Курсова робота Порівняння моделей демократії в зарубіжних країнах

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ДЕМОКРАТІЇ

1.1. Демократія як народовладдя

1.2. Загальні особливості моделей демократії

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СУТНІСТЬ МОДЕЛЕЙ ДЕМОКРАТІЇ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

2.1. Східноазіатська модель демократії

2.2. Індійська модель демократії

2.3. Турецька модель демократії

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ МОДЕЛЕЙ ДЕМОКРАТІЇ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Однією з найважливіших у порівняльній політології є проблема розвитку та політичної модернізації безлічі національних держав, що виникли в країнах Азії та Африки в результаті розпаду колоніальних імперій, а також Латинської Америки. До теперішнього часу з'явилося безліч робіт, в яких розроблені різні аспекти цієї проблеми стосовно до різних країн і регіонів. Особливо багато робіт присвячено загальним питанням розвитку та модернізації політичних систем і політичної культури.

Для правильного розуміння даної проблеми необхідно сконцентрувати увагу на виявленні та поясненні тих елементів, цінностей та інститутів, які можуть бути прийняті або відторгнуті на конкретному національному ґрунті. Спробуємо проаналізувати це питання на прикладі політичної демократії як одного з найважливіших напрямків політичної модернізації. В якості об'єкта порівняльного дослідження демократій у незахідному світі обрані японська, турецька та індійська національні моделі.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику моделей демократії в зарубіжних країнах.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути особливості демократії як народовладдя;

- проаналізувати загальні особливості моделей демократії;

- охарактеризувати східноазіатську модель демократії;

- з’ясувати особливості індійської моделі демократії;

- дослідити турецьку модель демократії;

- здійснити порівняння моделей демократії в зарубіжних країнах.

Об’єкт дослідження – моделі демократії.

Предмет дослідження – порівняння особливостей моделей демократії в зарубіжних країнах.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняння моделей демократії в зарубіжних країнах.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 43 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Найважливішою ознакою демократії є визнання народу кожної конкретної країни носієм верховної влади. Причому різні народи можуть по-різному трактувати зміст і форми цього народовладдя. Є істотні різночитання в розумінні демократії в античному світі і на сучасному Заході.

Демократія продемонструвала здатність пристосовуватися до самих різних національно-культурних умов. Але при цьому слід підкреслити, що перенесення та інституціоналізація демократичних форм політичної самоорганізації суспільства на тому чи іншому національному ґрунті аж ніяк не може зводитися до механічної трансплантації готових форм, принципів та інститутів західної демократії. Існують норми, цінності та інститути, які в силу історичної та політико-культурної специфіки не можуть бути відтворені у чистому вигляді поза їх первісним контекстом. У масиві національної свідомості кожного народу є базисні, вроджені елементи, що визначають сам дух, менталітет, характер даного народу, і вони не можуть не накладати "родовий друк" на його політичну систему.

2. Донині не затихають дискусії щодо того, наскільки вкоренилася демократія в Японії і чи можна назвати інституціолізованою там політичну систему демократії в загальноприйнятому сенсі слова. Це значною мірою пояснюється характерним для японської демократії національним колоритом, який дійсно відрізняє її від західних моделей демократії. Більше того, констатуючи її історичну своєрідність, фахівці говорять про існування "демократії японського типу", яка являє собою якийсь гібрид, можливо, перевершує оригінал, тобто західну модель, за своєю життєстійкістю та продуктивністю.

Аналіз сутнісних характеристик національної свідомості народів Японії та інших країн Східної Азії свідчить про те, що в базовій тканині їхнього менталітету присутні ті елементи, які при відповідних умовах готові до сприйняття та відтворення цінностей і відносин ринку та політичної демократії.

3. Особливий інтерес у колі національних моделей демократії являє політична система Індії. Її досвід свідчить про неспроможність міркувань про "незрілість" або "неготовність" того чи іншого народу до демократичної форми державного устрою. Здавалося б, Індія за визначенням відноситься до даної категорії країн. Це не просто країна, а скоріше цілий континент: на її території розташовувалися 600 феодальних князівств.

Створення федеративної держави стало великим кроком на шляху демократизації та модернізації державного устрою. Великим досягненням індійської демократії стала побудова фундаменту громадянського суспільства. Зараз у країні діють тисячі неурядових, громадських та приватних організацій, пов'язаних з життєвими інтересами різних верств і груп населення.

4. Турецька модель за цілою низкою ознак відрізняється як від західної моделі демократії, так і від нових азіатських моделей. У західних демократичних країнах перевага віддається захисту і гарантіям прав і свобод окремо взятої людини як громадянина цієї держави. Тут панування займає так звана політична, або громадянська, теорія нації, згідно з якою поняття громадянина визначається незалежно від етнонаціональної і расової приналежності, віросповідання, соціального статусу і т.д.

Турецька модель відрізняється і від тих східних країн і народів, де перевага віддається колективним правам перед правами і свободами людини. Під колективними правами, як правило, розуміють права національних, культурних і мовних меншин. У Туреччині ці права відкидаються самі по собі з тієї простої причини, що вважається, ніби в країні немає носіїв цих прав в особі національних, культурних і мовних меншин. У турецькій моделі вельми сильні роль і вплив держави у найважливіших сферах суспільного життя.

