Курсова робота Недемократичні політичні режими Азії: порівняльна характеристика

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «НЕДЕМОКРАТИЧНИЙ РЕЖИМ»

1.1. Сутність і структура недемократичного режиму

1.2. Особливості недемократичних режимів

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ НЕДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ АЗІЇ

2.1. Тоталітаризм Азії

2.2. Авторитаризм Азії

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НЕДЕМОКРАТИЧНИХ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ АЗІЇ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Політична влада багатоманітна по формах і засобах прояву. Для віддзеркалення різних аспектів її функціонування використовуються такі поняття, як «політична система», «форма правління», «політичний режим».

В Україні політичні проблеми глобалізації ретельно досліджуються такими вченими, як Р. Джангужин, Ю. Павленко, Ю. Пахомов, В. Гура, Ю. Кримський та інші. Російські дослідники (А. Малашенко, А. Литвинова, А. Васильєв) у цьому контексті звертаються, зокрема, до особливостей перебігу політичних процесів у Центральній Азії. Природно, що ці проблеми перебувають і в осерді зацікавлень представників центральноазійської наукової школи, таких, зокрема, як М. Лаумулін і С. Шарапова. Не обходять увагою політичних проблем регіону й західні вчені (М. Шплехер, А. Коен, Л. Беддоес та інші).

Однак аналіз праць, присвячених проблемам Центральної Азії, дає підстави зробити висновок, що науковці й досі не склали цілісного уявлення про політичне майбутнє цього важливого регіону.

Проблема полягає в тому, що світовим лідерам для вироблення стратегії відносин з центальноазійськими країнами необхідно брати до уваги особливості їх цивілізаційної природи. Без врахування цього фактора навіть керівній еліті країн регіону неможливо сформувати ефективну зовнішньополітичну стратегію.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику недемократичних політичних режимів Азії.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути сутність і структуру недемократичного режиму;

- проаналізувати особливості недемократичних режимів;

- охарактеризувати тоталітаризм Азії;

- з’ясувати особливості авторитаризму Азії;

- здійснити порівняльний аналіз недемократичних політичних режимів Азії.

Об’єкт дослідження – недемократичний політичний режим.

Предмет дослідження – порівняльна характеристика недемократичних політичних режимів Азії.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльну характеристику недемократичних політичних режимів Азії.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 42 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Політичний режим - це функціональна сторона політичного життя, яка складається в результаті соціальної направленості діяльності соціальних суб'єктів і владних інститутів.

Політичний режим - це загальна характеристика форм і методів здійснення політичної влади в тій чи іншій країні, порядок взаємовідношень громадянського суспільства і політичної влади. Він включає порядок формування представницьких органів влади, взаємовідношення законодавчої і виконавчої влади, центральних і місцевих органів, положення і умови діяльності політичних партій, груп інтересів, правовий статус особистості, порядок функціонування каральних і правоохоронних органів, зміст допустимого та забороненого. На політичний режим впливає рівень політичної стабільності суспільства, співвідношення соціальних сил у ньому, історичні, соціокультурні традиції, включаючи іноді й особистість глави держави.

Будь-який політичний режим прагне самолегітимації, тобто намагається викликати прихильність до себе, переконати громадян у правильності та обґрунтованості свого правління, його ефективності. Проте, легітимних політичних режимів самих по собі не існує, оскільки легітимність досягається створенням емоційно-оціночного стану підлеглих цього режиму.

2. Згідно з загальноприйнятою класифікацією, до недемократичних політичних режимів належать авторитарний та тоталітарний політичні режими. Кожен з них має свої особливості та різновиди.

Тоталітаризм – це певний політичний режим і суспільна система, які характеризуються насильницьким політичним, економічним та ідеологічним пануванням правлячої еліти, організованої в цілісний бюрократичний партійно-державний апарат, очолюваний вождем (фюрером, дуче, каудільо), тотальним контролем над суспільством і особистістю, нічим не обмеженим втручанням в усі сфери життя громадян.

Авторитаризм – це недемократичний політичний режим, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи (монарха, диктатора, деспота) або обмеженої групи осіб; звуженням політичних прав і свобод громадян та їх об"єднань; обмеженням повноважень демократичних інституцій; усуненням громадян від процесу прийняття політичних рішень.

3. Країни Азії - це складний комплекс демократичних і авторитарних режимів, які змінювалися і продовжують змінюватися впродовж тривалої історії. Тому сучасна політична карта і типологія країн строката: в Азії є різні за формою державного правління та устроєм держави. Більшість держав є республіками. Найбільш зрілими парламентськими республіками є Ізраїль, Індія та ін. До республік народної демократії належать Монголія, В’єтнам, Лаос. Вони, як і колишні середньоазійські республіки СРСР, перебувають на початковому етапі демократичних перетворень. Особливе місце в цій групі посідає Китай, для якого характерне поєднання авторитарного політичного режиму з ринковими перетвореннями в економіці. Є в Азії республіки, в яких поєднується релігійний режим з президентською владою, наприклад Ісламська Республіка Іран. Конституція Ірану закріплює керівну роль мусульманського духовенства в житті іранського суспільства, а духовний керівник країни наділений дуже широкими повноваженнями.

