Курсова робота Порівняльне дослідження основних різновидів змішаної виборчої системи у світі

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ

1.1. Поняття та сутність виборчої системи

1.2. Основні типи виборчих систем сучасності

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ ЗМІШАНОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ

2.1. Особливості змішаної виборчої системи

2.2. Змішана система за досвідом європейських країн: поняття, види та особливості

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗМІШАНОЇ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Сьогодні проблема виборів, як і щороку, є актуальною. Демократичність політичного режиму держави визначається діючими процедурами виявлення та реалізації волі народу. Найреальніше такий вплив справляється у формі прямого народовладдя, тобто безпосередньої участі громадян у виробленні й ухваленні державних рішень і формуванні органів державної влади, а також за посередництвом обраних представників.

Нині для України актуальним є питання не стільки справедливої виборчої системи, що дасть змогу зробити народне представництво дійсним утвердженням демократичних форм та принципів виборів, скільки загального визначення і визнання виборчих процедур і правил. Для цього необхідно встановити конкретні принципи представництва, відповівши на запитання: за яких умов людина, яка обрана, є представником, і кого саме представляє обранець (суспільної групи, групи інтересів, групи тиску)? Чи має політичний діяч керуватись політичною та виборчою програмою своєї партії, блоку? Чи має обранець об'єднувати інтереси різних верств суспільства? Як узгодити власні і суспільні інтереси? Який статус має народний обранець? Яким критеріям має відповідати народний обранець? Намагаючись відповісти на ці запитання, науковці розробили різні моделі представництва, в основу яких покладено ідеї довіри, делегування, мандата, пропорційності. Адже йдеться про представницьку демократію, що забезпечується за допомогою виборів.

Проблема пошуку оптимальної моделі виборчої системи була і на сьогоднішній час залишається дуже актуальною, оскільки виборча система відіграє важливу роль в політичному житті будь-якої демократичної країни. Виборча система перебуває у самому центрі демократичної політичної системи, оскільки її завдання полягає в тому, щоб перетворити волю суверенного народу у визначення його законних представників, які несуть відповідальність від його імені за нагляд за виконавчими і законодавчими актами.

Особливості виборчої системи здатні спричинити за собою широкі наслідки — від розколу партії до розпаду країни. Важливе теоретичне і практичне значення цієї проблематики обумовлює значний інтерес до неї багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, політиків, які намагаються проаналізувати переваги й недоліки існуючих моделей виборчих систем і на цій підставі, з урахуванням конкретно-історичних чинників розвитку політичної системи окремої країни, вирішити питання пошуку оптимальної моделі виборчої системи.

Мета дослідження – здійснити порівняльне дослідження особливостей змішаної виборчої системи в зарубіжних країнах.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття та сутність виборчої системи;

- проаналізувати основні типи виборчих систем сучасності;

- охарактеризувати особливості змішаної виборчої системи;

- дослідити змішану систему за досвідом європейських країн: поняття, види та особливості;

- здійснити порівняльне дослідження особливостей змішаної виборчої системи в зарубіжних країнах.

Об’єкт дослідження – змішана виборча система.

Предмет дослідження – порівняльне дослідження особливостей змішаної виборчої системи в зарубіжних країнах.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльне дослідження особливостей змішаної виборчої системи в зарубіжних країнах.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 41 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Змішана виборча система – така процедура проведення виборів, яка включає елементи як мажоритарної, так і пропорційної виборчих систем. Ця виборча система застосовується, як правило, в тих країнах, де йде пошук і становлення виборчих систем, або необхідно досягти компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду.

Найпростішим варіантом змішаної виборчої системи є так зване паралельне комбінування (лінійне змішування), суть якого полягає у тому, що частина депутатів обирається за мажоритарною виборчою системою, а частина – за пропорційною. Однак існують й інші варіанти змішаної системи, що запроваджуються в модифікованому вигляді з перевагою тієї чи іншої виборчої системи.

2. Запровадження змішаної виборчої системи мало на меті ліквідацію недоліків мажоритарної і пропорційної виборчих систем і поєднання їхніх переваг. Основним же недоліком змішаної виборчої системи вважають складність співпраці в парламенті між депутатами, обраними з різними принципами.

3. До переваг змішаної виборчої системи належать: 1) розвиток багатопартійної системи; 2) поява певної політичної альтернативи, забезпечення зв’язку територій з конкретними депутатами; 3) система відносної більшості сприяє представництву в парламенті небагатьох найвпливовіших партій (це означає сталість парламентської більшості та її впливу на уряд); 4) місця в парламенті розподіляються відповідно до кількості отриманих партіями чи виборчими блоками голосів; 5) становлення та подальший розвиток політичної структуризації суспільства.

До недоліків змішаної виборчої системи належать: 1) надає можливість обирати не тільки представників тих чи інших партій, а й конкретні особистості; 2) проблему представництва інтересів національних меншин та ідентичного відтворювання етнічного суспільства в парламенті; 3) не результативність – переможець рідко коли виявляється в першому турі, а тому вибори часто проводяться у два тури, що спричиняє додаткові значні матеріальні витрати; 4) умовна незалежность депутатів, обраних в одномандатних мажоритарних округах, які після обрання безкарно можуть пристати до тієї чи іншої політичної сили; 5) нерівномірне представництво політичних партій при формуванні виборчих комісій; 6) фактичне відновлення широкого спектру можливостей щодо фабрикації то пропрезидентської більшості, то пропрезидентської меншості — залежно від потреби політичного моменту; 7) ріст відхилення кількості виборців в окрузі та встановлення меж округів. Якщо на парламентських виборах 1998 і 2002 років воно становило 10%, то тепер 12% від середньої. Це означає, що розбіжності у кількості виборців в найменшому окрузі у порівнянні з найбільшим можуть сягати 24%. На цю величину може відрізнятися кількість виборців в округах, що комусь із кандидатів ускладнить життя – в більших округах, а комусь – у менших спростить.

4. Слід змінити виборче законодавство і місцеві ради потрібно, на мою думку, обирати виключно на мажоритарній основі. Більшість місцевих рад, обраних на пропорційній основі, є недієздатними.

У Верховну Раду варіантом виборчої системи може бути пропорційна виборча система із відкритими регіональними партійними списками. Тоді кожна особа, яка стала народним обранцем, буде підзвітна найперше своїм виборцям і одночасно своїй партії.