Курсова робота Статус та повноваження глави держави в Україні та Російській Федерації: порівняльна характеристика
Код роботи: 3936
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн
Тема: Статус та повноваження глави держави в Україні та Російській Федерації: порівняльна характеристика
Кількість сторінок: 44
Дата виконання: 2018
Мова написання: українська
Ціна: 450 грн
Оформлення: Методичка
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМ ПРАВЛІННЯ
1.1. Поняття про форми правління
1.2. Види форм правління
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ СТАТУСУ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ
2.1. Особливості конституційного статусу глави держави
2.2. Глава держави в зарубіжних країнах
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАТУСУ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ ТА РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Актуальність дослідження. Правовий інститут глави держави в країнах республіканської форми правління є недостатньо вивчений в українській юридичній науці на предмет врахування досвіду його діяльності для вдосконалення національної правової системи.
Окреслена проблема не є новою для сучасних дослідників. Так, пріоритетними напрямками наукового осмислення є правовий статус президента в країнах зі змішаною республіканською формою правління (Ю. Барабаш) та інших підвидів форми правління (Л. Галаган).
Одним з головних напрямів становлення та розвитку України як демократичної, соціальної, правової держави є визначення ролі і місця глави держави у механізмі здійснення державної влади. Інститут глави держави в Україні має бути не лише гарантом конституційних засад і державного ладу, а й стати інтеграційним інститутом у системі органів державної влади.
Сформований у відповідності до Конституції України та чинного законодавства інститут глави держави не лише став відображенням суспільних відносин, що склалися в 1992-96 рр., а й врахував міжнародний досвід функціонування подібних інститутів державної влади.
Різні точки зору, що існують у науковій літературі та політичному житті навколо інституту глави держави, свідчать про певну дискусійність цього питання. Однак кількість наукових праць, які тією чи іншою мірою стосуються даного інституту, поки що досить обмежена і далеко не завжди вони мають фундаментальний характер. Так, у пострадянську добу деякі концептуальні засади, напрями і тенденції розвитку окремих інститутів механізму держави стали об’єктом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних учених, про що свідчить низка монографічних досліджень, конференцій, наукових семінарів та “круглих столів” останніх років. Різні аспекти інституту глави держави досліджували українські та російські правознавці: Ю. Коломієць, В. Погорілко, Н. Сахаров, С. Серьогіна, О. Скрипнюк, В. Чиркін та ін.
Ґенеза правового інституту президента в Україні та його сучасний стан стали предметом вивчення В. Гапоненка, Б. Дем’яненко, Н. Заяць, М. Зелінської, В. Мельниченко. На необхідність оптимізації статусу президента як ключової ланки конституційної реформи в Україні та вдосконалення принципу стримувань та противаг вказують у своїх розвідках М. Кармазіна, В. Кафарський, С. Серьогіна.
Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику особливостей статусу глави держави в Україні та Російській Федерації.
Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:
- розглянути поняття про форми правління;
- проаналізувати види форм правління;
- здійснити характеристику особливостей конституційного статусу глави держави;
- охарактеризувати главу держави в зарубіжних країнах;
- здійснити порівняльний аналіз статусу глави держави в Україні та Російській Федерації.
Об’єкт дослідження – статус глави держави.
Предмет дослідження – порівняльний аналіз статусу глави держави в Україні та Російській Федерації.
При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз статусу глави держави в Україні та Російській Федерації.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 44 сторінок без списку використаної літератури.
Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:
1. В умовах централізованої форми державного устрою (Російська Федерація, Україна, Франція), глава держави здійснює прямий вплив на формування та функціонування органів місцевого управління та самоврядування. Водночас децентралізована форма (США, ФРН, латиноамериканські федерації) залишає главі держави лише можливість опосередкованого впливу.
Зазначимо, що і в Україні, і Росії, статус президентів є схожим, бо президенти згідно норм національних законодавств є главами держав, виступають від їх імені, є гарантами державного суверенітету, територіальної цілісності, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина. За посадами президенти очолюють спеціалізовані органи, метою діяльності яких є безпека країн (Раду національної безпеки і оборони в Україні, Раду Безпеки в Російській Федерації), є Верховними Головнокомандувачами Збройних Сил.
2. Знаходимо і спільні, й відмінні риси при порівняння норм національних законодавств на предмет встановлення виборчих цензів для реалізації пасивного виборчого права. У Росії не передбачається мовний ценз для кандидата на пост президента та володіння ним права голосу, тобто права реалізувати активне виборче право. Відмінними є також терміни перебування на посаді (5 років для України, 6 років для Росії), порядок висування (в законодавстві України передбачається висування від партій (блоків), самовисування, внесення грошової застави, в Росії – збір підписів виборців). Спільною залишається норма про самовисування кандидата та про неможливість перебування на посаді президента два терміни поспіль.
