Курсова робота Становлення та розвиток балетного театру Данії

Вступ

Розділ 1. Історичні засади становлення та розвитку балетного театру Данії

1.1. Історія становлення балетного театру Данії

1.2. Розвиток датського королівського балету

Висновки до розділу

Розділ 2. Основні балетмейстери балетного театру Данії

2.1. Творчість Вінченцо Галеотті

2.2. Творчість Августа Бурнонвіля

Висновки до розділу 2

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. Балет це вища ступінь хореографії, в якому танцювальне мистецтво піднімається до рівня музично-сценічного представлення. Термін «балет» з'явився в ренесансній Італії в XVI столітті і позначав не спектакль, а танцювальний епізод. Основний напрямок Датського мистецтва – романтизм. Вплив гуманіста і казкаря Р.Х. Андерсена на розвиток культури Данії.

У романтичних балетах протиставлялися два світи - світ реальний і світ фантастичний, світ мрії. Це мало вплив на оформлення спектаклю, на всю його атмосферу. Зображення фантастичного світу не вимагало від балетмейстера і танцівниці приватних побутових виправдань всіх рухів і поз танцю. Це дозволило використовувати всю накопичену до того часу балетну техніку і сприяло подальшому розвитку класичного танцю.

Королівський театр у Копенгагені - перший національний театр Данії, заснований у XVIII столітті; найбільший в країні. Національний епос і героїчне минуле – провідні теми музичного театру. Формування датської школи під впливом італійської та французької шкіл. Значення народної танцювальної культури для розвитку датського балету.

У період загальної кризи балетного жанру в Європі балет Данії стійко оберігав свої традиції, свої національні інтереси, заповіти школи Августа Бурнонвіля. Так збереглися специфічні риси данського романтичного балету. Всі зірки данського балету – учні Бурнонвіля або артисти, виховані на його репертуарі. Однин з найбільш прекрасних балетів легендарного балетмейстера Августа Бурнонвіля «Неаполь».

Мета дослідження є характеристика датського балетного театру.

Об’єкт дослідження – розвиток датського балету.

Предмет дослідження – балет в Данії.

Згідно з метою та предметом були визначені наступні завдання:

- розглянути історію балетного театру Данії;

- дослідити розвиток датського королівського балету;

- дослідити творчість Вінченцо Галеотті;

- дослідити творчість Августа Бурнонвіля.

Методи дослідження: біографічний метод, порівняльний аналіз історичної, культурологічної, мистецтвознавчої, історико-художньої, мемуарної літератури, синтез, співставлення, узагальнення джерел.

Отже, дослідження має важливе практичне значення при вивченні хореографічного мистецтва.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг курсової роботи становить 30 сторінок без списку використаної літератури.

Виходячи з проведеного дослідження, можливо зробити наступні висновки:

Історія балетного театру, свідчить про те, що в період від середини XVI до середини XVII ст. в Данії балету як такого не було. Але відомо, що в колі королівської сім'ї розігрувалися танцювальні вистави, що тривали близько півгодини. Також відомо, що у 1722 році при Копенгагенському університеті викладачем Людвігом Хольбергом був створений театр, в якому йшли складені їм зразок мольеровских комедії, окрасою яких були танці. Навчати мистецтву танцю був запрошений французький педагог Жан Батист Ланде, згодом зіграв видатну роль в історії російського балету.

Вінченцо Галеотті (Томазеллі, 1733-1816) – італійський танцівник, педагог, балетмейстер, керівник данської балету (1775-1816). Послідовник Анджиолини. Тяжіє до монументальності, пантомимному спектаклю. Створює балети на національну епічну тему «Лагерта» (1801). Мелодраматичне трактування трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта» (1811). Вистава «Примхи Купідона і балетмейстера» (1786, муз. В. Лолле) – самий старовинний балет, що зберігся в репертуарі сучасного театру.

Август Бурнонвіль (1805-1879) – творець самобутнього національного балету. Початкове навчання у батька, вдосконалення в Парижі у Вестриса та виступи на сцені Паризької опери. Вироблення стилю бравурного танцівника. Виконавська діяльність на сцені Копенгагенського театру (1830-1848). Він - керівник данського балету і школи з 1830 по 1877 рр.

Бурнонвіль як балетмейстер дотримується романтичного стилю: поетичність, реалістичні елементи в танцювальних драмах, поєднання серйозного і комічного, фантастики і реальності. Обов'язкова частина постановок - мальовничість і національний колорит, детальна розробка масових сцен, різноманітність фольклору, прагнення злити танець з пантомімою. Він поставив понад 50 балетів.

