Курсова робота Граматична валентність дієслів руйнування

ВСТУП

Розділ І. Морфолого-синтаксичні параметри дієслівної валентності

1.1. Валентні властивості дієслова

1.2. Валентність у системі дієслівних граматичних категорій

1.3. Валентність і її структура

ВИСНОВКИ ДО І РОЗДІЛУ

Розділ ІІ. Валентність дієслів руйнування

2.1. Визначення безособових і моновалентних дієслів

2.2. Визначення перехідних (двохвалентних) дієслів

2.3. Визначення трьохвалентних (ditransitive) дієслів

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У сучасному мовознавстві питання, пов’язані із загально-теоретичною граматичною проблематикою, із системно-структурним і семантичним підходом до опису мовних явищ, посідають центральне місце. Вони сприяють як найглибшому проникненню в сутність лінгвістичних реальностей і забезпечують їх металінгвістичну об’єктивацію. Дослідження граматичних категорій і дотепер залишається актуальним у проблематиці теоретичної граматики, оскільки воно пов’язане з вивченням тих граматичних явищ мовної системи, які лежать в її основі і визначають послідовний розвиток.Система граматичних категорій становить центральну ланку мовної структури, яка відбиває характер зв’язку мови і мислення і типологічні особливості кожної мови. Граматичні категорії – це інтегральні одиниці, узагальнені граматичні поняття, які об’єднують ряд співвідносних граматичних значень, взаємопротиставлених і формально виражених сукупністю граматичних форм. Функціонуючи у мові як широке значеннєво-формальне поняття, вони класифікують слова в частини мови або шляхом протиставлення форм слова виражають зафіксовані мовою відношення, наявні в об’єктивній дійсності. Визначення граматичних категорій як вищої мовної організації спирається на двобічне (семантико-граматичне – з урахуванням формально-синтаксичної структури) їх трактування, де враховується не тільки граматичне значення, але й формальні засоби його вираження. Співвідносячись із парадигматичною віссю, вони становлять певну модель, яка об’єктивно відображає явища конкретноїмови.

Граматичні категорії необхідно відмежовувати від іншихвідображуваних в мові понять, адже в них відтворюються не всі виявлювані в мові поняття, а тільки ті, які набувають свого формального вираження засобами морфології або синтаксису. Граматичні категорії, що відображають позамовну дійсність і відрізняються особливостями її формального вираження, посідають центральне місце в граматичній системі української мови. Їх статус визначений участю категоріальних значень у реалізації частиномовного значення і організації ієрархічно вищих одиниць. Вивчення характеру граматичних категорій можливе за умови послідовного дослідження їх специфіки в межах контексту, встановлення функціонально-семантичних парадигм їх складників – морфологічних форм. Категорія семантико-синтаксичної валентності є однією з найскладніших граматичних категорій, яку майже не досліджено в українському мовознавстві. Її дослідження є актуальною проблемою теоретичної морфології і синтаксису, оскільки вона стосується фундаментальних питань граматики сучасної української мови.

Вивчення цього питання входить до загальної проблеми співвідношення формально-граматичної і семантико-граматичної структури морфологічних одиниць і категорій, а також структурування речення як основної синтаксичної одиниці. Оскільки у сучасному мовознавстві питання теорії функціональної граматики посідають пріоритетне місце (Л. Теньєр, В. Адмоні, С. Д. Кацнельсон, Й. Ф. Андерш, Г. Гельбіг, М. Д. Степанова, Ю. Д. Апресян, А. В. Бондарко, В. А. Бєлошапкова, Г. А. Золотова, І. Р. Вихованець, А. П. Загнітко та інші), проблема валентності знаходить теоретичне висвітлення з позицій функціонального аналізу синтаксичних явищ. Подібний спосіб розгляду валентності ґрунтується на трактуванні тих мовних одиниць, які функціонують не ізольовано одна від одної, а перебувають у тісному взаємозв’язку і передбачають дослідження тільки в системі мови.

В англійській мові завдяки редукції флексій сформувався клас ергативних дієслів, які належать до двофокусних. У результаті одна дієслівна лексема реалізує пару значень, поляризованих за ознакою перехідність/неперехідність, що, у свою чергу, зумовлено синсемантичним характером дієслів.

На поверхневому рівні ергативність виявляється у заповненні однією і тією ж лексемою синтаксичних позицій підмета неперехідного речення та додатка перехідного при збереженні станової приналежності дієслова, а отже, ергативна конструкція має статус станово-нейтральної.

