Дипломна робота Образ Києва в творчості М. О. Булгакова
Редактор HTML кодаПеренос строк
Код роботи: 4224
Вид роботи: Дипломна робота
Предмет: Літературознавство
Тема: Образ Києва в творчості М. О. Булгакова
Кількість сторінок: 60
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 1400 грн
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ОБРАЗ КИЄВА В ТВОРЧОСТІ М. О. БУЛГАКОВА
1.1. Дослідження творчої спадщини М. О. Булгакова на сучасному етапі
1.2. Місце Києва в житті та творчості М. О. Булгакова
1.2.1. Роль міста на життєвому шляху автора
1.2.2. Проекція Києва на творчість М. О. Булгакова. Втілення «Київської мети» у творах автора
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І
РОЗДІЛ ІІ. ПОРІВНЯННЯ ОБРАЗУ КИЄВА В НАРИСІ «КИЇВ-МІСТО» ТА В РОМАНІ «БІЛА ГВАРДІЯ»
2.1. Зображення Києва в романі «Біла гвардія»
2.2. Образ Києва в нарисі «Київ-місто»
2.3. Порівняльна характеристика образу міста в обох творах М. О. Булгакова. Дослідження спільних рис та рис, що відрізняються
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
Актуальність теми. Інтерес до творчості Михайла Опанасовича Булгакова не стихає вже декілька десятиріч, і про це свідчать сотні літературознавчих, біографічних, методичних робіт, присвячених письменнику. «Булгаков з’явився перед своїми читачами чверть століття потому після смерті, в середині шістдесятих років» – писала дослідниця його творчості М. О. Чудакова. – «Він входив у вітчизняну культуру на вильоті суспільного підйому, що вже переходив в своєрідну судому; звідси – і деяка метушливість в тодішньому освоєнні його біографії та творчості, що відчувається до сьогоднішнього дня. Перед багатьма Булгаков представ як бажаний, давно шуканий зразок, об’єкт віри та поклоніння. При цьому різні прошарки суспільства приписували йому власні цінності, їм в його обличчі і поклонялися» [51, с. 404].
Булгаков був випускником Київського університету, де вивчився на лікаря, працював венерологом, інфекціоністом, хірургом і військовим лікарем під час Першої світової війни, Громадянської війни у Росії та Радянсько-української війни. Працював у київському лазареті Червоного Хреста, Київський військовий шпиталь, шпиталі саратовської Казенної палати, а згодом у Кам'янці-Подольському, Чернівцях тощо. Свою медичну практику згодом він описав у напів-автобіографічних творах, як «Рокові яйця», «Собаче серце», збірці «Записки юного лікаря» та інших.
По завершенні воєнних дій Булгаков деякий час жив на Кавказі, де припинив лікарську практику і розпочав писати. Там він писав статті у газети, ставив п'єси у місцевих театрах. 1921 року письменник переїхав до Москви, де написав найкращі та найвідоміші свої роботи.
Член Всеросійського союзу письменників (у 1923–1929 роках) і спілки письменників СРСР (з 1934 року). Відомий також роботою у Владикавказькому академічному російському театрі імені Є. В. Вахтангова, Московському художньому академічному театрі, Театрі робочої молоді та Большому театрі. Наприкінці свого життя Булгаков присвятив себе написанню свого так званого «magnum opus», роману «Майстер і Маргарита», який письменник писав до останніх днів свого життя. Також популярністю користуються такі твори, як «Біла гвардія», «Собаче серце», «Дияволіада», цикл оповідань «Записки юного лікаря» тощо.
Творчість М.О. Булгакова давно привертає увагу широкого кола читачів, критиків і літературознавців. Значний внесок у розвиток булгакознавства зробили М. Чудакова, І. Белза, В. Лакшин, Л. Яновська, В. Боборикін, Б. Соколов, П. Дейл, К. Райдел та інші. Разом з тим у булгакознавстві залишається ще чимало дискусійних та невирішених питань, серед яких одним із найважливіших є питання про роль Києва в творчій спадщині письменника, що до теперішнього часу не було об’єктом спеціального і всебічного вивчення у світлі єдиного системного підходу.
