Курсова робота Жінки-фараони в історії Стародавнього Єгипту

Вступ

Розділ 1. Становище жінки у давньоєгипетському суспільстві

Розділ 2. Жінки на політичній арені стародавнього Єгипту

Висновок

Список використаних джерел та літератури

Жінка завжди відігравала важливу роль не лише в сім'ї, а й у суспільстві в цілому. Ще в Стародавньому Єгипті жінка не обмежувала себе турботою про чоловіка і дітей. Вона брала активну участь у політичному, економічному, культурному і релігійному житті країн. Нерідко їх вплив поширювався за межі своєї держави. Ні географічне положення країни, ні релігія, ні соціальний статус не були перешкодою для досягнення поставлених цілей.

За останні тисячоліття вимоги до особистих якостей жінок, що прагнуть до влади, не змінилися. Змінилася система громадських стосунків, а, це може означати, і способи досягнення влади. Якщо раніше однією з головних умов було одруження з фараоном, то зараз умови змінилися. Жінка може піднятися кар'єрними сходами лише завдяки своєму розуму та високому рівню кваліфікації.

Відомі єгипетські жінки Нефертіті, Нефертарі, Туйа і Клеопатра мали титули Великих цариць Єгипту, але титулу фараона вони не мали.

Жодна з цариць, за винятком Хатшепсут, не ставила своєю первинною метою придбання титулу фараона. Вони отримували його або через обставини, що склалися, зважаючи на смерть прямих спадкоємців чоловічої статі, або, як у випадку з Кійє, за ініціативою самого царя.

Безпосередньою учасницею і свідком формування інституту царської влади і давньоєгипетської державності була Мернейт, перша жінка-фараон.

Перша жінка-фараон Мернейт зуміла показати, що подвійна корона Єгипту виглядає на жіночій голові так само органічно, як і на чоловічій, а виконання покладених на неї обов'язків здійснюється із не меншою ретельністю і наполегливістю, ніж фараоном-чоловіком.

Лагідна Кійє не отримала особливої вигоди зі зміни свого статусу. Навпаки, коротку мить слави і величі довелося сплатити ціною життя.

Зваженість, помірність і некваплива мудрість Нефрусебек подарувала Єгипту додаткові чотири роки спокою, а особиста драма Нейтікерт і імпульсивність Таусерт привели державу до краху.

Хатшепсут, мабуть, єдина з цариць, мета якої була добитися титулу фараона. Вона ретельно продумала свій шлях до влади, а отримавши подвійну корону і трон Єгипту, успішно реалізувала завчасно підготовлену програму царювання.

У кожній з могутніх єгипетських жінок-фараонів були свої мотиви і способи отримання абсолютної влади, свої підсумки цього владарювання і фінал свого життя.

Смерть Клеопатри знаменує собою втрату державності Єгиптом і ліквідацію царської влади.

Цариця стояла у витоків єгипетської держави, цариця стала і останнім правителем Єгипту.

Таким чином, гіпотеза підтвердилася, мета досягнута, завдання, поставлені автором, виконані.

1. Анналы Тутмоса III [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://www.detskiysad.ru/raznlit/vostok19.html.

2. Геродот. История. – М., 2007 [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://ancientrome.ru/antlitr/herodot/index.htm.

3. Древнеегипетский словарь - «Рамсес» (папірус вдовы Наунахт) [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://ofap.ulstu.ru/history/Egipe/Slowar/ramses.

4. Зображення Нейтікерт [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://www.egyptologia.com/ancient/index.shtml?24.

5. «История Египта» Манефона в цитатах античних авторов [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://jhooty.2291.ru/index.php/i0/i0i3.

6. Поховальна стела Мернейт [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://egyptopedia.info/khronologiya/dinasticheskij-egipet/rannee-tsarstvo/i-dinastiya/tsaritsa-mernejt.html.

7. Торс статуї цариці Нефрусобек [Електронний ресурс]. – Доступний з: https://ru.wikipedia.org/wiki/Нефрусебек.

8. Статуя Хатшепсут з музею Бостона образотворчих мистецтв [Електронний ресурс]. – Доступний з: https://ru.wikipedia.org/wiki/Хатшепсут.

9. Фрагмент канопыКійї, XIV ст. до н.е. [Електронний ресурс]. – Доступний з: https://ru.wikipedia.org/wiki/Кийа.

10. Цариця Таусерт. Зображення в одному з храмів у Нубії [Електронний ресурс]. – Доступний з: https://ru.wikipedia.org/wiki/Таусерт.

11. Seawright C. Womenin Ancient Egypt, Tour Egypt.

12. Альдред С. Египтяне. Великие строители пирамид / Пер. с англ. М.К. Якушиной. / С. Альдред. – М.: ЗАО Центрополиграф, 2004. – 190 с.

13. Большаков В.А. Воцарение Хатшепсут: новая версія / В.А. Большаков // Восток. Афро-азиатскиеобщества: история и современность. – 2009. – С. 14-21.

14. Большаков В.А. Царица Таусерт / В.А. Большаков // Вопросы истории. – 2007. – №2. – С. 151-156.

15. Древний Египет: женщины-фараоны [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://kultprivet.ru/posts/drevnij-egipet-zhenshhiny-faraony.

16. Женщина в античном мире: [сб. науч. ст..] / отв. ред. Л.П. Маринович. – М.: Наука, 1995. – 275 с.

17. Женщина-Фараон [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://www.my-article.net/get/наука/история/великие-женщины/женщина-фараон.

18. История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очами рабовладельческой цивилизации. Часть 2. Передняя Азия. Египет / Подредакцией Г.М. Бонгард-Левина. — М.: Наука, 1988. — 623 с.

19. Кларк Р. Священные традиции Древнего Египта. / Р. Кларк. – М.: Фаир-Пресс, 2002. – 448 с.

20. Матье М.Э. Во времена Нефертити / М.Э. Матье. – Л.-М.: Искусство, 1965. – 180 с.

21. Мерц Б. Древний Египет. Храмы, гробницы, иероглифы / Пер. с англ. Б.Э. Верпаховского. / Б. Мертц. – М.: ЗАО Центрополиграф, 2007. – 363 с.

22. Монтэ П. Египет Рамсесов: повседневная жизнь египтян во времена великих фараонов / Пер. с фр. Ф.Л. Мендельсона. / П. Монтэ. – М.: Наука, 1989. – 225 с.

23. Немецкие ученые назвали причину смерти Хатшепсут [Електронний ресурс]. – Доступний з: http://lenta.ru/news/2011/08/20/hatshepsut.

24. Перепёлкин Ю.Я. Тайна Золотого гроба / Ю.Я. Перепёлкин. – М.: Наука, 1969. – 173 с.

25. Флетчер Дж. В поисках Нефертити / Дж. Флетчер. – М.: АСТ: МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2008. – 438 с.

26. Эрлихман В.В. Древний Восток и античность // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 т. / В.В. Эрлихман. – Т. 1.