Курсова робота Формування системи класичного танцю
Код роботи: 4011
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Хореографія
Тема: Формування системи класичного танцю
Кількість сторінок: 35
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 550 грн
Оформлення: Методичка
Вступ
Розділ 1. Класичне танцювальне мистецтво
1.1. Витоки класичного танцювального мистецтва
1.2. Класичний танець як один із компонентів хореографічної освіти
1.3. Класичний танець в хореографічному вихованні
Висновки до 1 розділу
Розділ 2. Тенденції класичної танцю в різних стилях хореографії
2.1. Тенденції класичного танцю в бальній хореографії
2.2. Тенденції класичного танцю в сучасній хореографії
2.3. Тенденції класичного танцю в народній хореографії
Висновки до 2 розділу
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Актуальність дослідження. Терміном «класичний танець» користується весь балетний світ, позначаючи їм певний вид хореографічної пластики, на якому осягаються тонкощі балетного мистецтва. Це велика гармонія поєднання рухів з класичною музикою. Пізнаючи класичний танець, ми пізнаємо хореографічне мистецтво в цілому, необхідне для того, щоб «виліпити» зі звичайного перехожого тіло танцівника.
У нинішньому розмаїтті стилів і напрямків хореографії, не завжди легко визначитися, який з них стане саме твоїм найбільш безпосереднім сприйняттям. Як правило, хочеться висловити найпотаємніші почуття душі в різних лексичних інтерпретаціях.
В основі підготовки танцівників використовується, система вправ класичного танцю, у світовій практиці звана «системою А.Я. Ваганової», яка формувалася на протязі багатьох століть та увібрала в себе усе тільки найнеобхідніше та найкорисніше. Очевидно, що А.Я. Ваганова узагальнила не тільки свій особистий досвід, а й досягнення її вчителів - X. Йогансона, Н. Легата, О. Преображенської.
Класичний танець - це історично-складена система хореографічного мистецтва, створена на принципі поетично узагальненої інтерпретації сценічного образу.
Слово "балет" походить від французького слова „ballet", від італійського „balletto", від пізньолатинського „ballo" – танцюю. Похідне від "ballo", "balletto" і стало назвою вищої форми професіонального танцювального мистецтва, зміст якого виражається у хореографічних образах. Пантоміма (pantomimos – все що відтворюється наслідуванням) – вид сценічного мистецтва, в якому для передання змісту, створення художнього образу використовується міміка, жести, виразні рухи тіла.
Балет як синтетичний жанр має багато стильових виявів: він буває багатоактним і одноактним, балетом-п'єсою з розгорнутим сюжетом, балетом-симфонією – безсюжетним твором або хореографічною мініатюрою.
У роботі здійснюється порівняльний аналіз видів танцю, що склалися історично. Зокрема підкреслюється, що в балеті взаємодіють кілька видів танцю: класичний, характерний, ритмопластичний, сучасний.
Класичний танець – стійка система виражальних засобів хореографічного мистецтва на основі поетично-узагальненого трактування сценічного образу. Класичний танець – це головна „пластична мова" і головний визначальний засіб балету. Розвиваючись протягом довгого часу, він набув чітких, канонічних форм, став стрункою системою, що склалася на основі елементів народних танців різних епох (античності, Відродження та ін.).
Метою даного дослідження є характеристика формування системи класичного танцю.
Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:
- дослідити витоки класичного танцювального мистецтва;
- дослідити класичний танець як один із компонентів хореографічної освіти;
- розглянути класичний танець в хореографічному вихованні;
- дослідити тенденції класичного танцю в бальній хореографії;
- дослідити тенденції класичного танцю в сучасній хореографії;
- дослідити тенденції класичного танцю в народній хореографії.
Об’єктом даного дослідження є класичне танцювальне мистецтво.
Предметом даного дослідження є система класичного танцювального мистецтва.
При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.
Структурно дослідження складається з вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг курсової роботи становить 35 сторінок без списку використаної літератури.
Виходячи з проведеного дослідження, можливо зробити наступні висновки:
Система класичного танцю формувалась на протязі багатьох століть та увібрала в себе усе тільки найнеобхідніше та найкорисніше. Тому класичний танець може підготувати людину до подальшого вивчення та засвоєння будь-якого напрямку танцювального мистецтва. Потрібно пам'ятати, що усі нові течії це ні що інше, як синтез хореографічної спадщини різних часів і народів минулих років. Мистецтво класичної хореографії постійно розвивається і видозмінюється, адже мова пластики, мова танцю, якою володіють її провідні митці, завжди привертатиме увагу і викликатиме захоплення у глядачів усього світу.
