Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по гуманитарным дисциплинам \ Сравнительный анализ политических систем зарубежных стран \ 3939. Курсова робота Порівняльна характеристика структури урядових кабінетів країн світу

Курсова робота Порівняльна характеристика структури урядових кабінетів країн світу

« Назад

Код роботи: 3939

Вид роботи: Курсова робота

Предмет: Порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн

Тема: Порівняльна характеристика структури урядових кабінетів країн світу

Кількість сторінок: 43

Дата виконання: 2018

Мова написання: українська

Ціна: 450 грн

ОформленняМетодичка

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ УРЯДІВ КРАЇН СВІТУ

1.1. Поняття про урядовий кабінет

1.2. Типологія урядових кабінетів

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ УРЯДІВ КРАЇН СВІТУ

2.1. Інституційні характеристики урядів країн Центральної Європи

2.2. Характеристика урядів держав Західної Європи

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ УРЯДОВИХ КАБІНЕТІВ КРАЇН СВІТУ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Після посади прем'єр-міністра уряд є найвпливовішим інститутом на політичній сцені країни. Уряд виступає як орган, який має право приймати загальнообов'язкові рішення щодо держави, або як сукупність індивідуумів, що відповідають за проведення політики у конкретній сфері державного життя.

Поняття "стабільного уряду" використовується в політичній науці як один із індикаторів визначення якісної демократії, що характерна для більшості країн регіону. Крім того, системні урядові характеристики цих країн належать до групи достатньо успішних у сукупності існуючих в світі політичних практик. Необхідність вивчення урядової стабільності країн Центральної Європи зумовлюється тим, що вони є сусідом України, а це сприяє проникненню центральноєвропейського досвіду пояснення суті, призначення й ефективності діяльності урядів. Абсолютна більшість науковців та акторів української політичної сцени, попри гострі взаємні протиріччя, розглядають Центральну Європу, як нову реформовану складову Європейського Союзу, до якого входить абсолютна більшість країн цього регіону, як мету політичного розвитку.

Відповідно, планування перспектив ефективності та стабільності урядів, як однієї із запорук власного розвитку, неможливе без знання особливостей стану та основних тенденцій розвитку урядових та суміжних до нього структур цих країн.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику структури урядових кабінетів країн світу.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття про урядовий кабінет;

- проаналізувати типологію урядових кабінетів;

- охарактеризувати інституційні характеристики урядів країн Центральної Європи;

- здійснити характеристику урядів держав Західної Європи;

- здійснити порівняльний аналіз структури урядових кабінетів країн світу.

Об’єкт дослідження – урядові кабінети.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз структури урядових кабінетів країн світу.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз структури урядових кабінетів країн світу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 43 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Урядовий кабінет - це форма уряду, де прем’єр, або президент формують кабінет міністрів, доручаючи їм відповідні міністерства. Уряд – організація, яка здійснює адміністрування по цілій країні, або її частині.

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи органу, має широкі можливості зворотного впливу на парламент, враховуючи можливість його дострокового розпуску. Парламент контролює діяльність уряду переважно шляхом голосувань довіри або недовіри уряду, в окремих країнах шляхом голосувань під час затвердження на посаду міністрів, затвердження державного бюджету та урядової доповіді про загальні напрями діяльності кабінету міністрів на певний період часу. В інших випадках уряд не потребує додаткової згоди законодавчого органу на свої рішення, крім окремих компетенцій, які чітко регламентуються національними конституціями. Внаслідок цього кабінет міністрів має значний рівень автономії у своїй діяльності.

2. В Італії до 90-их років уряди мінялись щороку. В Німеччині та Франції голови урядів відомі ще до виборів. Сильні прем’єр-міністри – Сполучене Королівство, Німеччина, Греція, Ірландія, Іспанія, Португалія. Слабкі – Італія, Нідерланди, Норвегія. Швейцарія. Федеральна рада. Уряд складається з 7 осіб. Магічна формула щодо формування уряду (Радикальна, Соціал-демократична, Християнсько-демократична по 2, Народна партія – 1 місце). Серед 7 осіб обирають президента, який є головою уряду.

