Наукова стаття Крос-культурне та крос-стильове функціонування глобалізмів в українському комп’ютерному дискурсі

« Назад

Глобалізація як наслідок транскультурної комунікації призвела до того, що міжнародним лідером стає мова англосаксонської цивілізації. Можна сказати, що на відміну від попередніх століть у цей період майже єдиним джерелом запозичень виступає англійська, а, зокрема, American English, за словами В.І. Шаховського, претендує на статус світової мови. Незважаючи на те, що до всесвітньої англомовності поки далеко, проте англійська мова в ході глобалізації поширюється, насамперед, дійсно, як загальна друга мова. В. М. Алпатов наводить такі красномовні факти, як,

наприклад, те, що сучасні інформаційні технології базуються цілком на матеріалі англійської мови, на міжнародних наукових конференціях усі доповіді читаються і публікуються переважно англійською, а міжнародні переговори нерідко ведуться не через перекладача, а англійською мовою по обидва боки. Саме в таких умовах в українську мову запозичується значна кількість глобалізмів, під якими ми розуміємо слова, словосполучення, вирази, що виникли в результаті процесу тотальної інформатизації світового співтовариства.

Виходячи з цього визначення, найбільш типовою сферою їх функціонування є комп’ютерний дискурс. Бурхливий розвиток комп'ютерних технологій, масове вторгнення в наше повсякденне життя персональних комп'ютерів сприяло привнесенню в мову величезної кількості спеціальних слів і висловів, які сприяли створенню розгалуженої субсистеми комп’ютерної термінології.

Як стверджує Н.Виноградова, комп'ютерний жаргон виник одночасно з появою електронно-обчислювальних машин у США в 1946 році, тому дослідники достатньо докладно описали тематичні групи комп’ютерної лексики:

1) назви устаткування, деталей і складових частин комп'ютерів: персональний комп'ютер;

2) назви програмних продуктів, окремих програм, команд і файлів: файл;

3) назви операцій і окремих дій: кликати;

4) повідомлення системи користувачу: game over;

5) назви людей, зайнятих тим чи іншим видом діяльності: хакер;

6) назви фірм — виробників устаткування і програм: Sun Microsystems Computer Corporation.

Разом з тим ця терміносубсистема має власну специфіку, яка, у свою чергу, віддзеркалює ті особливості,

що властиві сучасним лексико-семантичним процесам. Спробуємо це пояснити на матеріалі українського комп’ютерного дискурсу.

З одного боку, український комп’ютерний дискурс віддзеркалює специфіку електронної комунікації взагалі, якій притаманні значна обумовленість соціальними факторами, особлива відкритість, інтерактивність, процесуальність, розширення діапазонів каналів зв’язку й їхня комплексна взаємодія. З іншого, - він не тільки англомовний за походженням, але й переважно російськомовний у своєму функціонуванні.

До того ж, по-перше, Інтернет-комунікація здійснюється в двох часових режимах: он-лайн (чат) і оф-лайн (форум, гостьова книга, електронна пошта тощо).

Існування цих двох часових режимів спричинює появу специфічних вербальних конструкцій, особливо в комп’ютерному жаргоні, в яких одночасно сполучаються характерні ознаки усного та писемного мовлення.

1. Нарочита некоректна транслітерація або транскрипція широко вживаних при комп’ютерному спілкуванні фраз: Аpе иоу суpе? (Ви впевнені?) – еквівалент англійського Are you sure?, - або найменувань дій: контрол-брик від написів на клавішах Ctrl-break, або абревіатур: дурдос/дирдос від DR-DOS.

2. Утворення еліптичних конструкцій з графічним виділенням кожної структурної частини: ГамОвер (несанкціонований вихід з програми) – від англ. Game Over.

3. Метафоричне напівкалькування: жати батони (працювати з мишею) – від англ. button, киш-пам’ять (обсяг пам’яті) - від cache memory.

4. Калькування: (рос.) междумоpдие - interface.