Хоча при розгляді окремих творів митця вчені так чи інакше зверталися до аналізу цієї теми в творчості М. Булгакова (М. Петровський, М. Чудакова, Л. Яновська, Л. Єршов, Т. Малярова, Л. Менглінова, Т. Фролова, М. Степанов, О. Ніколенко та ін.). У зв’язку з цим вивчення ролі Києва в прозі М. Булгакова є надзвичайно актуальним для розуміння творчої еволюції художника і самобутності його художнього світу, де рідне місто є суттєвою складовою. Крім того, дослідження даної теми в творчості М. Булгакова, зокрема в його прозі, має значення і для вирішення теоретичних проблем.
Сучасне булгакознавство характеризується не тільки збільшенням кількості монографій та статей, але й актуалізацією нових аспектів інтерпретації цього автора. Дослідники творчості М. Булгакова 60-80-х років часто оцінювали твори письменника з ідеологічної точки зору, акцентуючи соціально-історичну проблематику та залишаючи без належної уваги проблеми релігійно-філософські та онтологічні. Таке дещо поверхневе тлумачення призводило до спотворення художнього світу М. Булгакова.
Наразі точка зору дослідників творчості Булгакова на його твори змінилася. Чимало з них підкреслюють у своїх роботах одну з особливостей творчого методу письменника – втілення майже у всіх творах автора «київської мети», яка включає до себе не тільки зображення реалій та ілюстрацій міста Києва, а й введення київських конотацій при зображенні інших міст, проведення паралелей до так званих «київських текстів», та ви користування київського простору в якості «онтологічної столиці» усього булгаковського художнього світу.
Сучасне літературознавство тяжіє до аналізу творчості Булгакова в якості єдиного мотивно організованого метатексту. Такий підхід робить можливим філософське осмислення творчості М. Булгакова, дозволяє визначити своєрідність світогляду письменника, вийти на новий рівень осмислення онтологічної проблематики творчості, з’ясувати причини та способи реалізації автором «київської мети».
Михайло Опанасович Булгаков усім серцем любив свою малу батьківщину – місто Київ. Саме в київському культурному середовищі формувався майбутній письменник, воно ж визначило усе його життя, його смаки та шкалу цінностей. «Немає на світі міста красивішого за Київ», - саме так відзивався Булгаков про свою батьківщину.
Питання ролі Києва в житті та творчості М. О. Булгакова досліджували як вітчизняні, так і закордонні автори. Київську лінію в творах письменника тим чи іншим чином розробляли М. Петровський, О. Кануннікова, Б. Мягков, М. Чудакова, І. Галинська, Г. Лесскіс, В. Радзишевський, Р. Рахматуллін, Л. Паршин, А. Кончаковський, Гамплієвич-Шварцман, Ю. Віленський та інш.
Предметом дослідження даної дипломної роботи є роль Києва на творчому та життєвому шляху М. О. Булгакова.
Об’єктом дослідження виступає образ Києва у нарисі «Київ-місто» та в романі «Біла гвардія».
Мета дослідження. Виходячи з актуальності й ступеня наукової розробки проблеми, метою дослідження є вивчення ролі міста Києва на життєвому та творчому шляху автора.
Для досягнення мети роботи, були сформовані наступні задачі дослідження:
- висвітлити теоретичні аспекти дослідження творчої спадщини М. О. Булгакова на сучасному етапі;
- детально роздивитися місце Києва на життєвому шляху письменника;
- проаналізувати вплив так званого «київського простору» на творчість М. О. Булгакова;
- дослідити особливості зображення міста письменником в нарисі «Київ-місто»;
- з’ясувати особливості зображення Києва автором в романі «Біла гвардія»;
- знайти та дослідити спільні риси образу міста в обох творах;
- знайти та проаналізувати відмінні риси в зображенні Києва в обох творах.
Новизна даного дослідження зумовлена відсутністю достатньої кількості наукових джерел, присвячених обраній темі, недостатнім ступенем розробки проблеми київського простору у творах Булгакова та відсутність робіт, присвячених детальному аналізу та порівнянню образу Києва в нарисі «Київ-місто» та в романі «Біла гвардія».
