Курсова робота Значення творчості П.П. Вірського для розвитку українського хореографічного мистецтва

Вступ

Розділ 1. Історичні основи дослідження значення творчості П.П. Вірського для розвитку українського хореографічного мистецтва

1.1. Біографія П.П. Вірського

1.2. Творчість П.П. Вірського

Висновки до розділу

Розділ 2. Визначні роботи П.П. Вірського

2.1. Академічний ансамбль танцю України ім. П.П. Вірського

2.2. Балетні постановки

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. Розквіт українського народного танцю безпосередньо пов'язаний із багатогранною творчою діяльністю видатного українського балетмейстера, організатора й керівника Державного, заслуженого академічного ансамблю танцю України з 1955 по 1975 pp., народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР, лауреата Державної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка Павла Павловича Вірського.

Розглядаючи творчість П. Вірського, необхідно звернути увагу на багатожанровість програми, цього складного явища, що відобразило новий стан розвитку української народно-сценічної хореографії, цілісно і глибоко зрозуміти значення жанровості в творчій роботі балетмейстера. Останнім часом у мистецтві з’явились якісно нові художні образи, що не залишались суворо в рамках одного жанру, тобто виникали нові змішані жанри.

Враховуючи цю тенденцію, виникає питання, чи потрібна взагалі сама система жанрових характеристик. Так, розвиток хореографії, що проявляється в жанрових формах, дає можливість виявлення змістовних моментів творів.

Танці і хореографічні картини: «Чумацькі радощі», «Гопак», «Рукодільниці», «Запорожці», «Флотилія «Радянська Україна»», «Ляльки», «Повзунець», «Шевчики».

Багато хореографічних композицій Вірського зафіксовано у виданні «У вихорі танцю».

Мета дослідження є з’ясування особливостей творчості П.П. Вірського.

Об’єкт дослідження – визначні роботи П.П. Вірського.

Предмет дослідження – розвиток значення творчості П.П. Вірського для розвитку українського хореографічного мистецтва.

Згідно з метою та предметом були визначені наступні завдання:

- дослідити біографію П.П. Вірського;

- дослідити творчість П.П. Вірського;

- розглянути Академічний ансамбль танцю України ім. П.П. Вірського;

- розглянути Балетні постановки.

Методи дослідження: біографічний метод, порівняльний аналіз історичної, культурологічної, мистецтвознавчої, історико - художньої, мемуарної літератури, синтез, співставлення, узагальнення джерел.

Отже, дослідження має важливе практичне значення при вивченні хореографічного мистецтва.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг курсової роботи становить 29 сторінок без списку використаної літератури.

Виходячи з проведеного дослідження, можливо зробити наступні висновки:

П.П. Вірський народився в1905 році в Одесі в дворянській родині. В 1926 році закінчив Одеське музично-драматичне училище, 1928 — Московський театральний технікум. Член КПРС з 1946 року.

Артист балету і балетмейстер у театрах Одеси, Харкова, Дніпра, Києва, військових ансамблів.

Працювати Вірський поїхав додому — в Одеський оперний театр. Перші роки його самостійного творчого життя були типовими для кожного танцівника —щоденна багатогодинна робота біля балетного станка, нові, переважно характерні, партії в класичних балетах. Проте Вірський майже відразу починає займатися і постановочною роботою.

У співдружності з випускником Одеського музично-драматичного училища Миколою Болотовим в 1928 році показує оригінальну, самобутню за сценічним рішенням постановку балету Р. Глієра «Червоний мак» (де в іскрометному матроському груповому танці «Яблучко» П. Вірський виконував віртуозну партію Вістового, а М. Болотов —мужнього Капітана), а в 1929 році ставлять «Есмеральду» Ц. Пуни, в якій Вірський танцює партію Клода Фролло.

На Київській міській хореографічній конференції в лютому 1937 році П. Вірський робить глибоко обґрунтовану й переконливу доповідь про український народний танець і перспективи його розвитку від першоджерела —побутового танцю-примітива, фольклорного обряду, народних ігрищ — до створення професійної української народної хореографічної школи.

Створений навесні того ж року Державний ансамбль народного танцю України очолюють його П. Вірський з М. Болотовим. У першій же програмі вони пропонують яскраву театралізацію фольклорних танців, сміливо збагачують традиційну лексику українського танцю елементами класичної хореографії. Звертаючись до історії народу і його сучасності, створюють колоритні сюжетні картини — своєрідні українські балети-мініатюри, такі як «Українська сюїта», «Запорожці» та інші.

Водночас ансамбль стає фольклорно-етнографічною лабораторією, що займається пошуком, фіксуванням і переосмисленням скарбів народного танцю, народної танцювальної музики. Величезний успіх національного українського колективу викликав аж ніяк не однозначну реакцію радянських ідеологічних органів. У епоху повсюдного знищення всього, що хоч віддалено можна було запідозрити в українському націоналізмі, Ансамбль створювався як своєрідна противага репресіям. Реальний результат виявився прямо протилежним: безсмертна міць героїчного народу вирвалася на найбільші сцени країни.

Вірський — балетмейстер-драматург. Його хореографічні мініатюри за власними сценаріями вражають внутрішнього стрункістю, виразністю, емоціональною напругою драматургії. Він не просто подає винахідливі танцювальні композиції, майстерно переплітаючи своєрідні хореографічні візерунки, а й творить переконливі, життєво правдиві людські характери, оповідаючи про важливе, сучасне.

