« Назад

Вступ

На сучасному етапі розвитку суспільства інтелектуальна потреба в отриманні інформації задовольняється, головним чином, за допомогою засобів масового інформування. Мас-медіа давно вже стали могутнім важелем управління суспільством, що зумовлюється не лише провідною роллю ЗМІ в житті людини, а й специфікою подання медійного матеріалу.

Основним інструментом медіа є слово. Маючи експліцитне та імпліцитне значення, слова можуть цілком змінювати сприйняття повідомлення. Зазначена особливість створює ідеальні умови для маніпулювання суспільною свідомістю. Найслабшою ланкою в захисному бар’єрі психіки є емоції, які становлять значний інтерес для маніпулятора. Однією з основних і найсильніших емоцій людини є страх [7]. Це дослідження присвячене висвітленню того, як саме закладається, посилюється страх в аудиторії.

Актуальність такої теми зумовлена кількома параметрами. По-перше, у дослідженні розкривається специфіка і побудова технологічних характеристик формування страху. Соціально виправданою є позиція, що медіа не повинні нагнітати страх. Проте ті медіа, які можуть вважатися взірцевими з погляду дотримання журналістських стандартів, все одно не оминають тем, які є страхогенерувальними. Тому це дослідження має відповісти на питання: наскільки засоби масової інформації проявляють себе в площині відображення страхогенерувальних тем. По-друге, хоча в Україні активно проводяться соціологічні дослідження, які показують, чого бояться українці, але ці дослідження мало відображаються у соціальному дискурсі.

Соціологічні опитування відображають зміст соціальних очікувань аудиторії, який не завжди враховується журналістами під час написання матеріалів. Тому важливо довести, що журналістам варто уважно й обережно ставитися до розкриття страхогенерувальних тем, адже вони можуть створювати негативні контексти.

Теоретико-методологічна база дослідження. Вивчення емоцій перебуває в центрі уваги кількох наук. У розрізі психології дослідженню емоційних станів присвятили свої праці українські науковці: І.Ф. Аршава, М.Й. Варій, С.П. Дерев’янко, М.А. Кузнєцова, І.О Лапченко, О.В. Милославська, І.П. Сопрун та інші. Серед зарубіжних науковців зазначимо В.В. Бойко, К. Ізарда, Є.П. Ільїна, П. Екмана, П. М. Якобсона та ін. У розрізі філології емоції вивчали такі зарубіжні вчені, як П.О. Селігей, О.Д. Федоренко та деякі інші. Страх як феномен у своїх роботах вивчали З. Фрейд, К. Ізард, Ф. Ріман, Б.Д. Карвасарський, Б.Дж. Седок, Г.І. Каплан, А. Кемпінський, В. Ю. Щербатих, І. Тютюкін, а також українські вчені О. С. Туренко, С.Д. Максименко, В. О. Соловієнко, О. А. Чернікова, М.Й. Варій.

Серед досліджень, присвячених керуванню емоціями аудиторії, варто відзначити роботи українських дослідників Ю. Д. Гаврильця, В.В. Бадрака, В.Ф. Іванова, В.І. Ільченко, В.М. Корнєєва, В.В. Різуна, А. І. Наджос. Є також роботи, що аналізують вплив тексту на емоції з психолінгвістичних позицій (Н. Вітт, Е. Носенко, А. Шахнарович), стилістичних (Т. Матвєєв, Е. Азнауров, А. Болотов), лінгвокультурологічних (М. Нашхоєва, А. Вежбицька, І. Томашева), когнітивних (А. Баранов, Ф. Данеш). Питання, пов’язані із впливом соціальнокомунікаційних технологій на психофізіологічний стан і критичне мислення людини, розглядають у своїх працях зарубіжні й українські дослідники: Г.В. Гвоздев, Ж. Гоне, О.Я. Гоян, Р. Капусьцінський, Д. Лалл, Й.Д. Лось, Г.В. Онкович, І.Л. Пенчук, Б.В. Потятиник, Т.О. Пшенична, В.Л. Скуратівський, С.М. Стерденко, О.В. Федоров, І.А. Хоменко, Н.І. Череповська, В.Е. Шевченко та інші.

Серед зарубіжних науковців, що розробляли проблему медіатехнологій, варто виокремити Т. Расмусена, який написав монографію «Комунікаційні технології та медіатизація суспільного життя»; Л.А. Ліврау та С. Лінінгстоуна, за редакцією яких світ побачила колективна наукова робота «Нові медіа»; А.П. Константинова. Серед українських науковців, що вивчали комунікаційні технології, найбільш визначними можна назвати роботи В.В. Різуна, О.М. Холода та В.М. Корнєєва.

З-поміж зарубіжних праць, присвячених функціонуванню стереотипів та міфів у соціальнокомунікаційному середовищі, варто відзначити роботи У. Ліппмана, Е. Лакло, Ш. Муффа, Л. Дж. Філіпс; серед український досліджень – Л.М. Хавкіної, А. В. Ставицького, Г. Куца, М. Бутиріної, І.Р. Гуцуляк, А. О. Худолія.

Проблеми журналістської етики, медіакультури та дотримання професійних стандартів у свої роботах вивчали Т.О. Приступенко, С.К. Шайхитдинова, Н.І. Зражевська, Т.С. Крайнікова, Л.М. Лазарєва, А.Г. Смусь, Т.І. Петрів, А. Сафаров, В. Сюмар, О.В. Чекмишев, В.Ф. Іванов та інші.

Зв’язок роботи з науковими програмами, проблемами, темами.

Дисертацію виконано в рамках наукової теми Інституту журналістики №11БФ045-01 «Український медійний контент у соціальному вимірі», а також програм і планів кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета дослідження: встановити якісні та кількісні характеристики використання засобами масової інформації страхогенерувального контенту в період 2013-2015 рр.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

1. На підставі аналізу літературних джерел описати психолого-психіатричну картину емоційного маніпулювання аудиторією в сучасній науці.

2. Проаналізувати теоретичне осмислення емоційного маніпулювання в соціальнокомунікаційних дослідженнях.