Теоретичне та практичне значення роботи. Дане дослідження формує загальне уявлення стосовно ролі Києва в житті та творчості М. О. Булгакова. Результати даного дослідження можуть бути використані спеціалістами з літературознавства, лінгвістики, культури, а також у системі викладання курсу зарубіжної літератури.
Методи дослідження, використані в роботі – аналіз, систематизація та узагальнення знань, порівняння.
Методологічні, теоретичні й інформаційні основи дослідження. Використання теоретичних та інформаційних джерел зумовлено проблематикою поставлених задач, а також об’єктом та предметом літературного аналізу. Методологічну базу курсового проекту склали роботи М. Петровського, О. Кануннікової, Б. Мягкова, М. Чудакової, І. Галинської, Г. Лесскіса, В. Радзишевського, Р. Рахматулліна, Л. Паршина, А. Кончаковського, Гамплієвич-Шварцмана, Ю. Віленського, Є. Шустова, А. Корабльова, Є. Яблокова, Л. Яновської, В. Пєтєліна, В. Лосєва, К. Ікрамова, А. Зєркалова, Б. Гаспарова, В. Гудкової, О. Бєрдяєвої та інш.
Структура даної дипломної роботи зумовлена специфікою предмету та логікою розкриття теми дослідження, а також метою та головними задачами курсової роботи. Вона включає до себе вступ, два розділи, дев’ять підрозділів, висновки до кожного розділу, загальні висновки, список використаної літератури з 54-х найменувань. Загальний обсяг роботи складає 60 сторінок.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
В даній дипломній роботі було досліджено роль Києва на творчому та життєвому шляху М. О. Булгакова. Об’єктом дослідження виступав образ Києва у нарисі «Київ-місто» та в романі «Біла гвардія».
Для реалізації мети дослідження, що була сформульована з урахуванням її актуальності й ступеня наукової розробки проблеми, (дослідження й вивчення ролі міста Києва на життєвому та творчому шляху автора), за допомогою методів аналізу систематизації та узагальнення знань, порівняння, були вирішені наступні задачі дослідження:
- було висвітлено теоретичні аспекти дослідження творчої спадщини М. О. Булгакова на сучасному етапі;
- було детально проаналізовано місце Києва на життєвому шляху письменника;
- проаналізовано вплив так званого «київського простору» на творчість М. О. Булгакова;
- досліджено особливості зображення міста письменником в нарисі «Київ-місто»;
- з’ясовано особливості зображення Києва автором в романі «Біла гвардія»;
- знайдено та досліджено спільні риси образу міста в обох творах;
- знайдено та проаналізовано відмінні риси в зображенні Києва в обох творах.
Результати даного дослідження формують загальне уявлення стосовно ролі Києва в житті та творчості М. О. Булгакова та можуть бути використані спеціалістами з літературознавства, лінгвістики, культури, а також у системі викладання курсу зарубіжної літератури.
В першому підрозділі даного дослідження були з’ясовані основні теоретичні аспекти стосовно стану булгакознавства на сучасному етапі. Проаналізувавши роботи останніх десятирічь, було сформульовано три основних напрямки булгаковських досліджень:
- дослідження творчості письменника з точки зору вивчення літературних зв’язків та впливів, розширення контексту творів, аналізу системи;
- детальне дослідження мотивної структури творчої спадщини М. О. Булгакова;
- дослідження творів письменника з точки зору так званого «езотеризму», тобто пошук та розшифрування кодів та тайнописі булгаковських текстів.
В ході наукового дослідження було з’ясовано наступні проблему вивчення М. Булгакова на сучасному:
- витіснення контекстом вивчення безпосередньо тексту;
- більший інтерес до біографії письменника, аніж до його творів;
- містицизм та гламурність сучасного трактування булгаковських творів;
- переважання так званого «паралітературного» та «екстрасенсорного» способів трактування текстів письменника замість вживання загальноприйнятих літературних методів.