Вивчення наявного у світі досвіду безпосередньої демократії дозволяє накреслити можливості для створення оптимального, з точки зору існуючих в Україні політичних реалій,  балансу владних відносин.

1. Автономов А.С. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учеб. / А.С. Автономов. – М.: ТК Велби. Изд-во Проспект, 2008. – 560 с.

2. Андрійчук Тетяна. Концепт громадянського суспільства в сучасних теоріях демократії [Текст] / Т. Андрійчук // Політичний менеджмент. - 2012. - № 1/2. - С. 10-17.

3. Ганжуров Юрій. Представницька демократія чи пряме народовладдя: критерії оцінки [Текст] / Ю. Ганжуров // Політичний менеджмент. - 2011. - № 5. - С. 13-18.

4. Зарубіжний досвід організації роботи місцевої влади: монографія / [за ред. П.В. Ворони]. – Полтава: ПолНТУ, 2009. – 288 с.

5. Захарченко Марія. Дискусія Джона Ролза та Юргена Габермаса: щодо процедуралізму та субстанціалізму в дорадчій моделі демократії [Текст] / Марія Захарченко // Філософська думка. - 2014. - № 5. - С. 123-129.

6. Зельницький А. Вимірювання індексу демократії як передумова управління процесом демократизації [Текст]: (Україна і посткомуністичні країни Центральної та Східної Європи, 1994-2004) / А. Зельницький // Соціологія : теорія, методи, маркетинг. - 2004. - № 2. - С. 156-168.

7. Кусок Леонід. Місцеве самоврядування у філософському та історичному аспектах [Текст] / Леонід Кусок, Олег Ткач // Київська старовина. - 2005. - № 6. - С. 161 – 172.

8. Латигіна Н.А. Концептуалізація демократії [Текст] / Н.А. Латигіна // Економічний часопис ХХІ. - 2011. - № 7/8. - С. 3-6.

9. Месежніков Григорій. Авторитаризм і демократія в посткомуністичній трансформації: Словаччина [Текст] / Г. Месежніков // Трансформаційні процеси у країнах Вишеградської групи та Україні: порівняльний аналіз. - К., 2013. - С. 70-88.

10. Павленко І.А. Інститут внутрішньопартійної демократії як чинник формування ефективної моделі державної влади / І.А. Павленко // Стратегічні пріоритети. - К., 2008. - № 4(9). - С. 16-23.

11. Писаренко В.В. До питання про правові засади формування системи фінансування місцевого самоврядування в контексті імплементації міжнародних та європейських стандартів / В.В. Писаренко // Митна справа. - 2009. - № 5. - С. 71-75.

12. Регіональна політика: історичні витоки, законодавче регулювання, практична реалізація [Текст]: друга Міжнар. наук.-практ. конференція, 14-15 груд. 2016 року: зб. наук. праць / редкол.: П.М. Куліков [та ін.]; Київ. нац. ун-т будівництва і архітектури [та ін.]. - Тернопіль: Економічна думка, 2016 - Вип. 2. Ч. 1. - 2016. - 300 с.

13. Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія. Дослідження структур, мотивів і результатів / Дж. Сарторі; [пер. з англ.]. – К.: АртЕк, 2001. – 224 с.

14. Скороход О.П. Надання послуг населенню органами місцевого самоврядування як пріоритет діяльності місцевої громади / О.П. Скороход. - С. 41 – 47.

15. Скрипнюк О. Моделі реалізації принципу народного суверенітету в умовах демократії: питання теорії [Текст] / О. Скрипнюк // Право України. - 2015. - № 10. - С. 189-196.

16. Солових В.П. Моделі територіальної організації влади / В.П. Солових, Є.М. Солових // Енциклопедія державного управління: у 8 т. / [Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін.]. – X.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2011. – Т. 5: Територіальне управління / [наук.-ред. колегія: О.Ю. Амосов (співгол.), О.С. Ігнатенко (співгол.) та ін.; за ред. О.Ю. Амосова, О.С. Ігнатенка, А.О. Кузнецова]. – С. 217–218.

17. Ткачук М.С. Дослідження перехідного процесів: застосування транзитологічного підходу та моделей розподілу політичної влади / М.С. Ткачук // Наукові записки. - К., 2008. - Т.82: Політичні науки. - С. 61 – 66.

18. Хоффман Юрген. Моделі демократії в Європі: парламентська и президентська демократія [Текст] / Ю. Хоффман // Проблеми становлення демократії в Україні: вибрані матеріали конф. (К., 11-13 листоп. 1994 р.). - К.: Демос центр, 1995. - С. 6-16.

19. Якимчук С. Управлінські рішення в діяльності органів місцевого самоврядування: зміст, особливості та сутність / С. Якимчук // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2009. - № 1. - С. 153-159.

20. Яценко А.А. Формування кластерної моделі системи підготовки та перепідготовки кадрів для державної служби та служби в органах місцевого самоврядування / А.А. Яценко, А.П. Лелеченко // Управління сучасним містом. - 2009. - № 1/12. - С. 44-51.