3. Розробити математичну модель аналізу емотивності текстів і методику дослідження способів і форм використання страхогенерувальних складників у медіа.

4. Виявити тенденції використання засобів створення страху в обраних медіа; визначити оцінку цього явища фаховим середовищем.

5. Побудувати алгоритм протидії навіюванню страху, що продукують працівникими ЗМІ і аудиторія.

Об’єктом дослідження є контент засобів масової інформації, а предметом – засоби продукування тривожності та страху в медіатекстах і специфіка їх використання в українських ЗМІ.

Методи дослідження. При проведенні дослідження застосовувалися загальнонаукові методи: аналіз документальних даних, зафіксованих у наукових працях, що дав можливість визначити, які сторони та проблеми вже досить добре розроблені, а з яких ведуться наукові дискусії; що застаріло і які питання ще не вирішені.

Джерела дослідження – газети «Дзеркало тижня», «Коментарі», «2000», «Газета по-українськи», а також інтернет-портали «i.ua» та «bigmir.net» – опрацьовано за допомогою контент-аналізу. Експертне опитування та групове анкетування дало змогу зробити ранжування компонентів тексту і визначити, які візуалізації найбільше лякають аудиторію. Метод групування використано для того, щоб отримати впорядкований опис різнорідних об’єктів (відповідей на відкрите запитання експертного опитування). Моніторинг був застосований для виявлення позиції фахового середовища щодо використання страхоформувальних чинників у медіатекстах. Метод моделювання використаний у дослідженні для виведення математичної формули, за допомогою якої вираховувався якісний показник емотивності текстів.

Наукова новизна одержаних результатів. У дослідженні вперше:

- запропоновано методологію виявлення страхогенерувального контенту в широких масивах тексту ЗМІ;

- визначено критерії оцінювання страхогенерувального потенціалу текстів ЗМІ;

- описано засоби експлікації та форми страхогенерувальних чинників у медійних текстах;

- побудовано математичну модель оцінювання емотивності медійних текстів;

- розроблено рекомендації щодо зменшення емоційного маніпулювання при висвітленні в медіа потенційно страхогенерувальних тем.

Удосконалено:

– методи аналізу емоційних впливів;

– технологію використання математичного моделювання в соціальнокомунікаційних дослідженнях.

Набули подальшого розвитку:

– соціальнокомунікаційна теорія впливогенності медіатексту;

– система кваліфікації комунікаційних технологій у частині їх соціальної ефективності;

– система прикладних практик аналізу емотивності тексту.

Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки дисертації доповнюють наукові знання про емотивний дискурс соціальних комунікацій, а також дають змогу журналістам-практикам зрозуміти, яким чином можна корегувати страхоформувальний вплив на аудиторію.

Результати та основні положення дослідження можуть бути використані для вивчення великих масивів тексту за створеною моделлю аналізу емотивності. Окремий важливий напрям упровадження результатів дослідження – оновлення практичного інструментарію аналізу медіатекстів при підготовці журналістів і рекламістів. Не менш важливою є можливість використання отриманих результатів у формах тренінгових комунікацій для підвищення рівня медіаосвіти аудиторії, для написання підручників та укладання навчальних посібників із методології дослідження соціальних комунікацій, прикладних соціальнокомунікаційних технологій, у підготовці спецкурсів і спецсемінарів із журналістики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження, включно з розробками, ідеями та результатами, виконано здобувачем самостійно. Також самостійно здійснені виступи з цієї теми на наукових конференціях і написані наукові статті.

Структура й обсяг дисертації. Дослідження включає у себе: вступ, три розділи, кожний з яких має по три підрозділи і супроводжується висновками, загальні висновки, список використаних джерел, який нараховує 146 позицій, додатки, які складаються із 3 таблиць 10 графіків, а також двох опитувань. Загальний обсяг дисертації – 216 сторінки, з них основного тексту – 156 сторінки.

Висновки

При визначенні теми дослідження ми виходили з того, що будь-який вплив, а також формування страхів, відбувається за певною технологією.

Проведене дослідження показало, що такої технології не створено. Відтак перед нами повстало завдання спроектувати та зрозуміти як відбувається вплив у засобах масової комунікації. Для цього ми розробили нову методологію, сформували цілком відповідні завдання і проаналізували серйозний масив емпіричного матеріалу для того, щоб переконатися у наявності певних страхогенерувальних чинниках у медіа. Здійснене дослідження дає можливість зробити відповідні поставленій меті та завданням висновки щодо специфіки використання засобів продукування тривожності та страху в медіатекстах:

1. Вивчення емоцій та почуттів лежить переважно у площині психології. Науковці, що вивчають психологію афективних процесів, дискутують щодо визначення цих понять. Перші ототожнюють почуття і емоції; другі – повністю розводять ці поняття; треті вважають почуття одним із видів емоцій; четверті визначають почуття як родове поняття, що об'єднує різні види емоцій. Спираючись на емпіричні дослідження та теоретичні розробки науковців-психологів, у своєму дослідженні ми відносили страх все ж таки до категорії емоцій, а не почуттів. Наша концепція, яка лягла в основу дослідження задля кваліфікації страхів, фобій і способів їх формування, лежить у межах загальноприйнятого в науці підходу до розуміння понять тривожності та страху, описаних у психіатрії, психології та інших суміжних науках. Таким чином, для проведення дослідження ми спиралися на описану психолого-психіатричну картину емоційного регулювання, яку вже окреслили науковці, що вивчають емоції, почуття, а також страх та його функціонування.

Незважаючи на великий пласт робіт із вивчення досліджуваної емоції, можна зробити висновок, що страх залишається категорією індивідуальною і по-різному проявляється на фізіологічному, чуттєвому рівні людини.

Вивчаючи наукові доробки попередників, ми визначили певну динаміку проявлення страху: тривога – страх – фобія, у якій тривога передує страху, сигналізує людині про можливу небезпеку, яка ще нереалізована; страх є вже конкретизованою тривогою, а фобії – ірраціональними страхами. Ми досліджуємо страхогенерувальні чинники, але варто зазначити, що існують теми, які викликають страх і в складніших його формах.