5. Напівкалькування з елементами хибної мотивації: послати автобус означає вбити процес командою kill -BUS (Unix).

6. Свідома хибна мотивація за фонетичною аналогією: (рос.) голый дед - редактор Gold Edit.

7. Дослівний переклад: (рос.) пнуть: а) послати файл або лист (Давай попросим Microsoft пнуть нам исходники Windows; б) перезапустити комп’ютер.

8. Звуконаслідування: інвалід дівиці (від англ. invalid device) — невірно зазначене ім'я пристрою; блювава - поштова система BlueWave.

9. Антропонімічна подібність: (рос.) Аська - програма ICQ; (рос.) Димка - модуль пам’яті DIMM.

На наш погляд, найбільш повно поєднання рис розмовного та писемного мовлення відображається в акронімах.

Як відомо, для скорочень вживають три терміни: абревіатури (abbreviations), акроними (acronyms) і ініціальні абревіатури (initialisms). Перший служить для загального найменування будь-яких скорочень, другий – для позначення скорочення слова або фрази, яке вимовляється як самостійне слово, а останній – для скорочення слова чи фрази у вигляді послідовності початкових букв, кожна їх яких вимовляється окремо.

Специфіка функціонування акронімів саме в комп’ютерному дискурсі полягає в тому, що їх абревіатури не графічні, а фонетичні, тобто вони створені з порушенням фонографічних законів англійської мови. Можна навіть стверджувати, що тут діє фонетичний принцип орфографії, оскільки вони вживаються переважно при листуванні: OIC (Oh, I See – у значенні я розумію), OTOH (On The Other Hand – з іншого боку), SYSOP (System Operator), CUL ( See You Later – побачимося пізніше), THX (Thanks – спасибі).

Нерідко до структури акронімів входять графічні елементи, що безпосередньо не належать до алфавіту, але є на клавіатурі: L8R (Later - пізніше), GD&R (Grinning, ducking & running (usually left at the end of a digging message).

Є акроніми-звуконаслідування. Вони безпосередньо віддзеркалюють емоції. Наприклад, GGGG означає сміх.

В останній час можна зустріти не тільки акроніми, зафіксовані кирилицею, наприклад, (рос.) ИМХО - "по моему скромному мнению" - (від англ. In My Humble Opinion), але й цілі транслітеровані або фонетично транскрибовані речення, наприклад, (рос.) Клик хере ту бегин – “нажмите для продолжения” (англ. Click here to begin).

У цьому аспекті українському комп’ютерному дискурсу характерно перемикання графічних кодів. Наприклад, терміни, що позначають архівований файл можуть мати такий вигляд: заZIРований [зазипований], заZООплений [зазуплений], заZООжений [зазужений], отLНАчений [отелхачений], LНАевий [елашевий], ARJаной [аржаной], ARJеваний [аржеваний], приIСЕований [приайсований], IСЕовий [айсовий], а також жаргонізм утоптаний.

По-друге, як пише Н.О. Жданова, “у сучасному термінознавстві спостерігається відхід від традиційного розуміння терміна як канонізованої та несуперечливої мовної одиниці” [Жданова 2003, 5]. На її думку, терміну властиві поліфункціональність, динамізм, відкритість, метафоричність, текстова обумовленість, контекстуальність у широкому розумінні.

Усі ці відносно нові для сучасного терміна характеристики найбільш яскраво виявляються в українському комп’ютерному дискурсі.

Поліфункціональність комп’ютерного терміна полягає в тому, що значна частина зазначеної термінології вже раніше вживалася в іншій термінологічній системи: мікропроцесор, операційна система, форматування, інсталяція, вінчестер, діалогове вікно і т.д., - тому дискурсивна контекстуальність має провідне значення для актуалізації необхідних семантичних множників.

Динамізм морфолого-семантичних змін комп’ютерних термінів виявляється в їх швидкому адаптуванні до фонетичної системи та граматичного ладу української мови.

