Курсова робота Друкована книга ХVI-ХVIII ст., як фактор духовної культури України
Код роботи: 2764
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Видавнича діяльність
Тема: Друкована книга ХVI-ХVIII ст., як фактор духовної культури України
Кількість сторінок: 36
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 400 грн
Вступ
Розділ 1. Історіографія та джерельна база дослідження
1.1. Історіографія проблеми
1.2. Джерельна база дослідження
Розділ 2. Вплив друкованої книги на поширення української духовної культури XVI -XVIII ст.
2.1. Книговидавничі контакти та співробітництво між друкарськими осередками
2.2. Шляхи та форми поширення книжкової продукції, їх особливості в різних регіонах України
Висновки
Список використаної літератури
Аналіз історіографії та джерельної бази розвитку книжкової справи другої половини XVI – XVIII ст. в Україні та його ролі в розвитку, збереженні та успадкуванні української духовної культури дозволяє з’ясувати стан дослідження теми та її джерельне забезпечення для подальшого ґрунтовного дослідження цієї проблеми, зокрема, шляхів і форм поширення книжкової продукції окремо взятих видавничих осередків, а також особливостей міграцій стародруків в різних регіонах українських земель, в тому числі на території Правобережжя і Західної України, їх використання в богослужбовій практиці та науково-освітній діяльності як фактора спадкоємності духовної культури України.
У процесі дослідження з’ясовано, що книжкова справа в Україні другої половини XVI – XVIII ст. розвивалася у складних історико- культурних умовах. Відсутність державної підтримки, аграрний характер економіки України, низький (порівняно з країнами Західної та Центральної Європи) рівень освіти та науки зумовили відносну вузькість українського книжкового ринку. За таких обставин основним споживачем книжкової продукції в цей період була церква та миряни, які потребували задоволення своїх релігійних потреб. Зрозуміло, що в такій ситуації економічно рентабельним було видання переважно богослужбових книг та малоформатних псалтирів і молитовників для приватного користування.
Друкована книга XVI – XVIII ст. українських друкарень відігравала важливу соціокультурну роль, оскільки виступала основною формою фіксації та трансляції досвіду, який забезпечував збереження і систематизацію знань з усіх галузей, а в наш час сприяє сучасній цивілізації відтворювати себе, розвивати науковий світогляд і науку, сучасні форми пізнання.
Українські стародруки виконували богослужбову та релігійну, навчальну, просвітницьку, енциклопедичну, морально-повчальну функції. Особливе значення для духовного та наукового розвитку України мають видання Києво-Печерської лаври, серед них – енциклопедичне видання Памви Беринди «Лексикон слав’янороський», філософський трактат Інокентія Гізеля «Мир з Богом чоловіку», посібник з гомілетики Іоаникія Галятовського «Ключ розуменія» та інші.
У досліджуваний період в Україні діяли три найпотужніші видавничі центри – Київ, Почаїв та Львів. Саме їх продукція заповнювала український книжковий ринок. Лідером у поширенні книг на Лівобережній Україні була друкарня Києво-Печерської лаври, що впевнено конкурувала з друкованими виданнями Росії. Відповідно, на землях Правобережжя та Західної України переважала книжкова продукція Почаєва та Львова.
При дослідженні шляхів, форм і особливостей поширення стародруків у різних регіонах України та їх використання у суспільстві визначено, що основним джерелом пізнання шляхів і форм поширення видань є покрайні записи на стародруках (маргіналії). З’ясовано особливості поширення стародруків в різних регіонах України.
Зазначено, що з другої половини XVII ст. український книжковий ринок, у зв’язку з входженням українських земель до складу різних держав, поділяється на дві частини – Правобережну та Лівобережну Україну. Відзначено, що на території Правобережної України з Галичиною і Закарпаттям включно, пріоритетними були видання острозького друку і Львівської братської друкарні. Також на Галичині і Закарпатті у значній кількості зустрічаються книги друку Києво-Печерської лаври.
Книжкова продукція другої половини XVI – XVIII ст. має величезне національно-культурне значення. За умов, коли українська національна свідомість розвивалася в тісному зв’язку з свідомістю релігійною, саме релігійна література – філософська для вищих верств, проповідницька та житійна для міщан і селян – відігравала вирішальну роль у формуванні самосвідомості українського народу, духовного простору, кристалізації української національної ідентичності.
1. Біда К. Нова пам’ятка українського письменства середньої доби [Текст] / К. Біда // Богословія. - Рим, 1977. - С. 175-192.