Повноваження президентів обох країн є дуже схожими й регулюються подібними конституційними нормами (порядок представництва глав держав на міжнародній арені та вирішення пов’язаних із цим питань (прийняття вірчих та відкличних грамот, співпраця з дипломатичними установами, консульствами й посольствами), їхні права у здійсненні внутрішньої політики, проведення актів помилування, призначення державних нагород).
3. Зовні схожими є повноваження щодо формування органів державної влади (зокрема, виконавчої та судової), проте, на нашу думку, повноваження президента Російської Федерації є ширшими в напрямку організації діяльності судової системи країни. Проте відзначимо, що форма державного (територіального) устрою має свій вплив на повноваження президента Росії в напрямку його співпраці та впливу на нижню палату російського парламенту, тоді як робота з Радою Федерацій визначається на паритетних засадах та носить менш імперативний характер.
1. Барабаш Ю.Г. Про політичну складову у статусі глави держави в напівпрезидентських республіках / Ю.Г. Барабаш // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2010. - № 6. - С. 27-36.
2. Барабаш Ю. Президент у змішаних республіках: деякі питання конституційно-правової теорії та практики // Право України. – 2012. – № 8. – С. 93–100.
3. Галаган Л. Президент у системі влади за різних форм державного правління // Політичний менеджмент. – 2011. – № 4. – С. 8–17.
4. Гапоненко В. Суперечності інституту президентства: теоретичні засади та уроки для України // Політичний менеджмент. – 2011. – № 5. – С. 110–116.
5. Дем’яненко Б. Генезис інституту президентства в Україні // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї: зб. наук. праць. – Ін-т політич. і етнонац. досліджень ім. І.Ф. Купаса НАН України, Асоціація політич. наук України, Укр. академія політич. наук, Укр. центр політич. менеджменту, Чорномор. держ. ун-т імені Петра Могили. – К., 2010. – Вип. 19. – С. 24–38.
6. Колюх Валерій. Невідповідальність і недоторканість як принципи конституційного статусу глави держави [Текст] / В. Колюх // Віче. - 2015. - № 5. - С. 17-19.
7. Литвинов Олексндр. Інститут президента як невід'ємний елемент республікнської форми правління: конституційно-правова характеристика [Текст] / О. Литвинов // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 6. - С. 122-126.
8. Литвинов О. Республіканізм і поділ влади в системі принципів конституційного ладу України [Текст] / О. Литвинов // Вісник Конституційного Суду України. - 2011. - № 3. - С. 41-47.
9. Макарова З. Вплив типології форми державного правління на статус глави уряду [Текст] / З. Макарова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. І.С. Гриценко. - К. : КНУ, 2012. - Вип. 94: Юридичні науки. - С. 71-76.
10. Мартинюк Роман. Україна - змішана республіка? [Текст] / Р. Мартинюк // Вибори та демократія. - 2012. - № 1. - С. 70-76.
11. Орзіх М. Президентська республіка - різновид республіканської форми правління / М. Орзіх // Право України. - 2009. - № 10. - С. 72-77.
12. Петришин О. Змішана республіканська форма державного правління: питання теорії та практики / О. Петришин, С. Серьогіна // Право України. - 2009. - № 10. - С. 57-60.
13. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.
14. Политология: Политическая теория, политические технологии: Учебник для студентов вузов / А.И. Соловьев. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 559 с.
15. Политология: учеб. / А.Ю. Мельвиль [и др.]. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет) МИД России, Проспект, 2010. – 624 с.
16. Серьогіна С. Оптимізація статусу президента як ключова ланка конституційної реформи України // Право України. – 2009. – № 6. – С. 23–28.
17. Сухонос Володимир. Монархія як форма правління: нові підходи до класифікації та структури / Володимир Сухонос // Підприємництво, господарство і право : науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2012. - № 8. - С. 119-123.
18. Сухонос В. Статус глави держави в умовах демократичного режиму [Текст] / В. Сухонос // Право України. - 2013. - № 8. - С. 106-113.
19. Теорія держави і права: Курс лекцій / За ред. Н.І. Матузова і А.В. Малько - 2-е вид., Перераб., Доп. - М.: Юрист, 2002.
20. Толстенко Володимир. Поняття форми держави як предмет дослідження сучасної теорії держави і права [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 9. - С. 8-15.
21. Толстенко Володимир. "Форма держави" і "форма правління": проблема співвідношення понять у державно-правовій теорії [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 10. - С. 23-30.
22. Хейвуд Э. Политология: Учебник для студентов вузов. Пер. с англ. / Э. Хейвуд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 544 с.
23. Шаповал В. Форма державного правління як конституційний modys vivendi сучасної держави / В. Шаповал // Право України. - 2009. - № 10. - С. 38-56.
24. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – Т. 6: Т-Я – К.: «Українська енциклопедія», 2004. – 768 с.