В другому підрозділі було розглянуто роль та місце Києва на життєвому та творчому шляху письменника. Великий внесок в дослідження «київської мети» в творах Михайла Опанасовича Булгакова зробив Мирон Петровський. В своїй роботі «Майстер та Місто» він знайшов та проаналізував київські конотації та дійшов висновку, що Булгаков – стовідсотково києвоцентричний автор, для якого Київ є столицею всіх його художніх та внутрішніх світів. Незважаючи на те, яке саме місто письменник брав за ціль зобразити, він тим чи іншим чином зображував саме Київ. Булгакову вдалося привнести київський простір і до Єрусалиму, і до Москви, і до Парижу.
В першому підрозділі другого розділу ми з’ясували, що булгаковське Місто з роману «Біла гвардія» – це особливий організм, який існує на сторінках роману як дещо живе, спокійне та дуже рідне для письменника. Закінченість образу створюється завдяки невеличких відступлень або ж розлогих описів. Автор показує, наскільки Місто неготове до тих змін, які почали траплятися в країні. Однак потрохи все починає змінюватися. Булгаков оповідає про те, що зима 1913 року була особливою для усіх мешканців, оскільки вона не була схожа на усі останні. Місто сповнювалося приїжджими людьми з надзвичайною швидкістю.
Автор зображує, як поступово, спочатку майже непомітно, з часом змінюється зовнішній вигляд Міста. Тепер від схвильований та стурбований тими революційними подіями, що трапляються не тільки в сусідніх державах, а й у власній країні. Особливу увагу потрібно приділити зображенню життя Міста вже за часів безперервних бойових дій:
Так «веселий кулемет» розірвав, розтерзав, вимучив тишу і спокій, що колись панував тут. Біль та страждання стали природними та звичайними супутниками кожного мешканця. Розруха також зробила свою справу: тисячі голодних та розпечених людей шукали виходу з такої дійсності, але, нажаль, кінця революції потрібно було чекати ще зовсім нескоро.
У «білій гвардії» М. О. Булгаков звертається до образу Міста, в першу чергу, для того, щоб надати більш повноцінну характеристику тим подіям, що відбувалися в Києві та в країні. Приватне та загальне дуже тісно переплітається на сторінках роману, життя окремих людей та життя всього Міста знаходиться в такій залежності друг від друга, що здається неможливим відокремити одне від іншого.
В другій та третій частинах роману Місто представ перед читачем вже зовсім іншим. Вулиці стали пусті та безлюдні, їх більше нікому захищати. Місце, куди жадала потрапити величезна кількість самих різних людей, зненацька опинилося зовсім нікому не потрібним. Тільки найхоробріші та патріотичні люди, такі як, наприклад, полковник Най-Турса, родина Турбіних та їхніх друзів, залишилися в Місті попре небезпеку, розпач та смуту, щоб розділити з ним його сумну долю.
В другому підрозділі було проаналізовано образ міста у нарисі «Київ-місто». Письменник невтомно милується рідним містом, а розповідаючи про смутні часи революції, висловлює своє неприкрите негативне ставлення до подій тих важких для усіх киян років. В словах автора скрізь неприкриту ядовиту іронію проступає нестерпний біль за рідне місто, а також розпач та злість на всіх тих, хто посприяв його руйнуванню.
Друга глава нарису «STATUS PRAESENS» («Сучасний стан») присвячена зображенню Києва на сучасному етапі. Михайло Опанасович дає змогу читачеві розділити разом із ним прикрість зруйнованого міста. Сцени війни, розрухи та смерті ніяк не покидають пам'ять письменника. Але ж незламний Київ не здає своїх позицій, тримається, намагається «зберегти обличчя». Разом із сутінками поступово відступають примари військового часу, поступаються місцем на користь весни, спокою, повсякденного життя. У главі «Визначні пам’ятки» Булгаков концентрує увагу не на визначних місцях Києва, а на табличках, що було вирішено змінити після революції.
Наступна глава під назвою «Населення: характери та звичаї» присвячена в своїй більшості порівнянню киян з москвичами та американцями. М. О. Булгаков визнає, що кияни більш неосвічені за москвичів в плані розваг. В главі «Аскетизм» автор порівняв Київ з Москвою, життя в якій, звісно, тече більш бурхливо та яскраво. То, чим компенсує собі нестачу розваг київське населення, Булгаков зображує в главі «Чутки».
