Курсова робота Порівняльне дослідження повноважень урядів зарубіжних країн у різних формах державного правління

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ УРЯДІВ КРАЇН СВІТУ

1.1. Поняття уряду. Місце уряду в системі вищих органів державної влади

1.2. Види урядів

1.3. Порядок формування уряду, його склад і структура

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ УРЯДІВ КРАЇН В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

2.1. Форма правління в зарубіжних країнах

2.2. Порядок формування урядів і їх залежність від форми правління

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОВНОВАЖЕНЬ УРЯДІВ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН У РІЗНИХ ФОРМАХ ДЕРЖАВНОГО ПРАВЛІННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Закономірністю суспільно-політичного і державно-правового розвитку країн світу є концентрація найголовніших повноважень в органів виконавчої влади. Виконавча влада – це сукупність державних органів і установ, які здійснюють владно-політичні і владно-адміністративні функції.

Своєрідною верхівкою системи виконавчої влади є уряд – звичайно один з вищих органів держави, компетенція якого лише умовно може бути зведена до виконання законів, здійснення завдань у сфері управління.

Уряд у більшості зарубіжних країн здійснює загальне управління всіма справами держави, керує її внутрішньою та зовнішньою політикою.

Уряд — колегіальний орган, до якого входять особи (міністри, секретарі), що очолюють державні відомства (міністерства, департаменти) з окремих галузей управління (Збройні Сили, фінанси, юстиція, іноземні справи тощо). У деяких випадках до складу уряду входять також особи, які не очолюють будь-які міністерства (міністри без портфелів). Міністри без портфелів — особи, які очолюють відомства, що не прирівнюються до міністерств або виконують окремі доручення глави уряду та є при цьому його помічниками.

У всіх зарубіжних країнах уряд відіграє головну роль у розробці, формуванні та здійсненні основних напрямів політики держави, визначенні шляхів і засобів їх досягнення.

При розгалуженні функцій сучасної держави посилюється вплив урядової влади на всі сфери життя суспільства. За обґрунтування зростаючого впливу уряду править теорія "самостійного мандата", що дістала певного поширення. Сутність цієї теорії полягає в тому, що виборці на загальних виборах висловлюються не стільки за того чи іншого кандидата в депутати, скільки за урядову політику в цілому. Тим самим вони дають певний мандат уряду, який здійснює виконавчу владу за волею виборців. Це зменшує роль парламентських дебатів при оцінці діяльності уряду. Відомо, що парламентська процедура характеризується складністю і перешкоджає оперативному прийняттю рішень. Урядова ж влада менш схильна до впливу громадської думки.

У сучасних умовах, коли держава активно втручається в економіку, втілюючи у життя намічені програми, зростання ролі урядової влади стає об'єктивною передумовою. Уряд часто є ініціатором законодавства з питань державного регулювання економіки. У цьому разі парламент виступає як орган, що "реєструє" урядові законопроекти.

Мета дослідження – здійснити порівняльне дослідження повноважень урядів зарубіжних країн у різних формах державного правління.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття уряду, місце уряду в системі вищих органів державної влади;

- проаналізувати види урядів;

- охарактеризувати порядок формування уряду, його склад і структуру;

- дослідити форму правління в зарубіжних країнах;

- з’ясувати особливості порядку формування урядів і їх залежності від форми правління;

- здійснити порівняльний аналіз повноважень урядів зарубіжних країн у різних формах державного правління.

Об’єкт дослідження – урядові повноваження.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз повноважень урядів зарубіжних країн у різних формах державного правління.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз повноважень урядів зарубіжних країн у різних формах державного правління.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 41 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Уряд - це колегіальний орган загальної компетенції, який здійснює керівництво виконавчої і розпорядчої (тобто адміністративної) діяльності в країні. Однак конкретне трактування багато в чому залежить від форми правління тієї чи іншої країни.

2. У президентських республіках і монархіях, що поєднують в собі риси дуалістичної і абсолютної монархій, уряд в основному розглядається як сукупність радників при главі держави, повноваження яких є похідними від повноважень останнього.

У країнах з парламентською формою правління уряд - це колегіальний орган виконавчої влади, відповідальний перед парламентом за проведений політичний курс, який створюється на парламентській основі і повинен користуватися довірою парламенту.

У деяких країнах проводиться відмінність між урядом, що засідає під головуванням глави держави, і урядом, в якому головує прем'єр-міністр. У Франції та Бельгії в першому випадку використовується термін "рада міністрів", а в другому - "рада кабінету".

Конституційно-правовий статус уряду складається з норм, що регулюють порядок формування та повноваження уряду, його структуру, звітність, взаємини його членів як між собою, так і з іншими державними органами.