2. Були розглянуті теорії ефективності і моделі комунікації, а також окремі аспекти функціонування в соціальних комунікаціях стереотипів та міфів, які допомогли краще зрозуміти закономірності теоретичного осмислення емоційного оперування в дослідженнях. Ми дійшли висновку, що безліч класичних теорій і підходів, які розроблялись в основному з початку XX століття, можна застосувати сьогодні для підсилення емоційного складника медіаповідомлень, а також безпосередньо для продукування тривожності та страху в аудиторії. Українські вчені наголошують на важливій ролі емоційної складової частини в межах медіа, а також методів її реалізації у повідомленні. Вважаємо, що наразі вивчення ефективності повідомлень із тими чи іншими емотивними компонентами, їхній вплив на аудиторію є найбільш перспективним і потрібним з огляду на недостатню дослідженість цієї теми, її високу актуальність та прикладне значення отриманих результатів. Дослідження емотивних компонентів проводити досить складно, адже при проведенні опитувань є ряд перешкод (недостатня відвертість, складність охоплення аудиторії тощо), тож існує необхідність створення точного методологічного інструменту. Для того, щоб дослідити специфіку використання засобів продукування тривожності та страху в медіатекстів ми мусили вдатися до окремої методології, яка передбачала урахування викладених вище положень.

3. Дослідження емотивності журналістського тексту проводилися впродовж багатьох років. За філологічного підходу ці дослідження стосувалися більше виражальних засобів мови, а нинішній підхід соціокомунікаційний, який розвивається в умовах науки про соціальні комунікації, передбачає не стільки вивчення власне емотивності тексту, скільки значення цієї емотивності для соціуму, показовості кількісних параметрів цієї емотивності. В основі нашого дослідження лежать не мовностилістичні характеристики концептів як носіїв певних смислів чи значень, а передусім ми відштовхуємось від соціологічних досліджень, що показують чого українці бояться найбільше впродовж багатьох років.

Такий підхід дає змогу вибудувати соціальноадаптовану схему відбору концептів для подальшого вивчення в журналістських текстах. З метою якісного дослідження емпіричного матеріалу ми розробили специфічну методологію, яка враховує кілька моментів. Передусім вона базується на осмисленні уже існуючих соціологічних досліджень.

Для визначення страхогенерувальних складників у візуалізації ми провели групове опитування, а для визначення позиції фахового середовища щодо продукування негативних емоцій журналістами – експертне опитування. Метод групування був використаний при описуванні відповідей відкритого запитання, а моніторинг допоміг краще зрозуміти рефлексію працівників медіа стосовно продукування негативних емоцій. Ці опитування показові, вони радше висвітлюють тенденції аніж дають підстави говорити про суто об’єктивне знання. Метод моделювання у дослідженні реалізований у вигляді математичної формули, за допомогою якої вираховувався такий якісний показник, як емотивність текстів. Також нами був створений алгоритм протидії страхогенерувальним чинниками, яку ми побудували виходячи з теоретичних висновків та аналізу емпіричного матеріалу, здійсненому у нашому дослідженні.

Таким чином, ми виокремили низку методів дослідження, які якнайкраще допомагають вивчити способи і форми використання страхогенерувальних складників у медіа та виявляють особливості їх використання в медіатекстах.

Наша робота складається із дослідження теорії, вивчення емпірики і узагальнення отриманих даних.

4. Отже, дослідження, проведене на основі більше як 5500 медіатекстів, дало змогу підтвердити нашу наукову гіпотезу: медіа з 2013 по 2015 рік включно мають тенденцію до нарощування страхогенерувального контенту.

Всі аналізовані видання несуть у собі страхогенерувальний потенціал. У 2013 році найбільше від’ємних балів (за формулою вирахування емотивності тексту) мало видання «2000», у 2014 – «Дзеркало тижня. Україна», у 2015 – «Газета по-українськи».

Вивчаючи частоту появи тих чи інших одиниць аналізу, ми дійшли висновку, що з 2013 року працівники засобів масової інформації стали використовувати слово «війна» і «страх» значно частіше за інші одиниці.

Слова ж із позитивним значенням мають значно менші показники. Така тенденція засвідчує наявність двозначності в нинішній ситуації: з одного боку, чим більша частота вживання негативних маркерів, тим, за логікою, людина більше відчуває напруження та тривожність; з іншого – повідомляючи, потенційно лякаючи, новинні медіа не допускають інформаційного вакууму, який може нести ще більш руйнівні наслідки для психоемоційного стану аудиторії.

Проведене групове анкетування дало змогу визначити, що, по-перше, візуалізації до статей несуть у собі додатковий страхогенерувальний компонент; по-друге, інфографіка може викликати тривожність в аудиторії на рівні візуалізацій із зображенням загрози. Таким чином, візуалізація також є важливим компонентом медіаповідомлення, який може містити в собі страхогенерувальні чинники.

Отже, у результаті проведеного дослідження ми дійшли висновку, що медіа все більше продукують тексти із негативним емоційним компонентом, але яким чином це впливає на аудиторію – це завдання для наступних наукових розробок.

Проведене експертне опитування засвідчило: фахівці вважають закладання журналістами тих чи інших емоційних складників у власні тексти свідомим актом. Ми також проаналізували етичний кодекс українського журналіста і професійні журналістські стандарти з метою виявлення передбачуваного ефекту від їх порушення через використання страхогенерувальних чинників. Саме по собі продукування емоції тривожності та страху не порушує журналістських стандартів, а от чи є це моральним чи ні, має вирішувати для себе кожен журналіст. При цьому моніторинг сайту видань «Телекритика» та «Медіакритика» показав, що самі працівники ЗМІ звинувачують своїх колег у порушенні етики та профстандартів, а безпосередні свої дії щодо навмисного продукування страхів виправдовують інформаційною війною.