3. Загальна вимога для членів уряду - бути громадянами власної держави. У Швеції вводиться ще додаткова вимога - мати громадянство не менше десяти років. У парламентських демократіях членів уряду здебільшого обирають з депутатів парламенту. Така норма однозначно закріплена у конституціях Греції, Ірландії, Іспанії, також властива Німеччині, Сполученому Королівству, Фінляндії та Швейцарії. В Австрії діє протилежна вимога - член уряду не може бути депутатом парламенту. Подібна норма передбачена Конституцією Франції (стаття 23) та у Нідерландах. У Бельгії члени уряду на час свого перебування у ньому повинні відмовитись від депутатського мандата, який передають наступному представникові у партійному списку, після завершення свого перебування в уряді.

1. Ващук Людмила. На чужині - з Батьківщиною в серці [Текст] / Людмила Ващук // Голос України. - 2016. - № 174 (14 верес.). - С. 14.

2. Гай-Нижник Павло. "Супруніада": уряд Директорії проти фінансової агентури УНР в Німеччині (1919-1921 рр.) [Текст] / П. Гай-Нижник // Київська старовина. - 2010. - № 1. - С. 46-70.

3. Дахова І.І. Конституційно-правовий статус уряду в зарубіжних країнах. – Х.: Фінн, 2008. – C. 7.

4. Дудченко О. Особливості правового статусу колегій центральних органів виконавчої влади незалежної України / О. Дудченко // Право України. - 2009. - № 10. - С. 238-246.

5. Макарова З. Вплив типології форми державного правління на статус глави уряду [Текст] / З. Макарова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. І.С. Гриценко. - К.: КНУ, 2012. - Вип. 94: Юридичні науки. - С. 71-76.

6. Мартинюк Р. Компетенційний дуалізм виконавчої влади: державно-правовий досвід П'ятої Французької Республіки та України / Р. Мартинюк // Право України. - 2011. - № 1. - С. 200-208.

7. Марченко В.В. Щодо сутності виконавчої влади. / Марченко В.В. / Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «ПРАВО». - 2012. - Випуск 19, - С. 21-29.

8. Политология: учеб. / А.Ю. Мельвиль [и др.]. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет) МИД России, Проспект, 2010. – 624 с.

9. Процишин Вадим. Потрібно прагнути у вищу лігу [Текст]: за рівнем людського розвитку Україна посідає 78 місце із 187 країн і територій світу / В. Процишин // Урядовий кур'єр. - 2013. - № 65 (6 квіт.). - С. 6.

10. Рогач О. Світова фінансова криза : хронологія розгортання та реакція урядів країн [Текст] / О. Рогач // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка . - К., 2009. - Вип. 37: Міжнародні відносини. - С. 35-39.

11. Сищук Олексій. Вертикаль влади стрункішає. Дуалізму уникаємо [Текст] / Олексій Сищук // Віче. - 2011. - № 7. - С. 13.

12. Совгиря О. Визначення поняття "уряд" та класифікація урядів: сучасне розуміння / О. Совгиря // Юридичний журнал. - 2010. - № 11. - С. 44-51.

13. Совгиря Ольга. Конституційно-правовий статус уряду: межі та понятійний апарат дослідження проблеми [Текст] / О. Совгиря // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 2. - С. 3-6.

14. Совгиря Ольга. Організація та діяльність уряду за парламентсько-президентської форми правління: переваги і недоліки [Текст] / Ольга Совгиря // Юридична Україна. - 2014. - № 3. - С. 26-32.

15. Совгиря О. Уряд як суб’єкт конституційно-правової та політичної відповідальності [Текст] / О. Совгиря // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. І.С. Гриценко. - К. : КНУ, 2011. - Вип. 86: Юридичні науки. - С. 84-87.

16. Толстенко Володимир. Поняття форми держави як предмет дослідження сучасної теорії держави і права [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 9. - С. 8-15.

17. Толстенко Володимир. "Форма держави" і "форма правління": проблема співвідношення понять у державно-правовій теорії [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 10. - С. 23-30.

18. Шаповал В. Форма державного правління як конституційний modys vivendi сучасної держави / В. Шаповал // Право України. - 2009. - № 10. - С. 38-56.