Автор підсумовує нарис дещо сумним але в цілому підбадьорюючим «Фіналом»: «Місто прекрасне, місто щасливе. Над Дніпром, що розлився, весь в зелені каштанів, весь в сонячних плямах. Зараз в ньому велика втома після страшних гримкотливих років. Спокій».
В третьому підрозділі було проведено дослідження спільних рис образу міста в обох романах та рис, що відрізняються. Було сформульовано та підтверджено цитатами з текстів такі спільні риси:
- Найчастіше вживаним мовним засобом для зображення сучасної столиці письменник використовує уособлення.
- Топографічна точність опису київських реалій, а також наявність зображення «культових» місць Києва, тісно пов’язаних із автобіографією М. О. Булгакова.
- Звернення до релігійної тематики.
- Київ зображено з превеликою любов’ю, про що свідчить великий ступінь образності зображення, наявність великої кількості образотворчих засобів.
- Наявність у обох творах яскраво забарвленого, психологічного портрету мешканців міста.
- Любов автора до просторих описів київської природи.
При дослідженні рис, що відрізняються, було знайдено наступні:
- В нарису «Київ-місто» Київ фігурує під своїм справжнім ім’ям, а в романі «Біла гвардія» - під назвою «Місто»;
- В нарисі Київ зображено більш лагідними фарбами;
- В романі є так звані «нереальні» зображення Києву (наприклад, в снах героїв), тоді як у нарисі Київ виступає більш-менш реальною та історичною фігурою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абрагам П. Павел Флоренский и Михаил Булгаков / П. Абрагам // Философские науки. – 1990. – № 7. – С. 95–100.
2. Агеносов В. В. "Трижды романтический мастер": Проза Михаила Булгакова // Агеносов В. В. и др. Литература народов России XIX–XX веков. М., 1995. С. 45–50.
3. Белобровцева И., Кульюс С. Роман Михаила Булгакова «Мастер и Маргарита»: Опыт комментария. Таллинн, 2004. См. также: Кандауров О. З. Евангелие от Михаила: В 2 т. М.: Грааль, 2002. 816 с., 730 с. 2500.
4. Белозерская-Булгакова Л. Е. Воспоминания / Л. Е. Белозерская-Булгакова. М., 1989. – C. 37-50.
5. Бердяева О. С. Проза Михаила Булгакова: Текст и метатекст: Монография / О. С. Бердяева. Великий Новгород: Новгородский гос. ун-т, 2002. 172 с. 500 экз.
6. Бирюкова Е. Е. Человек и мир в ранней прозе М. Булгакова // Художественный язык эпохи: межвуз. сб. науч. тр. / Самар. гос. ун-т. Каф. рус. и зарубеж. лит.; [отв. ред. С. А. Голубков]. – Самара: Самар. ун-т, 2002. - С. 146-160.
7. Булгаков М. О. Мастер и Маргарита / М. О. Булгаков // Москва. 1966. № 11; 1967. № 1. (Первая публикация романа). – С. – 59-65.
8. Булгаков М. О. Белая гвардия. Театральный роман. Мастер и Маргарита / М. О. Булгаков: Романы. М., 1973. (Первое книжное изд. романа в России). – 816 с.
9. Булгаков М. О. Письма. Жизнеописание в документах / М. О. Булгаков. М., 1989. – 576 с.
10. Булгаков М. О. Собр. соч.: В 5 т. / Редкол.: Г. С. Гоц, А. В. Караганов, В. Я. Лакшин, П. Н. Николаев, А. И. Пузиков, В. В. Новиков; Вступ. ст. В. Лакшина. М., 1989–1991. – 479 с.
11. Булгаков М. О. Великий канцлер: Черновые редакции романа "Мастер и Маргарита" / Публ., вступит. ст. и коммент. В. Лосева. М., 1992. – 544 с.
