Распечатать страницу
Главная \ База готовых работ \ Готовые работы по гуманитарным дисциплинам \ Переводоведение \ 1368. Наукова стаття Переклад зоонімів у дитячій літературі жанру фентезі

Наукова стаття Переклад зоонімів у дитячій літературі жанру фентезі

« Назад

Код роботи: 1368

Вид роботи: Наукова стаття

Предмет: Перекладознавство

Тема: Переклад зоонімів у дитячій літературі жанру фентезі

Кількість сторінок: 11

Дата виконання: 2016

Мова написання: українська

Ціна: безкоштовно

У статті розглянуто особливості функціонування та перекладу зоонімів у циклі дитячих оповідань Дж. К. Роулінґ та їх переклади російською та українською мовами. Автор також встановлює структуру зоономастикону товорів.

Ключові слова: ономастичний простір, зооніми, оказіональні зооніми.

М. В. Бережная. Перевод зоонимов детской литературы жанру фентези. В статье рассмотрены особенности функционирования и перевода зоонимов в цикле детских рассказов Дж. К.. Роуллинг и их переводы на русский и украинский языки. Автор также устанавливает структуру зоономастикона произведений.

Ключевые слова: ономастическое пространство, зоонимы, оказиональные зоонимы.

M. V. Berezhna. Translation of zoonemes in the nursery literature of fantasy genre. The article highlights zoonemes operating in J.Rowling’s works and peculiarities of their translation into Ukrainian and Russian. The author defines the zoonemes structure, emphasizes specific features of zoonemes of the fantasy genre, analyses translator’s solutions as for zoonemes rendering.

Key words: onomastics space, zoonemes, occasional zoonemes.

1. Виноградов В. С. Лексические вопросы перевода художественной прозы: автореф. дисс. докт. филол. наук. 10.02.04: / МГУ / В. С. Виноградов. – М., 1975. – 59 с.

2. Гарбовский Н. К. Теория перевода: Учебник / Н. К. Гарбовский. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2004. – 544 с.

3. Ґудманян А. Ґ. Відтворення власних назв у перекладі : автореф. дис. … доктора філол. наук / А. Ґ. Ґудманян. – К., 2000. – 29 с.

4. Ермолович Д. И. Имена собственные. Теория и практика межъязыковой передачи на стыке языков и культур / Д. И. Ермолович. – М. : Валент., 2005. – 416 с.

5. Калинкин В. М. Теоретические основы поэтической ономастики : автореф. дисс. ... доктора филол. наук / В. М. Калинкин. – Киев., 2000. – 37 с.

6. Карпенко Ю. А. Имя собственное в художественной литературе // Филологические науки / Ю. А. Карпенко. – 1986, № 4. – С. 34-40.

7. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / І. В. Корунець. – Вінниця : “Нова книга”, 2003. – 448 с.

8. Магазанник Э. Б. Ономапоэтика, или “говорящие имена” в литературе / Магазанник Э. Б. – Ташкент, 1978. – 146 с.

9. Михайлов В. Н. Собственные имена как стилистическая категория в русской литературе / В. Н. Михайлов. – Луцк, 1965. – 56 с.

10. Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии / Отв. ред. А. В.Суперанская. 2-е изд / Н. В. Подольская. – М. : Наука., 1988. – 192 с.

11. Суперанская А. В. Общая теория имени собственного / А. В. Суперанская. – М. : Наука, 1973. – 366 с.

12. Суперанская А. В. Ваше имя? Рассказы об именах разных народов / А. В. Суперанская. – М. : Армада-Пресс, 2001. – 254 с.

13. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) : [ для ин-тов и фак. иностр. яз.] : учеб. пособие. – 4-е изд., перераб.и доп / А. В. Федоров. – М. : Высш.шк., 1983. – 303 с.

Метою статті є дослідження функціонування та особливостей перекладу зоонімів у циклі дитячих оповідань Дж. К. Ролінґ про Гаррі Поттера та їх перекладів російською та українською мовами. Мета роботи зумовила постановку дослідницьких завдань: установити об’єм і структуру зоономастикону творів; систематизувати літературні зооніми текстів твору; показати специфіку зоонімікону твору жанру фентезі; дослідити та систематизувати перекладацькі рішення щодо передачі зоонімів.

Хоча імена власні неодноразово ставали предметом дослідження лінгвістів, вони досліджувалися більшою частиною в діахронічному аспекті, з точки зору етимології. В небагаточисельних роботах, що розглядають імена власні в синхронному аспекті, з точки зору їх семантики і функціонування, імена власні аналізуються як клас в цілому. Дослідженню функціонування імен власних в поетичному тексті присвячені роботи Михайлова В.Н., Карпенка Ю.О., Магазанника Є.Б., Калінкіна В.М. та ін. Вони направлені, головним чином, на дослідження функціонування імен власних в просторі художнього тексту. Ґудманян А.Ґ. дослідив формальну структуру чужомовних онімів у динаміці їх освоєння українською мовою. Теорії та практиці перекладу власних імен присвячено роботу Єрмоловіча Д.І. 

