Курсова робота Медійні спецпроекти як інструмент формування інформаційної компетентності аудиторії
Код роботи: 2402
Вид роботи: Курсова робота
Предмет: Журналістики та PR
Тема: Медійні спецпроекти як інструмент формування інформаційної компетентності аудиторії
Кількість сторінок: 46
Дата виконання: 2017
Мова написання: українська
Ціна: 450 грн
Вступ
Розділ І. Теоретичні засади вивчення спеціальних інформаційних проектів та інформаційної компетентності
1.1. Поняття про інформаційний спецпроект
1.2. Функційне призначення спецпроектів
Розділ ІІ. Типологія онлайнових спецпроектів
2.1. Обґрунтування підходів до типологізації спецпроектів
2.1.1. Типи спецпроектів за тематикою
2.1.2. Тип домінантного контенту та спосіб заверствування спецпроекту
2.1.3. Різновиди спецпроектів за тривалістю реалізації
2.2. Особливості формування інформаційної компетентності
Висновки
ДОДАТКИ
Список використаних джерел
У сучасному інтернет-просторі, що вирізняється високою конкурентоспроможністю за споживача, набувають поширення інформаційні спецпроекти. Комплексний аналіз проблеми виготовлення медійних спецпроектів та їх реалізації як інструментів формування інформаційної компетентності аудиторії дає підстави сформулювати концептуальні теоретичні висновки, що стосуються сутності аналізованого явища, типології його виявів, практичної площини функціювання в регіональному вимірі.
Унаслідок ґрунтовного осмислення джерельної бази, а саме лексикографічних праць, студій із журналістики, маркетингу, управління проектами та ін., досліджено сутність терміна «інформаційний спецпроект». Обрано базову дефініцію (Т. Бондаренко): спецпроект ‒ підготовлений та опублікований у ЗМІ контент, що виходить за межі тематики видання і дає всебічний огляд суспільно значущої проблеми в різних ракурсах, має на меті залучення широкого кола аудиторії.
Зазначено, що медійники виготовляють спеціальні продукти або ширше ‒ у межах формату представлення інформації (спеціальна тема, тематичний пакет, спеціальна рубрика, спеціальний випуск та ін.), або вужче – в аспекті жанру (спеціальний репортаж, спеціальне інтерв’ю, спеціальне журналістське розслідування).
У контексті порушеної проблеми окреслено функції журналістських матеріалів, підсумовано, що спеціальні проекти мають аналогічне призначення. Серед основних функцій, які виконують спеціальні проекти, виокремлено інформаційну, формування громадської думки й суспільної свідомості, ідеологічну, організаційну, культурно-освітню, розважальну та формування інформаційної компетентності.
Для формування фактичної бази проаналізовано інформаційні спецпроекти, виготовлені на регіональних інтернет-платформах: «Прочерк» (procherk.info), «Інфоміст» (infomist.ck.ua), «Ти в Черкасах» (in.ck.ua та) «Громадське ТБ: Черкаси» (hromadske.cherkasy.ua), обрання яких аргументоване доцільністю вивчення регіонального контенту та наявністю спецпроектів на названих ресурсах.
У ході дослідження виокремлено типологійні ознаки спеціальних проектів: за тематикою, за типом домінантного контенту, способами заверстування спецпроекту, за тривалістю реалізації. Унаслідок контент-аналізу регіонального онлайн-простору виокремлено кілька тематичних векторів інформаційних спецпроектів: політичний, історично-краєзнавчий, розважальний, медичний, соціальний і туристичний. У кількісному вимірі переважають розважальні й історично-краєзнавчі спецпроекти.