12. Булгаков М. О. Неизвестный Булгаков / М. О. Булгаков. М., 1993. – 408 с.
13. Булгаков М. О. Собр. соч.: В 10 т. / Сост., предисл., подг. текста В. Петелина. М., 1995–2000. – 420 с.
14. Булгаков М. О. Дневник. Письма / М. О. Булгаков: 1914–1940. М., 1997. – 640 с.
15. Булгаков М. Мастер и Маргарита / М. Булгаков. М., 1997. – 317 с.
16. Булгаков М. «Мой бедный, бедный Мастер…»: Полное собрание редакций и вариантов романа «Мастер и Маргарита» / Сост., вступ. ст., коммент. В. И. Лосева. М.: Вагриус, 2006. 1006 с.
17. Булгаков М. Великий канцлер / М. Булгаков. М.: Новости, 1992. – 544 с.
18. Бузиновская О., Бузиновский С. Тайна Воланда: опыт дешифровки / О. Бузиновская, С. Бузиновский. СПб.: Лев и сова, 2007. 506 с. 5000 экз.
19. Воспоминания о Булгакове: Сб. / Сост. Е. С. Булгакова и С. А. Ляндрес. М., 1988. – 526 с.
20. Гудкова В. Мнимости в литературоведении, или Бориса Соколова энциклопедия (БСЭ-96) / В. Гудкова // Знамя. 1997. № 10. С. 218—220.
21. Гаспаров Б. Из наблюдений над мотивной структурой романа М. О. Булгакова «Мастер и Маргарита» / Б. Гаспаров // Даугава. 1988. № 10—12; 1989. – 256 с.
22. Галинская И. Л. Криптография романа «Мастер и Маргарита» Михаила Булгакова // Галинская И. Л. Загадки известных книг. М., 1986. – 128 с.
23. Гудкова В. [Рец. на кн.: Яблоков Е. А. Роман Михаила Булгакова «Белая гвардия». М., 1997] / В. Гудкова // НЛО. № 32. C. 422—425.
24. Дневник Елены Булгаковой / Гос. библиотека СССР им. В. И. Ленина / Сост., текстол. подгот. и коммент. В. Лосева и Л. Яновской. М., 1990. К - 400 с.
25. Зеркалов А. Евангелие Михаила Булгакова: Опыт исследования ершалаимских глав романа «Мастер и Маргарита» / А. Зеркалов. М.: Текст, 2003. 188 с. 1500 экз. (Коллекция / Текст); Он же. Этика Михаила Булгакова. М.: Текст, 2004. 236 с. 3500 экз. (Коллекция / Текст).
26. Земская Е. А. Михаил Булгаков и его родные: Семейный портрет / Е. А. Земская. М.: Языки славянской культуры, 2004. 360 с.
27. Иваньшина Е. А. Оптическая перспектива романа М. О. Булгакова «Мастер и Маргарита» / Е. А. Иваньшина // Пушкинские чтения — 2005: Материалы Х международной научной конференции. СПб., 2005. С. 117.
28. Икрамов К. «Постойте, положите шляпу…»: К вопросу о трансформации первоисточников / К. Икрамов // НЛО. 1993. № 4. С. 177—196.
29. Кончаковский А., Малаков Д. Киев Михаила Булгакова / А. Кончаковский, Д. Малаков. — Киев, 1990. — 283 с.
30. Кораблев А. Мастер: Астральный роман. Необыкновенная история чернокнижника Михаила Булгакова / А. Кораблев. Ч. 1—3. Донецк, 1996—1997. Ч. 1 − 215 с; Ч. 2 − 236 с; Ч. 3 − 229 с.
31. Кораблев, А. А. Мотив "дома" в творчестве М. Булгакова и традиции русской классической литературы / А. А. Кораблев // Классика и современность / под ред.: П. А. Николаев, В. Е. Хализев. – М.: Изд-во Московского ун-та, 1991. – С. 239-248.
32. Лосев В. И. М. Булгаков. Либретто к опере «Черное море» / В. И. Лосев // Записки Отдела рукописей ГБЛ. 1988. Вып. 47. С. 227.
