Курсова робота Дидактичні ігри та вікторини на уроках літературного читання
Код роботи: 4142
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Методи викладання української мови
Тема: Дидактичні ігри та вікторини на уроках літературного читання
Кількість сторінок: 47
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 500 грн
Вступ
Розділ 1. Науково-теоретичні засади застосування дидактичних ігор на уроках читання в початкових класах
1.1. Історія розвитку дидактичних ігор і вікторин
1.2. Поняття «дидактична гра» і «вікторина», їх характеристика, особливості та структура
1.3. Основні види дидактичних ігор та вікторин на уроках літературного читання у початковій школі
1.4. Значення дидактичної гри та вікторини як одного із найефективніших засобів формування пізнавальної активності молодших школярів
Розділ 2. Використання дидактичних ігор і вікторин у навчанні молодших школярів читанню
2.1. Аналіз передового досвіду вчителів щодо застосування дидактичних ігор і вікторин на уроках літературного читання
2.2. Етапи та результати педагогічного експерименту
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є виховання всебічно розвиненої особистості. Важливою складовою цього є висока якість знань і вмінь учнів, виховання творчої особистості. Роль початкової школи у розв’язанні цього завдання вирішальна, адже саме у молодших класах закладаються основи знань, умінь і практичних навичок, необхідних для подальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків [10, 4].
У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. У грі діти перевіряють свою силу й спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці й прагнути чогось прекрасного. Через гру дитині надається змога заявити оточенню про свій позитивний потенціал [10, 2]. З переходом до умов навчальної діяльності настає в житті дитини переломний момент. Нове становище дитини в суспільстві визначається не лише тим, що вона йде з дитячого садка до школи, а й тим, що навчання для неї стає віднині обов’язковим. За результат свого навчання дитина нестиме відповідальність перед учителем, школою й своєю сім’єю.
Значний внесок у вивчення дитячої гри зробили Л. Виготський, С. Рубінштейн, Д. Ельконін та інші. Першим серйозним кроком у цій сфері можна вважати дослідження Л.С. Виготського [11, 34]. Працюючи над даною темою, вчений дійшов цікавих тверджень і гіпотез. «Можливо, гра – це тільки дзеркало процесів, які здійснюються в інших областях. Не можна приймати дзеркальне відображення за відображаючий предмет, хоча можна через дзеркальне відображення вивчати цей предмет» [11, 38].
Увага Л. Виготського також була зосереджена на визначенні мотиву гри. Він вважав, що гра виникає тоді, коли з'являється тенденція до негайної реалізації своїх бажань. Гра і є виконанням цих бажань, що часто не усвідомлюються самою дитиною [13, 15].
У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.
А. Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…» [14, 240]. Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання.
Ігри стимулюють пізнавальний інтерес за допомогою стосунків, які супроводжують навчальний процес. Дидактичні ігри мають різноплановий вплив на навчальний процес та стимулюють пізнавальний інтерес особистості. Пізнавальні стимули учень отримує саме у грі, де він виступає активним перетворювачем дійсності [14, 265].
По-своєму важливими є висновки С. Рубінштейна: «Гра – це осмислена діяльність, тобто сукупність осмислених дій, об'єднаних єдиним мотивом, під час яких виявляється певне ставлення особистості до навколишнього світу» [24, 20]. Гра тільки здається легкою. А насправді вона потребує, щоб дитина яка грається, віддавала грі максимум. Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів.
У грі, зазначає С. Рубінштейн, є відхід від дійсності, але є і проникнення в неї. Тому в ній немає втечі від реальності у вигаданий світ [24, 34].
Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем.
«Навчатись, граючись!». Ця ідея цікавила багатьох педагогів і вихователів. Практично вирішити цю проблему зміг наш сучасник, нині добре відомий всім Ш. Амонашвілі. Він показав, як через гру можна увести дитину в складний світ пізнання. Ш. Амонашвілі грає, спілкуючись із своїми учнями. І це важливе вміння дорослої людини стати на один рівень з дитиною [2, 38].
Усе це визначає актуальність нашого дослідження, яке спрямоване на організацію та впровадження в практику системи дидактичних ігор та вікторин на уроках літературного читання, що забезпечуватимуть розвиток пізнавального інтересу та активної розумової діяльності молодшого школяра.