Ергативні дієслова належать до відкритого класу граматичних одиниць: зміна кількості лексем із ергативними характеристиками йде по висхідній за словотвірними моделями Vtr ®®Verg,Vintr ®®Verg. Спостерігаються випадки одночасного виникнення перехідного та неперехідного значень. Ергативність властива як власне англійським дієсловам, так і запозиченим. Значну кількість елементів поля ергативності становлять первинні дієслова, а серед засобів словотвору конверсія та афіксація є найпродуктивнішими у формуванні нових ергативних одиниць.

Ергативні дієслова мають аналітичні кореляти: для перехідної конструкції це - make + N/Adj, для неперехідної - become/turn/ grow/get/go + N/Adj. Ергативні дієслова, їх аналітичні кореляти, фразові ергативні дієслова та пари дієслів на зразок to kill - to die, становлять чітко окреслене функціонально-семантичне поле ергативності сучасної англійської мови.

Парадигматичні зв'язки елементів у межах поля ергативності реалізовуються у сучасній англійській мові у п'яти типах парадигм: лексичній, функціонально-семантичній, граматичних, номінативних,семантичних.

На глибинному рівні ергативність мов ергативної типології та англійської (номінативної) мови виявляє однакові риси: актанти у позиції підмета неперехідного речення та додатка перехідного мають патієнсний характер, тобто наділені семантико-синтаксичними ознаками об'єктності, носія стану та носія якості; актанти у позиції підмета перехідного речення характеризуються семантико-синтаксичною ознакою агентивності/номінативності.

У системі станових опозицій англійської мови слід відмежовувати ергативність від середнього стану. Дієслова, вжиті у середньому стані, передають інгерентні властивості об'єкта, тоді як в ергативній конструкції реалізується ситуативна можливість виконувати дію. Основним синтаксичним критерієм їхнього розмежування є облігаторність заповнення позиції обставини при дієслові у середньому стані та факультативність цієї позиції при дієслові-присудку в ергативній конструкції.

Оскільки існує потенційна можливість вживати будь-яке дієслово в ергативному значенні (мовних та мовленнєвих обмежень не виявлено), а розвиток класу ергативних дієслів йде у руслі аналітичних тенденцій, які переважають у сучасній англійській мові, закономірним є припущення, що клас ергативних дієслів виявлятиме тенденції до подальшого розширення.

1. БєляєваТ. М. Словообразовательная валентність дієслівних основ щодо англійської мові. М., 2009.

2. Колобова Л. С. Валентность дієслів у порівнянні з валентностью отглагольних іменників. М., 2010.

3. Король Т. В. Валентность як лінгвістичне поняття. Редакционно-издательский відділ ЛДУ ім. Петра Стучки. Рига, 2008.

4. Howalt, Anthony P. R. English structures: a workbook of basic English sentence patterns for intermedia telearners. Munchen: Hueber, 2005.

5. Charles З. Fries. English sentence patterns. Understanding English grammatical structures. Universtity of Michigan Press. Ann Arbour, 2007.

6. Janos Zsilka. Sentence patterns and reality. Paris: Mouton, 2011.

7. Гак В. Г. Валентность. – Лінгвістичний енциклопедичний словник. М, 2008.

8. Филичева Н. І. Поняття синтаксичної валентності на роботах зарубіжних лінгвістів. М.: Питання мовознавства, 2010.

9. Кацнельсон С. Д. Про граматичної категорії. Вісник Ленінградського Університету. Л., 2005.

10. Апресян Ю. Д. Проблеми структурної лінгвістики. АН СРСР. М., 2012.

11. Лейкина Б. М. Деякі аспекти характеристик валентностей АН СРСР. М.: Вищу школу, 2009.

12. Адмони В. Г. Завершеність конструкції як синтаксичних форм. М., 2009.

13. Helbrig G. Problemeder Valenztheorie. Leipzig, 2010.

14. Helbrig G. Valenzund Tiefenstruktur. Leipzig, 2006.

15. Мещанинов І. І. Дієслово. М. - Л., 2008.

16. Смирницкий А. І. Синтаксис англійської. М., 2011.

17. Бархударов Л. С. Структура простого пропозиції сучасного англійської. М.: Вищу школу, 2006.

18. Виноградов В. В. Основні питання синтаксису пропозиції. М., 2012.

19. Allerton, D. Valency and the English verb. London / New York: Academic Press, 2008.

20. Herbst, T. Aproposal for avalency dictionary of English. Amsterdam, 2006.