Наукова стаття Текстомова – бути чи не бути

« Назад

Назва цієї статті утворена з комбінації назв робіт Д. Кристала “Txtng. The gr8 db8” та “2b or not 2b?”. Відомим фактом є те, що протягом останніх двох десятиріч з’явився новий вид висловлювань, пов’язаних із швидким розвитком мобільного телефонного зв’язку шляхом надсилання SMS-повідомлень та майже революційним поширенням спілкування електронною поштою в усьому світі. Все це призвело в виникнення нового типу дискурсу, а саме дискурсу спілкування за допомогою електронних засобів комунікації, я кому простежуються ознаки своєрідної “новомови”.

Виникнення цієї “новомови” свідчить про вірність “пророцтва” англійського письменника Джорджа Орвелла, який у своєму романі-антиутопії “Nineteen Eighty Four” ще в

1948 році писав, що наприкінці 20-го століття англійська мова, коли в Великій Британії пануватиме “інгсоц” (ingsoc – англійський соціалізм) перетвориться на так звану “новомову” (англ. – newspeak, рос. – новояз), принципи побудови якої викладено у додатку до роману (The Principles of Newspeak), що практично і відбувається зараз із швидким розвитком сучасних телекомунікаційних технологій та невпинним процесом глобалізації. Доречи, додаток до книги (“О новоязе”) Дж. Орвелла, як і сам текст книги, було опубліковано російською мовою у 1989 році у блискучому перекладі В. Голишева, де перекладач майстерно відтворює футуристичні зміни в англійський мові “епохи розвинутого соціалізму” російською мовою.

Англійською мовою це явище, яке автор статті дозволив собі відтворити українським словом “текстомова”, називається по-різному: SMS-language, txtng, textese, txtese, chatspeak, textspeak, txtpk, txtk, txt talk тощо і визначається як мова із широким використанням лексичних одиниць, які є сумішшю літер та цифр, абревіатурами, акронімами, одиницями сленгу або жаргону [SMS Language]. Такі лексичні новутворення дещо нагадують ребуси, а їхня поява та широке розповсюдження пов’язані, перш за все, із обмеженою кількістю слів в SMS-повідомленнях та бажанням економити гроші на обміні цими повідомленнями. Це стосується і спілкуванню шляхом електронної пошти, де головними чинниками використання “текстомови” (або “мови SMS”, “мови швидкого спілкування”, “мови Інтернету”) є тяжіння до мовленнєвої економії та небажання витрачати зайві гроші.

Вживання моделей “текстомови” дещо нагадує мову військових, які заради економії часу у письмових повідомленнях та у сеансах радіообміну використовують висловлювання на кшталт: EDT is 2 p.m. – Приблизний час від’їзду 14-та година, де EDT – це estimated departure time.

Тож про що все це свідчить? Чи зникає “нормальна” (нормативна) мова, чи перетворюється англійська мова (а за нею і всі інші) на жахливу “новомову” кіборгів, чи всі ці явища є елементами прогресивного розвитку, оновлення мов, прагненням досягти мовленнєвої економії?

Нижче ми спробуємо викласти основні принципи “текстомови”, навести приклади та зробити деякі висновки.

Почнемо з основних принципів утворення лексичних одиниць “текстомови”. Так, у словах, які не мають загально вживаних скорочень, зазвичай вилучається більшість голосних літер. Так dictionary стає dctry, keyboard – kydrd; please – pls, а text – txt.

Широко використовуються абревіатури та акроніми-неологізми, наприклад: lol – lots of love; omg – oh, my god; afaik – as far as I know; ASAP – as soon as possible; cmb – call me back; dinr – dinner; btr – better; pls – please; gmab – give me a break; imho – in my honest opinion; icwum – I see what you mean; hbtu – happy birthday to you; iyss – if you say so; knuf – know how you feel; mbrsd – embarrassed; ppl – people; sry – sorry; tc – take care; tmb – text me back; ur – you are; werubn – where have you been; wknd – weekend; wuwh – wish you were here; xlnt – excellent та багато інших.

Набуває бурхливого розвитку абревіація, утворена шляхом сполучення літер і цифр, які фонетично звучать як літери, наприклад: 4u – for you; 2day – today; 2nite – tonight; cul8r – see you later; d8 – date, gr8 – great; db8 – debate; b4 – before; 2b – to be; 1daful – wonderful; g2g – got to go; j4f – just for fun; m8 – mate; w8 – wait; thr4 – therefore; sk8 – skate; 1ce – once.

Не оминула ця тенденція українську та російську мови електронного (швидкого) спілкування, в яких, хоч і не в такому обсязі як в англійській та в інших європейських мовах, з’являються “текстизми” такі, як, наприклад: replui mne bistro (рос. – ответь мне быстро); 100ять (рос. – стоять); О5 (рос. – опять); язов71 (укр. – я зовсім один) тощо.

Д. Кристал наводить глосарій “текстизмів”, що зафіксовані в 12 мовах: англійська, китайська (латиниця), чеська, нідерландська, фінська, французька, німецька, італійська, португальська, іспанська, шведська, валлійська.

Загалом “текстомова” входить у ширшу категорію мови сучасної електронної комунікації, і зокрема мови Інтернету, яку Д. Кристал дотепно назвав “нетмовою”, або мовою всесвітньої мережі Інтернет, “мовою миттєвого спілкування” (netspeak, netlish, weblish).