На початковому етапі ці терміни вживаються в неадаптованому вигляді, як правило, в латинографічному оформленні. Навіть якщо проаналізувати назви різноманітних підручників, посібників, порадників з інформатики, то більшість їх назв містить у своєму складі або лише англомовний термін (“PageMaker 6,5”), або словосполучення та речення, створені за принципом перемикання кодів “Азбука Word 97”; “Microsoft Office 97 для школьников и начинающих пользователей”), коли кирилиця чергується з латиницею. До того ж вимова англійських термінів у такій ситуації є також адаптованою: ми чітко вимовляємо зредукований приголосний, позначений в англійській мові літерою r. Іноді можна навіть почути [*мікрософт], можливо, за аналогією зі словом мікро.

Подальша адаптація проходить декілька етапів, наприклад, термін hard drive – “твердий диск” з часом почав вживатися в транслітерованій формі - хард драйв, а потім у двох напівкалькованих варіантах - хард диск, важкий драйв.

Масове граматичне освоєння англомовної комп’ютерної термінології носіями української або російської мов сприяє їх подальшій словотворчій адаптації.

Найбільш поширеними є два процеси:

1) скорочення, яке не є поширеним у слов’янському словотворенні взагалі; воно більш англомовне: комп'ютер – комп, вінчестер – вінт, макінтош – мак;

2) універбація, що віддзеркалює розмовні тенденції: материнська плата – мати, стратегічна гра - стратегія, рольова гра – ролевик, струминний принтер – струйник.

Цікаво, що універбації підлягають не тільки словосполучення, але й цілі речення. Наприклад, найпопулярнішу програму Зd studio max, назва якої ще граматично що не оформилася, називають max, а деякі скорочення завдяки морфофонетичному збігу з існуючими лексико-семантичними одиницями утворюють часткові

омоніми: лазар – лазерний принтер, вакса – операційна система VAX, пентюх – Pentium, квак – гра Quake.

Як правило, трансформуються переважно важковимовні або великі за обсягом терміни. Легковимовні, невеличкі за обсягом надзвичайно активні в словотвірному плані. Наприклад, термін zip в науково-професійному мовленні функціонує в англомовному неадаптованому варіанті, але в розмовному можна почути зип, зипувати, зазипований, зипівський, так само, як user – юзер, юзерський.

Відкритість комп’ютерної терміносистеми пов’язана із соціальними факторами. Так, наприклад, сьогодні надзвичайно популярні віртуальні розваги, зокрема комп'ютерні ігри, що потребують від гравця певного професіоналізму. Тому ці ігри залежно від типів комп’ютерних дій одержують специфічні назви, в яких віддзеркалюються спеціальні терміни або правила для позначення різних ігрових процесів: Квест, Стратегічна гра, Авіасимулятор, мультіплеєр, дезматч, фраг і т.д.

Багато таких слів, переходячи до комп'ютерного жаргону, адаптуються за словотворчими моделями, прийнятими в українській або російській мовах. Найбільш поширеним у таких моделях є суфікс –к(а): Леталка, Стрелялка, Бродилка.

Подібна заміна спостерігається і по відношенню до іншої комп’ютерної термінології.

На першому етапі запозичення глобалізмів зі сфери інформатики, як вже зазначалося, адаптація відбувається вже на фонографічному рівні: геймер – професійний гравець у комп'ютерні ігри (від англ. жаргонізму Gamer); смайли (: - | ) - смішна пичка у вигляді послідовності розділових знаків (від англ. жаргонізму smily); думер – шанувальник гри Doom (від англ. жаргонізму Doomer).

На другому – для утворення жаргонізмів залучаються словотвірні засоби із чітко вираженою конотацією, що має переважно стилістично знижений характер. Наприклад, слова сидюк - компакт-диск чи пристрій для читання компакт-

дисків (від англ. CD); писюк – персональний комп’ютер (від англ. PC) мають у своєму морфемному складі суфікс –юк, властивий просторічному стилю мовлення.

