Курсова робота Вплив трудової діяльності на формування лексики та жанрової різноманітності народної танцювальної культури

Вступ

Розділ 1. Характеристика хореографічної лексики народного танцю

1.1. Поняття лексики народного танцю

1.2. Індивідуальні особливості лексики народного танцю

1.3. Взаємозв’язок між хореографічною лексикою та змістом танцювальної композиції

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Характеристика впливу трудової діяльності на формування лексики та жанрової різноманітності народної танцювальної культури

2.1. Вплив трудової діяльності на формування лексики народного танцю

2.2. Вплив трудової діяльності на жанрову різноманітність народної танцювальної культури

Висновки до 2 розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. Танець як вид народної творчості веде початок від різноманітних рухів і жестів, пов’язаних із трудовими процесами та емоційними враженнями людини від світу, що її оточує. Розвиваючись упродовж віків, танець набув самостійного значення, важливе місце в ньому посіло художнє узагальнення. Під впливом низки чинників у кожного народу сформувалися свої танцювальні традиції. Однак серед них є і спільні: хореографічна культура переважної більшості народів являється передусім художнім відображенням праці людини. Тенденція до предметно-естетичного вираження трудових процесів простежується і в сучасному народно-сценічному танці.

Танцювальний фольклор – одна з найважливіших форм збереження і передачі духовної культури кожного народу із покоління в покоління. Однак на сучасному етапі особливої ваги набуває не лише вивчення фольклорних хореографічних традицій, а й їх творча інтерпретація, покликана наблизити народний танець до глядачів різного віку, особливо молоді. Ці завдання стоять як перед балетмейстерами, так і перед професійними виконавцями народно - сценічного танцю.

Для здійснення змістовних постановок на основі танцювального фольклору балетмейстерам необхідне, зокрема, глибоке розуміння принципів формування танцю різних народів під впливом низки чинників, усвідомлення залежності від них особливостей лексики та композиції, що зберігаються в танці народно-сценічному.

Відомі українські науковці К. Василенко, О. Голдрич, А. Гуменюк, А. Кривохижа та інші наголошують, що особливості народного танцю сформувались під прямим впливом чинників, одне з основних місць серед яких посідає трудова діяльність. У народному танці трудові процеси знайшли предметно - естетичне вираження, тобто людина, виконуючи під музичний супровід рухи, що нагадували ті чи інші трудові дії, у своїй естетичній діяльності намагалася відтворити предметний світ, що її оточував.

Метою даного дослідження є характеристика впливу трудової діяльності на формування лексики та жанрової різноманітності народної танцювальної культури.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- дослідити поняття лексики народного танцю;

- розглянути індивідуальні особливості лексики народного танцю;

- дослідити вплив трудової діяльності на формування лексики народного танцю;

- розглянути вплив трудової діяльності на жанрову різноманітність народної танцювальної культури.

Об’єктом даного дослідження є народна танцювальна культура.

Предметом даного дослідження є вплив трудової діяльності на формування народної танцювальної культури.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Структурно дослідження складається з вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг курсової роботи становить 30 сторінок без списку використаної літератури.

Виходячи з проведеного дослідження, можливо зробити наступні висновки:

1. Танці на теми праці людей, основані на трудових рухах, зберігають у собі ознаки самобутньої танцювальної культури і водночас доповнюються новими хореографічними професіоналізмами, які прикрашають твір, допомагають балетмейстерові створити повнокровні образи й надають постановкам сучасного звучання. Про увагу хореографів до постановок народно-сценічних танців та композицій трудової тематики свідчить невпинне зростання кількості професіоналізмів, що є новаторськими досягненнями окремих балетмейстерів.

«Цікаво простежити за кількісним зростанням професіоналізмів у зв’язку з появою нової технології, – зазначає К. Василенко. – Наприклад “Лісоруби” поповнилися новими рухами, що імітують роботу електропилки, сплав лісу по річці й подальше транспортування залізницею». При цьому науковець звертає увагу хореографів на необхідності обережно ставитися до введення таких рухів: «Пошуки нового – надзвичайно складна річ. Тут неважко скотитись до натуралістичного показу трудового процесу, а це означає втрату специфіки танцювального мистецтва. Введення нового професіоналізму в танець має обов’язково сприяти вирішенню поставленого балетмейстером художнього завдання, пов’язуватись із образно-тематичним розвитком хореографічного твору.

2. Кожна професія накладає свій відбиток на характер людини. У “Шевчиках” це здрібнені жваві рухи; в “Косарях” – широкі, розлогі… Те ж бачимо і в сучасних танцях, де використовуються професіоналізми. Рухи, котрими виконавець імітує роботу відбійного молотка в шахтарському танці, не схожі з рухами металургів, які розміреними ударами пробивають льотку; постава та хода моряка зовсім відмінна від поводження людини, яка більшу частину свого життя проводить на суші; філігранні, ледь помітні пластичні рухи у танці вишивальниць відрізняються від чітко організованих динамічних рухів дівчат - будівельниць тощо. Саме ця своєрідність підкреслюється у танцях рухами- професіоналізмами». Показово, що в посібнику «Лексика українського народно-сценічного танцю» К. Василенко однією зі 21 названої групи окремо виділив рухи, які імітують трудові процеси. При цьому він навів приклади окремих професіоналізмів: рухи, які розповідають про збирання льону, косовицю, снопов’язання, працю вишивальниць, водіїв тощо, а також називав танці, в яких ці рухи використовуються чи можуть бути використані.

