Курсова робота Особливості політичного режиму Куби та Венесуели: порівняльна характеристика

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ»

1.1. Сутність і структура політичного режиму

1.2. Основні ознаки та типи політичного режиму

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ КУБИ ТА ВЕНЕСУЕЛИ

2.1. Особливості політичного режиму Куби

2.2. Характеристики політичного режиму Венесуели

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ КУБИ ТА ВЕНЕСУЕЛИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. У наш час у науковій літературі висловлюються різні точки зору про перспективи соціально-економічного й політичного розвитку світу. Після катастрофи "радянського блоку" домінуючі позиції на півтора десятиліття зайняла концепція безальтернативності неоліберального шляху розвитку людства.

У зв’язку з процесами демократизації, які відбуваються в сучасному світі, особливу увагу політиків та науковців привертають країни з недемократичними режимами. До них належить Куба та Венесуела. Вивчення сучасної суспільно-політичної ситуації цих держав є особливо актуальним, оскільки зараз на Кубі та Венесуелі відбуваються значні політичні зміни, пов’язані з приходом до влади нового лідера. Саме з Раулем Кастро, який змінив на посту глави держави Фіделя Кастро, пов’язують її демократизацію, тому актуальним є дослідження розвитку подій, які відбуваються в кубинському суспільстві.

Аналізу суспільно-політичного розвитку Куби та Венесуели присвячено значну кількість публікацій вітчизняних та зарубіжних науковців і політичних діячів. Зокрема, політико-правову систему Куби та Венесуели досліджував О. Сухарев. Учений охарактеризував її основні складові частини та особливості їх функціонування. А. Веретенников визначив можливі шляхи суспільно-політичного розвитку Куби, коли стало відомо, що важелі влади Фідель Кастро передав братові.

Електоральні процеси, які відбулися на Кубі протягом 2008 р., зокрема вибори до Національної асамблеї Куби й обрання глави держави, вивчав О. Артемьєв. Гіпотези щодо подальшого розвитку Куби без Фіделя Кастро й можливі зміни внутрішнього політичного розвитку та зовнішньополітичного курсу держави висунув Х. Кобо. І. Казаков відзначив основні політичні якості нового лідера Куби – Рауля Кастро, а також визначив коло кандидатів на найвищі пости на майбутніх виборах. Кардинальні зміни в складі уряду країни, які зініціював Рауль Кастро через рік свого правління Кубою, проаналізували С. Новожилов та І. Варламов. Зміни, які відбувалися в кубинському уряді та зовнішній політиці після призначення нового керівництва, досліджував В. Каспрук, акцентуючи увагу, зокрема, на кубино-американських відносинах.

Однак, незважаючи на досить велику кількість публікацій із цієї проблематики, у науковій літературі відсутні розвідки, які б комплексно розкривали всі аспекти сучасного суспільно-політичного розвитку Куби та Венесуели.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику особливостей політичних режимів Куби та Венесуели.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути сутність і структуру політичного режиму;

- проаналізувати основні ознаки та типи політичного режиму;

- з’ясувати особливості політичного режиму Куби;

- дослідити характеристики політичного режиму Венесуели;

- здійснити порівняльну характеристику політичних режимів Куби та Венесуели.

Об’єкт дослідження – поняття про політичний режим.

Предмет дослідження – порівняльна характеристика політичних режимів Куби та Венесуели.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльну характеристику політичних режимів Куби та Венесуели.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 41 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Політичний режим — характерний тип, характер влади в країні; сукупність засобів і методів здійснення політичної влади, яка відображає характер взаємовідносин громадян і держави.

Політичний режим визначається способом і характером формування представницьких установ, органів влади, співвідношенням законодавчої, виконавчої і судової влади, центральних і місцевих органів, становищем, роллю та умовами діяльності громадських організацій, рухів, партій, правовим статусом особи, ступенем розвитку демократичних свобод.(не ототожнюється ніким зайвим).

2. Особливістю політичного і державно-правового розвитку латиноамериканських федеративних держав є певний рівень рецепції інститутів США. Запозичення ряду інститутів американського федералізму. Проте, перейнявши північноамериканські інститути федералізму, латиноамериканські держави, в процесі еволюційного розвитку системи федералізму, внесли в цю модель специфічні риси й особливості, сформували фактично особливу латиноамериканську модель федеративних відносин. Ця модель сформувалася за впливу особливих факторів внутрішньополітичного характеру, якого уникали федеративні держави в інших регіонах, у тому числі й у США. Серед цих факторів можна виділити сильну президентську владу і відносно слабкий розвиток парламентських установ, тривалі періоди існування військових і диктаторських політичних режимів, значний ступінь централізації державного управління, прямий контроль загальфедеральних державних органів за діяльністю державних органів суб’єктів федерацій (штатів і провінцій), широке застосування практики федерального втручання (інтервенції), особливі способи вирішення внутрішньофедеральних конфліктів. Ці фактори разом із соціально-економічними проблемами сприяли розвитку специфічних рис федералізму в латиноамериканських країнах, особливому характеру федеративних відносин на шляху демократичного розвитку. Специфіка федеративного устрою латиноамериканських країн і практична реалізація федеративних відносин розглядаються науковцями з урахуванням світових тенденцій.