Про поширеність процесу словотвірної адаптації англомовної термінології свідчить наявність словотвірних похідних. Наприклад, слово глюк, яке означає непередбачені помилки в програмі чи некоректну роботу устаткування, має декілька похідних, які широко вживаються в молодіжному жаргоні: глюки, глючити, глючений. Не менш відомі такі новотвори: конектитися – приєднуватися (to connect), програмер – програміст (programmer), клікати – клацати (to click). Цікаво, що за спостереженнями деяких дослідників, новотвір «клікати» починає конкурувати зі споконвічним «клацати».

Однак специфіка глобалізмів полягає в тому, що вони вживаються в мовленні високоосвічених людей, які, як правило, непогано володіють англійською. Невипадково, що деякі дослідники це явище називають загальним сленгом. Наприклад, текст повідомлення комп'ютера про неможливість витягу якого-небудь файлу - Cant’ open - у молодіжному жаргоні вживається як відмова від виконання будь-якого прохання, а віддієслівний іменник перезавантаження в комп’ютерному жаргоні означає стан людини, коли вона через утому не в змозі сприймати інформацію, що надходить.

Орієнтація на високоосвічених людей виявляється і при побудові фразеологічних зворотів, що функціонують у комп’ютерному дискурсі, хоча їх мотивація зрозуміла тільки тим, хто має непогану освіту в галузі інформатики. Наприклад: синій екран смерті (вживається на позначення тексту повідомлення про помилку Windows, яке виникає на синім тлі екрану перед зависанням комп’ютера), распальцовка, комбінація з трьох пальців чи послати на три пальці (означає комбінацію команд Ctrl-alt-delete, яку застосовують для екстреного зняття будь-якої запущеної програми), топтати батони (тобто працювати на клавіатурі – від англ. button - кнопки).

В Інтернеті можна знайти багато жартів, розрахованих на широкі фонові знання не тільки з інформатики, але й із загальної культури. Наприклад, поморфемний антонім корпорація Macrohard передбачає знання про бренд Microsoft, а інверсований антропонім Гелл Бейтс – про ім’я та прізвище глави фірми Microprose Білла Гейтса, у свою чергу алюзивний вислів Гарри спав, але він знав, що за першим щигликом миші він прокинеться натякає на аналогічний вираз із широковідомого фільму “Семнадцать мгновений весны”. Своєрідною літотою можна вважати слово кватирка як презирлива назва операційної системи Windows. Так само для розуміння фразеологізованих новотворів типу Так Баг з тобою! треба знати, що в комп'ютерному жаргоні «баг» - мережний вірус.

У стилістичному аспекті більшість найменувань вказують на інтимізований тон спілкування, на неофіційні стосунки між учасниками комп'ютерної комунікації, у тому числі й з самим комп’ютером, на розмовно-просторічний характер спілкування. Наприклад, комп’ютер – це:

1) ібеема, ібеемка, ібеемочка, біма, бичок - дружньо-фамільярні, пестливо-зменшувальні демінутиви, створені переважно за жіночим типом;

2) банка, бандура, тачка, вакса, керогаз, наколінник, числогриз - вульгарні-грубуваті та презирливі просторічні найменування, що утворені за принципом переносу за суміжністю;

3) псих, піся, барило, бука - «карнавальні», створені за моделями утворення слів низького регістра;

4) комп, путер, апарат, машина – трансформація найменування відповідно до моделей слів іноземного (англійського) походження, переважно шляхом їхнього скорочення, для надання престижного звучання, поважності (активні у молодіжному середовищі);

5) компухтер, контупер, цампутер, крокодил, компостер - найменування, утворені за допомогою різного роду експериментів з фонетичною формою слова;

6) пеньтюх, пропентюх, проха, шестиум (від Pentium) – каламбурне наближення фонетично подібних слів.

Як свідчить матеріал, іменники чоловічого роду переважають у синонімах з нейтральними та позитивними конотаціями, а жіночого – зі зменшувальними та негативно-зневажливими.

