Курсова робота Вплив побутового танцю на становлення його сценічних форм

Вступ

Розділ 1. Характеристика побутового танцю в Україні

1.1. Історія становлення та розвитку побутового танцю в Україні

1.2. Народно-танцювальна лексика побутового танцю в Україні

1.3. Характерні риси побутового танцю в Україні

Висновки до 1 розділу

Розділ 2. Характеристика впливу побутового танцю на становлення його сценічних форм

2.1. Сучасні сценічні форми побутового танцю

2.2. Зміст та форма побутового танцю

2.3. Розвиток основних сценічних форм побутового танцю в Україні

Висновки до 2 розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Актуальність дослідження. Хореографічне мистецтво - один із самих масових і дійових засобів естетичного виховання, який має ефективний вплив на всебічний гармонійний розвиток особистості.

Танець - найулюбленіший і найпопулярніший вид самодіяльного мистецтва - сприяє естетичному вихованню і фізичному розвитку дітей. Навчаючись у хореографічних гуртках, діти знайомляться з мистецтвом хореографії, набувають певну танцювальну підготовку, розвивають пластичність, вміння красиво рухатися, зміцнюють організм, виправляють деякі фізичні вади

Народно-сценічний танець, джерелом якого є народна творчість, пройшов довгий і складний шлях розвитку. Першоджерелом танцю були різноманітні рухи, жести, що пов’язувались з трудовими процесами, спостереженнями людини над природою, враженнями від навколишнього світу.

На формування тієї чи іншої танцювальної культури дуже впливали умови життя і побут народу.

З давніх примітивних форм танцю, які видозмінювались протягом тривалого часу, піддавшись художньому узагальненню, виникла одна з найбільш поетичних і ,разом з тим, найпростіших форм танцю - хороводи.

З часом хороводи трансформувались у побутовий і сюжетно-ілюстративний танець. А на їх основі виникли і утвердились український класичний балет і сучасний сюжетний народно-сценічний танець.

Народно-сценічний танець – це не тільки твір народної хореографії, що зазнав певної художньої обробки і виконується зі сцени, але й заново створений балетмейстером-постановником, або творчою групою професіоналів чи самодіяльного колективу, новий танець, що нерідко поєднує в собі ознаки й властивості кількох жанрів.

В історії сценічного танцю елементи народного танцю - один з першоджерел формування нескінченної різноманітності балетних рухів.

Процес освоєння балетом народних танцювальних рухів проходив протягом всієї історії хореографії. Зрозуміло, що не всі танцювальні рухи та не всі народні танці, оброблені для сцени, зберегли сліди свого походження. Навпаки, більшість із них ввійшла до танцювально-хореографічної практики із втраченими відмінними ознаками.

Метою даного дослідження є характеристика впливу побутового танцю на становлення його сценічних форм.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- дослідити історію становлення та розвитку побутового танцю в Україні;

- розглянути народно-танцювальну лексику побутового танцю в Україні;

- виявити характерні риси побутового танцю в Україні;

- дослідити сучасні сценічні форми побутового танцю;

- розглянути зміст та форма побутового танцю;

- дослідити розвиток основних сценічних форм побутового танцю в Україні.

Об’єктом даного дослідження є побутовий танець.

Предметом даного дослідження є сценічні форми побутового танцю.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Структурно дослідження складається з вступу, двох основних розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг курсової роботи становить 35 сторінок без списку використаної літератури.

У сьогоднішній соціальної ситуації в нашій країні, коли політика держави спрямована на відродження духовних цінностей, відродження народної творчості набуває все більш важливе значення. Вигострене століттями, що збереглося в сотнях поколінь народно-сценічний танець є однією з найвищих духовних цінностей українського народу, а також ефективним засобом не тільки всебічного виховання, а й збереження та розвитку традицій національної хореографічної культури народів України.

Зростає цінність і значущість діяльності педагога народно-сценічного танцю. Використовуючи народно-сценічний танець як засіб збереження та розвитку традицій національної хореографічної культури, в дитині відроджуються почуття своєї рідної землі, зв'язки зі своїм народом, відчуття щастя буття і творчості.

Участь дітей у творчому процесі створення танцю, особливо на основі народних звичаїв, традицій, історій костюма є потужним інструментом формування елементів етнічної самосвідомості та національної культури дітей, тому запропоновані форми роботи керівника танцювального колективу (педагога-хореографа) вкрай важлива в його практичній діяльності.

Проведена робота показала, що формування елементів морально-естетичної культури дітей (художньо-естетичного смаку, оціночних суджень, моральних оцінок) буде більш ефективним в процесі занять народно-сценічним танцем.

Отже хореографічний синтез не зводиться до механічного поєднання рухів і в цілому хореографічних видів – це складний творчій процес, зумовлений змінами в культурному житті та побуті народу. Розвиток класичного, характерного та народно-сценічного танцю – яскравий доказ цьому.

Основою народно-сценічної хореографії, як і взагалі танцювального мистецтва, є танцювальний рух, осмислення його, пластична виразність, темп, ритм тощо.

Вивчаючи танці різних народів, їхній стиль та манеру виконання, студент набуває знань необхідних для творчого сприйняття і емоційного відтворення художніх образів. Майстерність виконання рухів багато в чому залежить від відточеності їх та напрацювання.