5. Працівники медіа вбачають вирішення проблеми нагнітання негативних емоцій у дотриманні фахових вимог і правильного підходу до розуміння етики та моралі. Ми, опираючись на проведене дослідження, розробили алгоритм, при дотриманні якого відбувається суттєве зменшення страхогенерувальних чинників у тексті. Він включає в себе, зокрема: відслідковування соціологічних опитувань, які показують ті чи інші актуальні страхи українців (щоб виявити, які словоформи є наразі страхогенерувальними); уникнення слів, що потенційно лякають, або заміщення їх позитивними відповідниками; відмова від дублювання й поширення новин із страхогенерувальними чинниками; відмова від повторення одного й того самого потенційно страшного повідомлення впродовж тривалого проміжку часу; показ позитивного досвіду вирішення проблеми; уникнення візуалізацій, які підсилюють тривожність в аудиторії.

Індивід також повинен уміти захищати себе від можливих негативних впливів. Вважаємо, що більшість проблем такого характеру спроможна вирішити медіаосвіта, оскільки людина, навчаючись медіаграмотності, розуміє, яким чином працюють ЗМІ, зокрема, що таке редакційна політика, чим послуговується журналіст при створенні контенту тощо. У такий спосіб індивідуум отримує своєрідне щеплення, яке надалі слугує захисним механізмом її інформаційного поля.

 

Список використаних джерел

1. Академия Экспертов Ицхака Пинтосевича – «Психология эмоций: чувства под контролем»: Агенция «Айпио». К.: 2015. —240 с.

2. Академія української преси [Електронний ресурс]: [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Київ: АУП. – Режим доступу: http://www.aup.com.ua/ (дата звернення 15.04.2016) – Назва з екрана.

3. Александров П. Мотиви страху втрати євроідентичності в інтернет-ЗМІ // МедіаКритика. 2010, № 17. – С. 22-25.

4. Александров, П. Фальсифіковане обличчя війни [Електронний ресурс] / П. Александров // Медіакритика. — 19.08.2015 — Режим доступу: http://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/falsyfikovane-oblychchya-viyny.html

5. Анастасія Станко. Спасибі, що живі. [Електронний ресурс] // А. Станко / MediaSapiens. — 29.12.2015 — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/media_law/journalist_rights/spasibi_scho_zhivi/

6. Анастасія Станко. Чотири місяці без Сергія Ніколаєва, півроку підвалу для Марії Варфоломєєвої. [Електронний ресурс] // А. Станко / MediaSapiens. — 13.06.2015 — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/media_law/government/chotiri_misyatsi_bez_sergiya_nikolaeva_pivroku_pidvalu_dlya_marii_varfolomeevoi/

7. А. Коваленко, Д. Денісова. Страх як засіб маніпулювання свідомістю в засобах масової інформації / А. Коваленко, Д. Денісова // Світогляд - Філософія - Релігія: Зб. наук. пр. — Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2011. — № 2(2).

8. Бакулев Г.П. Массовая коммуникация. Западные теории и концепции: учеб. пособие / Г.П. Бакулев.— 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Аспект Пресс, 2010.

9. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. –– М: "Филинъ", 1996. – 472 с.

10. Бойко О.Д. Політичне маніпулювання: [Монографія] / О.Д. Бойко. – К.: Академвидав, 2010 – 432 с.

11. Большой психологический словарь / сост. и общ. ред. Б.Г. Мещеряков, В.П. Зинченко. СПб.; М.: Прайм - ЕВРОЗНАК: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. - 666 с.

12. Брайант, Дженнингз, Томпсон, Сузан. Основы воздействия СМИ.: Пер. с англ. — М.: Издательский дом "Вильяме", 2004. — 432 с.

13. Бутиріна М.В. Мас-медіа як середовище створення та функціонування стереотипів масової свідомості: автореф. дис... д-ра наук із соц. комунікацій: 27.00.01 / М.В. Бутиріна; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики. – К., 2009. – 30 c.

14. Бутиріна М.В. Механізм стереотипотворення у мас-медіа // Актуальні питання масової комунікації: інформаційний бюлетень / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Інститут журналістики. – Київ, 2008. – Вип. 9. – С. 16–20.

15. Бутиріна М. Метатеоретичний підхід до вивчення cтереотипів масової свідомості / М. Бутиріна // Теле- та радіожурналістика. – 2010. – Вип. 9. – Ч. 2. – C. 8–15.

16. Валерій Іванов. Основні теорії масової комунікації і журналістики: Навчальний посібник / За науковою редакцією В.В. Різуна — К.: Центр Вільної Преси, 2010. — 258 с.

17. Варій М.Й. Загальна психологія.: підр. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.Й. Варій – [3-тє вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 1007 с.

18. Варій М.Й. Психологія особистості: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 592 с.

19. Вербицкий А.А. Энциклопедический словарь по психологии и педагогике. — 2013.

20. Вилюнас В.К. Основные проблемы психологической теории эмоций // Психология эмоций. Тексты. / Под ред. В.К. Вилюнаса, Ю.Б. Гиппенрейтер. – М.: Издательство МГУ, 1984. – С.3-28.

21. Гаврилець Ю.Д. Короткотривалі медіаефекти у молодіжних студентських групах (на матеріалі теленовин): дис.... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.01 / Гаврилець Юрій Дмитрович; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т журналістики. – Київ, 2012. – 266 с.

22. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Информ.-метод, пособие курсу «Психология человека». - М.: Педагогическое общество России, 2004. - 276 с.

23. Голуб Олена. Що таке «джинса» і як її вилікувати. [Електроний ресурс] // О. Голуб / MediaSapiens. — 08.02.2016 — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/standards/scho_take_dzhinsa_i_yak_ii_vilikuvati/

24. Горжальцин Євгеній. Вікно Овертона. [Електроний ресурс] / Є. Горжальцин // Народний оглядач. – 04.09.2015. – Режим доступу: http://ar25.org/article/vikno-overtona-tehnologiya-znyshchennya-abo-yak-legalizuvaty-shcho-zavgodno.html

25. Горшков М.К. Прикладная социология: методология и методы: Учебное пособие / М.К. Горшков, Ф.Э. Шереги. – М.: АльфаМ: ИНФРАМ, 2009. – 416 с.