За спостереженнями Н. В. Виноградової, та сама тенденція виявляється щодо більшості англійських за походженням неологізмів. Наприклад, позитивно через відчуття престижності та модності сприймаються жаргонізми хайтек (з high technology), смайлик (зі smile), гестбук (з guestbook), на відміну від їхнього літературного аналога (висока технологія, посмішка, книга відзивів). Останній неологізм цікавий ще й тим, що він позначає віртуальну книгу відзивів.

Для комп’ютерного дискурсу взагалі властива дуже широка палітра стильового забарвлення. Наприклад, клавіатура може розподілятися як за високим регістром, що характеризує наукове мовлення (CGA, кебарда, кейборда), так і за низьким/розмовним (педаль, клава, карга).

У комп’ютерному жаргоні, без сумніву, переважають слова низького регістру. Більшість термінів має свої розмовні варіанти: (рос.) считало - процесор; запоминало - ОЗУ; крутило - дисковод; жевало - пристрій вводу з перфокарт; приставало - програміст; моргало-пищало – модем; катало – мишка; топтало – клава, клавіатура; бренчало - матричний принтер; писало - лазерний принтер; глядело – монітор; тормозило - АТ 286; чудило – UPS; стояло - корпус tower; упало - корпус decktop; глюкало - система в цілому.

Значна кількість каламбурних, а також побудованих на різноманітних фонетичних трансформаціях новотворів традиційно свідчить про мовлення інтелігентів, для яких завжди була властива мовна гра в тому чи іншому вигляді.

Незважаючи на те, що деякі лексичні компоненти комп’ютерного дискурсу відрізняються розмовним, іноді грубо-просторічним забарвленням, однак експресивність, яка притаманна для молодіжного сленгу, свідчить про те, що в середовищі компьютерщиков дуже багато людей молодого віку та з почуттям гумору. Наприклад, жартуючи, комп’ютерщики в інший стильової регістр переклали навіть О.С. Пушкіна:

...Как узрела Старика Старуха –

Разругалась хуже system massage:

“Дурачина ты, простофиля!

Выпросил OS, дурачина,

Не хочу быть системным программистом,

Хочу творить, что душеньке угодно,

Чтоб с ассемблером не возиться,

А писать на чистом Pascal’e

Разные красивые штучки...

[Степовой].

Є цілі сайти таких перекладів, частівок, казок, анекдотів тощо.

У комп’ютерній жаргонній лексиці об’єднуються жаргонізми інших соціальних груп. Наприклад, на думку С.А. Степового, жаргонізм движок у східнослов’янські мови зайшов з англійської engine – двигун, який у свою чергу в мові-джерелі був запозичений з жаргону автомобілістів разом з такими лексичними одиницями, як: чайник (користувач-початківець), мотор (процесор комп'ютера), машина (комп'ютер).

Разом з тим в українську мову запозичується не тільки лексичні одиниці, словотвірні елементи, але і сам спосіб переносу значення, передусім, метафоричний та метонімічний.

Як в усіх жаргонних системах, у комп’ютерному дискурсі дуже продуктивним є спосіб метофоризації. Наприклад, млинець (рос. блин) – СD-диск; пацюк (рос. крыса) – миша радянського виробництва; реаніматор – фахівець чи набір спеціальних програм, за допомогою яких комп'ютер з серйозно ушкодженим програмним забезпеченням приводиться у робочий стан і нормально функціонує.

Цікаво, що під найбільшу метафоризацію підпадають терміни, які частіше за всіх зустрічаються в практичній діяльності користувачів. Наприклад, символ @ називається собакою, собачкою, "ей-ті класичним", "кішечкою", "вухом", "альфочкою", "кракозяблою", "мавпою", "хвостом" і т.д.

