Реферат Літературно-критична спадщина Миколи Євшана

Вступ

1. Особливості літературно-критичної спадщини Миколи Євшана

2. Місце наукових праць Миколи Євшана в контексті розвитку української літературно-критичної думки

Висновок

Список використаної літератури

М. Євшан прожив лише 30 років, але й те, що залишив у своїй спадщині, дає нам право бачити в його особі першого (українського) літературного критика, який вважав критику своїм покликанням, своїм одиноким літературним і життєвим шляхом, на якому він кинув весь свій талант, труд і любов. В останні десятиліття перед війною Микола Євшан – це, безперечно, центральна постать серед українських літературних критиків.

Усією своєю творчістю, життям і смертю доказав Микола Євшан, що він ніколи не був відірваний від суспільного життя, але, очевидно, хто уявляє собі суспільне життя лише в формах примітивного комуністичного колективізму, для того оборонець одиниці, нації та вищої естетичної культури М. Євшан – відірваний від життя.

М. Євшан до смерті любив селян і в політичному світогляді був усе демократом, але крайній демократизм об’єднував із тугою за аристократизмом. І тому так любив О. Кобилянську, бо вона одна з тих творців, що з любові до народу хочуть, аби він переміг у собі зло, некультурність, «хамство», а не ідеалізували його, не виносили на п’єдестал «національних святощів», як це чинили народники.

Аналіз літературно-критичної спадщини Миколи Євшана переконує в тому, що доба модернізму зумовила глибинні зміни у всій жанровій структурі літературної критики і позитивно вплинула на розвиток літературно-критичної думки в Україні.

1. Барахов В. Литературный портрет: истоки, политика, жанр / В. Барахов. – Л.: Наука, 1985. – 312 с.

2. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця ХІХ століття) / Р. Гром’як. – Тернопіль: Підручники & посібники, 1999. – 224 с.

3. Євшан М. Критика, літературознавство, естетика / Микола Євшан; упоряд. Н. Шумило. – К.: Основи, 1998. – 658 с.

4. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: монографія / С. Павличко. – К.: Либідь, 1999. – 447 с.