Отже, актуальність та необхідність наукового дослідження зумовили вибір теми наукового дослідження «Дидактичні ігри та вікторини на уроках літературного читання», визначили об’єкт і предмет, окреслили мету і завдання.
Об’єктом дослідження є процес навчання літературного читання у початковій школі.
Предметом дослідження є види дидактичних ігор та вікторин, що використовуються на уроках літературного читання, як один із найефективніших засобів формування пізнавального інтересу молодших школярів.
Мета дослідження: на основі теоретичного аналізу, навчально-методичних посібників, досвіду роботи вчителів початкової школи вивчити та охарактеризувати різні види дидактичних ігор і вікторин на уроках літературного читання в початкових класах, і в процесі педагогічного спостереження дослідити їх вплив на розвиток пізнавального інтересу учнів 2 класу.
Завдання дослідження:
1) дослідити історію виникнення і розвитку дидактичних ігор і вікторин;
2) розкрити значення дидактичної гри та вікторини як одного із найголовніших способів формування пізнавальної активності молодших школярів;
3) охарактеризувати особливості понять «дидактична гра» і «вікторина»; визначити їх структуру;
4) на основі дослідження передового досвіду вчителів початкових класів проаналізувати основні види дидактичних ігор та вікторин у початковій школі на уроках літературного читання;
5) експериментально перевірити ефективність використання дидактичних ігор та вікторини на уроках літературного читання щодо формування пізнавальної активності молодших школярів.
Гіпотеза дослідження: систематичне та цілеспрямоване застосування дидактичних ігор і вікторин на уроках літературного читання стимулює пізнавальну активність молодших школярів.
Для вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження:
- теоретичні: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підґрунтя дослідження;
- емпіричні: анкетування, бесіда, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент.
Практична значимість: результати дослідження стануть у нагоді вчителям початкової школи, студентам, педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.
Апробація результатів дослідження здійснювалася під час проходження переддипломної педагогічної практики у загальноосвітній школі №6 м. Покровськ та шляхом повідомлення результатів дослідження перед студентами педагогічного училища на студентській науково-практичній конференції.
1. Бігич О. Б. Вправи з навчання техніки читання та письма українською мовою у початкових класах / О. Б. Бігич. – К.: Ленвіт, 2006. – 64 с.
2. Бондаренко А. К. Дидактические игры в школе / А. К. Бондаренко.– М.: Наука, 2001. – 201 с.
3. Бутрім В. Г. Сюжетно-рольові ігри на уроках навчання грамоти / В. Г. Бутрім // Початкова освіта. – 2001. – Жовтень, №37. – С. 10-11.
4. Волкова А. В. Навчальний посібник з розвитку вмінь читання у дітей / Л. П. Одарюк, Волкова А. В. – Запоріжжя: ЗДУ, 2000. – 40 с.
5. Григорян Е. Я. Навчальний посібник з розвитку вмінь читання дитячої літератури / Мурко І. І., Федоренко О. О., Григорян Е. Я. – Запоріжжя: ЗДУ, 2000. – 39 с.
6. Діденко Т. В. Зошит-посібник з начання грамоти та розвиток мовлення / Качан Л. В., Манюк Л. В., Діденко Т. В. – Суми: Козацький вал, 2002. – 76 с.
7. Жорник О. В. Використання дидактичних ігор у навчанні / О. В. Жорник // Рідна школа. – 2000.– №4.– С. 63-64.
8. Жорник О. В. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності / О. В. Жорник // Рідна школа. – 2000. – №3. – С. 37-39.
9. Ільяницька Л. С. Ігрові проблемні ситуації / Л. С. Ільяницька. – К.: Школа, 2004. – С. 27-28.
10. Кобевка А. Використання ігор на уроках у початкових класах з метою забезпечення наступності між дошкіллям та початковою ланкою освіти / А. Ковбека. – К.: Школа, 2006. – С. 1-4.
11. Ковалева Т. К. Гра і навчальна діяльність / Т. К. Ковалева // Математика в школі. – 1988. – №9. – С.35-38.
12. Кудикіна Н. Ігрова діяльність у початковій освіті / Н. Кудикіна - К.: Асамблея, 2006. – С. 27-32.
13. Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С. 32-36.
14. Макаренко А. С. Гра. / А. С. Макаренко. – Твори: в 7 т. – Т.4.– К. – 1954. – С. 367-368.