Підсумовано, що в спецпроектах можуть домінувати різні типи контенту: текстовий, інфографічний, відео- й фото, а також їхня комбінація. Серед проаналізованих матеріалів загалом переважають текстові, комбіновані та відеопроекти, натомість інфографічні й фотопроекти використовують менш продуктивно. За тривалістю реалізації розмежовують нетривалі та тривалі спеціальні проекти, які можуть не оновлювати або ж, навпаки, розширювати й доповнювати. У кількісному вимірі видання «Громадське ТБ: Черкаси» продукує найбільше спецпроектів (до аналізу залучено дванадцять матеріалів, наявних на сайті), присвячених актуальним темам сучасного суспільства: від політики до розваг. Найменше спецпроектів запропоновано у виданні «Інфоміст».
З огляду на завдання курсової роботи, схарактеризовано поняття інформаційної компетентності як сукупності знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: уміння аналізувати, передбачати наслідки роботи, використовувати інформацію. Наголошено, що явище інформаційної компетентності постає предметом вивчення не лише в журналістиці, а й у педагогіці, маркетингу, психології та ін. галузях, що збагачують уявлення про сутність компетентності.
Досліджено особливості формування інформаційної компетентності, що пов’язані з труднощами реалізації цього завдання, етапами й добором доцільних засобів. Формування інформаційної компетентності сприяє вихованню свідомого громадянина, ерудованої людини, яка легко може відрізнити первинну та вторинну інформацію, висловити своє бачення з питання, використати відомості для власного добробуту тощо. Процес формування інформаційної компетентності за допомогою спецпроектів є складним з огляду на кілька чинників: передбачає обговорення актуальної проблеми; прогнозує обрання специфічного предмета відображення; вимагає певного рівня знань для подальшої дискусії, висловлення власної позиції.
Виокремимо етапи формування інформаційної компетентності аудиторії: сприйняття інформації (об’єктивної, суб’єктивної, тенденційної тощо); обмін інформацією, висновками, дискусії з іншими людьми; формування певної думки невеликої групи людей; обмін між невеликими групами й формування думки соціального шару; формулювання висновків та оцінок індивідуума на основі наявних знань, досвіду, уміння аналізувати, рівня обізнаності.
Для успішного формування інформаційної компетентності аудиторії за допомогою спецпроектів залучають різні засоби: мовні, психологічні, власне журналістські (авторитетність джерела, стиль викладу), зображальні (відео, фото, інфографіка), засоби зворотного зв’язку (коментування матеріалів, обмін інформацією та ін.).
Отже, спецпроекти – це вагомий елемент сучасного регіонального медійного поля, що перебуває на етапі активного розвитку, залучає нові технології для оптимального обрання форм представлення інформації. Функційний потенціал спецпроектів є надзвичайно потужним, оскільки дає змогу впливати на аудиторію, задовольняти її потреби, уподобання та загалом формувати інформаційну компетентність. Перспективними напрямами дослідження вважаємо з’ясування ефективності спецпроектів порівняно з іншими форматами інформаційної діяльності, окреслення практичних рекомендацій щодо підвищення художньо-інформаційної цінності контенту регіональних медіа, налагодження ефективної взаємодії з аудиторією.
1. Бондаренко Т. Г. Інформаційний онлайновий спецпроект для медіааудиторії: поняття, типологія, вплив / Т. Г. Бондаренко // Актуальні проблеми медіаосвіти в Україні та світі : тези Міжнародної науково-практичної конференції (3‒4 березня 2016 року). ‒ Запоріжжя : ЗНУ, 2016. ‒ С. 18‒24.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. ‒ К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. ‒ 1440 с.
3. Космеда Т. А. Мова «четвертої влади» та шляхи її вдосконалення: компетенція мовної особистості журналіста і читача [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sn-philol.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/02/0263.pdf.
4. Костирєв А. Г. Роль засобів масової інформації в процесі демократичного розвитку суспільства : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / А. Г. Костирєв ; Київський національний ун-т ім. Т.Ш евченка. – К., 2003. – 20 с.
5. Курейчик А. Музыкальные спецпроекты белорусских телеканалов как средство пропаганды массовой культуры [Электронный ресурс] / А. Курейчик. ‒ Режим доступа : http://elib.bsu.by/handle/123456789/30949.