Про мову Інтернету взагалі написано чимало. Так, наприклад Дж. Нотон цілком позитивно ставиться до цього варіанту “новомови” (або “підмови”), оскільки “Інтернет є одним із найбільш видатних досягнень людства. За своїм впливом на суспільство його можна порівняти із залізницями, телеграфом, автомобілями, електричною енергією та телебаченням” [див. ibid.]. Проте Інтернет, як і SMS-повідомлення, завдяки використанню сучасних та постійно прогресуючих технологій створює набагато більші можливості для передачі інформації та спілкування людей ніж друкована преса та телебачення і тому має великий потенціал для розвитку та величезні перспективи у майбутньому житті людства.

Чи є спілкування за допомогою електронної пошти та SMS-повідомлень усним або писемним варіантом мовлення?

Більшість дослідників цього питання схиляються до думки, що таке спілкування має більше ознак писемного мовлення, хоча претендує на роль усного мовлення і має певні його ознаки. B.Б. Міллард вважає, що, хоча мова Інтернету, особливо мова спілкування електронною поштою, мова чатів (Інтернет-форумів) та SMS-повідомлень, прагнуть до “розмовності”, все ж таки вони мають більше ознак писемної мови, хоча певні ознаки усного мовлення безперечно присутні в цьому типі мовленнєвої комунікації.

Д. Кристал окреслює такі ознаки мови Інтернету та SMS-повідомлень, що з одного боку характеризують цю мову як писемну, а іншого – як усну.

Ознаки писемного мовлення:

1. Графічні ознаки – мова Інтернету та SMS-повідомлень оформлена графічно – за допомогою літер, числівників, малюнків. Форматування тексту;

2. Орфографічні ознаки: використання знаків пунктуації, великих та малих літер, різних типів шрифтів, різного написання слів у британському або американському варіантах англійської мови;

3. Граматичні ознаки: використання синтаксичних структур, належного писемному регістру мовлення порядку слів, дотримання морфологічних стандартів;

4. Дискурсивні ознаки: дотримання правил текстової когезії, абзацне структурування повідомлень, дотримання правил функціональної перспективи висловлювань.

Ознаки усного мовлення:

1. Фонетичні ознаки: використанні “текстизмів”, на зразок 4u – for you, де літера 4 декодується як слово for, а літера u – як слово you за їхньою фонетичною ідентичністю (однакова вимова цих одиниць);

2. Фонологічні ознаки: Інтернет-повідомлення часто мають аудіо супровід, в якому безперечно враховуються функції голосних, приголосних, інтонації та наголосу для відтворення відповідного змісту та емоційного забарвлення.

Відтворюються в таких повідомленнях і регіональні варіанти англійської мови.

До згаданого вище слід додати й чисто емотивну ознаку мови Інтернету та SMS-повідомлень – використання так званих “смайликів” (smileys, emoticons), які за умови відсутності можливості передати електронним шляхом міміку, жести та певні рухи тіла мовця, відтворюють емоції графічним шляхом, Нижче наводимо деякі з них:

:-) – приємність, насолода, гумор тощо;

:-( – сум, розчарування, тощо;

;-) – моргання, дрімота (у будь-якому значенні);

%-( – збитий з пантелику;

:-о; 8-о – шокований, вражений;

:-] – саркастичний, із сарказмом;

:*) – користувач зловживає алкоголем;

:-[ – користувач є “вампіром” або здирником;

:-]~ корстувач хворий на застуду;

0:-) – користувач є справжнім янголом.

Стосовно перекладу “текстомови” слід зазначити, що у більшості випадків поняття перекладу в традиційному розумінні навряд чи можливо застосувати до “текстомови”, аналіз якої, зокрема її англомовних, україномовних та російськомовних варіантів, свідчить про наступне.

Українські та російські носії “текстомови” часто використовують запозичення занглійської без перекладу – тобто вдаються до так званої інкрустації, коли іншомовні одиниці залишаються в написанні латинськими літерами (наприклад: 4u – for you; 2day – today; 2nite – tonight; cul8r – see you later тощо), оскільки таке написання в епоху глобалізації, до інструментів якої належать Інтернет і мобільний телефонний зв'язок шляхом обміну SMS-повідомленнями, є зрозумілим практично для всіх користувачів в різних країнах світу.

1. Часто українські та російські користувачі відтворюють деякі одиниці англійської мови описово (4u – for you – для тебе; 2day – today – сьогодні; 2nite – tonight – сьогодні увечорі; cul8r – see you later – побачимось пізніше тощо, для деяких одиниць знаходять аналогії, що трапляється досить рідко, а в деяких випадках утворюють чисто українські або російські “текстизми” на кшталт згаданих вище 100ять (рос. – стоять); О5 (рос. – опять); язов71 (укр. – я зовсім один) для компенсації втрат, пов’язаних із неможливістю прямого відтворення згаданих одиниць засобами іншої мови.

2. Піктографічні одиниці “текстомови” – “смайлики” (smileys, emoticons) взагалі не потребують перекладу, оскільки є самодостатніми на графічному рівні.

Наведені міркування свідчать про те, що “текстомова” практично є метамовою і не стільки перекладається (окрім, звісно, звичайних повнозначних її одиниць), скільки скоріше локалізується, тобто адаптується до мовних та культурних норм мешканців країни-користувача [Language Localisation].

Таким чином, “текстомова”, як і мова Інтернету, є об’єктивним та швидко прогресуючим явищем сучасності (незважаючи на супротив академічної лінгвістичної науки, яка вважає це явище засміченням та примітивізацією мови) і зупинити його навряд-чи можна адміністративними чи законодавчими заходами, особливо в середовищі молодого покоління, представники якого є активними користувачами мобільного телефонного зв’язку та Інтернету, тобто “текстуються” досить активно. Тому відповідь на питання “Бути чи не бути текстомові?” найбільш імовірно буде “2b”, тобто “бути”.