Курсова робота Порівняння особливостей функціонування унітарних держав Європи

Вступ

Розділ 1. Унітарна держава: суть та особливості функціонування

1.1. Становлення унітаризму як найбільш стабільної форми державного устрою

1.2. Правовий статус автономії в унітарній державі

1.3. Децентралізація та її компоненти

Розділ 2. Структура адміністративно-територіального устрою унітарних держав Європи

2.1. Адміністративно-територіальний поділ Великобританії

2.2. Адміністративно-територіальний поділ Польщі

2.3. Адміністративно-територіальний поділ Франції

2.4. Адміністративно-територіальний поділ України

Розділ 3. Порівняння особливостей функціонування унітарних держав Європи

Висновки

Список використаної літератури

Держава на сучасному етапі функціонує відповідно до загальноприйнятих норм та правил, які так чи інакше позиціонують її як окремого міжнародного актора. В першу чергу, це проявляється у виборі способу організації влади, формуванні державно-територіальних одиниць, обсягу їх компетенції, підконтрольності та підзвітності вищим органам.

Актуальність дослідження пояснюється тим, що на сучасному етапі необхідною умовою стабільного розвитку суспільства та ефективного функціонування державних інститутів є забезпечення балансу загальнонаціональних інтересів з інтересами населення регіонів і територіальних громад, ґрунтуючись на засадах унітарності держави та цілісності її території. Саме питання наділення повноваженнями адміністративно-територіальних одиниць унітарних держав є визначальною умовою проведення порівняльного дослідження.

Об’єкт дослідження — унітарна держава як цілісне політичне утворення.

Предмет дослідження — взаємозв’язок центральної влади та адміністративно-територіальної одиниці як просторової основи для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Метою дослідження є здійснення порівняльного аналізу особливостей функціонування унітарних держав Європи, що виявляється в особливостях правового статусу адміністративних одиниць та розподілу владних повноважень між центральними і місцевими органами влади. Для досягнення мети визначимо такі завдання:

1. Охарактеризувати унітаризм як систему управління та організації органів державної влади і статус адміністративно-територіальних одиниць.

2. Проаналізувати теоретико-методологічні особливості функціонування унітарних держав Європи на сучасному етапі.

3. Розглянути правовий статус адміністративно-територіальних одиниць, особливості їх формування, можливість регламентувати державні повноваження під свою відповідальність та в інтересах населення.

4. Визначити критерії для проведення порівняльного дослідження.

5. Користуючись критеріями для порівняння, розкрити повноваження територіальних самоврядних одиниць, їх місце в адміністративно-територіальній системі загалом.

При вирішенні поставлених завдань ми застосовували методи теоретичного та емпіричного рівня. Серед теоретичних методів слід виокремити системний, за допомогою якого ми розглянули унітарну державу як єдине ціле; метод аналізу дозволив визначити територіальну організацію держав, систему взаємовідносин між центральною владою та її територіальними складовими (населенням, органами місцевої публічної влади).

Через емпіричний метод порівняння ми зіставили повноваження з метою встановлення схожості чи відмінності між ними. З допомогою гіпотетико-дедуктивного методу нам вдалося обґрунтувати основні функції адміністративно-територіального утворення як складової частини унітарної держави з одного боку та самостійного органу місцевого самоврядування з іншого, користуючись конституцією, нормативно-правовими актами, законами та іншими положеннями. Структурно-функціональний метод застосовувався з метою виявлення окремих елементів, що характеризували певний спосіб організації влади на місцях.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Перший розділ має 3 підрозділи, другий — 4. Список використаної літератури складається із 27 джерел.

Робота присвячена дослідженню особливостей функціонування унітарних держав Європи. Результати проведеного дослідження дають підставу зробити такі висновки:

Першим завданням нашого дослідження було дати коротку характеристику унітаризму як формі державно-територіального устрою. На основі аналізу робіт з історії держави і права ми визначили, що унітарний тип держав був і залишається найбільш поширеним та стабільним типом організації державної влади в країні. Друге завдання полягало в обґрунтуванні теоретико-методологічних особливостей функціонування унітарних держав Європи на сучасному етапі.

Аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури розкриває особливості сучасних унітарних держав, зокрема, принципи єдності та неподільності територій, єдину систему вищих державних органів разом із можливостями організовувати владу на місцях. Третє завдання передбачало дослідження правового статусу адміністративно-територіальних одиниць, особливості їх формування, компетенцію.

За результатами проведеного дослідження можна стверджувати, що залежно від застосування концепції єдиної державної влади чи розділення державної влади і місцевого самоврядування, від національних особливостей чи традицій в обраних державах функціонують дві системи здійснення муніципальної влади на місцях — англосаксонська (характерна для Великобританії) та континентальна (характерна для решти унітарних держав). Кожна система передбачає визначену міру децентралізації, наявність органів управління на місцях, їх підзвітність, контроль з боку центральних органів влади та інші повноваження.

Четвертим завданням було визначити критерії для проведення порівняльного дослідження. Для вирішення цього завдання використовувались, в першу чергу, конституції зарубіжних країн (розділи про місцеве самоврядування), закони, нормативно-правові акти та інші джерела конституційного права. Також у дослідженні ми посилались на публікації експертів, окремі статті юристів, політологів, відомих осіб.

П’яте завдання передбачало розкриття повноважень територіальних самоврядних одиниць, їх місця в адміністративно-територіальній системі загалом. Опрацювавши необхідні джерела, можна зробити висновок про те, що з одного боку компетенція місцевих виборних органів детально регламентується в законах і встановлено жорсткий контроль за тим, щоб вони не виходили за межі своїх повноважень, а з іншого ці органи володіють повною свободою дій для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, яке не виключене з їх компетенції.