3. Як бачимо, трудові процеси є основою хореографічного мистецтва різних народів. Тому таке важливе значення має історико-етнографічний аспект вивчення народного танцю, зокрема, розуміння балетмейстерами принципів формування його лексики і композиції під впливом трудової діяльності. Знання специфіки предметно-естетичного вираження трудових процесів у фольклорному танці різних народів відкриває для хореографа безмежні можливості для створення власних оригінальних постановок.

1. Арутюнов С.А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие / С.А. Арутюнов. – М.: Наука, 1989. – 247 с.

2. Благова Т. Розвиток школи українського народного танцю у мистецькій спадщині Л. Чернишової / Т. Благова // Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-методичний журнал. – 2012. – № 3. – С. 127–136.

3. Бондаренко Л. Методика хореографической работы в школе и внешкольных заведениях. К.: Музична Україна, 2010. - 218 с.

4. Бондаренко Л. Ой минула вже зима та Маринонька: Літературно-графічний запис фольклорних танців з піснями для дітей середнього віку. К., 2010. - 20 с.

5. Василенко К.Ю. Український танець: підручник. / Кім Юхимович Василенко. – К.: ІПК ПК, 1987. – 282 с.

6. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю: автореф. дис. докт. мистецтвознавства / К.Ю. Василенко. — К., 2009. — 22 с.

7. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю / К.Ю. Василенко. — К.: Мистецтво, 2010. — 496 с.

8. Верховинець В. Теорія українського народного танцю / В. Верховинець – К. : Музична Україна, 2011. - 149с.

9. Вірський П. Передмова до четвертого видання // Верховинець В. Теорія українського народного танцю. К.: Музична Україна, 2009. - 12 с.

10. Вірський П. У вихорі танцю. К.: Мистецтво, 2010. - 85 с.

11. Волошенюк О., Гриценко О. Масова культура та українське суспільство // Культурна політика України. К., 2008. - С.33-39.

12. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю: Автореф. дис. докт. мистецтвознавства / К.Ю. Василенко. – К. , 2008. – 22с.

13. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю / К.Ю. Василенко. - К.: Мистецтво, 2010. - 496 с.

14. Годовський В.М. Народне танцювальне мистецтво України. Частина 1. Західний регіон / В.М. Годовський, Л.А. Маркевич. - Рівне, РДГУ, 2013. –32 с.

15. Годовський В.М. Танці Полісся / В.М. Годовський. – Рівне, 2012. - 114 с.

16. Гуменюк А.І. Українські народні танці / А.І. Гуменюк. – К.: Наукова думка, 2009. – 612 с.

17. Гриценко О., Стріха М. Концепція державної культурної політики України (Основні положення) // Культурна політика України. К., 2010. - С. 4-13.

18. Гриценко О. Українська популярна культура як об`єкт дослідження // Нариси української популярної культури. К.: УЦКД, 2009. - 760 с.

19. Голдрич О. Хореографія: посібник з основ хореографічного мистецтва та композиції танцю / Олег Голдрич. – Львів: Край, 2013. – 160 с.

20. Гутник І. Постановка дитячих хореографічних номерів на основі народних ігор та розваг: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції [“Театральне та хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів”], (Київ, 12–13 трав. 2005 р. ) – КНУКіМ, 2015. – С. 55–57.

21. Кривохижа А. Гармонія танцю: навчально-методичний посібник з викладання курсу “Мистецтво балетмейстера” для хореографічних відділень педагогічних університетів/ Анатолій Кривохижа. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка, 2016. – 100 с.

22. Кривохижа А.М. Гармонія танцю: методичний посібник для хореографічних дисциплін педагогічного навчального закладу / А.М Кривохижа. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Вінниченка, 2003. – 100 с.

23. Костровицький В., Писарєв А. Класичний танець. Л.: - 2008 – 264 с.

24. Кутасова Т. Самодіяльний танцювальний колектив. М.: - 2008. – 112 с.

25. Литкіна І.М. Хореографічний колектив художньої самодіяльності. М.:-2009.-156с.

26. Приступа Є. Система народних знань і уявлень про фізичне виховання людини // Традиції фізичної культури в Україні. К: Інститут змісту і методів навчання, 2008. - С. 131-146.

27. Приступа Є., Левків В., Мозола Р. Теоретичні та методичні аспекти класифікації засобів народної фізичної культури // Традиції фізичної культури в Україні. К.: Інститут змісту і методів навчання, 2009. - С. 115-130.

28. Приступа Є., Пилат В. Традиції української національної фізичної культури. Львів: Троян, 2009. - 102 с.

29. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії / Денис Ігоревич Шариков. – К. : Вид-во Карпенко В.М. , 2008. – 168 с.

30. Шевченко В.Т. Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України / Валентин Тихонович Шевченко. – К. : Вид-во Карпенко В.М., 2011. – 310 с.