реалізується в дотриманні логічних правил.

Не менш важливим питанням лінгвістики тексту є реалізація авторської інтенції – фактору, який зумовлює відбір мовних одиниць для конкретних ситуацій спілкування та їх реалізації у мовленні. Особливого значення ця проблема набула після того, як деякі науковці проголосили «смерть автора» і покинули пошук авторських інтенцій у художньому творі, адже саме в художньому тексті «інтенція визначає свідомий вибір засобів впливу на читача. Вибір же суворо регламентується об’єктивними нормами побудови тексту, що знаходяться у прямій залежності від його типу. У формуванні та передачі авторської інтенції можуть брати участь одиниці різних рівнів. Взагалі, будь-яка модифікація розглядається як вияв авторської інтенції.

Невід’ємною частиною художнього тексту є його емотивність. Як для тексту, так і для емотивності не існує єдиного визначення. Розглядають три складових емотивності: предметність, залученість та сугестивність.

Емотивність відображається у емоціях. Проблема емоцій є досить новою, а питання про співвідношення в мові емоційного та раціонального досить дискусійним. Сформувалося два погляди: перший – в мові переважає інтелектуальне, а емоційне відіграє другорядну роль або взагалі є відсутнім, та другий – в мові все проникнуто емоційним, інтелектуальне є підкореним емоційному.

Стиль художньої літератури багатий на мовні засоби, які впливають на почуття, викликають різні емоції, образно змальовують дійсність. Власне тому ми розглядаємо твір С. Моема «Театр» як джерело емоційно-заряджених одиниць. Хоча художній стиль мовлення романіста не був позитивно сприйнятий критиками за життя, популярність його творів зростає з кожним роком. Його художнє мовлення цікаве особливостями його творчого методу. Він передавав людські відносини і почуття надзвичайно реалістично.

Переходячи до аналізу лексичних засобів передачі емоцій, ми виявили, що в даному творі лексичні засоби передачі позитивних емоцій (713 одиниць, 68,46%) переважають над лексичними засобами передачі негативних емоцій (329 одиниць, 31,54%). А це суперечить твердженню В. І. Шаховського, яке було наведене нами у 1-му розділі роботи, про те, що у багатьох мовах емотивів з негативною оціночною семантикою в кількісному відношенні більше, ніж емотивів з позитивною оцінювальною семантикою.

Щодо способів передачі емоцій, домінують власне слова, як для позитивних (454 одиниці з 713, 63,7%), так і для негативних емоцій (187 одиниць з 329, 56, 84%). Слідом йде конструкція to be + word denoting emotion, яка становить 200 одиниць (28,1%) для позитивних, та 98 одиниць (29,79%) для негативних засобів передачі емоцій.

Решта конструкцій знаходяться на різних позиція для передачі позитивних та негативних емоцій.

Зокрема, на 3-му місці для передачі позитивних емоцій знаходиться конструкція to give + word denoting emotion (30 одиниць, 4,2%). Слідом йдуть конструкції to seem+ word denoting emotion (7 одиниць, 1%), to make + word denoting emotion та to find + word denoting emotion (по 6 одиниць, 0,85%), to feel + word denoting emotion (5 одиниць, 0,7%). Найменшу позицію займає конструкція to get + word denoting emotion – 4 одиниці, що відповідно становить 0,6%.

Для негативних емоцій йде інший порядок. На третьому місці знаходяться конструкції to make + word denoting emotion та to feel + word denoting emotion (по 15 одиниць, 4,56%). Наступними йдуть конструкції to give + word denoting emotion (11 одиниць, 3,34%) та to seem+ word denoting emotion (2 одиниці, 0,61%), що займають 3-ю та 4-ту позицію для передачі позитивних емоцій. Периферію становить to find + word denoting emotion (1 одиниця, 0,3%). А конструкція to get + word denoting emotion, яка займає найнижчу позицію для передачі позитивних емоцій, взагалі відсутня для негативних.

Список використаних джерел

1. Абаімова О. В. Семантико-синтактичні та інтонаційні особливості монологу в діалогічному мовленні англійської художньої прози: Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.04 / Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 1998. – 16 с.

2. Аносова Т. В. Проблема лексикографического отображения коннотации / Т. В. Аносова // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ. – 2002. – № 3 (14). – С. 7–8.

3. Воробйова О. П. (2008). Поетика хвиль в контексті емоційного резонансу (нарис з когнітивної емотіології) // Мова, культура й освіта в сучасному світі: Зб. наук. праці до 90-річчя проф. Романовського О. К. / Відп. ред. Стишов О. А. - К.: Вид. центр КНЛУ. - С. 126 – 135.

4. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. – Изд. 6-е. – М.: УРСС Эдиториал, 2008. – 144 с.

5. Гамзюк М. В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.04 “Германські мови” / М. В. Гамзюк. – К., 2001. – 34 с.

6. Долинин К. А. Интерпретация текста: Французский язык: Учебное пособие. Изд. 4-е. / К. А. Долинин. — М.: КомКнига, 2010. — 304 с.

7. Жельвис В. И. Эмотивный аспект речи. Психологическая интерпретация речевого воздействия / В. И. Жельвис. – Ярославль: Яросл. гос. пед. ин-т им. К. Д. Ушинського, 1990. – 82 с.

8. Изард К. Эмоции человека. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 323с.

9. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За редакцією Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 496 с.

10. Левицкий В. В. Квантитативные методы в лингвистике / В. В. Левицкий. – Винница: Нова Книга, 2007. – 264 с.

11. Літвінчук І. М. Прагматика емотивного тексту: автореф. дис. на здобуття ступ. канд. філолог. наук / І. М. Літвінчук. – К., 2000. – 231 с.

