Курсова робота Змішана республіка: порівняльний аналіз особливостей функціонування в Україні та Російській Федерації

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЗМІШАНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЯК ФОРМИ ПРАВЛІННЯ

1.1Змішана республіка правління в сучасному світі

1.2. Порядок формування уряду в змішаній республіці

РОЗДІЛ 2. ЗМІШАНА РЕСПУБЛІКА В УКРАЇНІ ТА РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ

2.1. Змішана республіка в Україні

2.2. Особливості змішаної республіки в Російській Федерації

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗМІШАНОЇ РЕСПУБЛІКИ В УКРАЇНІ ТА РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Актуальність дослідження. Форма правління чи спосіб організації верховної влади в державі, співвідношення вищих органів державної влади між собою, особливості їх формування є провідним елементом форми держави. Вона відображає конфігурацію вищих органів державної влади, відповідає на запитання про те, як загальні функції держави щодо управління суспільними справами розподіляються між ними, яким чином формуються вищі органи державної влади і через які інститути суверенна воля народу втілюється в життя. Власне, кожна держава є у цьому аспекті унікальною.

Проте, враховуючи найбільш типові моделі інституційно-функціональної організації вищих органів державної влади, традиційно виокремлюють дві основні форми правління: монархічну і республіканську. Головним є те, що у першому випадку носієм верховної влади в країні є монарх, а населення країни — його підданими, у другому — джерелом влади визнається народ як співтовариство рівноправних громадян.

Україна всі роки свого існування була і є нині республікою. Республіканізм настільки глибоко «вкорінився» в нашій суспільній свідомості, що про іншу форму правління взагалі не йдеться. Всі дискусії точаться виключно навколо того, яка модель республіканської форми правління є найкращою для України, що і становить актуальність нашого дослідження.

Головним для визначення тієї чи іншої форми правління як президентської, парламентської чи напівпрезидентської республіки є особливості відносин у системі «президент — парламент — уряд», насамперед — хто (президент чи парламент) формує уряд і перед яким із зазначених органів він відповідає. Ідеальної моделі немає і бути не може, у кожної з форм правління є свої переваги і недоліки. Тому при виборі найбільш придатної моделі слід враховувати широке коло критеріїв, що характеризують суспільство на кожному конкретному етапі його розвитку.

Мета дослідження – здійснити порівняльну характеристику змішаної республіки в Україні та Російській Федерації.

Відповідно до мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути змішану республіку як форму правління в сучасному світі;

- проаналізувати порядок формування уряду в змішаній республіці;

- охарактеризувати змішану республіку в Україні;

- окреслити особливості змішаної республіки в Російській Федерації;

- провести порівняння особливостей функціонування змішаної республіки в Україні та Російській Федерації.

Об’єкт дослідження – змішана республіка як форма правління.

Предмет дослідження – порівняльний аналіз змішаних республік в Україні та Російській Федерації.

При написанні роботи використовувались наступні методи. Основним методом написання є діалектичний метод пізнання. Також використовувались методи порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Методи використовувались у єдності та поєднанні між собою.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено порівняльний аналіз змішаних республік в Україні та Російській Федерації.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків та списку використаних джерел. Обсяг курсової роботи становить 44 сторінок без списку використаної літератури.

Провівши дослідження, можемо зробити наступні висновки:

1. Республіка є орієнтацією на більш універсальну соціалізацію спільноти, ніж держава, класова структура, нація, церква, корпорація. Республіка не має інших сенсів, крім спільності.

Однією з особливостей змішаної республіки є біцефальний характер виконавчої влади — існування двох керівних центрів виконавчої влади — президента і глави уряду, яка здійснюється урядом за одночасної наявності певних виконавчих за своєю юридичною природою повноважень у президента. Конституції таких республік містять визначення уряду як суб’єкта виконавчої влади, а щодо президента — таке положення не прямо передбачено. Юридична природа виконавчих повноважень президента (поряд із представницькими, арбітражними тощо) випливає з системного аналізу конституційних положень і може бути різною. Значення уряду зумовлюється його становищем як самодостатнього колегіального органу виконавчої влади. Відповідно й доволі вагомим є становище прем’єр-міністра, який виступає главою уряду й має значний обсяг владних повноважень.