26. Грошев Михаил Михайлович. Коммуникационные технологии в процессе политической социализации молодежи современной России: Дис. ... канд. полит. наук: 23.00.02 Н. Новгород, 2006. — 234 с.

27. Гуманітарні технології: Конспект лекцій / За ред. В.В. Різуна.- К.: Видавничий дім "КМ Academia", 1994.- 60 с.

28. Гусейнов А.А. Золоте Правило моральності. - М.: Молода гвардія, 1988. - С. 268.

29. Гуцуляк І.Р. Проблема подолання негативних стереотипів, як складова польської регіональної політики (1989–2005 рр.) / І.Р. Гуцуляк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2006. – Вип. 65 (Частина 1). – С. 102–107.

30. Демченко С.В. Медіадискурс та новинні фреймінги (на матеріалі досліджень сучасних зарубіжних комунікативістів) / С.В. Демченко // Наукові записки Інституту журналістики. - 2007. - Т. 26. - С. 213-215. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2248

31. «Дзеркало тижня. Україна» визнано лідером популярності серед медіаекспертів [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. Україна: [cайт]. – Режим доступу: http://dt.ua/UKRAINE/gazetu-dzerkalo-tizhnya-ukrayina-viznano-liderom-populyarnosti-sered-mediaekspertiv-136294_html (дата звернення: 31.05.2016). – Назва з екрана. – Дата публікації: 27.01.2014.

32. Дзялошинский И.М. Категории и парадигми журналистской деятельности. Основные понятия теории журналистики. – М.: Изд-во МГУ, 1993.

33. Дзялошинский И.М. Манипулятивные технологии в масс-медиа / И.М. Дзялошинский // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 10. Журналистика. – 2005. – №1. – С. 29—54, №2. — С. 56—75.

34. Діана Дуцик. Валерій Іванов: Завдання медіапедагогів – навчити дітей відрізняти якісну медіапродукцію від неякісної. [Електронний ресурс] // Д. Дуцик / MediaSapiens. — 13.04.2015 — Режим доступу: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/valeriy_ivanov_zavdannya_mediapedagogiv_navchiti_ditey_vidriznyati_yakisnu_mediaproduktsiyu_vid_neyakisnoi/

35. Діти роблять те, що бачать: вплив сучасних ЗМІ на дітей та підлітків. [Електронний ресурс] // CREDO: католицький релігійний часопис: [cайт]. – Режим доступу: http://www.credo-ua.org/2010/03/17829 дата звернення: 15.05.2015). – Назва з екрана. – Дата публікації: 27.01.2014.

36. Добреньков В.И., Кравченко А.И. Методы социологического исследования: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2004. — 768 с.

37. Добросклонская Т.Г. Вопросы изучения медиатекстов (опыт исследования современной английской медиаречи). Изд. 2-е, стереотипное. — М.: Едиториал УРСС, 2005. — 288 с.

38. Еляков А.Д. Дефицит и избыток информации в современном социуме / А.Д. Еляков // Социологические исследования. - 2010. - N 12. - С. 107-114.

39. Житарюк М.Г. Теорія конгруентності Ч. Осгуда і П. Таненбаума: функціональні параметри і проблеми ефективності в масмедійних дослідженнях // Наукові записки Інституту журналістики: Щоквартальний науковий збірник / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут журналістики. – Київ: Інститут журналістики, 2008. – Т. 32: липень-вересень. – С. 17-23.

40. Журналістська етика: Посібник для підготовки до державного іспиту [Текст] / Авт. кол. – За ред. В.П. Мостового та В.В. Різуна. – Київ, ТзОВ «ЗН УА», 2014. – 224 с.

41. Загальна психологія: підручник / Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.

42. Зайцева А.В. Медіакультура та право: межі й аспекти взаємодії / А.В. Зайцева // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. - 2014. - Вип. 10-2(1). - С. 11-13.

43. Засоби масової інформації: професійні стандарти, етика та законодавчі норми: наук. вид. / укл.: Т. Петрів, А. Сафаров, В. Сюмар, О. Чекмишев.–К.: Нічлава, 2006. – 100 с.

44. Захарченко А.П. Кількісна оцінка ефективності інтернет-комунікації / А.П. Захарченко // Наукові записки інституту журналістики. —2011. — Том. 44.—С.51-54.

45. Зелінська Юлія. Команда ГО «Телекритика» запустила інтернет-видання «Детектор медіа». [Електронний ресурс] // Ю. Зелінська / MediaSapiens. — 09.03.2016 — Режим доступу: http://detector.media/medialife/article/112678/komanda_go_telekritika_zapustila_internet-vidannia_detektor_media/

46. Зелюк В.В. Управління емоційними ресурсами в організації / В. Зелюк // Освіта Полтавщини. – №23-24. – 2011. – С. 3-8

47. Зражевська Н.І. Медіакультура як об’єкт дослідження в теорії соціальної комунікації / Н.І. Зражевська // Теле- та радіо журналістика: зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Львівський національний університет ім. І. Франка. – Л., 2010. – С. 74–80.

48. Изард, Кэррол Эллис. Психология эмоций [Текст] / К.Э. Изард; Пер.с англ. - СПб.: Питер, 1999. - 464 с.

49. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб: Питер, 2001. – 752 с.

50. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації: Навч. посіб. — К.: Київ. ун-т, 2000.

51. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием / C.Г. Кара-Мурза. – М.: Медиа Книга, 2005. – 500 с.

52. Карвасарский Б.Д. (ред.) Клиническая психология: Учебник. – СПб: Питер, 2004. – 960 c.

53. Карпиленко В.А. Поняття фрейму та фреймінгу в текстах новин українських ЗМІ / В.А. Карпиленко // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2012. – Т. 46. – С. 105-110.

54. Каспрук Віктор. Ємен: проксі-війна між Тегераном і Ер-Ріядом. [Електроний ресурс] // В. Каспрук / Дзеркало тижня. — 30.10.2015 — Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/international/yemen-proksi-viyna-mizh-tegeranom-i-er-riyadom-_.html

55. Квіт С. Масові комунікації / Сергій Квіт. – К.: Вид. дім «Києво-Могил. акад.», 2008. – 206 с.