12. Маслова В. А. Когнитивная лингвистика: Учебное пособие / В. А. Маслова. – Мн.: ТетраСистемс, 2004. – 256 с.

13. Моем У. С. Театр: книга для читання англійською мовою / Методична і філологічна обробка тексту, довідкові матеріали і коментар В. В. Євченко, С. І. Сидоренко. – Вінниця: Нова Енига, 2006. – 360с.

14. Моэм У. С. Подводя итоги: [Эссе, очерки] / Сост., вступ, ст., коммент. Г. Э. Ионкис. – М.: Высш. шк., 1991. – 559 с.

15. Мягкова Е. Ю. Эмоциональная нагрузка слова и её проявление в материалах ассоциативного эксперимента / Е. Ю. Мягкова // Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики. – Калинин: Калин. гос. ун-т, 1981. – 160 с.

16. Онлайн Энциклопедия «Кругосвет». – режим доступу до статті «Текст» http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/lingvistika/TEKST.html.

17. Проблеми лінгвістики тексту: Метод. вказівки до спецкурсу для студ. філолог. ф-ту / Укл. Шинкарук В. Д. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – 271 с.

18. Прокоф’єва О. Г. Семантика інтонаційної виділеності в текстах спонтанної і монологічної мови: Дис. канд. філол. наук: 01.03.00 / О. Г. Прокоф’єва. – М., 2000. – 168 с.

19. Пшенкина Т. П. К вопросу об окказиональном преобразовании фразеологических единиц, детерминированном жанром (на материале английской авторской сказки) / Т. П. Пшенкина // Вопросы фразеологии и фразеоматики [Межвузов. сборник наук. трудов]. – 1983. – С. 54–60.

20. Разинкина Н. М. Стилистика английской научной речи / Н. М. Разинкина. – М.: Наука, 1972. – 168 с.

21. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Селіванова О. О. – Полтава: Довкілля – К, 2006. – 716 с.

22. Стивенсон Ч. Некоторые прагматические аспекты значения / Ч. Стивенсон // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс, 1985. – Вып. 16. – С. 129-154.

23. Сучасна українська літературна мова: Підручник / М. Я. Плющ, С. П. Бевзенко, Н. Я. Грипас та ін.; За ред. М. Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994. – 414 с.

24. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / В. Н. Телия. – М.: Наука, 1986. – 143 с.

25. Тимощук Н. П. Стилістичні та текстотвірні потенції синтаксичних фразеологічних модифікацій / Н. П. Тимощук // Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес [Матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. (20–21 квітня 2007 р.)]. – 2007. – С. 330.

26. Тураева З. Я. Лингвистика текста (Текст: Структура и семантика) – Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. № 2103 «Иностр. яз.». / З. Я. Тураєва. – M.: Просвещение, 1986. – 127 с.

27. Ушакова Т. Н. Речь как когнитивный процесс и как средство общения / Т. Н. Ушакова // Когнитивная психология. – М.: Наука, 1986. – 248 с.

28. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М.: Сов. Энциклопедия, 1983. – 840 с.

29. Харвег Р. Стилистика и граматика текста / Р. Харвег // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1980. – Вып. 9. – С. 50 – 61.

30. Худяков И. Н. Об эмоционально-оценочной лексике / И. Н. Худяков // Филологические науки. – 1980. – № 2. – С. 79-82.

31. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – 351 с.

32. Читомо. – режим доступу до статті: http://www.chytomo.com/rozdil/novyny/fonetychnyy-aspekt-linhvistychnoho-analizu-tekstu-dopovid-chetverta.html.

33. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. – Воронеж: Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1987. – 192 с.

34. Шаховский В. И. Что такое лингвистика эмоций [електронний ресурс] / В. И. Шаховский/ Волгоградский государственный педагогический университет, г. Волгоград. – режим доступу до статті: http://tverlingua.by.ru/archive/012/shakhovsky_03_12.htm.

35. Шаховский В. И. Эмотивный компонент значения и методы его описания: Учеб. пособие к спецкурсу / В. И. Шаховский. – Волгоград, 1983. – 326 с.

36. Шаховский В. И. Эмоции – мысли в художественной коммуникации / В.И. Шаховский // Языковая личность: социолингвистические и эмотивные аспекты. – Волгоград-Саратов, 1998. – 93 с.

37. Шаховский В. И. Лингвистическая теория эмоций: Монография / В. И. Шаховский. – М.: Гнозис, 2008. – 416 с.

38. Шинкарук В. Д. Дискурсивні висловлення в сучасній українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.96 «Українська мова» / В. Д. Шинкарук. – К., 1996. – 21 с.

39. Язык жестов: Деловой бестселлер / Сост. Шарпило В. В. – МН.: Парадокс, 1995. – 170 с.

40. Carstens, W. A. M. Afrikaanse tekslinguistiek. ‘n Inleiding. (Africaans text linguistics. An Introduction.) Pretoria: JL van Schaik Akademies, 1997. – 223 P.

41. Diller H. J. Emotions and the Linguistics of English / H. J. Diller // Proceedings. – Tubingen: Niemeier, 1992. – 155 p.

42. Halliday M. A. K. Cohesion in English / Halliday M. A. K., Hasan R. – London: Longman, 1976. – 374 p.

43. Krahl S. Kleines Worterbuch der Stilkunde / S. Krahl, J. Kurz. – Leipzig: Bibl. Institut, 1975. – 442 S.

44. Werlich, E. A Text Grammar of English / E. A. Werlich. – Heidelberg: Quelle & Meyer, 1976. – 190 р.