Шість держав Азії - це конституційні монархії, серед яких Японія, Малайзія, Таїланд, Бутан, Йорданія, Камбоджа. У деяких з цих держав спостерігається змішаний режим правління, своєрідний симбіоз авторитаризму в особі монарха з багатопартійною парламентською системою.

Є на континенті й абсолютні монархії. Більшість з них орієнтується на збереження і підтримку традиційних форм державного і суспільного життя, що сформувалося історично. Це - Саудівська Аравія, ОАЕ, Катар, Кувейт, Бруней, Оман.

Можна стверджувати, що в системі міжнародних відносин, яка продовжує формуватися на початку ХХІ століття, країни Центральної Азії стають привабливими об’єктами, за які точитиметься боротьба між США та країнами Заходу, з одного боку, та Росією і Китаєм – з іншого. Слід відзначити також, що ця боротьба ускладнюється економічними чинниками, прив’язкою країн регіону до російських трубопроводів, що обмежує їх незалежність при виборі стратегічних партнерів.

1. Авторитаризм // Політологічна енциклопедія: навч. Посібник / укл.: Карасевич А.О., Шачковська Л.С. — Умань: ФОП Жовтий О.О., 2016. — Кн. 1. — с. 20.

2. Бондарева Катерина. Правова інституціоналізація демократичних політичних режимів [Текст] / Катерина Бондарева // Юридична Україна. - 2012. - № 8. - С. 28-34.

3. Васильченко Ольга. Методом спроб і помилок: стратегічний союз Японії та США на шляху до вирішення проблем безпеки у Східній Азії [Текст] / О. Васильченко // Політичний менеджмент. - 2012. - № 4/5. - С. 282-288.

4. Гамза І.А. Децентралізація, інфраструктурна влада та сепаратизм в авторитарних режимах [Текст] / І.А. Гамза // Наукові записки НаУКМА. - Київ, 2015. - Т. 173: Політичні науки. - С. 55-61.

5. Іванко А.Б. Убитий диктатурою партійного авторитаризму [Текст] / А.Б. Іванко // Педагогіка і психологія. - 2011. - № 1. - С. 17-31.

6. Караганов С. Авторитаризм, демократія, ХХI століття. "У поясненні сьогоднішнього світу звична логіка зазнає поразки" [Текст] / С. Караганов // Зовнішні справи. - 2013. - № 4. - С. 8-11.

7. Латигіна Н.А. До питання про моделі демократизації / Н.А. Латигіна // Наукові записки. - К. : Вид. дім "КМ Академія", 2007. - Т. 69: політичні науки. - С. 31 - 35.

8. Макарський Олександр. Особливості національної авто(демо)кратії [Текст] / О. Макарський // Дзеркало тижня. - 2015. - № 18 (23-29 трав.). - С. 1.-3.

9. Месежніков Григорій. Авторитаризм і демократія в посткомуністичній трансформації: Словаччина [Текст] / Г. Месежніков // Трансформаційні процеси у країнах Вишеградської групи та Україні: порівняльний аналіз. - К., 2013. - С. 70-88.

10. Новаченко Т. Авторитет як ресурс державної влади [Текст] / Т. Новаченко // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2011. - № 2. - С. 51-58.

11. Погорєлова І. Тенденції політичного розвитку Північно-Східної Азії на початку ХХІ століття / І. Погорєлова // Політичний менеджмент. - 2010. - N 3. - С. 154-163.

12. Рудич Фелікс. Політичний режим і народовладдя: методологічний контекст [Текст] / Фелікс Рудич // Віче. - 2011. - № 17. - С. 42-48.

13. Сирук Мыкола. Лидерские секреты Бисмарка, или Уроки "железного канцлера" для авторитарных режимов [Текст] / М. Сирук // День. - 2011. - № 202 (8 нояб.). - С. 7.

14. Толстенко Володимир. Поняття форми держави як предмет дослідження сучасної теорії держави і права [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 9. - С. 8-15.

15. Холод В. Дозована параполітика авторитаризму [Текст] / Холод В. // Персонал. - 2006. - № 12. - С. 10- 14.

16. Цыганков А.П. Современные политические режимы: структура, типология, динамика: Учеб. пособие / Ин-т «Открытое о-во». – М.: Интерпракс, 1995. – 295 с.

17. Череміскіна Н. Цивільний контроль над воєнною організацією держави [Текст] / Н. Череміскіна // Нова політика. - 2002. - № 2. - С. 42-45.

18. Шморгун О.О. Політологічний вимір модернізаційної моделі влади авторитарно-мобілізаційного типу [Текст] / О.О. Шморгун // Країни пострадянського простору в умовах формування багатополюсного світу: історичні уроки та перспективи. - Київ, 2016. - С. 93-120.

19. Щербак Ю. Тяжелая поступь восточнославянского авторитаризма [Текст]: смесь "советского человека" с дикарским капитализмом принесла свои уродливые плоды / Ю. Щербак // День. - 2011. - № 147/148 (19-20 авг.). - С. 4.