56. Кіслов Д. Трансформаційні процеси медіа-безпеки та медиа-тероризму / Д. Кіслов // Інформація і право. — 2011. — № 2(2). — С. 114-122.

57. Козлов Н.И. Эмоции и чувства. [Электронный ресурс] / Н.И. Козлов // Психологос: энциклопедия практической психологии. – 10.12.2015. - Режим доступа: http://www.psychologos.ru/articles/view/emocii_i_chuvstva

58. Комісія з журналістської етики [Електронний ресурс]: [Веб-сайт]. – Електронні дані. – Київ: КЖЕ, 2013-2016. – Режим доступу: http://www.cje.org.ua/ (дата звернення 30.03.2015) – Назва з екрана.

59. Кондрико А.А. Соціокодована система українських мас-медіа/ А.А. Кондрико. – Запоріжжя: ООО НПК «Інтер-м», 2015. – 236 с.

60. Константинова А.П. Философские проблемы медиатехнологий: Автореф. дис. … канд. философ. наук: 09. 00. 08. Санкт-Петербург, 2011.

61. Корнєєв В.М. Комунікаційні технології як засоби проектування соціальної дійсності / В.М. Корнєєв // Наукові записки Інституту журналістики. - 2014. - Т. 56. - С. 176-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nzizh_2014_56_36.pdf

62. Корнєєв В.М. Експлікація прихованого впливу публіцистичного тексту / Автореф. дис.... канд філол. наук. – К., 2002

63. Корнєєв В.М., Скотникова Т.В. Моделювання як технологія сучасного наукового пошуку // Діалог: Медіа-студії: збірник наукових праць / ред. кол.: відп. ред. Александров О.В. [та ін.]. – Одеса: Астропринт, 2015. – Вип. 20. – С. 284-306.

64. Косюк О.М. Медіанасилля крізь призму архаїки («переливання» жахів з реальності у сферу ритуальної знаковості) / О.М. Косюк. - Наукові записки Інституту журналістики. Том 38. - 2010 (січень-березень). - С. 39-43.

65. Крайнікова Т. Споживчі патерни медіаповедінки: суть і роль у культурі медіаспоживання / Т. Крайнікова // Вісн. Кн. палати: наук.-практ. журн. - 2014. - № 3. - С. 39-42.

66. Кузнецова Е.Н. Основные классификации страхов. [Электронный ресурс] / Е.Н. Кузнецова. — 09.10.2014. — Режим доступа: http://www.superinf.ru/view_helpstud.php?id=4069

67. Куц Г.М. Стереотипізація та міфологізація у виборчому процесі / Г.М. Куц // Сучасне суспільство. – 2013. – Вип. 2. – С. 54–67.

68. Лазарєва Л.М. Медіакультура та її функції [Текст] / Л.М. Лазарєва // Культура і сучасність: Альманах / М-во культури і туризму України, Нац. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. - Київ: Міленіум, 2010. - № 2'2010. - С. 140-145.

69. Лапорт Даниэлла. Живи с чувством. Как поставить цели, к которым лежит душа / Даниэлла Лапорт; пер. с англ. А. Домини. — М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. — 272 с.

70. Латынина Ю. Код доступа. [Електронний ресурс] / Ю. Латынина — 17.09.2015 — Режим доступа: http://echo.msk.ru/programs/code/1380648-echo/

71. Липпман У. Общественное мнение / Уолтер Липпман; [пер. с англ. Т.В. Барчуновой; ред. перевода К.А. Левинсон, К.В. Петренко]. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384 с.

72. Лузина Л.Г. Виды информации в дискурсе / Л.Г. Лузина // Дискурс, речь, речевая деятельность. – M.: ИHИOH PAH, 2000. – C. 137–151.

73. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2008. — 583 с: ил. — Серия «Учебник для вузов».

74. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібник. — К.: МАУП, 2000. —256 с.

75. Массовая коммуникация: Монография/ В.Ф. Иванов. — Киев: Академия Украинской Прессы, Центр Свободной Прессы, 2013. — 902 с.

76. Мельник Г.С. Mass-media: психологічні процеси та ефекти. СПб, 2010. – 126 с.

77. Мніх Антоніна. Медійники як підсилювачі суспільної напруги. [Електронний ресурс] // А. Мніх / MediaSapiens. — 23.12.2015 — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/monitoring/regional_news/mediyniki_yak_pidsilyuvachi_suspilnoi_naprugi/

78. Моторина Л.Е. Философские технологии и философия технологии: соотношение понятий // Философское образование. – 2011, № 24. С. 7-12.

79. Найдьонова Любов. Як захистити дитину в медіапросторі: психологічний аспект. [Електронний ресурс] // Л. Найдьонова / MediaSapiens. — 12.02.2016 — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/kids/yak_zakhistiti_ditinu_v_mediaprostori_psikhologichniy_aspekt/

80. Наталія Костенко, Валерій Іванов. Досвід контент-аналізу: моделі та практики: Монографія. — К.: Центр вільної преси, 2003. — 44 с.

81. Незнайкин А.Н. Эффект прайминга в медиаисследованиях и рекламе [Текст] / А.Н. Назайкин // Вестник Московского университета. Сер. 10, Журналистика. - 2010. - N 6. - С. 160-169.

82. Ожеван М.І. Маніпулятивні стратегії / М.І. Ожеван // Підприємництво в Україні. – 2001. – №9. – С. 26-27.

83. Олександр Вілкул: Я проголосував за мир, відродження промисловості і впевненість у завтрашньому дні [Електронний ресурс] // Коментарі: [cайт]. – Режим доступу: http://ua.comments.ua/politics/243516-oleksandr-vilkul-ya-progolosuvav-za-mir.html дата звернення: 14.05.2015). – Назва з екрана. – Дата публікації: 26.10.2014.

84. Осипова С.И. Математические методы в педагогических исследованиях: Учебное пособие / С.И. Осипова, С.М. Бутакова, Т.Г. Дулинец, Т.Б. Шаипова. - Красноярск: Сиб. федер. ун-т, 2012. - 264 с.