15. Неведенко І. В. Дидактичні ігри / І. В. Неведенко // Початкова школа. – 1985. – № 16. – С. 38-42.
16. Остапенко О. М. Виховання у школярів інтересу до навчання / О. М. Остапенко // Рідна школа. – 2001. – №3. – С. 10-11.
17. Петрушина Л. О. Ігри та цікаві завдання з прислів'ями й приказками на уроках / Л. О. Петрушина // Початкова освіта. – 2004. – №45. – С. 1-13.
18. Поніманьска Т. І. Навчальний посібник / Т. І. Поніманська. – К.: Академвидав, 2006. – 456 c.
19. Салтишева В. М. Навчання дітей читання / В. М. Салтишева. – ТОВ фірма «Юлат», 2001. – 74 с.
20. Сурова Т. І. Основи розвивального навчання на уроках читання у початкових класах / Т. І. Сурова. – Кам'янець-Подільський державний університет. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2004. – 132 с.
21. Сухомлинськии В. О. Сто порад учителю / В. О. Сухомлинський. – Вибрані твори: У 5-ти т. – Т.2. – С. 419.
22. Філімонова Л. М. Мандрівка до королівства слів: Ігри на уроках читання / Л. М. Філімонова // Початкова освіта, 2004. – №48. – С. 4-7.
23. Харченко Н. О. Щоб діти вміли міркувати: Дидактичні ігри й мовленнєві вправи / Н. О. Харченко // Палітра педагога. – 2001. – № 2. – С. 4-6.
24. Яцента Л. Б. Ігрові форми навчання читання / Л. Б. Яцента. – Тернопіль: Астон, 2001. – 64 с.
Замовити презентацію на тему: "Дидактичні ігри та вікторини на уроках літературного читання" можна тут!
Висновки
Вивчення та аналіз психолого-педагогічної та науково-методичної наукової літератури засвідчив, що проблема використання дидактичних ігор та вікторин на уроках у початкових класах порушувалась упродовж усього становлення педагогічної науки й практики роботи школи, ця проблема існуй й до сьогодні.
У даній курсовій роботі теоретично опрацьовано основи використання дидактичних ігор: подано види дидактичних ігор за різними авторами, виокремлено найважливіші завдання навчальних ігор, розглянуто структуру дидактичних ігор, як методу навчання, проаналізовано основні вимоги та положення для ефективної організації й проведення дидактичних ігор на уроках літературного читання.
У вирішенні проблеми розвитку пізнавальної активності головним завданням ми вважали розвиток самостійності мислення учня. Це означає, що необхідні такі групи ігор та вправ, які формують уміння виділяти основні характерні ознаки предметів, порівнювати та зіставляти їх; узагальнювати предмети за певними ознаками; у процесі яких у молодших школярів розвиваються кмітливість, швидкість реакції та всі необхідні якості для успішного оволодіння навчальним матеріалом.
Дидактична гра в усіх своїх видах виконує різні функції, але домінує – мотиваційна; саме з цих позицій слід оцінювати її переваги порівняно з іншими методами навчання.
Для вчителя важливо зрозуміти, що дидактичні ігри в початковій школі – це не ігри-розваги, що вводяться задля цікавості та різноманітності завдань. Ігри в школі – перш за все повчальні, вони повинні прикувати нестійку увагу дитини до матеріалу уроку, давати нові знання, примусити напружено мислити.
Цінність дидактичної гри визначають не за тим, яку реакцію вона викличе з боку дітей, а за ефективністю у вирішенні того чи іншого завдання кожним учнем. Результативність дидактичних ігор залежить від систематичного їх використання та цілеспрямованості програми ігор у сполученні із звичайними дидактичними вправами.
Отже, внаслідок теоретичного вивчення та практичного дослідження проблеми використання дидактичних ігор і вікторин на уроках літературного читання ми дійшли таких узагальнень.
1. Існують різні погляди на тлумачення поняття «дидактична гра», їх класифікації та структури. В основу нашого дослідження було взято тлумачення поняття дидактичної гри як індивідуальної, групової і колективної навчальної діяльності учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність у засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавальної діяльності і спілкування в процесі ігрового навчання.
2. У різних опрацьованих нами джерелах дослідники виокремлюють близько 500 дидактичних ігор, але чітка класифікація, їх групування за видами ще відсутня.