Класичний танець - це «канонізована система виразних засобів хореографічного мистецтва, яка заснована на принципі поетично-узагальненого трактування сценічного образу; розкриття емоцій, думок та почуттів засобами пластики». Загальна техніка, форма цієї системи складалася протягом довгого часу, відповідаючи вимогам певної епохи та національним особливостям кожного народу. Неодмінні умови класичного танцю: виворітність ніг, великий танцювальний крок, гнучкість, стійкість, обертання, легкий високий стрибок, вільне і пластичне володіння руками, чітка координація рухів, витривалість і сила. Хореографічне виховання як складова загальної освіти формує творчу особистість, що здатна сприймати та розуміти мистецтво. Хореографічне виховання людини не можна собі уявити без піклування про її фізичний розвиток. Танцюрист, який легко володіє корпусом і легко координує рухи, повніше і глибше розкриває зміст танцю.
Кожен хореографічний твір вимагає від учня емоційності, творчої активності, мобілізації всіх його фізичних і духовних сил. Люди, які систематично займаються хореографією, набувають гарної, стрункої постави, легко і граціозно рухаються. Тому завдання класичного верстата - домогтися належної постановки корпусу і спини. Як вид мистецтва танець розвиває здатність до самоусвідомлення та сприймання навколишнього світу і є важливим чинником естетичного виховання, розвитку творчих здібностей особистості, її інтелекту.
У кожному виді мистецтва техніка виконання і художнє виконання танцю має велике значення. Ці якості можуть бути досягнуті лише в результаті послідовної і систематичної підготовчої навчальної роботи. Щоб бути гарним і виразним, рух має бути правильним, вільним, невимушеним. Оволодіння танцювальними рухами дається лише в процесі систематичного тренування, тіло дитини набуває стрункість, стає більш міцним і гнучким, а рухи його - гармонійними і закінченими.
В основі навчальної танцювальної підготовки учасників самодіяльного колективу лежить система підготовчих вправ класичного танцю. Він по праву вважається головним у процесі підготовки виконавців. І це закономірно, оскільки класичний танець і його школа є єдиною всеосяжною системою виховання людського тіла, яка існує вже більше чотирьохсот років. Екзерсис, заснований на класичному танці, давно довів право на перше місце в освоєнні танцювального мистецтва. Ця система є найбільш розробленою, стрункою і продуманою.
Вправи класичної системи дуже послідовні, кожне з них має свою певну задачу. Вони не тільки тренують тіло людини, але й збагачують його запасом рухів, які стають виразним засобом танцю. Помилково думати, що тренаж класичного танцю необхідний лише майбутнім класичним танцівникам. Він дає розвиток і навички, вкрай потрібні для всякого роду сценічних танців. У системі хореобразованія він залишається основою основ, і на викладання його доводиться звертати дуже пильну увагу.
Список використаної літератури
1. Авдеев А.Д. Происхождение театра. Элементы театра в первобытнообщинном строе: монография / А.Д. Авдеев. – Л.; М.: Искусство, 2009. – 267 с.
2. Блазіс К., Танці взагалі, балетні знаменитості та національні танці .- М., 2009. – 280 с.
3. Білаш П.М. “Зображальне” та “виразне” як естетичні категорії балетного мистецтва (до постановки проблеми) // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: Зб.наук.пр. – Вип. ХІ. – Ч. 2 – К.: ДАКККіМ, 2013. – С.110–118.
4. Білаш П.М. Становлення українського балетного модернізму // Вісник Міжнародного слов’янського університету. – Харків, 2010. – Т. ІІI. – № 6. – С.20–22.
5. Блок Л.Д. Классический танец. История и современность. — М.: Искусство, 2007. - 556 с.
6. Вашкевич Н.Н. История хореографии всех веков и народов / Н.Н. Вашкевич. – Санкт- Петербург:Лань; Планета музики, 2009. – 192 с.
7. Головко А.В. Хореография в современных видах спорта / А.В. Головко // Теория и практика физической культуры. – 2011. – № 6. – С. 62–64.
