Курсова робота Місце пантоміми і танцю в дійових балетах Ж.-Ж. Новера

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади дослідження реформ Ж.Ж. Новера в балетному танці

1.1. Історіографія та джерельна база дослідження

1.2. Балетний театр XVIII – початку ХІХ століття та основні реформи Ж.Ж. Новера

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Пантоміма та танець в балетмейстерській діяльності Ж.Ж. Новера

2.1. Витоки та становлення балетмейстерської майстерності Новера

2.2. Пантоміма та танець в основі балетмейстерської діяльності Ж.Ж. Новера

Висновки до другого розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. На межі ХХ – ХХІ століть балетний театр переживає значні зміни, викликані різними тенденціями: відродженням, збереженням і переосмисленням класичної спадщини, розвитком творчого початку, пошуками нової драми. Основні жанри музичного театру – опера і балет – знову опиняються на порозі реформ.

Серед усіх напрямів театрального мистецтва виділяється прагнення поєднати сучасні тенденції і форми з ідеями перетворення, співзвучними прагненням видатних митців минулого. У сфері балетного мистецтва Ж.Ж. Новер має значні досягнення та унікальний досвід, що надає при вивченні балетного мистецтва неоцінений матеріал. Тому обрана для роботи тема є актуальною.

Мета дослідження – з’ясувати значення пантоміми та танцю в творчості Ж.Ж. Новерa для розвитку балетного мистецтва.

Об’єкт дослідження – балетне мистецтво XVIII – початку ХІХ століття.

Предмет дослідження – творчість Ж.Ж. Новерa.

Згідно з метою та предметом були визначені наступні завдання:

1. Проаналізувати літературу та джерела з теми.

2. Охарактеризувати розвиток балетного театру XVIII – початку ХІХ століття.

3. Виявити витоки балетмейстерської діяльності Ж.Ж. Новерa.

4. Дослідити місце пантоміми та танцю в балетмейстерській діяльность Ж.Ж. Новерa.

5. Виявити балетмейстерські принципи Ж.Ж. Новерa, що вплинули на подальший розвиток балетмейстерського мистецтва.

Методи дослідження: біографічний метод, порівняльний аналіз історичної, культурологічної, мистецтвознавчої, історико-художньої, мемуарної літератури, синтез, зпівставлення, узагальнення джерел.

Практичне значення дослідження. Реформи Новера як творця дієвого балету зробили вирішальний вплив на подальший розвиток світового балету, а деякі його ідеї не втратили значення і в наші дні: головні з них – вимога взаємодії всіх компонентів балетного спектаклю, логічного розвитку дії і характеристик дійових осіб. Новера називають батьком сучасного балету.

Отже, дослідження його творчої спадщини має важливе практичне значення при вивченні хореографічного мистецтва.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг курсової роботи становить 33 сторінок без списку використаної літератури.

Виходячи з проведеного дослідження, можливо зробити наступні висновки:

Новер прийшов до думки про створення окремої великої танцювальної вистави, незалежного від опери, до складу якої балет танець раніше входив у вигляді балетного фрагмента; він продумував серйозну танцювальну тематику і розробляв танцювальну драматургію, приходячи до думки про створення балетного закінченого уявлення з розвиваються дією і характерами персонажів. У 1754 році він створив свій перший великий балетний спектакль «Китайські свята» («Les Fetes chinoises»).

Він розробляв теоретичні завдання пантоміми, збагачуючи сучасний йому балет новими елементами, що дають можливість вести самостійний сюжет; він скасував театральні маски у танцюристів, тим самим сприяв більшої виразності танцю і розуміючи його у глядача; він йшов від балету як химерного танцю самого по собі, жив в інших видах театрального мистецтва.

Він писав:" Театр не терпить нічого зайвого, тому необхідно виганяти зі сцени геть усе, що може послабити інтерес, і випускати на неї рівно стільки персонажів, скільки потрібно для виконання даної драми. Головним виразним засобом балетів Новерра стала пантоміма - до нього, аж до середини XVIII в. актори балету-пантоміми виходили на сцену в масках, часом пантоміма навіть заміняла оперні арії, але ніколи до нього не несла основний смислового навантаження.

