Курсова робота П.І. Чайковський і балетний театр

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи П.І. Чайковського і балетного театру

1.1. Творчість П.І. Чайковського

1.2. Жанри балетного театру П.І. Чайковського

Висновки до розділу

Розділ 2. Відомі балети П.І. Чайковського

2.1. Балет «Лебедине озеро»

2.2. Балет «Лускунчик»

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. До Чайковського музика в балеті носила вторинний характер, підкоряючись хореографії. Але з появою його балетів цей жанр зайняв рівноправне місце з оперою і симфонічними творами. Саме музика стала в ньому провідним початком, втілюючи в єдності з танцем весь зміст твору. Драматичні принципи оперного і симфонічного творчості були перенесені Чайковським в балет і сприяли його швидкому розквіту.

Композитор не відмовився від усталених і загальноприйнятих форм в балеті. Тут ми зустрічаємо «класичні» та «характерні» танці, пантоміми і дивертисменти. Але у Чайковського всі ці форми придбали новий сенс і значення, і цілком підкорилися завданню розкриття основного музичного змісту.

Перший балет Чайковського «Лебедине озеро» був написаний в 1876 році, за рік до початку роботи над оперою «Євгеній Онєгін». Уже в цьому творі проявилися реформаторські прагнення композитора в галузі балетного мистецтва. На основі казкового сюжету про дівчину, перетвореної в лебедя, Чайковський створив музичний повість про любов і вірність, про красу почуттів людини і його боротьбі проти зла і насильства.

Балет «Лускунчик» як і, як і «Спляча красуня», розвивав тему боротьби добра і зла, й тут герої вже активно виборювали перемогу добра, за світлу будучину. Поставив «Лускунчика» Лев Іванов за сценарієм Петіпа. Глибоко пробравшись у сенс музичних образів, зрозумівши розвиток музичної драматургії балету, він створив малюнок танців у повній відповідності із музикою, танець висловлював зміст музики. Це було новим словом в хореографії.

Мета дослідження є характеристика П.І. Чайковський і балетний театр.

Об’єкт дослідження – Балет «Лебедине озеро» та Балет «Лускунчик».

Предмет дослідження – розвиток теоретичних положень творчості П.І. Чайковського.

Згідно з метою та предметом були визначені наступні завдання:

- дослідити творчість П.І. Чайковського;

- дослідити жанри балетного театру П.І. Чайковського;

- розглянути Балет «Лебедине озеро»;

- розглянути Балет «Лускунчик».

Методи дослідження: біографічний метод, порівняльний аналіз історичної, культурологічної, мистецтвознавчої, історико-художньої, мемуарної літератури, синтез, співставлення, узагальнення джерел.

Отже, дослідження має важливе практичне значення при вивченні хореографічного мистецтва.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг курсової роботи становить 25 сторінок без списку використаної літератури.

Виходячи з проведеного дослідження, можливо зробити наступні висновки:

П. Чайковський почав писати балети відомим композитором, хоча і на початку творчості діяльності звертався до танцювальної музики. Побутові ритми та жанри оточували композитора все життя. Музика Чайковського відрізняється багатством почуттів, емоційністю, правдивістю відтворених образів, яскравим мелодизмом, складними формами симфонічного розвитку. Багатий творчий потенціал дав можливість композитору здійснити балетну реформу і підняти цей жанр до рівня сучасної йому опери та симфонії.

Балет до реформи Чайковського – музика має прикладне значення, дає ритм, основу танцю, але відсутня образна характеристика героїв, однакове втілення отримують різні сюжети.

Значення балетної реформи П. Чайковського:

1. Узагальнив досягнення танцювальних жанрів європейської музики з творчими доробками М. Глінки.

2. Змінено роль музики: замість побічного елементу, вона стає головним і дає поштовх хореографії, визначає сюжет, проводить основні драматургічні лінії, надає характеристики головним героям, ситуаціям. Головна риса музика – театральність.

3. Не порушуючи історично склавшись балетні форми та жанри, наповнює їх новим змістом. Залишив номерну будову балету, де кожен номер підкорюється єдиному симфонічному розвитку.

4. Драматургічний план спектаклю чітко продумано: вальси відтворюють ліричну атмосферу дії, в той час як драматичні вузлові моменти розвитку втілені у лірико-драматичних епізодах (adagio, pas d,action тощо). Сюїти національних характерних танців та пантомімні сцени логічно вплетені в єдину лінію динамічного розвитку.

Балети Чайковського - цільні, строго продумані добутки. У них неможливо змінювати послідовність танцювальних номерів, робити вставки з добутків інших авторів. Вони зв'язані єдиним задумом. Їх називають "балетів-симфонії", і всякі перестановки, вставки можуть порушити єдину нитку симфонічного розвитку музики.

Балет «Лебедине озеро» (1875-1876) виник у пору розквіту творчих сил Чайковського. Як відомо, Петро Ілліч багато уваги приділяв театральним жанрам, вважаючи, що через театр композитор має найбільш тісне й безпосереднє спілкування з публікою. Можливо, це було однією з причин, що спонукали його створити балетну музику.

