Курсова робота Порівняльний аналіз статусу глави держави у США та Франції

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМ ПРАВЛІННЯ

1.1. Поняття про форми правління

1.2. Види форм правління

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ СТАТУСУ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ

2.1. Особливості конституційного статусу глави держави

2.2. Глава держави в зарубіжних країнах

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАТУСУ ГЛАВИ ДЕРЖАВИ  США ТА ФРАНЦІЇ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Ми є свідками досить чіткого юридичного оформлення ще однієї галузі влади – президентської. Вона почасти “нормотворчить”, почасти керує, почасти розв'язує суперечки. Але все це робиться в правових рамках для реалізації своїх головних завдань – підтримки стабільності державної системи, громадянського миру в суспільстві, охорони конституційного ладу, суверенітету і цілісності держави.

Глава держави – це особа, яка формально займає найвищу сходинку в державній ієрархії і здійснює верховне представництво держави у внутрішньо- та зовнішньополітичних відносинах.

Саме розгляд особливостей статусу та повноважень глави держави крізь призму вивчення форми правління дозволяє конкретизувати типові способи владарювання вищого рівня у тій чи іншій країні і таким чином більш предметно дослідити ті трансформації політико-цивілізаційного ґатунку, які спостерігаються сьогодні.

У сучасній політичній науці дослідження сутності інституту глави держави та специфіки його функціонування здійснюється, виходячи принаймні з декількох науково-теоретичних та практично-емпіричних позицій. Одним з найбільш поширених й авторитетних підходів до розгляду зазначеної проблематики є вивчення інституту глави держави на основі аналізу особливостей функціонування основних форм державного правління в історично-ретроспективному аспекті та у контексті політичної компаративістики сьогодення.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику особливостей статусу глави держави в США та Франції.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути поняття про форми правління;

- проаналізувати види форм правління;

- здійснити характеристику особливостей конституційного статусу глави держави;

- охарактеризувати главу держави в зарубіжних країнах;

- здійснити порівняльний аналіз статусу глави держави в США та Франції.

Об’єкт дослідження – статус глави держави.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз статусу глави держави в США та Франції.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз статусу глави держави в США та Франції.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 42 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Глава держави – це особа, яка формально займає найвищу сходинку в державній ієрархії і здійснює верховне представництво держави у внутрішньо - та зовнішньополітичних відносинах.

2. Глава держави - це найчастіше вища посадова особа (у ряді випадків - колегіальний державний орган), що офіційно займає вищий щабель в ієрархії інститутів державної влади. У першому випадку мова сьогодні йде зазвичай про монархів, які є главами держав з відповідною формою правління монархією, і президентів, що очолюють республіки. Прикладами колективних глав держав можуть служити сьогодні - Уряд Швейцарії (президент країни обирається парламентом на один рік, головує на засіданнях Федеральної Ради і суттєвої ролі не відіграє), частково Державна Рада Куби, голова якої з Конституції країни визнається главою держави, «колективний монарх» в ОАЕ, а в історичному минулому - Президії Верховних Рад СРСР і союзних республік, державні поради, постійні комітети та інші органи вищої представницької влади в колишніх «соціалістичних» країнах (Польщі, Болгарії, Угорщини та ін.). Формально чи реально колективними главами держав є і хунти у вигляді військових або військово-революційних комітетів, які встановлюються в країнах в результаті військових переворотів.

3. В одних країнах (ФРН, Італія та ін.) глава держави не входить ні в одну з трьох гілок державної влади; в інших (США, Мексика, Філіппіни та ін.) - він є одночасно і главою виконавчої влади; в третіх (у Великобританії, Індії та ін.) - діяльність глави держави пов'язана з здійсненням певних функцій законодавчої влади (зокрема, підписання законів); в четвертих (наприклад, у Франції) - глава держави виступає як арбітр по відношенню до різних гілок та інститутів державної влади; п'яте (в Саудівській Аравії, Омані та ін. абсолютних монархіях) - голова держави зосереджує у своїй особі як законодавчу, так і виконавчу і судову владу.

Реальні статус і роль глави держави, таким чином, багато в чому визначаються формами держави, передусім формою державного правління та державно-політичним режимом.