85. Панкратов В.Н. Защита от психологического манипулирования: [Текст] / В.Н. Панкратов. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2004. – 208 с.

86. Панушкин В. Вас прет от войны. [Електронний ресурс] / В. Панушкин. — 11.10.2015 — Режим доступа: https://snob.ru/selected/entry/78554

87. Партико З.В. Теорія масової інформації та комунікації [Текст]: навч. посіб. / З.В. Партико. - Львів: Афіша, 2008. - 292 с.

88. Пашинян И.А. Контент-анализ как метод исследования: достоинства и ограничения // Научная периодика: проблемы и решения. — 2012. — № 3. — c. 13-18.

89. Переверзева И. А. Психофизиологический анализ индивидуальных различий по эмоциональности: Автореф. дис....канд. наук. — М., 1986.

90. Печетова Н.Ю. Экспрессивность в медиатексте // Вестник Северо-Восточного федерального университета: научный журнал. Якутск: издательство СВФУ, 2011. Т. 8. № 1 (январь – март). С. 143–146.

91. Плотинский Ю.М. Модели социальных процессов: Учебное пособие для высших учебных заведений. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - M.: Логос, 2001.-296 с.

92. Полюга Л.М. Повний словник антонімів української мови.— 3-є вид., допов. і випр.— К.: Довіра, 2006.— 510 с.

93. Почебут Л.Г. Кросс-культурная и этническая психология: Учебное пособие. — СПб.: Питер, 2012. — 336 с.

94. Почепцов Г.Г. Информационная война: определения и базовые понятия. [Электронный ресурс] / Г.Г. Поцепцов // MediaSapiens. – 17.03.2014. - Режим доступа: http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/manipulation/informatsionnaya_voyna_opredeleniya_i_bazovye_ponyatiya

95. Почепцов Г.Г. Сучасні інформаційні війни / Георгій Почепцов. - Київ: Києво-Могилян. акад., 2015. - 496 с.

96. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1999. – 352 с.

97. Почепцов Г.Г. Особенности пропагандистских механизмов с двух сторон российско-украинского конфликта. [Електронний ресурс] // Г.Г. Почепцов/ MediaSapiens. — 05.04.2016 — Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/manipulation/osobennosti_propagandistskikh_mekhanizmov_s_dvukh_storon_rossiyskoukrainskogo_konflikta/

98. Почепцов Г.Г. Теория коммуникации — М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» — 2001. — 656 с.

99. Приступенко, Т.О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації: навчальний посібник / Т.О. Приступенко. — К.: Інститут журналістики, 2004. — 375 с.

100. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П.П. Горностая, Т.М. Титаренко. – К.: Рута, 2001. – 320 с.

101. Пшенична Т.О. Теоретична модель явища впливу на емоції адресата масового повідомлення / Т.О. Пшенична // Наукові записки інституту журналістики. – 2010 – Т. 40. – С. 87.

102. Риман Ф. Основные формы страха / Пер. с нем. Э.Л. Гушанского. — М.: Алетейа, 1999. — 336 с.

103. Різун В. В. Методологія виявлення і дослідження масовокомунікаційного впливу / В. В. Різун // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко.: Журналістика. - 2013. - Вип. 1 (20). 57 с. С. 42-57.

104. Різун В В. Теорія масової комунікації [Електронний ресурс] / В.В. Різун// Бібліотека інституту журналістики — 24.05.2015 — Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/Teoriya_mas_com.pdf

105. Різун В.В. Теорія масової комунікації: підруч. для студ. галузі 0303 “журналістика та інформація” / В.В. Різун.— К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2008.

106. Різун В.В., Скотникова Т.В. Методи наукових досліджень у журналістикознавстві: Навчальний посібник / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики. – К., 2005. – 97 с.

107. Різун В.В., Скотникова Т.В. Методи соціальнокомунікаційних досліджень / В.В. Різун, Т.В. Скотникова // Наукові записки Інституту журналістики. - 2013. - Т. 52. - С. 49-53.

108. Різун, В. Історія досліджень медіавпливів / В. Різун, В. Іванов // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченко.: Журналістика. - 2013. - Вип. 1 (20). 57 с. С. 4-6.

109. Ромах О.В. Мас-медійний контекст відчуття страху і тривожності (на базі соціологічних опитувань) / Оксана Ромах // Діалог: Медіа-студії Зб. наук. праць / За заг. ред. Александрова О. В. – О.: ОРІДНУ НАДУ, 2015. – Вип. 20. – С. 215–224.

110. Ромах О.В. Продукування негативних емоційних станів засобами медіа (на прикладі інтернет-видань та теленовин // Science and Education a NewDimension. Philology.: materials of the International Scientific and Professional Conference [“Humanities and Social Sciences”], (Budapest, 31st of January 2016) / Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe. –– Budapest, 2016, Issue 76. –– P. 64–69.

111. Ротбард Мюррей. О реконструкции экономической теории полезности и благосостояния [Текст] / М. Ротбард // Экономическая политика. — 2009. — № 1. — С. 190-207.

112. Рябоконь О. Стереотип як механізм сприймання інформації і стереотипізація як метод впливу ЗМІ на масову свідомість / О. Рябоконь // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. – 2010. – Вип. 26. – С. 100–109.

113. Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність. [На матеріалах сучасної газетної публіцистики]: Монографія / За ред. В. Різуна. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2002. — 392 с.

114. Словник синонімів української мови. 2-е вид. — К.: Довіра, 2006.— 477 с.

115. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І.К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

116. Смусь А.Г. Релігійний контент християнського спрямування в сучасному українському телепросторі: дис.... канд. наук із соц. комунікацій: 27.00.06 / Смусь Андрій Григорович; Міжнар. екон.-гуманітар. ун-т ім. акад. Степана Дем’янчука. – Рівне, 2014.

117. Солонская, С.А Практика манипулирования массовым сознанием в СМИ и способы ее нейтрализации / С.А. Солонская. С.Д. Недбаєвський // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 2002. — Вип. 36. — С.99—109.

