Курсова робота Зарубіжний досвід функціонування політичних рухів: порівняльний аналіз

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ РУХІВ

1.1. Поняття «політичний рух»

1.2. Типи суспільно-політичних рухів

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ ПОЛІТИЧНИХ РУХІВ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

2.1. Проблеми виникнення та розгортання політичних рухів в країнах-членах ЄС

2.2. Політичні рухи в Україні

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНИХ РУХІВ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Сучасна політична система, так само як і понад 60 років тому, коли цей концепт було запроваджено до наукового обігу Д. Істоном, залишається важливим чинником політологічного аналізу політичних реалій сучасного суспільства. Внаслідок своєї надзвичайної складності у аналізі реальну політичну систему зазвичай прийнято заміняти певною теоретичною моделлю. На протязі другої половини ХХ ст. в політичній науці було розроблено багато теоретичних моделей політичної системи, але більшість цих моделей може бути приведена до однієї з трьох загальновизнаних моделей політичної системи. До цих базових моделей звичайно відносять моделі політичної системи, розроблені Д. Істоном, Г. Алмондом та К. Дойчем. Цікаво, що як поняття політичної системи так і відповідні моделі у політичній науці вже пройшли повний шлях від цілковитого захоплення до критичного відношення та майже повного нехтування.

Майже загальновизнаним тепер є визнання великої відстані між теоретичними моделями політичної системи та їх практичним втіленням – конкретними політичними системами, внаслідок чого при аналізі цих останніх у відповідному часі із теоретичних моделей беруться лише окремі поняття та характеристики. Отже, теоретичні моделі використовуються на зразок ідеальних типів у веберівському сенсі. Відомо, що моделювання певного об'єкту дозволяє значно поглибити наші знання про нього за умови вивчення саме його моделі.

Не зважаючи на те, що різноманітні недоліки моделей Д. Істона, Г. Алмонда та К. Дойча неодноразово висловлювалися у літературі, не слід забувати, що головною рисою будь-якої моделі є максимальне наближення до точності в імітації лише певних рис оригінального об'єкту, яке супроводжується, як правило, вкрай неточним відображенням усіх інших сторін об'єкту, що вивчається. Більше того, саме з метою вивчення цих окремих рис об'єкту й створюється модель. Апарат побудови моделі може бути різним. Звичайно до нього пред'являються лише вимоги підтримання адекватності трансляції характерних рис об'єкту, що вивчається, дотримання певного рівня формалізації та забезпечення подальшого всебічного вивчення побудованої моделі.

Важливою динамічною складовою політичної системи є політичні рухи, які виконують важливі функції щодо модифікації чи модернізації політичної системи. Загальною вадою перелічених вище моделей політичної системи є надлишкове узагальнення етапів підготовки та реалізації політичних рішень, що враховує, умовно кажучи, "макрополітичні чинники", але не дає можливостей аналізу "мікровпливів" на ці рішення. Врахування подібних чинників уявляється важливим при аналізі й політичних рухів. Можна констатувати, що суспільно-політичні події початку ХХІ століття демонструють все більш зростаючий вплив саме таких, «мікрополітичних» чинників політичної системи на сучасну політику.

Мета дослідження – здійснити порівняльне дослідження особливостей функціонування політичних рухів у європейських країнах.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття «політичний рух»;

- проаналізувати типи суспільно-політичних рухів;

- дослідити проблеми виникнення та розгортання політичних рухів в країнах-членах ЄС;

- охарактеризувати політичні рухи в Україні;

- здійснити порівняльний аналіз політичних рухів у європейських країнах.

Об’єкт дослідження – особливості політичних рухів.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз особливостей політичних рухів у європейських країнах.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз особливостей політичних рухів у європейських країнах.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 44 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Рух політичний - форма, спосіб практичного існування політики.

Основні особливості політичного руху підкреслюють загальну відмінну характеристику його природи. Вона полягає в тому, що політичний рух в чистому вигляді, тобто якщо воно не санкціоновано панівною владою, постає як стихійно-свідоме і випадково-необхідне явище. Природний процес зародження політичного руху відповідає саме такими характеристиками, бо саме життя суспільства виявляється чреватим політичними рухами. Вони прориваються назовні через зовні стихійні і випадкові події, які потім розподіляються на необхідний ланцюг взаємопов'язаних явищ і лише поступово стають об'єктом свідомого керівництва. Структурні особливості політичного руху: відсутність жорсткої організаційної структури (часто можна спостерігати використання рухом вже наявних структур); рухливість учасників (відсутність фіксованого членства); керівництво за ознакою лідерства (відсутність чіткої організації, що заважає бюрократизації апарату).

2. Характерною рисою, що відрізняє політичний рух від усіх інших суспільних течій і об'єднань, є те, що політичний рух використовує для досягнення політичної мети політичні засоби, методи і способи, тобто завойовує шляхом масових політичних заходів і виступів політичну владу або впливає на засоби та методи здійснення політичної влади, добиваючись реалізації економічних і соціальних проблем. Один з важливих критеріїв формування політичних рухів - класовий, політичний характер. Однак основою виникнення політичного руху не завжди виступає суспільний клас. Рух може виникнути, створитись соціальною верствою (інтелігенцією або будь-якою її частиною тощо), чітко певною професійною групою (групою професійних військових) або, нарешті, різноманітними позакласовими елементами тощо. В таких випадках соціальні верстви і групи, соціальні спільності діють як суспільні класи, тобто, створюючи політичний рух, відображають їх групові інтереси і прагнення, хоча і не завжди ті, що відображають і служать їх меті. Політичні рухи поділяються на рухи, створені на основі соціальних спільностей і різноманітних верств, на класовій основі, на міжкласовій основі і різноманітних соціальних верств. Певний критерій типів політичних рухів тут не є, однак, однозначним, а перехрещується з іншими.

3. В процесі дослідження ми виходимо з того, що в кожному конкретному історико-географічному випадку нейромережа політичної системи вже є оптимізованою під наявну конкретну ситуацію політичного життя, слід очікувати, що політичні рухи та партії беруть участь у цьому загальному процесі «суспільної оптимізації».

Отже, таким чином виглядають певні можливості відображення політичних рухів в межах нейромережевої моделі політичної системи. Уявляється важливим в подальшому деталізувати динамічну складову моделі для того, щоб мати можливість детальніше враховувати різноманіття політичних сил та рухів.