Більшість унітарних держав Європи побудовані на трьохрівневій структурі адміністративно-територіального поділу, керівний орган є виборним, в окремих випадках встановлюється контроль з боку центральних органів влади за їх діяльністю. Завдання територіальних самоврядних одиниць полягають у демократизації процесу публічного управління, активному використанні принципу субсидіарності, що забезпечує більш ефективне розв’язання існуючих проблем в регіонах та підвищує якість послуг, що надаються населенню.

В умовах України європейський досвід адміністративно-територіального поділу може бути реалізований у створенні регіону на базі декількох існуючих областей за територіально-господарським принципом, утворення представницьких органів регіону, які в повному обсязі розпоряджаються основними ресурсами регіону, що має забезпечити більший рівень кооперації між областями зі спільною господарською структурою, а делегування значної частини повноважень дозволить більш ефективно вирішувати наявні інфраструктурні, культурні, соціально-економічні питання на рівні регіону.

Таким чином, всі завдання дослідження виконано.

1. Аналітична записка “Європейський досвід адміністративно-територіального реформування: політичний аспект” [Електронний ресурс] / Нац. ін-т стратегіч. досліджень при Президентові України. – Режим доступу: http:// www.niss.gov.ua/articles/844/.

2. Бориславська О. Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України/ [Бориславська О., Заверуха І., Захарченко Е., та ін.]; Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні – DESPRO. – К.: ТОВ «Софія». – 2012. – 128 с.

3. Василенко. І.А. Інститут держуправління у Великобританії// проблеми теорії і практики управленія.1997. № 6.

4. Веймер Д., Вайнінг Е. Аналіз політики: Концепції і практика. – К.: Основа, 1998. – C. 220–221.

5. Вовканич С.Й. Історія формуванння адміністративно-територіального устрою України/ Зарубіжний і вітчизняний досвід реформування адміністративно-територіального устрою // За ред. Л.Т. Шевчук. – Львів, 2007. – 254 с.

6. Гончаренко В.Г. Правознавство: Навчальний посібник / В.Г. Гончаренко. — К.: Український інформаційно-правовий центр, 2002. – 303 с.

7. Децентралізація та ефективне місцеве самоврядування: навчальний посібник для посадовців місцевих та регіональних органів влади та фахівців з розвитку місцевого самоврядування. Київ: ПРООН/ МПВСР. - 2007. - 269 с.

8. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 09.05.2015// Відомості Верховної Ради України. – 2010. – №24. – С. 170.

9. Заставний Ф.Д. Фізична географія України: підручник для учнів старших класів середніх шкіл та студ. / Ф.Д. Заставний. — Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 1996. – 232 с.

10. Інституційне забезпечення державної регіональної політики (досвід країн ЄС) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/ mart2009/31.html.

11. Кириченко В.М. Політичні системи світу: кредитно-модульний курс: навч. посіб. / В.М. Кириченко. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 218 с.

12. Кириченко В.М. Порівняльне конституційне право: навчальний посібник / В.М. Кириченко, О.М. Куракін. — К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 256 с.

13. Конституція України від 28.06.1996р. із змінами від 21.02.2014р. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

14. Котлярска Л. Четыре реформы: От концепции до реализации / Под ред. Л.Котлярской-Бобиньской. – Варшава: Oficyna Naukowa, 2000. – С. 255 – 267.

15. Крайнік П. Система державного управління Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії: досвід для України / уклад. П.І. Крайнік; за заг. ред. Ю.В. Ковбасюка, С.В. Загороднюка. - К.: НАДУ, 2011. - 48 с.

16. Линьов К.О. Централізація, децентралізація та нелінійність у державному управлінні / К.О. Линьов. — К., 2001. — 20 с.

17. Міщук В.В. Види унітарних держав: проблеми класифікації // Часопис Київ. ун-ту права. — 2010. — № 3. — С. 48 –52.

18. Молдован В.В. Конституційне право: опорні конспекти / В.В. Молдован, В.Ф. Мелащенко. — К.: Юмана, 1996. – 259 с.

19. Моргос П. Процес децентралізації: деякі основні концепції розподілу повноважень між державним, регіональним та місцевим рівнями влади. // Економічний часопис – ХХІ. – 2006. - № 5-6.

20. Пригожин А. Цели организаций: стереотипы и проблемы/ Общественные науки и современность. – 2001. – № 2.

21. Ріяка О.В. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посібник / О.В. Ріяка, В.С. Семенов, М.В. Цвік. — К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.

22. Сало І.А. Право вето як елемент системи стримувань і противаг / І.А. Сало // Відділ стратегій розвитку політичної системи – Режим доступу: http://lp.edu.ua/node/40?inst=4& group=7160&semestr=1&semest_part=1.

23. Фрицький О.Ф. Конституційне право України / О.Ф. Фрицький. — К.: Юрінком. Інтер., 2004. — 509 с.

24. Burns D., Hambleton R., Hoggett P. The Politics of Decentralisation. Revitalising Local Democracy. – L.: Macmillan, 1994. – 304 p.

25. Effectiveness, openness, subsidiarity. A new Poland for new challenges. – Warsaw, 1998. – С. 9-11.

26. Overview of Local Government in France Excerpts from Gilbert G., Guengant B. France: Shifts in Local Authority Finance Bennet R.J. Territory and Administration in Europe. – London: Pinter, 1989, – 292 p.

27. State Modernization and Decentralization – Implications for Education and Training in Public Administration: Selected Central European and Global Perspectives / Edited by Allan Rosenbaum and Ludmila Gajdosova. – Bratislava: NISPAcee, 2003. – P. 42.