Отримавши замовлення від Дирекції московських театрів на твір музики до балету, Чайковський з охотою взявся за роботу. Приступаючи до твору музики балету, Чайковський не припускав ламати усталені традиції. Не порушуючи сформованих норм, композитор змінив основне значення музики у виставі. Він збагатив її «зсередини», корінним чином змінив її сенс та зміст в рамках традиційної форми.

Балет «Лускунчик» (1891 р.). Прем’єра 6.12.1892 р. у Маріїнському театрі Петербургу, балетмейстер Іванов. Лірико-характеристичний балет - феєрія у 2-х діях.. Літературна основа – казка Е.-Т.-А. Гофмана «Лускунчик та мишачий король» і п’єса Х. Херца «Дочка короля Рене».

Головні герої – Зільбергаус та його дружина, Марія та Фріц – їх діти; Дроссельмейер, Дідусь, Бабуся, Няня, Лускунчик, Король мишей. Характерна для Чайковського тема перемоги добра над злом втілюється через дитяче сприйняття світу. Радощам дитячого свята, мріям головної героїні про кохання протистоять образи мишачого королівства, які втілюють світ зла. Балет відрізняється лаконізмом, яскравістю та характерністю головних героїв (ляльки, миші, національні танці). В оркестровці твору композитор використовує нові фарби – челеста, дитячий хор тощо.

1. Асафьев Б.В. О музыке Чайковского. Избранное / Б.В. Асафьев. – Л.: Музыка, 1972. – 377 с.

2. Балет и Опера [Электронный ресурс]. Режим доступа: forum.balletfriends.ru.

3. Балет: энциклопедия: под ред. Ю.Н. Григоровича. — М.: Сов. энциклопедия. — 1981. — 624 с.

4. Богданов-Березовский В. Оперное и балетное творчество Чайковского: очерки / В. Богданов-Березовский. – Л.; М.: Искусство, 1940. – 120 с.

5. Вайдман П.Е. Петр Ильич Чайковский. Забытое и новое / П.Е. Вайдман, Г.И. Белонович. (Труды ГДМЧ). – М.: ИИФ «Мир и культура», 1995. – С. 118–134.

6. Глебов Игорь. П.И. Чайковский и его инструментальное творчество / игорь Глебов. – Пг., 1922. – С. 7.

7. Горюхіна Н.О. Симфонізм мислення П.І. Чайковського // Чайковський і Україна: темат. зб. наук. праць. – К.: Київська держ. консерваторія ім. П.І. Чайковського, 1991. – С. 82–90.

8. Два «Лебединых озера» — от классики до авангарда [Электронный ре сурс]. Режим доступа: www.pravda.ru.

9. Дулова Е.Н. Балет «Спящая красавица» П.И. Чайковского в контексте авторского стиля: автореф. дис. канд. искусствовед.: 17.00.02 / Дулова Екатерина Николаевна; Ленингр. гос. консерватория им. Н.А. Римского-Корсакова. – Л., 1989. – 22 с.

10. Дулова Е. Балеты П.И. Чайковского и жанровая стилистика балетной музыки ХІХ века. – Л.: ЛГК им. Н.А. Римского-Корсакова, 1989. – 60 с.

11. Житомирский Д.В. Балеты Чайковского / Д.В. Житомирский. – М.: Музиздат, 1957. – 119 с.

12. Красовская В.М. История русского балета / В.М. Красовская: учеб. пособие. – Л.: Искусство, 1978. – С. 65.

13. Крюгер А.Н. Балетные сюиты Чайковского: путеводитель по концертам / А.Н. Крюгер. – Л.: Ленингр. филармония, 1940. – 30 с.

14. Лопухов Ф.В. Хореографические откровенности Ф.В. Лопухов. – М.: Искусство,1972. – 215 с.

15. Розанова Т.А. Симфонические принципы балетов Чайковского: исследование / Т.А. Розанова. – М.: Музыка, 1976. – 184 с.

16. Русский балет и его звезды / под ред. Е. Суриц. – М.: Большая Российская энциклопедия; Борнмут: Паркстоун, 1998. – С. 96.

17. Слонимский Ю.И. П.И. Чайковский и балетный театр его времени / Ю.И. Слонимский. – М.: Государственное музыкальное издательство (МУЗГИЗ), 1956. – 336 с.

18. Холопова В.М. Музыкально-хореографические формы русского балета // Музыка и хореография современного балета: сб. статей. – Вып. 4. – М.: Музыка, 1982. – С. 57–72.

19. Чайковский П.И. Переписка с П.И. Юргенсоном: в 2 т. – Т. 2.: 1884-1893 годы / ред. писем и комментарии В.А. Жданова. – М.: Музгиз, 1952. – С. 143.

20. Шитикова Р.Г. Симфонический метод и характерные танцы (на примере III действия «Спящей красавицы» П.И. Чайковского) Музыка и хореография современного балета: сб. статей / Р.Г. Шитикова. – Вып. 3. – М.: Музыка, 1979. – 208 с.