3. До складу урядів більшості країн входять керівники міністерств і центральних відомств. Уряд в різних країнах має різні конституційні найменування: Уряд Чехії, Колумбії; Кабінет Японіі; Рада міністрів Індії; Рада міністрів (Уряд) Франції, Куби; Державна рада Китаю; Федеральний уряд Німеччини; Федеральна рада Швейцарії; Адміністративна рада КНДР і т.д. Відмінності в найменуванні не тягнуть зміни сутності уряду. Воно створюється практично при будь-яких формах правління. Однак конституційний статус і його роль можуть бути різними і залежать від особливостей, які склалися в тій чи іншій країні.

Уряд, як верхівка виконавчої влади, у більшості країнах здійснює загальне управління справами держави, керує її внутрішньою та зовнішньою політикою.

Діяльність урядів у багатьох державах виходить далеко за межі виконавчої влади, наприклад, вони виконують і ряд функцій політичного характеру (особливо в парламентських республіках).

Правовий статус урядів в багатьох країнах не деталізується, уряд може вирішувати найрізноманітніші питання, які не завжди можна регламентувати наперед. В сучасних конституціях, як правило перераховуються повноваження уряду, але це не завжди вдається зробити, оскільки на практиці уряд є дуже мобільним органом, тому така регламентація є досить відносною.

1. Ващук Людмила. На чужині - з Батьківщиною в серці [Текст] / Людмила Ващук // Голос України. - 2016. - № 174 (14 верес.). - С. 14.

2. Гай-Нижник Павло. "Супруніада": уряд Директорії проти фінансової агентури УНР в Німеччині (1919-1921 рр.) [Текст] / П. Гай-Нижник // Київська старовина. - 2010. - № 1. - С. 46-70.

3. Квіт Сергій. Наукове поле країни стане єдиним [Текст] / Сергій Квіт // Урядовий кур'єр. - 2016. - № 11 (20 січ.). - С. 4-5.

4. Ковальова Вікторія. Двовладдя заважає винахідникам [Текст]: зміна статусу патентного відомства країни потребує нових підходів у цій сфері / В. Ковальова // Урядовий кур'єр. - 2012. - № 11 (20 січ.). - С. 5.

5. Макарова З. Вплив типології форми державного правління на статус глави уряду [Текст] / З. Макарова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. І.С. Гриценко. - К.: КНУ, 2012. - Вип. 94: Юридичні науки. - С. 71-76.

6. Мартинюк Р. Компетенційний дуалізм виконавчої влади: державно-правовий досвід П'ятої Французької Республіки та України / Р. Мартинюк // Право України. - 2011. - № 1. - С. 200-208.

7. Марченко В.В. Щодо сутності виконавчої влади. / Марченко В.В. / Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «ПРАВО». -2012. - Випуск 19, - С. 21-29.

8. Политология: учеб. / А.Ю. Мельвиль [и др.]. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет) МИД России, Проспект, 2010. – 624 с.

9. Пронкин С.Б., Петрунина О.Е. Государственное управление зарубежных стран: учебное пособие. 4-е изд. - М.: КДУ, 2011. - 495с.

10. Процишин Вадим. Потрібно прагнути у вищу лігу [Текст]: за рівнем людського розвитку Україна посідає 78 місце із 187 країн і територій світу / В. Процишин // Урядовий кур'єр. - 2013. - № 65 (6 квіт.). - С. 6.

11. Сищук Олексій. Вертикаль влади стрункішає. Дуалізму уникаємо [Текст] / Олексій Сищук // Віче. - 2011. - № 7. - С. 13.

12. Совгиря О. Визначення поняття "уряд" та класифікація урядів: сучасне розуміння / О. Совгиря // Юридичний журнал. - 2010. - № 11. - С. 44-51.

13. Совгиря Ольга. Конституційно-правовий статус уряду: межі та понятійний апарат дослідження проблеми [Текст] / О. Совгиря // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 2. - С. 3-6.

14. Совгиря Ольга. Організація та діяльність уряду за парламентсько-президентської форми правління: переваги і недоліки [Текст] / Ольга Совгиря // Юридична Україна. - 2014. - № 3. - С. 26-32.

15. Совгиря О. Уряд як суб’єкт конституційно-правової та політичної відповідальності [Текст] / О. Совгиря // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. І.С. Гриценко. - К.: КНУ, 2011. - Вип. 86: Юридичні науки. - С. 84-87.

16. Толстенко Володимир. Поняття форми держави як предмет дослідження сучасної теорії держави і права [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 9. - С. 8-15.

17. Толстенко Володимир. "Форма держави" і "форма правління": проблема співвідношення понять у державно-правовій теорії [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 10. - С. 23-30.

18. Урядова звітність (ФРН, Великобританія, США, Канада, Польща, ЄС) [Текст] // Часопис Парламент. - 2016. - № 1. - С. 27-48.