3. Зміна лідера Куби спричинила певні політичні перетворення і у внутрішній політиці, і в зовнішній орієнтації країни, хоча до кардинальних змін Рауль Кастро не вдався. Політика, яку проводить новий глава держави, передбачає демократизацію Куби, однак не ціною відходження від комуністичної ідеології та соціалістичних ідеалів. Слід пам’ятати, що Рауль Кастро є лише персоною перехідного періоду, який тільки може започаткувати демократичні перетворення, а здійснювати їх повним обсягом доведеться вже комусь іншому.

У подальших дослідженнях передбачається аналіз змін у кубинському суспільстві, які будуть відбуватися і надалі. Особливу увагу слід звернути на проблеми врегулювання кубино-американських відносин, які безпосередньо впливають на внутрішньополітичне становище Куби.

1. Архія // Політологічна енциклопедія: навч. посібник: у 9 т. / А.О. Карасевич, Л.С. Шачковська. — Умань: ФОП Жовтий О. О., 2016. — Т. 1: А...В. — С. 167. — 548 с.

2. Бондарева Катерина. Правова інституціоналізація демократичних політичних режимів [Текст] / Катерина Бондарева // Юридична Україна. - 2012. - № 8. - С. 28-34.

3. Веретенников А. Жизнь после Кастро / А. Веретенников // Политический журн. – 2006. – № 41–42. – С. 66–67.

4. Гелів С.Д. Політико-правові системи світу: навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 668 с.

5. Дахно І.І., Тимофієв С.М. Країни світу: Довідник. - К.: МАПА, 2005. - 608 с.

6. Казаков И. Осень патриарха / И. Казаков // Политический журн. – 2006. – № 29–30. – С. 56–57.

7. Каспрук В. На Кубі починається «перебудова»? / В. Каспрук // Сучасність. – 2008. – № 1–2. – С. 113–119.

8. Каспрук В. Перемога на честь “залізного Фіделя” / В. Каспрук // Дзеркало тижня. – 2006. – № 47. – С. 5.

9. Кобо Х. После Фиделя / Х. Кобо // Новое время. – 2006. – № 32. – С. 6–8.

10. Ларин Е.А. Всеобщая история: Латиноамериканская цивилизация: учеб. пособие / Е.А. Ларин. - М.: Высш. шк., 2007. - С.312 - 327, 373 - 382.

11. Ларин Е.А. Политическая история Кубы ХХ века: учеб. пособие / Е. Ларин. - М.: Высш. шк., 2007. - 182 с.

12. Матвієнко В. Політичний режим парламентарних монархій Західної Європи [Текст] / В. Матвієнко // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка . - К., 2012. - Вип. 38/39: Міжнародні відносини. - С. 4-8.

13. Новожилов С. Опять рокировка в неизвестность / С. Новожилов, И. Варламов // Эхо планеты. – 2008. – №9. – С. 10–12.

14. Новожилов С. Куба: Фидель ушел, да здраствует Фидель / С. Новожилов // Эхо планеты. – 2009. – № 10. – С. 16–19.

15. Режим політичний // Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л.М. Герасіна, В.Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М.П. Требіна. — Х.: Право, 2015.

16. Сухарев А.Я. Правовые системы стран мира: энциклопедический справ. / Сухарев А.Я. – М.: НОРМА, 2001. – 840 с.

17. Толстенко Володимир. Поняття форми держави як предмет дослідження сучасної теорії держави і права [Текст] / Володимир Толстенко // Юридична Україна. - 2013. - № 9. - С. 8-15.

18. Якушик В. Політичний режим// Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с. 596.

19. Артемьев А. Кастро устранил людей брата / А. Артемьев [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.gazeta.ru/politics/2009/03/03_a_2951925.shtml.

20. Артемьев А. На смену бессменному лидеру / А. Артемьев [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.gazeta.ru/politics/2008/01/21_a_2581138.shtml.

21. Артемьев А. По мужской линии / А. Артемьев [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www. gazeta.ru/politics/2008/02/26_a_2649161.shtml.

22. Фидель Кастро впечетлился демократами [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.gazeta.ru/politics/2009/04/08_kz_2971434.shtml.

23. Anderson G. Federalism: an Introduction. - Toronto: Oxford University press, 2008. – 86 p.

24. Burgess M. Comparative Federalism. Theory and Practice. - Routledge, NewYork, 2006. – 340 p.

25. Corrales Javier, Michael Penfold. Dragon in the Tropics: Hugo Chavez and the political economy of revolution in Venezuela. Washington, D.C.: Brookings Institution Press, 2010. – 119 р.

26. Sehnbruch K. Urban Planning: Innovations From Brazil / K. Sehnbruch. – Berkeley, 2004 (Working Papers, No. 11).- 117 р.