Курсова робота Творча та літературна спадщина Ф. Лопухова

Вступ

Розділ 1. Історія розвитку діяльності Ф. Лопухова

1.1. Біографія Ф. Лопухова

1.2. Літературна спадщина Ф. Лопухова

Висновки до розділу

Розділ 2. Балетмейстер Ф. Лопухова його відомі балети

2.1. Балет «Крижана діва»

2.2. Балет «Акбиляк»

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. Лопухов закінчив Петербурзьке театральне училище в 1905 році, навчався він у класі Миколи Легата. Свою кар'єру він почав в Маріїнському театрі, а в 1909 році перейшов в Московський Великий театр. 1910-1911 роки Лопухов гастролював в Америці і після гастролей повернувся в Петербург.

Балетмейстерською діяльністю Лопухов почав займатися в 1918 році. Першими його постановками були «Сон» і «Мексиканський кабачок». Вважаючи класичний танець основним засобом виразності, Лопухов наполегливо вивчав класичний репертуар. Цьому сприяла чудова пам'ять, знання музичних партитур, вміння орієнтуватися у виразних засобах і стилях балету. В естетичну програму балетмейстера входило встановлення наступності, пошуки шляхів розвитку та оновлення класичного танцю.

У пізнанні старого він бачив перспективи розвитку нового. Основне завдання кожного хореографа, вважав він, — розвивати далі прогресивні традиції російського класичного балету, і він завжди йшов по цьому шляху.

В 1925 році з'явилася книга Федора Лопухова «Шляхи балетмейстера». Це був незвичайний випадок – теорія набагато випереджала практику і ставала не результатом узагальнення практичного досвіду, а, навпаки, направляла його.

Мета дослідження є характеристика творчості Ф. Лопухова.

Об’єкт дослідження – Балет «Крижана діва» та Балет «Акбиляк».

Предмет дослідження – розвиток теоретичних положень творчості Ф. Лопухова.

Згідно з метою та предметом були визначені наступні завдання:

- дослідити біографію Ф. Лопухова;

- дослідити літературну спадщину Ф. Лопухова;

- розглянути балет «Крижана діва»;

- розглянути балет «Акбиляк».

Методи дослідження: біографічний метод, порівняльний аналіз історичної, культурологічної, мистецтвознавчої, історико-художньої, мемуарної літератури, синтез, співставлення, узагальнення джерел.

Отже, дослідження має важливе практичне значення при вивченні хореографічного мистецтва.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг курсової роботи становить 30 сторінок без списку використаної літератури.

Виходячи з проведеного дослідження, можливо зробити наступні висновки:

Федір Лопухов народився в Санкт-Петербурзі 19 жовтня 1886 року. Його батько, Василь Лопухов, колишній кріпак, в армії дослужився до старшого унтер-офіцера, був капельдинером в Олександрійському театрі.

Після закінчення училища Федір Лопухов був зарахований в кордебалет. За своїми даними, він не міг розраховувати на роль прем'єра, однак, як і кожен танцівник, Лопухов мріяв про сольні партії. Правда, і кордебалет знадобився йому згодом у його балетмейстерській діяльності.

Володіючи прекрасною сценічної пам'яттю, Лопухов згодом вражав артистів знанням найдрібніших деталей хореографічного малюнка того чи іншого балету. Сольні партії Лопухов почав зрідка отримувати лише на початку свого другого сезону. Московська школа балету здавалася Лопухову більш плідною, ніж петербурзька. Врешті-решт він домігся того, що його на півроку відправили у Великий театр. Там він зміг на власні очі побачити роботу Олександра Горського, яка його дуже цікавила. Але він вже тоді несхвально ставився до вільного обігу Горського з класичною спадщиною. Саме тоді Лопухов почав замислюватися про право балетмейстера на переробку вистав, що увійшли до скарбниці балетного спадщини.

Кращим твором Федора Васильовича Лопухова вважається «Крижана діва» на музику Гріга. Сюжет цього балету був заснований на творі Ібсена «Пер Гюнт».

Балет «Крижана діва» в трьох діях з прологом і епілогом. Композитор Е. Гріг.

Після початку Великої Вітчизняної війни Лопухов поїхав в Куйбишев, куди був евакуйований Великий театр, а потім, разом зі своєю майбутньою дружиною, яка починає танцівницею Оглоблиною, перебрався в Ашхабад, а потім у Ташкент. Там, в Узбецькому театрі опери та балету він поставив національний балет «Акбиляк», в алегоричній формі оповідає про боротьбу з фашизмом. Балет протримався в репертуарі театру багато років. Після цього Лопухів приєднався до трупи Малого оперного театру, евакуйованого в Оренбург, і працював з нею, а у 1944 році повернувся в Ленінград. Кіровському театру знову потрібен був керівник балетної трупи. Вимагалося відновлення репертуарних вистав Кіровського театру, і Лопухов приступив до напружених репетицій. Крім іншої роботи, Лопухов вирішив створити нову редакцію «Лебединого озера», що йшла на сцені Кіровського театру в постановці Ваганової.