118. Соціологія: Навч. посібник / За редакцією С.О. Макеева. - К.: «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1999. - 344 с.

119. Ставицький А.В. Універсальні функції соціально-політичного міфу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / А.В. Ставицький; Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Сімферополь, 2003. – 20 с.

120. Степанов В.Н., Голдобин Н.Д. Основы теории коммуникации и журналистика в маркетинговой деятельности. – Ярославль, 2009; URL: http://lib.mesi-yar.ru/books/yf-mesi/2009/Stepanov.pdf

121. Стёпин В.С., Голдберг Ф.И.. Методы научного познания. Гуманитарная энциклопедия [Электронный ресурс] // Центр гуманитарных технологий. — 25.07.2014 — Режим доступа: http://gtmarket.ru/concepts/6874

122. Страйкуючі російські робітники перестають пишатися Кримом – NYT [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. Україна: [cайт]. – Режим доступу: http://dt.ua/WORLD/straykuyuchi-rosiyski-robitniki-perestayut-pishatisya-krimom-nyt-170613_.html (дата звернення: 29.05.2015). – Назва з екрана. – Дата публікації: 22.05.2015.

123. Суїменко Є.І. Анкетне опитування: мистецтво ставити запитання / Є.І. Суїменко. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://isoc.com.ua/school/suimenko_ank.pdf

124. Туренко О.С. Страх: спроба філософського усвідомлення феномена / О.С. Туренко. – К.: Парапан, 2006. – 216 с.

125. Туренко, Олег Станіславович. Страх як соціально-філософський феномен (генеза та функції) [Текст]: дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Туренко Олег Станіславович; Донецький національний ун-т. - Донецьк, 2004. - 204 арк.

126. Тютюкин И. Проявление страха. [Электронный ресурс] / И. Тютюкин. — 10.10.2015. - Режим доступа: http://www.proza.ru/2011/12/25/613

127. Український медіаландшафт – 2015: аналітичний звіт / За ред. В. Іванова. – К.: ФКА, АУП, 2015.

128. Уманська Д. Ми тільки на початку змін. [Електронний ресурс] / Д. Уманська // Телекритика. — 05.07.2015 — Режим доступу: http://www.telekritika.ua/profesija/2014-11-21/100646/

129. Физиологические основы эмоций. [Электронный ресурс] // Основы психологии. – 03.02.2014. – Режим доступа: http://psyznaiyka.net/view-emocii.html?id=fiziologicheskie-osnovi-emociy

130. Филатов А.В. Основы распознания и противодействия манипуляции сознанием (вводный курс) / А.В. Филатов. – Калининград: Сенте, 2006. – 198с.

131. Филина Ольга Александровна. Проблемы современной информационной этики: диссертация... кандидата философских наук: 09.00.05 / Филина Ольга Александровна; [Место защиты: Тул. гос. пед. ун-т им. Л.Н. Толстого].- Тула, 2009.- 153 с.

132. Филлипс Л.Дж. Дискурс-анализ. Теория и метод / Луиза Дж. Филлипс, Марианне В. Йоргенсен; [пер. с англ. / науч. ред. и предисл. А.А. Киселевой]. – Харьков: Издательство Гуманитарный центр, 2004. – 336 с.

133. Фінклер Ю. Комунікативні характеристики публіцистичного тексту як віддзеркалення аудиторних очікувань // Литературоведческий сборник / Донецький національний університет. – Донецьк: ДНУ, 2003. – № 14. – С. 70 – 82.

134. Фобії людини. [Електроний ресурс] // Стоп хвороби. – 04.07.2014. – Режим доступу: http://stopbolezni.net/cikava-informazia/2377-fobii-luduny.html

135. Хавкіна Л. Сучасний український рекламний міф: монографія / Л. Хавкіна. — Х.: Харківське історико-філологічне товариство, 2010. — 352 с.

136. Хилько М.М. Методологічні основи дослідження журналістикознавства / М.М. Хилько // Філософські проблеми гуманітарних наук (До 175-ї річниці Київського національного університету імені Тараса Шевченка). — К., 2008—2009. — № 14/15. — С. 172—177.

137. Холод О.М. Комунікаційні технології [текст] підручник / О.М. Холод – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 2013 с.

138. Худолій А.О. Стереотипи «холодної війни» та відносини між США та Україною / А.О. Худолій // Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць / гол. ред. В.М. Вашкевич. – К.: ПП «Видавництво “Гілея”», 2014. – Вип. 81 (№ 2). – С. 304–309.

139. Цурикова Л.В. Проблемы когнитивного анализа дискурса / Л.В. Цурикова // Вестник ВГУ. – 2001. – № 2. – С. 128–157.

140. Цыганов В. Медиа-терроризм: Терроризм и средства массовой информации.- К.: Ника-Центр, 2004,- 124 с.

141. Чулівська Ірина. Інформація в українських ЗМІ: оперативна, точна, але неповна. [Електроний ресурс] // І. Чулівська / Інститут масової інформації. — 20.02.2013 — Режим доступу: http://imi.org.ua/analytics/40178-informatsiya-v-ukrajinskih-zmi-operativna-tochna-ale-nepovna.html

142. Шайхитдинова С.К. Векторы медиакультуры // Учен. зап. Казан. ун-та. Сер. Гуманит. науки. – 2013. – Т. 155, кн. 1. – С. 189–198.

143. Шевченко В.Е. Концепція візуалізації журнального контенту в системі наукових поглядів у галузі соціальних комунікацій: дис.... д-ра наук із соц. комунікацій: 27.00.01 / Шевченко Вікторія Едуардівна; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. – Київ, 2013.

144. Haaga D. A. F. Homophobia? // Journal of Social Behavior and Personality. — 1991. — No 6 (1). — P. 171–174.

145. Keen Sam. Faces of the Enemy. Reflections of the Hostile Imagination / Sam Keen. – San Francisco: Harper and Row, 1986. – 199 p.

146. Stubbs M. Discourse Analysis: The sociolinguistic analysis of natural language / M. Stubbs. – Oxford: Blackwell, 1983. – 272 p.