Найчастіше ігри співвідносяться зі змістом навчання і виховання: ігри для сенсорного виховання, словесні ігри, ігри для ознайомлення з природою, для формування певних понять і уявлень тощо. Іноді ігри співвіднесені з матеріалом: ігри з народними дидактичними іграшками, настільно-друковані ігри. Таке групування ігор підкреслює їх спрямованість на навчання, пізнавальну діяльність учнів, але не розкривають в достатній мірі основу дидактичної гри – особливості ігрової діяльності дітей, ігрових задач, ігрових дій та правил.
3. Дидактичні ігри – різноманітні, але призначення їх одне – пробуджувати думку, розвивати пізнавальну активність, залучати учня до світу знань. Кожна дидактична гра має педагогічну мету, яка виступає у прихованій від учнів формі, але є потужним поштовхом у розвитку їх пізнавальних інтересів.
4. Дидактичні ігри відрізняються за навчальним змістом, пізнавальною діяльністю дітей, ігровими діями та правилами, організацією та взаєминами дітей, за роллю вчителя. Перераховані ознаки притаманні усім іграм, але в одних чіткіше виступають одні, а в інших – інші.
5. Дидактична гра на уроках використовується з метою досягнення комплексних педагогічних завдань: засвоєння нового матеріалу, закріплення, формування загальнонавчальних та спеціальних умінь, розвитку творчих здібностей. Отже, дидактична гра охоплює усі галузі педагогічного впливу: дидактичну, розвивальну та виховну.
6. Як ігровий метод навчання дидактична гра постає у двох видах:
1) власне дидактична гра, вона ґрунтується на самонавчанні та самоорганізації дітей;
2) гра-заняття (гра-вправа).
Провідна роль у ній належить вчителю, який є її організатором. Під час гри-заняття учні засвоюють доступні знання, у них виробляються необхідні вміння, удосконалюються психічні процеси (сприймання, уява, мислення, мовлення). Ефективне опанування знань і вмінь відбувається в практичній діяльності за активізації мимовільної уваги і запам'ятовування.
7. За методикою проведення дидактична гра поділяється на чотири етапи, що визначають її послідовність: підготовчий, уведення до гри, власне ігровий, підсумковий.
8. Дидактична гра має сталу структуру, що вирізняє її серед інших видів ігрової діяльності. Основними елементами, які одночасно надають їй форми навчання і гри, є дидактичні та ігрові завдання, правила, ігрові дії та результат.
9. Основним стимулом, мотивом виконання дидактичного завдання є не пряма вказівка вчителя чи бажання дітей чогось навчитися, а природне прагнення до гри, бажання досягти ігрової мети, виграти. Саме це спонукає учнів до розумової активності, якої вимагають умови і правила гри (краще сприймати об'єкти і явища навколишнього світу, уважніше вслуховуватися, швидше орієнтуватися на потрібну властивість, підбирати і групувати предмети та ін.).
10. Вивчення досвіду роботи вчителів початкових класів та експериментальне дослідження, проведене автором під час переддипломної практики, дало можливість дійти висновку, що рівень пізнавальних можливостей молодших школярів на уроках літературного читання значною мірою залежить від умілого використання вчителем ігрових методів.
Ми переконалися, що застосування дидактичних ігор на уроках літературного читання у початкових класах позитивно впливає на інтелектуальний розвиток школяра, його пізнавальну активність, формує навички спілкування та співпраці, відіграє важливу роль у формуванні умінь відстоювати власні думки, у соціалізації та самопізнанні молодших школярів. Крім того, використання дидактичних ігор дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає, і тих, хто навчається, вчить конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.
Не менш важливим є й те, що застосування дидактичних ігор на уроках літературного читання допомагає внести у навчальний процес елементи дослідження, пошуку, порівняння різноманітних фактів та явищ.
За результатами нашого дослідження було класифіковано дидактичні ігри і вікторини з літературного читання з тем за програмою 2 класу.
Отже, використання на уроках літературного читання різних видів дидактичних ігор та вікторин є одним із найефективніших засобів формування пізнавального інтересу молодших школярів, а їх впровадження у навчальний процес дає можливість учням здобувати і засвоювати нові знання на основі самостійного пошуку й аналізу, знаходити нові ідеї, вдосконалювати способи навчально-пізнавальної діяльності, оскільки дидактична гра цілком виправдовує себе як форма активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках літературного читання.