Лекції Ф. Лопухова для студентів цього відділення лягли в основу книги «Хореографічні відвертості». Сам же Лопухів завжди являв собою приклад того, яким, за його словами, повинен бути справжній балетмейстер. «Якими якостями повинен володіти балетмейстер? Звичайно, головне це дарування. Але без знань дарування марно... Бути, першим і найголовніше для балетмейстера висока ступінь культури...

Друга неодмінна умова для балетмейстерської творчості музичні пізнання майже в обсязі теоретико-композиторського факультету консерваторії. Слідом за музикою йдуть живопис і скульптура: з них виходить балетмейстер, звертаючись до тієї чи іншої історичної епохи. Далі необхідно гарне знання історії...».

Такими він учив бути своїх студентів, таким був і він сам, балетмейстер, незаслужено обійдений увагою і славою, випередив свій час.

1. Балетный театр начала XIX века // [Электронный ресурс]. // Dancesport.by. – Режим доступа: http://www.dancesport.by/content/baletnyi-teatr-nachala-xix-veka.

2. Бахрушин Ю.А. История русского балета / А.А. Бахрушин. – М.: Советская Россия, 1965. – 227 с.

3. Безклубенко С. Художній стиль / С.Д. Безклубенко // Загальна теорія та історія мистецтва / С.Д. Безклубенко – К., 2003. Розд. 9. – С. 198–249.

4. Вашкевич Н.П. История хореографии всех веков и народов / Н.П. Вашкевич. СПб: Лань. Планета Музыки. 2009. – 192 с.

5. Вивьен М. Он был всегда и во всем — первым / М. Вивьен // Балет.—1997.—№ 7—8. – с. 56-57.

6. Волынский А.Л. Статьи о балете / А.Л. Волынский. – Спб.: Гиперион, 2002. – 400 с.

7. Добровольская Г. Федор Лопухов / Г. Добровольская. — М.: Искусство, 1976. — 320 с.

8. Добровольская Г. Ф.В. Лопухов и теория балета (вступительная статья) // Хореографические откровенности / Г. Добровольская. — М.: Искусство, 1972. — 216 с.

9. Игнатов С. История западноевропейского театра нового времени / С. Игнатов. – М.-Л., 2007. – 345 с.

10. Карп П.М. О балете / П.М. Карп. – М.: Искусство, 1967. – 228 с.

11. Красовская В.М. Русский балетный театр / В.М. Красовская. Т. 2. – М., Л.: Искусство, 1963. – 552 с.

12. Лопухов Ф.В. В глубь хореографии / Ф.В. Лопухов. — М.: Фолиум, 2003. — 204 с.

13. Лопухов Ф.В. Пути балетмейстера / Ф.В. Лопухов. — Берлин: Петрополис, 1925. — 173 с.

14. Лопухов Ф.В. Хореографические откровенности / Ф.В. Лопухов. — М.: Искусство, 1972. — 216 с.

15. Лопухов Ф.В. Шестьдесят лет в балете Ф.В. Лопухов. — М.: Искусство, 1966. — 368 с.

16. Мастера большого балета. – М.: Искусство, 1976. – 241 с.

17. Русский балет и его звезды / под ред. Е. Суриц. – М.: Большая Российская энциклопедия; Борнмут: Паркстоун, 1998. – С. 96.

18. Слонимский Ю. Драматургия балетного театра Х1Х века: Очерки. Либретто. Сценарии / Ю. Слонимский. – М.: Искусство, 1977. – 344 с.

19. Слонимский Ю. Пути балетмейстера Лопухова (вступительная статья) / Ю. Слонимский // Шестьдесят лет в балете. — М.: Искусство, 1966. — 368 с.

20. Соколов-Каминский А. Ф.В. Лопухов и его Симфония танца / А. Соколов-Каминский // Сборник «Музыка и хореография современного балета». — М.: Искусство, 1974. — Т. 1. — 294 с.

21. Станішевський Ю. Національний академічний театр опери та балету України ім. Тараса Шевченка: історія і сучасність / Ю.О. Станішевський. — К.: Муз. Україна, 2002. — 735 с.

22. Холопова В.М. Музыкально-хореографические формы русского балета // Музыка и хореография современного балета: сб. статей. – Вып. 4. – М.: Музыка, 1982. – С. 57–72.

23. Чепалов О.І. Хореографічний театр Західної Європи ХХ ст.: Моногр. / О.І. Чепалов. – Х.: ХДАК, 2007. – 334 с.

24. Шариков Д.І. Теорія, історія та практика сучасної хореографії: монографія / Д.І. Шариков– К.: КиМУ, 2010. – 208 с.

25. Шитикова Р.Г. Симфонический метод и характерные танцы (на примере III действия «Спящей красавицы» П.И. Чайковского) Музыка и хореография современного балета: сб. статей / Р.Г. Шитикова. – Вып. 3. – М.: Музыка, 1979. – 208 с.