4. При всьому розходженні місця і ролі глав держав у різних країнах можна виділити і ряд загальних функцій і повноважень. Так, для повноважень голови держави незалежно від того, є він монархом або президентом, характерно надання йому прав скликання сесій парламенту, відстрочення його засідань, і опублікування законів, а нерідко і права розпуску парламенту, права абсолютного вето, права звернення до органу конституційного контролю та ін. Глава держави зазвичай формує уряд або бере участь у його формуванні, володіє правом звільнення уряду і його міністрів у відставку або участі в цьому процесі, правом призначення суддів або участі у формуванні судових органів, правом надання, відновлення громадянства, надання притулку, помилування засуджених, нагородження державними нагородами, правом укладання міжнародних договорів та угод, їх ратифікації і денонсації (нерідко після попереднього рішення парламенту), призначення та відкликання дипломатичних представників, прийняття вірчих і відкличних грамот закордонних дипломатичних представників та ін. Зазвичай глава держави є верховним головнокомандуючим збройними силами країни з усіма повноваженнями.

1. Барабаш Ю.Г. Про політичну складову у статусі глави держави в напівпрезидентських республіках / Ю.Г. Барабаш // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2010. - № 6. - С. 27-36.

2. Батанов Олександр. Актуальне видання про удосконалення конституційно-правового статусу глави держави в Україні на підставі досвіду зарубіжних країн [Текст] / Олександр Батанов // Вісник прокуратури. - 2016. - № 4. - С. 16-19.

3. Задорожня Галина. Доктрина про правовий статус глави держави в період нового часу: паралелі з сучасністю [Текст] / Галина Задорожня // Підприємництво, господарство і право. - 2014. - № 7. - С. 56-61.

4. Задорожня Г. Розмежування понять "правове регулювання" і нормативна регламентація" в процесі дослідження статусу глави держави [Текст] / Г. Задорожня // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки / відп. ред. І.С. Гриценко. - Київ, 2015. - Вип. 2(101). - С. 15-18.

5. Клименко Олена. Імплементація ознак різних форм держави [Текст] / О. Клименко // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 4. - С. 79-82.

6. Колюх Валерій. Невідповідальність і недоторканість як принципи конституційного статусу глави держави [Текст] / В. Колюх // Віче. - 2015. - № 5. - С. 17-19.

7. Литвинов Олексндр. Інститут президента як невід'ємний елемент республікнської форми правління: конституційно-правова характеристика [Текст] / О. Литвинов // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 6. - С. 122-126.

8. Литвинов О. Республіканізм і поділ влади в системі принципів конституційного ладу України [Текст] / О. Литвинов // Вісник Конституційного Суду України. - 2011. - № 3. - С. 41-47.

9. Макарова З. Вплив типології форми державного правління на статус глави уряду [Текст] / З. Макарова // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка / відп. ред. І.С. Гриценко. - К.: КНУ, 2012. - Вип. 94: Юридичні науки. - С. 71-76.

10. Мартинюк Роман. Україна - змішана республіка? [Текст] / Р. Мартинюк // Вибори та демократія. - 2012. - № 1. - С. 70-76.

11. Орзіх М. Президентська республіка - різновид республіканської форми правління / М. Орзіх // Право України. - 2009. - № 10. - С. 72-77.

12. Петришин О. Змішана республіканська форма державного правління: питання теорії та практики / О. Петришин, С. Серьогіна // Право України. - 2009. - № 10. - С. 57-60.

13. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна, В.П. Горбатенка. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: Генеза, 2004. – 736 с.

14. Политология: Политическая теория, политические технологии: Учебник для студентов вузов / А.И. Соловьев. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 559 с.

15. Политология: учеб. / А.Ю. Мельвиль [и др.]. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет) МИД России, Проспект, 2010. – 624 с.

16. Симонишвили Л.Р. Формы правления: История и современность. Учебное пособие. / Л.Р. Симонишвили. – М.: Флинта; МПСИ, 2007. – 280 с.

17. Сухонос Володимир. Монархія як форма правління: нові підходи до класифікації та структури / Володимир Сухонос // Підприємництво, господарство і право : науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2012. - № 8. - С. 119-123.

18. Сухонос В. Статус глави держави в умовах демократичного режиму [Текст] / В. Сухонос // Право України. - 2013. - № 8. - С. 106-113.

19. Теорія держави і права: Курс лекцій / За ред. Н.І. Матузова і А.В. Малько - 2-е вид., Перераб., Доп. - М.: Юрист, 2002.

20. Толстенко Володимир. Поняття форми держави як предмет дослідження сучасної теорії держави і права [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 9. - С. 8-15.

21. Толстенко Володимир. "Форма держави" і "форма правління": проблема співвідношення понять у державно-правовій теорії [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 10. - С. 23-30.

22. Хейвуд Э. Политология: Учебник для студентов вузов. Пер. с англ. / Э. Хейвуд. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 544 с.

23. Шаповал В. Форма державного правління як конституційний modys vivendi сучасної держави / В. Шаповал // Право України. - 2009. - № 10. - С. 38-56.

24. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – Т. 6: Т-Я – К.: «Українська енциклопедія», 2004. – 768 с.