У Новерра міміка була підпорядкована танців, які, на його думку, повинні містити в собі драматичну думка. Ця велика теоретична робота згодом витримала безліч перевидань і була переведена на європейські мови: англійська, німецька, іспанська, а потім і на інші.

1763 року Новер поставив балет на музику Ж. Родольфа, «Ясон і Медея», де втілив свої основні балетні реформи. Відмовившись від безглуздих великих перук і закривали обличчя масок, вперше ввів в балет пантоміму. Ця постановка стала революційною в хореографії і мала такий великий успіх, що в Європі почалося поступове освоєння реформ Новера.

До Новера у Франції танець на сцену допускався лише як суто декоративна вставка в оперу, як вишукана, святкове, але малозмістовна інтермедія, як дивертисмент. Новер же стверджував, що танець повинен стати дієвим, осмисленим і емоційно-виразним. Балетмейстер-новатор знімає маски, вимагає серйозних драматичних сюжетів, сценічної правди. Розважальним постановок він протиставляє балет з гострим драматичним сюжетом, з безперервно розвиваються дією.

Новер хотів, щоб балет став мистецтвом у високому сенсі слова. Він вважав, що створити хореографічні постановки, гармонійні і змістовні, можливе лише за взаємозв'язку і взаємодії всіх доданків балетного спектаклю.

Репертуар Новера складався з одноактних і багатоактного балетів, пасторалей, дивертисментів. Це були постановки трагедійні, героїчні, комедійні, героїко-трагічні, ліричні, лірико-драматичні. Бажаючи все, що відбувається на сцені передати якомога правдивіше, балетмейстер головним. Засобом акторської гри обрав пантоміму. Танець у нього в балетах продовжував дію, розвивав сюжет, був дієвим.

Новерівські перетворення торкнулися і декорацій, і костюмів, і музики, в результаті чого балет став самостійним театральним жанром.

1. Noverre J.G. Lettres sur les arts imitateurs en général et sur la dans en particulier. – P., 1807 // Ж.Ж. Новерр. Письма о танце и балетах: пер. с фр. под ред. А.А. Гвоздева, вступ. ст. И.В. Гвоздева]. – СПб.: Лань, 2007. – 384 с.

2. Асафьев Б.В. Памяти Петра Ильича Чайковского / Б.В. Асафьев. – Л.; М.: Музгиз, 1940. – 32с.

3. Бахрушин Ю.А. История русского балета / А.А. Бахрушин. – М.: Советская Россия, 1965. – 227 с.

4. Брайловская М.А. Русский балет в контексте традиции синтеза искусств: на примере первой послеоктябрьской эмиграционной волны: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. искусствоведения: спец.: 24.00.01 «Теория и история культуры» / М.А. Брайловская. – М, 2006. – 21 с.

5. Есаулов И.Г. Хореодраматургия: (Искусство балетмейстера): / И.Г. Есаулов. – Ижевск: ИД Удмуртский университет, 2000. – 319 с.

6. Карп П.М. Младшая муза / П.М. Карп. – M.: Современник, 1997. – 238 с.

7. Классический балет (краткие выдержки) Электронный ресурс // Режим доступа: http://www.vritme.kz/index.php?option=com_content&view= article&id=153&Itemid=121.

8. Косачева Р.Г. Проблемы романтизма в музыке зарубежного балета (1917-1939): автореф. дис. на соискание уч. степени докт. искусствоведения: 17.00.02 «Музыкальное искусство» / Р.Г. Косачева. – М, 1983. – 20 с.

9. Красовская В.М. Биография Жана Жоржа Новера Электронный ресурс / В.М. Красовская // Режим доступа: http://www.c-cafe.ru/days/bio/13/032_13.php.

10. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр: Очерки истории / В.М. Красовская. Эпоха Новерра. – Л., 1981. – 286 с.

11. Красовская В.М. Новер Жан Жорж // Балет. Энциклопедия; Гл. ред. Ю.Н. Григорович. – М.: Советская энциклопедия, 1981. – 623 с.

12. Левинсон А.Я. Жан-Жорж Новерр и эстетика балета в XVIII веке / А.Я. Левинсон. Мастера балета. – СПб.: Лань, 2008. – 555 с. – С. 258–358.

13. Новерр Ж.Ж. Безделушки: либретто балета / муз. В.А. Моцарта; авт. либретто и балетмейстер Ж.Ж. Новерр // 140 балетных либретто. – Челябинск: Урал ЛТД, 2001. – 716 c.

14. Новерр, Жан Жорж Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/teatr_i_kino/noverr_zhan_zhorzh.html.

15. Осипов Ю.С. Большая Российская энциклопедия: в 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю.С. Осипов. Отв. ред С.Л. Кравец. – Т. 4. Большой Кавказ – Великий канал. – М.: Большая Российская энциклопедия, 2006. – 751 с.

16. Слонимский Ю.И. Жан Жорж Новерр и его «Письма» / Новерр Ж.Ж. Письма о танце и балетах. Л.; М.: Искусство, 1965. – 374 с.

17. Смирнова В.Н. Художественное alter ago Анны Павловой: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филос. наук: спец.: 24.00.01 «Теория и история культуры» / В.Н. Смирнова. – Саранск, 2004. – 22 с.

18. Соллертинский И. Жизнь и творчество Новерра / Классики хореографии: сборник ст. // Ленингр. гос. хореограф. техникум; отв. ред. Е.И. Чесноков. – Ленинград; Москва: Искусство, 1937. – 356 с.

19. Трускиновская Д. Балет в 18 веке Электронный ресурс / Д. Трускиновская // Режим доступа: http://www.belcanto.ru/ballet_18.html.

20. Хазиева Д.З. Музыкальная драматургия балетов к.в. глюка в контексте балетной реформы XVIII века: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. искусствоведения: спец.: 17.00.09 «Теория и история искусства» / Д.З. Хазиева. – СпБ, 2012. – 23 с.

21. Кудинова Г. От водевиля до мюзикла / Г. Кудинова. – М.: Сов. композитор, 2009. – 175 с.

22. Липс Ю. Первый театр // Липс Ю. Происхождение вещей. Из истории культуры человечества / Юлиус Липс; пер. с нем. – Смоленск: Русич, 2013. – С. 337–370.

23. Мамчур І. Рок-опера: передчуття успіху / І. Мамчур // Музика. – 2009. – № 2. – С. 8–9.

24. Мокульский С. История западноевропейского театра: в 2 ч. – Ч. 1: Античный театр. Средневековый театр. Театр эпохи Возрождения / Мокульский С. – М.: Худ. лит., 2009. – 550 с.

25. Монгредьен Ж. Повседневная жизнь комедиантов во временя Мольера / Ж. Монгредьен; пер с фр., авт. коммент. Е.В. Колодочкина. – М.: Мол. гвардия, 2008. – 261 с.: ил.

26. Рибчинський Ю. Рок-опера: молодша сестра мюзиклу / Юрій Рибчинський // Музика. – 2009. – № 5. – С. 26–27.

27. Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії / Юрій Станішевський. – Київ: Муз. Україна, 2013. – 440 с.

28. Станішевський Ю. Парадокси «легкого жанру» / Юрій Станішевський // Музика. – 2015. – № 32. – С. 8–10.

29. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії / Денис Ігоревич Шариков. – К.: Вид-во Карпенко В.М., 2008. – 168 с.

30. Шереметьевская Н.В. Танец на эстраде / Н.В. Шереметьевская. – М.: Искусство,2007. – 416 с.: ил.

31. Янковский М. Искусство оперетты / М. Янковский. – М.: Сов. композитор, 2009. – 278 с.