Курс народно-сценічного танцю допомагає розвивати танцюриста фізично, прищеплює вміння координувати рухи всіх частин тіла, виховує витривалість і техніку правильного дихання. Удосконалюючи свої технічні можливості студент опановує стилістику народної хореографії, її національні особливості, манеру виховання. З перших занять крім напрацювання віртуозної виконавської техніки, пластичності, сили, шляхетності – у студента розвиваються смаки, внутрішні художні почуття виконавця, заохочення до творчості.

1. Благова Т. Розвиток школи українського народного танцю у мистецькій спадщині Л. Чернишової / Т. Благова // Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-методичний журнал. – 2012. – № 3. – С. 127–136.

2. Бондаренко Л. Методика хореографической работы в школе и внешкольных заведениях. К.: Музична Україна, 2010. - 218 с.

3. Бондаренко Л. Ой минула вже зима та Маринонька: Літературно-графічний запис фольклорних танців з піснями для дітей середнього віку. К., 2010. - 20 с.

4. Бернадська Д.П. Феномен синтезу мистецтв в сучасній українській сценічній хорео-графії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17. 00. 01 “Теорія й історія культури” / Д.П. Бернадська. – К. , 2015. – 20 с.

5. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю: автореф. дис. докт. мистецтвознавства / К.Ю. Василенко. — К., 2009. — 22 с.

6. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю / К.Ю. Василенко. — К.: Мистецтво, 2010. — 496 с.

7. Верховинець В. Теорія українського народного танцю / В. Верховинець – К.: Музична Україна, 2011. - 149с.

8. Вірський П. Передмова до четвертого видання // Верховинець В. Теорія українського народного танцю. К.: Музична Україна, 2009. - 12 с.

9. Вірський П. У вихорі танцю. К.: Мистецтво, 2010. - 85 с.

10. Волошенюк О., Гриценко О. Масова культура та українське суспільство // Культурна політика України. К., 2008. - С.33-39.

11. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю: Автореф. дис. докт. мистецтвознавства / К.Ю. Василенко. – К. , 2008. – 22с.

12. Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю / К.Ю. Василенко. - К.: Мистецтво, 2010. - 496 с.

13. Годовський В.М. Народне танцювальне мистецтво України. Частина 1. Західний регіон / В.М. Годовський, Л.А. Маркевич. - Рівне, РДГУ, 2013. –32 с.

14. Годовський В.М. Танці Полісся / В.М. Годовський. – Рівне, 2012. - 114 с.

15. Гуменюк А.І. Українські народні танці / А.І. Гуменюк. – К.: Наукова думка, 2009. – 612 с.

16. Гриценко О., Стріха М. Концепція державної культурної політики України (Основні положення) // Культурна політика України. К., 2010. - С. 4-13.

17. Гриценко О. Українська популярна культура як об`єкт дослідження // Нариси української популярної культури. К.: УЦКД, 2009. - 760 с.

18. Голдрич О. Хореографія: посібник з основ хореографічного мистецтва та композиції танцю / Олег Голдрич. – Львів: Край, 2013. – 160 с.

19. Гутник І. Постановка дитячих хореографічних номерів на основі народних ігор та розваг: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції [“Театральне та хореографічне мистецтво України в контексті світових соціокультурних процесів”], (Київ, 12–13 трав. 2005 р. ) – КНУКіМ, 2015. – С. 55–57.

20. Кривохижа А. Гармонія танцю: навчально-методичний посібник з викладання курсу “Мистецтво балетмейстера” для хореографічних відділень педагогічних університетів/ Анатолій Кривохижа. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. Винниченка, 2016. – 100 с.

21. Костровицький В. 100 уроків класичного танцю. Л.: - 2009. – 262 с.

22. Костровицький В, Писарєв А.. Класичний танець. Л.: - 2008 – 264 с.

23. Кутасова Т. Самодіяльний танцювальний колектив. М.: - 2008. – 112 с.

24. Литкіна І.М. Хореографічний колектив художньої самодіяльності. М.: - 2009. - 156 с.

25. Приступа Є. Система народних знань і уявлень про фізичне виховання людини // Традиції фізичної культури в Україні. К: Інститут змісту і методів навчання, 2008. - С. 131-146.

26. Приступа Є., Левків В., Мозола Р. Теоретичні та методичні аспекти класифікації засобів народної фізичної культури // Традиції фізичної культури в Україні. К.: Інститут змісту і методів навчання, 2009. - С. 115-130.

27. Приступа Є., Пилат В. Традиції української національної фізичної культури. Львів: Троян, 2009. - 102 с.

28. Шариков Д.І. Класифікація сучасної хореографії / Денис Ігоревич Шариков. – К.: Вид-во Карпенко В.М. , 2008. – 168 с.

29. Шевченко В.Т. Мистецтво балетмейстера в народно-сценічній хореографії: навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтв України / Валентин Тихонович Шевченко. – К.: Вид-во Карпенко В.М., 2011. – 310 с.

30. Шаян В. Джерело споконвічної сили української культури // Народна творчість та етнографія, 2011. - № 1 2. - С. 46-55.