8. Горбатова Н. Збагачення класичного танцю в національних балетах на українській професійній сцені 30-х років ХХ ст. / Н. Горбатова // Вісн. КНУКіМ: зб. наук. праць. – К., 2008. – Вип. 18. – С. 18–25.
9. Горбатова Н.О. Розвиток хореографічної освіти в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). // Питання культурології: міжвідомчий збірник наукових статей. Випуск 17 / КНУКіМ. – К., 2011. – С. 6-12.
10. Горбатова Н.О. Танцювальне мистецтво як естетичне відображення еволюції соціальних відносин та духовної сутності людини // Наукові записки. – К.: НПУ ім. Драгоманова, 2011. – Вип.8. – С. 90-97.
11. Горбатова Н.О. Трансформація форм класичного балету на українській сцені // Питання культурології. – К.: КНУКіМ, 2012. – Вип. 3. – С. 28-37.
12. Дальский А.Н. Театрально-зрелищные действия на Крите и в Микенах во ІІ тысячелетии до нашей эры: монография / А.Н. Дальский. – М.; Л.: Изд., 2009. – 235 с.
13. Даркевич В.П. Светская праздничная жизнь Средневековья ІХ–ХV вв. / Даркевич В. П. – 2-е изд., доп. – М.: Индрик, 2011. – 432 с.
14. Зайцева І.Є. «У джазі тільки дівчата» як оригінальна сценічна версія в жанрі мюзиклу / Зайцева І.Є. // Мистецтвознавчі записки. – Вип. 13. – К.: ДАКККіМ, 2008. – С. 104–111.
15. Клековкін О.Ю. Блазні Господні: нарис історії Біблійного театру / О.Ю. Клековкін. – К.: АртЕк., 2011. – 352 с.
16. Ковальская И. От оперетты к мюзиклу: к вопросу об исторической логике музыкальной комедии / И. Ковальская // Науковий вісник. Музичне мистецтвознавство і культура. – Вип. 8, кн. 2. – Одеса, 2007. – С. 136–148.
17. Королёва Э.А. Ранние формы танца: монография / Королёва Э.А. – Кишинев: Штиинца, 2007. – 216 с.
18. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. От истоков до середины XVIII века / Красовская В.М. - М.: Искусство, 2010. - 295 с.: ил.
19. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. Эпоха Новерра / Красовская В.М. - М.: Искусство, 2010. - 295 с.
20. Красовская В.М. Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. Преромантизм / Красовская В.М. - Л.: Искусство, 2009. - 431 с.
21. Кудинова Г. От водевиля до мюзикла / Г. Кудинова. – М.: Сов. композитор, 2009. – 175 с.
22. Липс Ю. Первый театр // Липс Ю. Происхождение вещей. Из истории культуры человечества / Юлиус Липс; пер. с нем. – Смоленск: Русич, 2013. – С. 337–370.
23. Мамчур І. Рок-опера: передчуття успіху / І. Мамчур // Музика. – 2009. – № 2. – С. 8–9.
24. Мокульский С. История западноевропейского театра: в 2 ч. – Ч. 1: Античный театр. Средневековый театр. Театр эпохи Возрождения / Мокульский С. – М.: Худ. лит., 2009. – 550 с.
25. Монгредьен Ж. Повседневная жизнь комедиантов во временя Мольера / Ж. Монгредьен; пер с фр., авт. коммент. Е.В. Колодочкина. – М.: Мол. гвардия, 2008. – 261 с.: ил.
26. Рибчинський Ю. Рок-опера: молодша сестра мюзиклу / Юрій Рибчинський // Музика. – 2009. – № 5. – С. 26–27.
27. Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії / Юрій Станішевський. – Київ: Муз. Україна, 2013. – 440 с.
28. Станішевський Ю. Парадокси «легкого жанру» / Юрій Станішевський // Музика. – 2015. – № 32. – С. 8–10.
29. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії / Денис Ігоревич Шариков. – К.: Вид-во Карпенко В.М., 2008. – 168 с.
30. Шевченко В.Т. Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України / Валентин Тихонович Шевченко. – К.: Вид-во Карпенко В.М., 2011. – 310 с.
31. Янковский М. Искусство оперетты / М. Янковский. – М.: Сов. композитор, 2009. – 278 с.