2. Змішана республіка — це певний відступ від класичного парламентаризму, але вона є більш гнучкою, ніж попередні, оскільки об’єднує елементи президентської та парламентської форми правління. Змішана республіка є: синтезом кількох форм правління, узагальнює історичний досвід французького бонапартизму, американського президенціалізму й британської концепції сильного прем’єр-міністра. Більшого відступу від традицій парламентаризму європейські країни собі не дозволяють, тому на європейському континенті нині взагалі немає «чистих» президентських режимів.

3. Президентська влада при змішаній формі правління може бути сильною, навіть сильнішою, ніж у президентській республіці, адже у змішаній формі президент є ще й гарантом конституції, суверенітету, територіальної цілісності та правонаступництва держави, він наділяється арбітражними повноваженнями щодо забезпечення узгодженості діяльності окремих гілок державної влади.

На нашу думку, піддавати існуючу в Україні форму правління радикальній ревізії не варто. Є нагальна потреба у заміні окремих ланок цієї конструкції, які заважають нормальному функціонуванню всього механізму.

Вибираючи найбільш актуальну форму правління в державі, слід опиратися не лише на досвід інших країн, а, в першу чергу, на ментальність та цінності власної держави, стан розвитку суспільства, рівень правової культури.

1. Барабанов О.Н. Италия после холодной войны: от «средней державы» к «миру протагонистов» / О.Н. Барабанов; МГИМО(У) МИД России. - М.: РОССПЭН, 2010. - 159 с.

2. Большой юридический словарь. - 3-е изд., доп. и перераб. / Под ред. проф. А.Я. Сухарева. - М., 2006. - 858 с.

3. Боняк В. Особливості організації та функціонування органів охорони правопорядку в аспекті сучасної змішаної форми правління в Україні [Текст] / В. Боняк // Право України. - 2014. - № 8. - С. 85-95.

4. Гелей С.Д., Рутар С.М. Політико-правові системи світу: Навч. посіб. - К., 2006. - 668 с.

5. Мартинюк Р. Оцінка ефективності змішаної форми правління в сучасній Україні / Р. Мартинюк // Підприємництво, господарство і право. - 2008. - № 11. - С. 53-56.

6. Мартинюк Р. Проблеми легітимізації змішаної форми правління в сучасній Україні / Р. Мартинюк // Вибори та демократія. - 2009. - № 1. - С. 52-57.

7. Мартинюк Роман. Україна - змішана республіка? [Текст] / Р. Мартинюк // Вибори та демократія. - 2012. - № 1. - С. 70-76.

8. Мартинюк Р. Ідея "президентської гілки влади" та компетенційні взаємозв'язки президента із тріадою "розділених влад" у змішаній республіканській формі правління [Текст] / Р. Мартинюк // Право України. - 2014. - № 8. - С. 77-84.

9. Оболенський О.Ю. Розвиток суспільства та публічне управління [Текст] / О.Ю. Оболенський // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2013. - № 3. - С. 27-33.

10. Орзіх М. Президентська республіка - різновид республіканської форми правління / М. Орзіх // Право України. - 2009. - № 10. - С. 72-77.

11. Петришин О. Змішана республіканська форма державного правління: питання теорії та практики / О. Петришин, С. Серьогіна // Право України. - 2009. - № 10. - С. 57-60.

12. Петришин О. Конституційна форма державного правління: до пошуку оптимальної моделі в Україні / О. Петришин, В. Протасова // Вісник Академії правових наук України. - 2008. - № 3. - С. 52-64.

13. Протасова В. Парламентсько-президентська республіка в контексті конституційного реформування в Україні / В. Протасова // Вісник Академії правових наук України. - 2009. - № 3.

14. Процюк І. Законодавча влада у парламентській республіці [Текст] / І. Процюк // Право України. - 2014. - № 8. - С. 45-55.

15. Речицький Всеволод. Аргументи проти застосування в Україні такої форми правління як парламентська республіка [Текст] / Всеволод Речицький // Права людини. - 2016. - № 11. - С. 2-3.

16. Совгиря Ольга. Організація та діяльність уряду за парламентсько-президентської форми правління: переваги і недоліки [Текст] / Ольга Совгиря // Юридична Україна. - 2014. - № 3. - С. 26-32.

17. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.В. Сухонос. - Суми, 2005. - 684 с.

18. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: Підручник. - К., 2008. - 480 с.