Аналіз етапних постановок українських національних балетних вистав засвідчив, що всі принципи балетмейстерської діяльності П. Вірського, які були виокремлені, набули відображення та розвитку у творчості провідних постановників балетного театру України: Г. Березової, В. Вронського, М. Трегубова, А. Шекери. Стало очевидно, що класичний балет для свого активного розвитку взаємодіяв із досягненнями фахівців народно-сценічного танцю, передусім, орієнтуючись на творчість провідного майстра української народно-сценічної хореографії П. Вірського.

1. Бойко О.С. Художній образ в українському народно-сценічному танці: автореф. дис. канд. мистецтвознав.: 26.00.01 / О.С. Бойко / Київський нац. ун-т культури і мистецтв. – К., 2008. – 19 с.

2. Бондарчук П.М. Вірський Павло Павлович // Енциклопедія історії України: Т. 1: А–В / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2003. — 688 с.

3. Вантух М.М. Народне хореографічне мистецтво України: історичні аспекти та перспективи. / М.М. Вантух // Особливості роботи хореографа в сучасному соціокультурному просторі: матеріали І Всеукр. наук.-творч. конф. — К.: НАКККіМ, 2013. — С. 3–6.

4. Видатні майстри хореографічного мистецтва: біогр. довідник / Н.М. Корисько (уклад.). — К.: ДАКККіМ, 2003. — 18 с.

5. Вірський Павло // Енциклопедія Сучасної України: Т. 4. - Київ: Інститут енциклопедичних досліджень Національної академії наук України, 2005. – С. 589.

6. Вірський Павло // Народжені Україною: меморіальний альманах у двох томах: Т. 1. – Київ: Євроімідж, 2002. – С. 346-347.

7. Вірський Павло // Сто найвідоміших українців. – Київ: Орфей; Москва: Вече, 2002. – С. 531-535.

8. Вплив творчості П.П. Вірського на розвиток національної хореографії: матеріали наук.-практ. конф. — К., 2005. — 88 с.

9. Гуров В.Б. Форми збагачення українського народно-сценічного танцю. / В.Б. Гуров // Особливості роботи хореографа в сучасному соціокультурному просторі: матеріали І Всеукр. наук.-творч. конф. — К.: НАКККіМ, 2013. — С. 59–63.

10. Загайкевич М.П. Драматургія балету / М.П. Загайкевич — К.: Наук. думка, 1978. — 258 с.

11. Каміна Л. Формування особистості балетмейстера – автора хореографічних творів: [методичний посібник] [Електронний ресурс] / Л.І. Каміна. – Режим доступу: http://www.culturalstudies.in.ua/2008_zv_13_1.php.

12. Литвиненко В. Жанровість в творчості П.П. Вірського / В. Литвиненко // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія: зб. наукових праць з мистецтвознав. та культуролог. / Ін-т проблем сучасного мист-ва Акад. мист-в України: гол. ред. В.Д. Сидоренко. — К.: Музична Україна, 2008. — Вип. 4-5. — С. 208–212.

13. Литвиненко В.А. Національна культура – основа майбутнього хореографії. Павло Вірський: [життєвий і твор. шлях]. Вінниця, 2012. С. 263–268.

14. Литвиненко В.А. Стильові ознаки творчості П.П. Вірського. Питання культурології: зб. наук. ст. Київ: КНУКіМ, 2006. Вип. 22. С. 216–220.

15. Павлюк Т.С. Українське балетмейстерське мистецтво другої половини ХХ ст.: дис. канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / Т.С. Павлюк / Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв. — К., 2005. — 199 с.

16. Пустова Е. Традиції балетного театру в постановках «Лілея» та «Лісова пісня» Вахтанга Вронського / Е. Пустова// Традиційна культура в умовах глобалізації: проблема збереження і оновлення етнічно-культурної спадщини: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. — Х.: АТОС, 2008. — С. 167–171.

17. Роль класичного танцю у створенні українського національного балету (до сторіччя з дня народження заслуженої артистки України Г.О. Березової) [Електронний ресурс] / В.Ф. Володько. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mz/2009_16/39/pdf.

18. Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії / Ю. Станішевський — К.: Муз. Україна, 2003. — 440 с.

19. Станішевський Ю. Український радянський балетний театр (1925-1975) / Ю. Станішевський — К.: Муз. Україна, 1975. — 223 с.

20. Туркевич В.Д. Хореографічне мистецтво України у персоналіях: бібліографічний довідник / В.Д. Туркевич — К., 1999. — 223 с.

21. Цвєткова Л.Ю. Творча спадщина П.П. Вірського як невичерпне джерело розвитку мистецтва танцю / Л.Ю. Цвєткова // Вплив творчості П.П. Вірського на розвиток національної хореографії: [матер. наук.-практич. конф., 26 лютого 2005 р.]. – Київ. – С. 20–23.

22. Цвєткова Л.Ю. // Вплив творчості П.П. Вірського на розвиток національної хореографії: [матер. наук.- практич. конф., 26 лютого 2005 р.]. – Київ. – С. 20–23.

23. Цвєткова Л.Ю. Народно-сценічний танець / Л.Ю. Цвєткова // Програма для хореографічних відділень дитячих шкіл та ліцеїв мистецтв. – Хм., 2000. – 42 с.

24. Шаповал О.В. Творча діяльність балетмейстера А.Ф. Шекери в контексті історії української хореографічної культури 60-90 рр. ХХ ст.: дис. канд. мистецтвознав.: 17.00.01 / О.В. Шаповал / Інститут мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. — К., 2006. — 196 с.

25. Шевчук А.С. Вплив українських музично-хореографічних традицій на музично-руховий розвиток старших дошкільників: автореферат канд. пед. наук. – К., 2002. - С.1-13