Реферат Мова рухів тіла

Вступ

1. Жести та дотики рук

2. Бар’єри сформовані руками та ногами

3. Сигнали і жести між представниками протилежної статі

4. Статусні атрибути та жести

Висновки

Розпочавши читати книгу «язык телодвижений (как читать мысли по жестам)» очікував, що будуть описуватися банальні не цікаві речі. Проте, у процесі читання заглибився у суть проблеми і зрозумів, що ця проблематика з одного боку досить проста, а з іншого малодосліджена. Адже не дивлячись на те, що всі індивіди використовують жести та міміку впродовж всього існування людства, проблему жестів почали комплексно досліджувати та публікувати лише у другій половині ХХ століття.

У процесі ознайомлення із книгою я усвідомив, що такі людські якості як сприйняття, інтуїція та передчуття виникають не «на пустому місці», а проявляються на основі жестів та міміки співрозмовників чи людей, які знаходяться поруч. Проте, з іншого боку, на мою думку, цей аспект розкритий дещо однобічно, адже в людей іноді виникає певне передчуття чи щось їм підказує інтуїція про події, які відбуваються на великій відстані та ніяк не пов’язані з мімікою та жестами людей, які знаходяться поруч.

Розглядаючи жести варто погодитися із тим, що основа міміки й окремих жестів є вроджена або має генетичне походження. При цьому в книзі зауважено, що питання щодо того чи є окремі жести набуті є спірним. Тут у мене виникає питання щодо такого трактуванню сумніву, адже у цій же книзі у наступних розділах зазначається, що різні народи та різні національності користуються відповідно різними жестами.

Отже, я вважаю, що питання щодо набуття жестів є аж ніяк не спірним, а однозначним: частина жестів є вроджена, а інша набута в процесі соціалізації особистості.

У книзі розглядаються зони та території комфортного почуття людини. Ця інформація виявилася досить цікавою, зокрема коли я починав читати про це, то відразу подумав: «А що ж відбувається із інтимними зонами, коли люди їдуть у маршрутці, тролейбусі, метро чи іншому громадському транспорті?». Таке запитання спочатку наштовхнуло мене на сумнів щодо достовірності написаного, пізніше цей аспект розкрився у книзі, що відразу ж дало відповіді на запитання, яке у мене виникло. Отож книга написана в логічній та лаконічній послідовності, що підвищує інтерес до читання.

Прочитавши книгу, складається враження, що книга спрямована не стільки на рекомендації щодо використання жестів, як на розвиток умінь читання жестів реципієнтів. В останніх же розділах робиться акцент над тим, яких рекомендацій потрібно дотримуватися при використанні мови жестів.

При читанні жестів важливо враховувати їх сукупність і цілісність. Не можна судити однозначно по відокремленому одному жесту, оскільки він може носити не однозначний характер.

Про відкритість людини можна впевнено говорити, коли вона в сукупності використовує такі жести, як відкриті долоні, не схрещені ноги та руки, а голова знаходиться у нейтральному положенні. Коли проявляються несумісність жестів (наприклад долоні відкриті, а ноги схрещенні), тоді можна говорити про те, що співбесідник непевний у собі або намагається ввести в оману оточуючих людей.

Про негативне відношення будуть говорити такі жести, як схрещування ніг і рук. При цьому варто звернути увагу на положення пальців рук: якщо вони розкриті, то це оборонна позиція, а якщо зібрані в кулак, то це вказує на агресивного атакуючого співбесідника.

Між представниками протилежної статті використовують ці ж жести, що й в інших випадках. При цьому є окремі невербальні сигнали які характерні тільки для комунікації між кавалером та дівчиною, чоловіком та жінкою тощо. При цьому жінки користуються більшою кількістю жестів: дотик до волосся, поправляння одягу, збільшена частота контакту очей та ін.

До статусних жестів варто віднести такі, які підкреслюють субординацію, а саме: маніпулювання окулярами, жести власницьких і територіальних претензій, віддзеркалення жестів співбесідника, пригинанні для штучного зменшення власного зросту. Також сюди варто віднести позиції при сидінні за столом: один навпроти одного сидять переговорники; один біля одного люди, які намагаються вирішити спільну проблему; сидіння наприкінці довгого стола вказує на адміністративну або лідерську особу.

Отже книга дає цілісне уявлення про мову жестів. Її мета спрямована на вирішення двох питань:

1) навчитися читати та розшифровувати жести співрозмовника;

2) навчитися самому правильно застосовувати невербальні сигнали.