Надзвичайно поширеними є дієслівні метафори типу гальмувати, що позначає украй повільну роботу програми чи комп'ютера, убивати - видаляти інформацію з диска. Серед них дуже багато дієслівних жаргонізмів, зв'язаних із процесом порушення нормальної роботи комп'ютера, коли він не реагує ні на які команди, крім кнопки reset, тоді такий комп'ютер завис, устав, упав, звалив. Цікаво, що слово зависання (відбулося зависання, у випадку зависання) зараз офіційно вживається як термін, а ще недавно вважалося жаргонізмом.

Метонімічний спосіб менш поширений. Це залізо – у значенні “комп'ютер, складові комп'ютера» та кнопки – у значенні «клавіатура”.

Разом з тим в українському комп’ютерному дискурсі є дві важливі особливості. По-перше, він, так само, як і російський, у ґендерному плані переважно “чоловічій”; по-друге, як вже зазначалося, в основі своїй “російськомовний”.

Перша особливість обумовлена тим, комп’ютерний дискурс створювався, без сумніву, чоловіками для спілкування між собою як корпоративний діалект. Навіть сьогодні, коли жінки нарівні з чоловіками беруть участь в інтернет-спілкуванні, ця підмова використовується, видозмінюється й удосконалюється в основному чоловіками - програмістами, творцями електронних бібліотек і авторами творів інтернет-літератури, збирачами словників комп'ютерного сленгу й просто мешканцями віртуального кіберпростору й носіями віртуальної кіберкультури.

У носіїв російської мови, як пише Н.В. Виноградова, цей стереотип посилюється ще граматичною формою слова комп'ютер, оскільки в інтернет-комунікації комп'ютер є головним учасником комунікації, рівноправним членом мовного колективу. На її думку, російський комп'ютерний жаргон є зразком типово «чоловічої» мови, незважаючи на те, що в російській літературній мові немає «лінгвістичного сексизму». Він виникає лише в професійних чи корпоративних діалектах, якщо вони за складом носіїв переважно чоловічі чи жіночі.

До того ж жаргонізація мовлення взагалі більш властива чоловікам, які свідомо прагнуть до маніпулювання мовою, до десакралізації друкованого слова. Як влучно пише Н.В. Виноградова, чоловіки-носії комп'ютерного жаргону дійсно поставили своєю метою зробити друковане слово недрукованим. Стиль спілкування в чатах, на форумах і конференціях зухвало знижений, характеризується зневагою до правил пунктуації і відвертим, навмисним порушенням правил культури мовлення. Жінки, як правило, орієнтуються на норму.

На відміну від арго, головне завдання якого виокремити “своїх” та “чужих”, комп’ютерний жаргон є відкритою системою, тому в ньому домінує ігрове начало, яке передбачає дотримання деяких необов'язкових правил, які створюють особливу атмосферу спілкування. Зовнішньо це вживання «непристойних» висловів, балансування на грані вульгарності тощо.

Проте, на думку Н.В. Виноградової, смисл такої мовної поведінки значно глибший. Головне – показати, що людина переходить до відвертої розмови, в якій немає місця подвійним стандартам. Це чоловіча розмова на рівних.

У таких випадках негативна лексика, зокрема мат, втрачають притаманні їм конотації. Дуже часто лайливі слова в певному контексті чоловічого спілкування набувають позитивного забарвлення. Спілкування подібного характеру можливе лише між дуже близькими людьми, яких об’єднує відчуття солідарності.

Причин жаргонізації комп’ютерного дискурсу декілька. Головною з них є втеча молоді від проблем сьогодення шляхом загального протистояння невіртуальному світу. Вживаючи жаргонізми, у молодих людей створюється враження причетності до представників сучасної кіберкультури, вільних від будь-яких норм та заборон користувачів. Відсутність цензури, у тому числі й внутрішньої, створює в носіїв комп'ютерного жаргону ілюзію об'єднуючої волі. Усе це виливається передусім в анархічно-карнавальне забуття мовних табу. Цим можна пояснити таке поширене явище в комп’ютерному дискурсі, як жаргонізація літературних текстів, розмивання границь між «своїм» і «чужим» словом.