Створення Бурнонвилем національної школи класичного танцю. Вироблення особливого данської стилю виконання. Збереження традицій чоловічого танцю. Особливості «школи Бурнонвіля» - тяжіння до швидких темпів, розробка алегро і дрібної техніки заносок, виховання координації і апломбу. Провідні танцівники і балерини – Е. Хансен, Л Гаде, Х. Бек, Л. Гран та ін.

Велика роль данської балету у збереженні традицій романтичного балету в епоху економічної кризи європейського хореографічного мистецтва у другій половині ХІХ ст.

1. Блок Л.Д. Возникновение и развитие техники классического танца. (Опыт систематизации) / Л.Д. Блок. – Москва, 2010. – 230 с.

2. Балет. Танец. Хореография. Краткий словарь танцевальных терминов и понятий / сост. Н. Александрова. – СПб: Лань, 2011. – 624 с.

3. Балетный театр Дании // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://studopedia.su/1_48843_baletniy-teatr-danii.html.

4. Бурнонвиль А. Моя театральная жизнь // Классики хореографии. Л.; М., 1937. С. 283.

5. Вашкевич Н.П. История хореографии всех веков и народов / Н.П. Вашкевич. СПб: Лань. Планета Музыки. 2009. – 192 с.

6. Датский балет // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.belcanto.ru/ballet_dania.html.

7. Дживелегов А. История западноевропейского театра от возникновения до 1789 г. / А. Дживелегов, Г. Бояджиев. – M.-Л., 2011. – 345 с.

8. Есаулов И.Г. Хореодраматургия: (Искусство балетмейстера): / И.Г. Есаулов. – Ижевск: ИД Удмуртский университет, 2000. – 319 с.

9. Игнатов С. История западноевропейского театра нового времени / С. Игнатов. – М.-Л., 2007. – 345 с.

10. Классический балет (краткие выдержки) Электронный ресурс // Режим доступа: http://www.vritme.kz/index.php?option=com_content&view= article&id=153&Itemid=121.

11. Классики хореографии / Отв. ред. Б.И. Чесноков. – Л.-М., 2009. – 262 с.

12. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. От истоков до середины XVIII века / В.М. Красовская. – М.: Искусство, 2008. – 295 с.

13. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. Эпоха Новерра / В.М. Красовская. – М.: Искусство, 2010. – 295 с.

14. Красовская В. История Западно-Европейского театра в трех томах / В. Красовская. – Л.-М., 2007. – 269 с.

15. Кречмар Г. История оперы / Г. Кречмар; пер. с нем.; под ред. и с предисловием И. Глебова. – Л., 2010. – 247 с.

16. Левинсон А. Мастера балета / А. Левинсон. – СПБ, 2008. – 277 с.

17. Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года / Т. Ливанова. – М.-Л., 2010. – 365 с.

18. Мокульский С. История западноевропейского театра / С. Мокульский. – Т. 1-2. – М.-Л., 2007. – 274 с.

19. Трускиновская Д. Балет в 18 веке Электронный ресурс / Д. Трускиновская // Режим доступа: http://www.belcanto.ru/ballet_18.html.

20. Фридеричиа А. Август Бурнонвиль [Текст]: Балетмейстер, отразивший в своем творчестве идеалы и борьбу века / А. Фридеричиа; пер. с дат. Н. И. Крымовой при участии М.И. Тюриной; авт. предисл Н.И. Эльяша, 1983. - 272 с.

21. Ферман В. История новой западноевропейской музыки / В. Ферман. – Т. 1. – М.-Л., 2010. – 283 с.

22. Хазиева Д.З. Музыкальная драматургия балетов к.в. глюка в контексте балетной реформы XVIII века: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. искусствоведения: спец.: 17.00.09 «Теория и история искусства» / Д.З. Хазиева. – СпБ, 2012. – 23 с.

23. Худеков С.Н. История танцев / С.Н. Худеков. – Т. 1-4. – СПБ., 1993. – 175 с.

24. Чепалов О.І. Хореографічний театр Західної Європи ХХ ст.: монографія / О.І. Чепало; Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2007. – 344 с.

25. Шариков Д.І. Теорія, історія та практика сучасної хореографії: монографія / Д.І. Шариков– К.: КиМУ, 2010. – 208 с.