33. Лотман Ю. М. Избранные статьи / Ю. М. Лотман: В. 3. Таллинн, 1992–1993. – 1440 с.
34. Лурье Я. С. М. Булгаков и Толстой // In mеmoriam: Сборник памяти Я. С. Лурье. СПб.: Atheneum; Феникс, 1997. С. 83—94; Он же. Сюжетные развязки у Михаила Булгакова. (Проблема амбивалентности сюжетного построения) // С. 95—100, и др.
35. Михайлик Е. Перемена адреса / Е. Михайлик // НЛО. 2004. № 66. С. 91—102.
36. Мягков Б. Булгаковская Москва / Б. Мягков. — М., 1991. — 222 с.
37. Никольский С. В. Над страницами антиутопий К. Чапека и М. Булгакова: (Поэтика скрытых мотивов) / С. В. Никольский. М.: Индрик, 2001. 176 с.
38. Немцев В. Л. «Трагедия истины» / В. Л. Немцев. Самара: Изд-во Самарского научного центра РАН, 2003. 255 с.
39. О роли авторских номинаций и ремарок в повести Булгакова «Собачье сердце» // Вестник филиала Института русского языка им. А. С. Пушкина. Будапешт. 1998. № 10. С. 84—89.
40. Паршин Л. Чертовщина в Американском посольстве в Москве, или 13 загадок Михаила Булгакова / Л. Паршин. — М., 1991. — 207 с.
41. Петелин В. В. Жизнь Михаила Булгакова: Дописать раньше, чем умереть…/ В. В. Петелин М.: Центрполиграф, 2005. 665 с. (Бессмертные имена). М., 2001; ср.: Петелин В. В. Михаил Булгаков: Жизнь. Личность. Творчество. М., 1989. 493 с.
42. Петровский М. С. Мастер и город: Киевские контексты Михаила Булгакова / М. С. Петровский. Киев: Дух i Лiтера, 2001. 366 с.
43. Письмо М. О. Булгакова П. С. Попову от 31 января
44. Радзишевский В. Гром не грянет — музей не откроется. Булгаковский ковчег на киевском приколе / В. Радзишевский // Лит. газета. — М., 2001. — 23–29 мая. — С. 9.
45. Рахматуллин Р. Небо над Москвой: Второй Иерусалим Михаила Булгакова // Ex. libris Н. Г. / Р. Рахматуллин — М., 2001. — С 3.
46. Скороспелова Е. Б. Русская проза ХХ века: от А. Белого («Петербург») до Б. Пастернака («Доктор Живаго») / Е. Б. Скороспелова. — М.: ТЕИС, 2003. — 358 с.
47. Соколов Б. В. Три жизни Михаила Булгакова / Б. В. Соколов. М.: Эллис Лак, 1997. 432 с. 11000 экз.
48. Соколов Б. В. Тайны «Мастера и Маргариты»: расшифрованный Булгаков / Б. В. Соколов. М.: Эксмо; Яуза, 2005. 603 с. 5100 экз.
49. Татаринов А. В. Литературные апокрифы как религиозно философская проблема современной критики. Краснодар / А. В. Татаринов: Перспективы образования, 2006. 164 с. 100 экз.
50. Химич В. В. В мире Михаила Булгакова. Екатеринбург / В. В. Химич: Изд-во Уральского ун-та, 2003. 336 с.
51. Чудакова М. О. Новые работы. 2003—2006 / М. О. Чудакова. М.: Время, 2007. С. 395—469.
52. Шустова Е. Н. Образы дома и дороги в пьесе М. Булгакова «Дон-Кихот» // Вестн. Томского гос. пед. ун-та / Е. Н. Шустова. – 2000. – № 6. – С. 43-47.
53. Яблоков Е. А. Нерегулируемые перекрестки: (О Платонове, Булгакове и многих других). / Е. А. Яблоков. М.: Пятая страна, 2005. 248 с. 750 экз. (Новейшие исследования русской культуры. Вып. 4).
54. Яновская Л. М. Записки о Михаиле Булгакове / Л. М. Яновская. М.: Параллели, 2002. 413 с. 1200 экз.