2. Бондар Н. П. Кирилловские издания XVII века в фондах Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского [Текст] / Н. П. Бондар // Федоровские чтения. 2005. – М., 2005. – С. 248-256.
3. Владимиров Л. И. Всеобщая история книги [Текст] / Л. И. Владимиров. – М., 1988. – 312 с.
4. Гирич І. Києво-Печерська лавра в контексті української історії і культури. [Текст] / І. Гирич // Пам’ять століть - 1996 - №1 - С.102 – 120.
5. Горбаченко Т. Г. Вплив початкового українського книгодрукування на формування етнонаціональної свідомості [Текст] / Т. Г. Горбаченко // Людина і світ.-2001.- №7.- С. 67-76
6. Горбаченко Т. Г. Християнство і слов’янська писемна культура: монастирські бібліотеки [Текст] / Т. Г. Горбаченко // Українське релігієзнавство. - 2001.- №17.-С.37-44.
7. Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури [Текст] / Я. Ісаєвич. – Київ: Наукова думка, 1966.
8. Ісіченко Ю. А. Києво-Печерський Патерик у літературному процесі кінця XVI - початку XVIII ст. на Україні [Текст] / Ю. А. Ісіченко. – Київ: Наукова думка, 1990.
9. Кагамлик С. Видавнича справа в Києво-Печерській лаврі у XVIIІ ст.: умови, характер, особливості [Текст] / С. Кагамлик // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – Випуск 3. – Київ, 2000. – С.175-187.
10. Кагамлик С. Р. Києво-Печерська лавра: світ православної духовності і культури (XVII – XVIII ст.) [Текст] / С. Кагамлик. - Київ, 2005.
11. Клепиков С. А. Оформление книг, изданных Новгород-Северской типографией Л. Барановича в 1674-1679 гг. [Текст] / С. А. Клепиков // Книга и графика. – М.: 1972. – С. 147.
12. Книга і друкарство на Україні [Текст] / За ред. П. М. Попова. – Київ: Наукова думка, 1965. – 315 с.
13. Ковальчук Г. І. Збереження книжкових пам’яток [Текст] / Г. І. Ковальчук // Наукові праці НБУВ. – Київ, 2001. – Вип. 7. – С. 44-49.
14. Ковальчук Г. І. Правове поле України щодо роботи з книжковими памя’тками [Текст] / Г. І. Ковальчук // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2004. - №1. - С. 50-57.
15. Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах [Текст] / Г. І. Ковальчук. – Київ: НБУВ, 2004. – 644 с.
16. Ковальчук Г. Рукописні книги та стародруки [Текст]: навч. посіб. [Текст] / Ковальчук Г. І. – Київ, 2011. – 100 с.
17. Курінний П. Лаврські інтролігатори XVII - XVIIІ століть [Текст] / П. Курінний. - Київ, 1926.
18. Марченко А. Українська література [Текст] / Марченко А. С. – Харків, 2011. – 784 с.
19. Микитась В. Л. Давні рукописи і стародруки. Опис і каталог [Текст] / В. Л. Микитась. – Ужгород, 1961.
20. Микитась В. Л. Давні книги Закарпатського музею [Текст] / В. Л. Микитась. - Ужгород, 1986.
21. Микитась В. Л. Літературний процес на Закарпатті доби феодалізму [Текст] / В. Л. Микитась. – Ужгород, 1997.
22. Мицько І. З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576 – 1636) [Текст] / І. З. Мицько. – Київ, 1990
23. Овчінніков В. Історія книги [Текст]: Еволюція книжкової структури / Овчінніков В. С. – Львів: Світ, 2005. – 420 с.
24. Титов Ф. Краткое историческое описание Киево-Печерской лавры и других святынь Киева [Текст] / Ф. Титов. - Київ, 1911.
Вступ
Актуальність дослідження. У становленні, збереженні і трансляції духовних цінностей вітчизняної культури значна роль належить книзі. Писемність завжди суттєво розширювала можливості поширення і збереження духовної культури, а запровадження друкарства дало змогу залучати до культурного й політичного життя в Україні значно ширші верстви населення, сприяючи єдності розвитку культури різних регіонів України.
Поширення друкарства стало складовою частиною національно-культурного та духовного відродження українського народу в останні десятиріччя XVI — першій половині XVII ст.
Публікація Біблії церковнослов’янською мовою 1581 року та поширення друкованої полемічної літератури, в якій дискутувалися питання церковного й етнічного поділу, були важливими факторами кристалізації елементів національної свідомості в тогочасному суспільстві.