6. Левицький Р. C. Спецпроекти на українському телебаченні: спортивні програми / Р. С. Левицький // Світ соціальних комунікацій : наук. журн. / [гол. ред. О. М. Холод]. ‒ К. : КиМУ, ДонНУ, 2012. ‒ Т. 7. ‒ С. 68‒70.
7. Михайлин І. Л. Основи журналістики : навч. посіб. / І. Л. Михайлин. – Харків : Харків. держ. ун-т, 1998. – 131 с.
8. Мороз Н. О. Роль засобів масової інформації у формуванні громадянського суспільства України [Електронний ресурс] / Н. О. Мороз. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gumj/2012_2-3/Moroz.pdf.
9. Ноздріна Л. В. Управління проектами : підручник / Л. В. Ноздріна, В. І. Ящук, О. І. Полотай ; за заг. ред. Л. В. Ноздріної. ‒ К. : Центр учбової літератури, 2010. ‒ 432 с.
10. Падалкин А. В. Спецпроекты как нестандартный маркетинговый инструмент для онлайнового продвижения бренда [Электронный ресурс] / А. В. Падалкин // Интернет-маркетинг. ‒ 2006. ‒ № 4. ‒ Режим доступа : http://grebennikon.ru/article-ui5a.html.
11. Палієнко А. М. Методика формування іншомовної медіакомпетентності майбутніх журналістів : навч.-метод. посіб. / А. М. Палієнко. ‒ Черкаси : видавець Третяков О. М., 2015. ‒ 202 с.
12. Рзаева М. Э. Оценка эффективности спецпроектов в российских онлайн медиа через определение цены контакта [Электронный ресурс] / М. Э. Рзаева. ‒ Режим доступа : http://jf.spbu.ru/essais/2916-10072.html.
13. Рижий І. Б. Засоби масової інформації як інструмент розширення рекламного ринку / І. Б. Рижий // Науково-інформаційний вісник. Економіка. – 2013. – № 8. – С. 260‒265.
14. Свитич Л. Г. Феномен журнализма / Л. Г. Свитич ; под ред. проф. Я. Н. Засурского. – М. : Факультет журналистики МГУ, 2000. – 252 с.
15. Словник журналіста: терміни, мас-медіа, постаті. / за заг. ред. Ю. М. Бідзілі. – Ужгород : вид-во «Закарпаття», 2007. – 224 с.
16. Словник іншомовних слів / уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. ‒ К. : Наукова думка, 2000. ‒ 680 c.
17. Управління проектами [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bookz.com.ua/4/index.htm.
18. Errea J. On Why Infographics Will Save Print Media / J. Errea // Malofiej 15 International Infographics Awards, 2007. ‒ С. 67‒78.
Вступ
Технічні інновації дають змогу сучасним засобам масової інформації переходити на якісно новий рівень комунікації. У таких умовах змінюється формат медійних продуктів, що мають на меті всебічно представити проблему, привернути увагу широкого кола читачів. При цьому роль журналіста не змінилася, однак модифікації зазнали інструменти взаємодії з аудиторією.
Такий стан речей спричинив появу зовсім інших медійних продуктів, які вдало поєднують текст із фото, відео та графічними елементами. Крім того, відбувається взаємопроникнення різних жанрів, медійники розробляють індивідуально орієнтований тематичний контент, інформація набуває ознак інтертекстуальності.
Матеріали групують з орієнтацією на спеціальний об’єкт або ж на вузьку аудиторію. Це зумовлює створення тематичних сторінок, рубрик, випусків тощо. Окрему лінію таких медійних продуктів утворюють матеріали, марковані позначкою «спец» (від прикметника спеціальний): спецтеми, спецвипуск, спецпроект, спецрепортаж, спецінтерв’ю. В інтернет-просторі, що вирізняється високою конкурентоспроможністю за споживача, набувають поширення саме інформаційні спецпроекти.
