Курсова робота Особливості функціонування партійних систем на пострадянському просторі: порівняльний аналіз

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ

1.1. Особливості партійних систем

1.2. Типологія партійних систем

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

2.1. Особливості партійних систем на пострадянському просторі

2.2. Проблеми трансформації партійних систем в пострадянських країнах

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПАРТІЙНИХ СИСТЕМ НА ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. У сучасному суспільстві важко уявити політичне життя без існування політичних партій, оскільки саме партії змушують його рухатися, бути не сталим, а динамічним. Партії – це своєрідна запорука прийняття вірних рішень, оскільки вони одночасно є вираженням інтересів суспільства та засобом їх реалізації. Однак, це можливо лише за умови, якщо політичні партії мають реальну вагу у суспільстві, можуть вільно конкурувати у боротьбі за державну владу. Таким чином, головною складовою політичних відносин є стосунки між партіями, які виявляються саме на терені відносин до державної влади [1].

Суперечки навколо проблем доцільності та шляхів реформування політичних систем у постсоціалістичних країнах, активізували компаративні дослідження трансформації політичних систем пострадянських держав і примусили політологів говорити про початок в них нового етапу посткомуністичних трансформацій. Новітня історія, в останні 10-18 років країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії дала багатющий емпіричний матеріал для певних висновків і узагальнень щодо перспектив їхньої подальшої демократизації.

Аналіз суспільно-політичних трансформацій в посткомуністичних країнах показує, що крах авторитарних форм правління не завжди забезпечує перехід цих країн до демократичних форм правління. Перехід від авторитаризму до демократії не є одномоментним лінійним процесом з передбачуваним позитивним результатом. Практика показує, що посткомуністичні перетворення є не тільки довготривалим, важким та неоднозначним в різних країнах процесом, але вони можуть призводити і до зворотних процесів.

Досвід постсоціалістичних країн в сфері реформування політичних систем підтвердив висновки провідних політологів про розчленованість процесу демократизації в них на декілька етапів. Відомий американський політолог А. Пжевороски відзначає, що процес демократизації має два різні аспекти: вихід з авторитарного режиму та створення демократичного режиму. Конкретизуючи цю думку про двоступеневий характер демократичних перетворювань стосовно постсоціалістичних країн, деякі дослідники формулюють тезу про необхідність поділу посткомуністичних трансформації на два різних процеси: по-перше, руйнування існувавших до цього структур авторитарної влади, і по-друге, створення нових політичних інституцій, які повинні зайняти місце попередніх.

Мета дослідження – здійснити порівняльне дослідження особливостей функціонування партійних систем на пострадянському просторі.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути особливості партійних систем;

- проаналізувати типи партійних систем;

- охарактеризувати особливості партійних систем на пострадянському просторі;

- дослідити проблеми трансформації партійних систем в пострадянських країнах;

- здійснити порівняльне дослідження особливостей функціонування партійних систем на пострадянському просторі.

Об’єкт дослідження – партійні системи.

Предмет дослідження – порівняльне дослідження особливостей функціонування партійних систем на пострадянському просторі.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльне дослідження особливостей функціонування партійних систем на пострадянському просторі.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 40 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Партійна система в сучасних умовах постає як закономірний і необхідний атрибут демократії. Дієва партійна система створює умови для адекватного відображення суспільних інтересів, забезпечення ефективного народовладдя. Однак у багатопартійній системі досить важко визначити належність партій до партійної системи. Підставами для включення партій до партійної системи є причетність партії до здійснення владних повноважень та відображення значних політичних інтересів суспільства.

2. Аналіз шляхів формування партійних систем в пострадянських країнах засвідчує, що цей процес відбувається в цілому у відповідності до загальноприйнятих класичних схем, які в даних країнах реалізуються по-особливому, що зумовлено специфікою конкретно історичної ситуації, в якій знаходяться ці держави.

Формування партійної системи в посткомуністичних країнах нерозривно пов'язане із процесом становлення державності. Це позначилось як на ідеології, організаційній будові так і на ролі партій у політичній системі суспільства. На проблеми формування партійних систем посткомуністичних країн існує такі погляди.

Деякі науковці вважають, що процес становлення партійної системи у таких країнах відбувається в загальному контексті трансформації держави від тоталітаризму до демократії, в умовах ліквідації залишків тоталітаризму та будівництва основ громадянського суспільства. З огляду на це партійні системи нових незалежних країн сформувалась не стільки внаслідок внутрішнього розвитку, скільки як противага тоталітарному однопартизму.

3. На початку ХХІ ст. більшість постсоціалістичних країн підійшли - зрозуміло, рухаючись з різною швидкістю - до завершення першого етапу посткомуністичних трансформацій. Його зміст визначався намаганням колишніх радянських еліт перетворитися в новий правлячий прошарок суспільства, заснованого на ринковій економіці. Це перетворення було здійснено шляхом масштабної приватизації державної власності, яка робила неможливим повернення до попередньої соціально-економічної і політичної системи. При цьому одночасно в якості пріоритетів політичного розвитку проголошувалися демократичні цінності: конкретна влада, заснована на принципі розподілу влад, рівність всіх перед законом, дотримання прав людини. В той же час виникнення нового суспільного ладу супроводжувалося виникненням в житті пострадянських країн нових проблем і протиріч, які набули стійкого характеру.

Аналізуючи сьогодні процеси трансформації політичних систем пострадянських країн необхідно відзначити, що суспільний і політичний порядок, який сформувався у більшості з них характеризується яскраво вираженою нерівністю в розподілі влади і власності, відсутністю системи суспільного контролю за діяльністю влади, що більше орієнтовано не на подальший розвиток суспільства, а на самозбереження правлячих еліт та на зміцнення їхніх домінуючих позицій в суспільстві. Ця асиметрія чинить стримуючий вплив на подальший демократичний розвиток пострадянських країн і змушує усвідомити, що об'єктивно назрілі потреби соціальної і політичної демократизації диктують нові пріоритети суспільного розвитку.