Друкована книга, окрім свого функціонального призначення, започаткувала й новий етап в історії культури – розвиток мистецтва книгодрукування. Українські майстри вели пошуки нових засобів та форм як в організації друку, так і в оздобленні книг.
Спроба реформувати церковнослов’янський кириличний шрифт, збагатити книги новими високохудожніми прикрасами, що поєднували елементи мистецтва Відродження з творчістю українських народних майстрів, свідчать про плідний розвиток друкарства в означений період.
Для України, як країни східноєвропейського регіону книжкова продукція мала свої особливості. Вона визначалася, з одного боку, значно нижчим, порівняно з Центральною і Західною Європою, рівнем видавничої справи, а з іншого, її винятковим значенням для українського народу як засобу духовної консолідації, особливо в умовах тривалої епохи бездержавності та роз’єднання українських земель.
У цей період розвиток друкарської справи зосереджувався в церковних та монастирських осередках. Особлива роль видавничих осередків збереглася з постанням Української козацької держави. Вважаючи на це, вивчення книгописання і книгодруку допомагає простежити інтеграційні процеси в українській культурі, у сприянні її поширенню та забезпеченню спадкоємності.
У вітчизняній науці є чимало праць загально історичного, філософського і культурологічного характеру з досліджуваної теми (О. Антоновича, М. Возняка, Т. Горбаченко, М. Грушевського, В. Микитася, О. Мишанича, М. Поповича, В. Смолія, Д. Степовика, К. Студинського, О. Толочко, І. Франка, В. Щурат, Н. Яковенко та ін.
Серед них історико-книгознавчі та мистецтвознавчі дослідження (М. Видашенко, Л. Дубровіної, Я. Запаска, Д. Зубрицького, Я. Ісаєвича, С. Кагамлик, Г. Ковальчук, Г. Логвиної, М. Максимович, С. Маслова, В. Микитася, І. Огієнка, І. Панькевича, А. Петрушевича, І. Свєнціцького, Д. Степовика, М. Тимошика, М. Шамрай, Ю. Яворського) та ін.
Значний інтерес становляють праці російських дослідників (Л. Гусєвої, А. Зьорнова, Г. Камєнєвої, І. Каратаєва, М. Кубанської-Попової, Ф. Максименка, Є. Немировського, А. Родоського, О. Сидорова, В. Сопікова, В. Ундольського).
Разом з тим, лишається чимало нез’ясованих питань. Зокрема, назріла потреба системно дослідити значення і роль друкованої книги в духовному житті українського народу.
Об’єкт дослідження – книга і книжкова справа другої половини XVI - XVIII ст.
Предмет дослідження – розвиток і поширення друкованої книги другої половини XVI -ХVІІІ ст. як фактор спадкоємності духовної культури в Україні.
Мета курсової роботи – на основі комплексного аналізу архівних документів, опублікованих джерел та аналізу розвитку книжкової справи визначити роль друкованої книги в розвитку й трансляції української духовної культури другої половини XVI - XVIII ст.
Для досягнення поставленої мети слід було вирішити такі завдання:
- з’ясувати історико-культурні умови і тенденції розвитку української духовної культури другої половини XVI -ХVІІІ ст.;
- проаналізувати особливості діяльності видавничих осередків ХVI – ХVIII ст.;
- виявити книговидавничі контакти та способи співробітництва між окремими видавничими центрами на українських землях; шляхи і форми поширення книжкової продукції та особливості міграцій стародруків;
- охарактеризувати значення друкарства для розвитку, поширення і забезпечення спадкоємності української духовної культури другої половини XVI -ХVІІІ ст.
Методи дослідження. Методологічну основу курсової роботи становить система загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: порівняльно-історичний, ретроспективний, системний, історико-хронологічний, метод моделювання.
Метод книгознавчого аналізу грунтувався на трьох підходах: вивчення окремих, конкретних примірників книги; вивчення книжкового репертуару певного часу; вивчення книги як елементу певного книжкового зібрання.
Практичне значення роботи полягає, передусім, у тому, що матеріали і висновки дослідження можуть бути використані в навчальних курсах з дисциплін „Теорія та історія культури”, „Історія української культури”, “Книгознавство” і “Видавнича справа”, зокрема для написання підручників і посібників з них; введення в науковий обіг важливих історико-книжкових джерел сприятиме розширенню форм гуманітарного знання.
Структура курсової роботи зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг курсової роботи складає 35 сторінок. Список використаної літератури включає 24 позиції.