Поняття спеціального інформаційного проекту недостатньо вивчене сучасними науковцями, це засвідчують нечисленні студії. Серед останніх ґрунтовних напрацювань варто виокремити статтю Р. Левицького [6], де проаналізовано спортивні спецпроекти популярних українських телевізійних каналів, що покликані підвищити рейтинг спортивної тематики. А. Курейчук [5] описала функції музичних спецпроектів. У працях О. Падалкіна [10] та М. Рзаєва [12] представлена характеристика проектів із погляду маркетингових ходів в Інтернеті. Колективна праця Л. Ноздріна, О. Полотай, В. Ящук [9] стосується специфіки управління проектами, доцільності їх використання, структури тощо. У розвідці Т. Бондаренко сформульовано визначення поняття спецпроект та класифіковано його за низкою ознак [1].
У контексті дослідження функцій проектів варто залучати студії І. Рижого, де з’ясовано роль і функції ЗМІ, закцентовано увагу на впливі мас-медіа на суспільство, їхньому значенні для утвердження певного способу життя, політичних і духовно-моральних цінностей [13]. А. Костирєв [4] і Н. Мороз [8] описали продуктивні та репродуктивні функції журналістики у формуванні громадської свідомості. І. Михайлин розробив типологію журналістських функцій [7]. Попри наявні наукові джерела інформаційний спецпроект, його функції, доцільність та особливості реалізації недостатньо вивчені, що вмотивовує запотребуваність курсового дослідження.
Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних засад, що стосуються природи спецпроектів, їхніх різновидів, функційного призначення, впливу на аудиторію медіа.
Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:
– дослідити термінологійну сутність базисних понять розвідки (спецпроект, спецтема, спецвипуск, спецрепортаж, спецінтерв’ю);
– класифікувати інформаційні спецпроекти за низкою критеріїв (обсяг, зміст, тематична спрямованість);
– обґрунтувати потенціал спецпроектів в аспекті формування інформаційної обізнаності аудиторії.
Об’єкт дослідження – інформаційні спецпроекти, представлені в регіональних інтернет-виданнях Черкащини.
Предмет дослідження –типологійні характеристики спецпроектів та їхні ресурси для формування інформаційної обізнаності аудиторії.
Джерельна база дослідження. Для формування фактичного матеріалу дібрано інформаційні спецпроекти з регіональних інтернет-платформ: «Прочерк» (procherk.info), «ІНФОМІСТ» (infomist.ck.ua), «Ти в Черкасах» (in.ck.ua та) «Громадське ТБ: Черкаси» (hromadske.cherkasy.ua), обрання яких аргументоване доцільністю вивчення регіонального контенту та наявністю спецпроектів на названих ресурсах.
Методи дослідження. У роботі застосовано комплексний підхід до методології наукового пошуку. Теоретичні: критичний аналіз наукової літератури для вивчення й обґрунтування сутності базисних понять, узагальненої характеристики спецпроектів у різних галузях знань – журналістиці, маркетингу, управлінні. Емпіричні: метод порівняльно-типологійного та зіставно-типологійного аналізу, метод спостереження для опису типологійних особливостей спецпроектів. Метод компаративного аналізу використано на всіх етапах дослідження для зіставлення даних, аналізу й синтезу одержаних результатів. Для систематизації знань застосовано описовий метод.
Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні явища інформаційних спецпроектів у засобах масової інформації та їхнього цільового впливу. У розвідці обґрунтовано сутність термінів «проект» та «інформаційний спецпроект», а також суміжних термінів (спецтема, спецвипуск, спецрепортаж, спецінтерв’ю. Запропоновано класифікацію й огляд спецпроектів за тематикою, обсягом і змістом. Схарактеризовано природу інформаційної компетентності з погляду журналістики та описано шляхи її формування.
Практичне значення аргументоване можливістю використання представлених матеріалів у процесі підготовки лекційно-семінарських занять для студентів спеціальності «Журналістика», під час написання наукових досліджень. Розвідка оптимізує діяльність журналістів в аспекті поліпшення якості медійних продуктів.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу й загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (18 позицій). Повний обсяг роботи становить 46 сторінок.