Курсова робота Вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку
Код роботи: 2848
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Дошкільна освіта
Тема: Вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку
Кількість сторінок: 40
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 500 грн
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи проблеми дослідження самооцінки у дітей дошкільного віку
1.1. Проблема дослідження самооцінки у дітей дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі
1.2. Батьківсько-дитячі відносини як фактор формування рівня самооцінки у дошкільників
Висновки до першого розділу
Розділ 2. Емпіричне дослідження проблеми впливу батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку
2.1. Цілі, задачі та організація емпіричного дослідження
2.2. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження
Висновки до другого розділу
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
У сучасному світі значно зросла увага до проблем сім’ї та її ролі в становленні особистості дитини. Важливим для розуміння специфіки різних сімей є поняття конфігурації сім’ї. Конфігурація сім’ї створює внутрішньосімейну систему цінностей, типи інтеракцій її членів, поведінкові моделі адаптації до сімейного та широкого соціального середовища, підтримує оптимальну і результативну самосвідомість членів сім’ї і т. ін.
Розмір сім’ї, порядковий номер народження, інтервали між народженнями в теоретичних і експериментальних дослідженнях (А. Адлер, Т. Думитрашку, І. Равич-Щербо, О. Силіна і ін.) розглядаються як опосередковуючі фактори впливу середовища на формування індивідуальності дітей.
Батьківські відносини можна розглядати в цілому як метаіндівідуальний контекст, який створюється усіма членами сім’ї. Якщо розглядати вплив батьків на дитину, то доцільно враховувати взаємозв’язок параметрів батьківських відносин батьків і матерів. Властивості дітей також грають свою роль, визначаючи взаємодії батьків. Специфіка батьківських відносин полягає в їх постійній і неминучій зміні з віком дитини. Дана проблема викликає інтерес і вимагає подальших досліджень.
У роботах зарубіжних і вітчизняних психологів виявлено негативні наслідки для розвитку дитини деструктивних подружніх відносин. Нестабільність у відносинах між подружжям негативно впливає на психічне і фізичне здоров’я всіх членів сім’ї, включаючи дитину. Саме в психологічно благополучній сім’ї подружжя відновлюють сили, витрачені в суспільній діяльності.
У психологічно неблагополучній сім’ї такого відновлення не відбувається, більш того, нервове напруження в сімейних відносинах зростає і може привести до стресів і навіть нервово-психічних захворювань. У разі нестабільності сімейних відносин негативному і хворобливому впливу піддаються і діти (В. Титаренко, Е. Ейдеміллер, В. Юстицкис). Діти з нестабільних сімей більше схильні до відхилень (К. Вітек, В. Сисенко, В. Шевчук, В. Шелкова).
Найбільш чутливими до впливу сімейного неблагополуччя виявляються стрижневі утворення особистості дитини – її уявлення про себе, самооцінка, образ себе. Оскільки задоволення її потреб повністю залежить від батьків, то її уявлення про себе і образ себе в значній мірі пов’язані зі ставленням батьків до неї, їх сприйняттям і розумінням, з характером батьківських установок і якістю прихильності.
В даний час вивчення формування та розвитку уподобань в онтогенезі є одним з найбільш актуальних напрямків в сучасній психології розвитку, де прихильність розуміється як базисне утворення, що робить вплив на психічний розвиток дитини, її життєвий шлях. Проте бракує спеціальних досліджень у контексті формування самооцінки дошкільників під впливом сімейних відносин. З огляду на дане протиріччя була визначена тема нашого дослідження: «Вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку».
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку.
Об’єкт дослідження – діти дошкільного віку з низьким рівнем самооцінки.
Предмет дослідження – вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку
Теоретична гіпотеза дослідження: батьківсько-дитячі відносини виступають важливим фактором формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку.
Завдання дослідження:
1) провести теоретичний аналіз літератури стосовно поставленої проблеми;
2) обґрунтувати вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дошкільників;
3) провести емпіричне дослідження з метою з’ясування впливу батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку;
4) встановити подальші перспективи дослідження.
Методи дослідження. З метою з’ясування впливу батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку, використано методи теоретичного аналізу багатодетермінованості і взаємовпливу психічних явищ. Для з’ясування залежності рівня самооцінки дошкільників від батьківсько-дитячих відносин використано психодіагностичні засоби: методика вивчення батьківських установок «PARI» (Є. Шефер, Р. Белл), методики вивчення самооцінки дошкільника – «Сходинки» (В. Щур) та методика «Який я?» (Р. Нємов).
Обробка результатів дослідження проведена за допомогою математико-статистичних методів (кореляційний аналіз). Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричних даних).
Методологічну й теоретичну основу роботи склали положення про вплив самооцінки на діяльність людини і її розвиток як особистості та індивідуальності (Р. Бернс; О. Бєлобрикіна; М. Лісіна та ін.); про особливу роль у формуванні самооцінки дитини сім’ї як найближчого соціального оточення, а саме батьківського відношення до неї (О. Бєлобрикіна; А. Варга; О. Кононко; О. Котова та ін.)
Теоретична значущість роботи полягає у розширенні теоретичних відомостей про проблему формування рівня самооцінки у дітей дошкільного віку; уточнення даних про вплив батьківсько-дитячих відносин на формування рівня самооцінки дошкільників.
Практична значущість роботи визначається в тому, що результати дослідження можуть бути використані у практиці шкільного психолога або дитячої психологічної консультації, а також можуть бути корисні в практиці психокорекції.