Оскільки весь ономастичний простір є важкодоступним для огляду, необхідним є його розподіл на окремі частини чи поля. “Поле” в ономастиці – “частина ономастичного простору, що містить оніми певного виду”. Зоонімічний простір, маючи значний інформаційний потенціал, є одним з найбільш значимих та водночас найменш досліджених полів в лінгвістиці, і тому розгляд особливостей його функціонування і перекладу представляє особливу цікавість.

На конференції “Наука об именах: перспективы развития ономастики”, що відбулася в Москві в 1991 р., в доповіді Карпенко Ю.А. була окреслена задача розширення дослідницької бази поетичної ономастики, причому не лише за рахунок звернення до класиків, але й до сучасних письменників.

У рамках вирішення цієї задачі знаходиться ця робота, що досліджує зоонімічний простір творів сучасної англійської письменниці Дж. К. Ролінґ та їх перекладів.

Як зазначає А.В. Суперанська, специфіка дослідження та перекладу поетоніма полягає в тому, “що лінгвістичний за своєю природою, він містить також етнографічний, історичний, соціологічний, літературознавчий компоненти…”.

Дослідження виконано на матеріалі зоонімів, отриманих методом суцільної вибірки з текстів творів Дж. К. Ролінґ (та їх перекладів на російську і українську мову) “Harry Potter and the Philosopher’s Stone”, “Harry Potter and the Chamber of Secrets”, “Harry Potter and the Prisoner of Azkaban”, “Harry Potter and the Goblet of Fire” та “Harry Potter and the Order of the Phoenix”.

Щодо передачі зоонімів, то як зазначає Корунець І.В., “характеристичні імена… на позначення головної риси (зазвичай негативної) персонажа, як правило, не перекладають, а транскрибують… Деякі прізвиська цієї категорії можуть бути перекладені, особливо, коли вони використані в гумористичних творах…”.

Результати дослідження підтверджують, що роль зоонімів не зводиться до простої ідентифікації тварин. У ході роботи було виявлено 24 об’єкта прямої номінації. З них: 20 не мають зоонімічних варіацій, наприклад: Snowy (Снежинка / Білосніжка), Tufty (Хохолок / Марсик), Mrs Norris (миссис Норрис / Місіс Норіс); 4 мають два варіанта імені, при цьому як другий варіант використовується пестлива або скорочена форма, наприклад: Buckbeak – Beaky (Клювокрыл – Клювик / Бакбик – Бікі) та Pigwidgeon – Pig (Сычик – Сыч / Левконія – Лев).

Досліджуючи літературну зоономастику творів Дж.К.Ролінґ, було виявлено її специфіку. По-перше, письменниця широко використовує “готові” (термін, запропонований Михайловим В.Н.) зооніми реального іменника (загалом 13 одиниць), які можна розподілити на дві великі категорії: “реальні” зооніми на позначення тварин-персонажів реального світу і “реальні” зооніми на позначення тварин-персонажів магічного світу.

Перша категорія, що складається з існуючих в мові зоонімів на позначення тварин-персонажів реального світу становить 3 одиниці. Прикладами “реальних” зоонімів є: кролик Binky (Пушистик /Бінкі), папуга Bungy (Банги / Банґі), жаба Trevor (Тревор / Тревор). Тварини, власники імен – персонажі епізодичні. Функція їх імен в тексті – підкреслити звичайність тварини. Для передачі зоонімів цієї групи перекладачі, як правило, використовують транскрипцію.

Друга категорія, що складається з “реальних” зоонімів на позначення тварин-персонажів магічного світу становить 10 одиниць, наприклад: Mr Paws (мистер Лапка / Лапонька), Tufty (Хохолок / Марсик). Для передачі зоонімів цієї групи перекладачі використовують калькування та онімічну заміну (термін за Єрмоловичем Д. І.). Особливу цікавість становлять приклади передачі зоонімів різними методами.

Таким прикладом є ім’я гігантського магічного триголового собаки Fluffy (Пушок / Флафі). Розглянемо цей приклад докладніше:

How do you know about Fluffy?” he said.

“Fluffy?

У російському перекладі:

- А вы откуда про Пушка разузнали? – спросил он…

- Про Пушка?  

В українському перекладі:

- Звідки ви си довідали про Флафі? – запитав він.

- Флафі?

В оригіналі зоонім виділено курсивом для передачі великого подиву Гаррі, коли він почув, що така небезпечна тварина має ім’я, що означає “пухнастий”. Власник тварини так назвав істоту через свою любов до жахливих небезпечних істот, в яких він бачив тільки лагідних домашніх тваринок. Російський перекладач, калькувавши внутрішню форму зооніма, “допомагає” читачеві зрозуміти іронічність, закладену автором в ім’я, а український передає лише зовнішню форму імені транскрипцією.

Велику підгрупу в другій категорії складають алюзивні (термін, запропонований Виноградовим В.С.) імена власні (5 одиниць): Mrs Norris (миссис Норрис / Місіс Норіс), Hermes (Гермес / Гермеса), Nagini (Нагайна / Наджіні). Для передачі зоонімів цієї групи перекладачі користуються транскрипцією, калькуванням та онімічною заміною.

Розглянемо докладніше приклад: Hedwig – це сова, що належить Гаррі Поттеру. В своєму інтерв’ю Ролінґ пояснила, що Hedwig – це ім’я середньовічної святої. У творі вибір її імені пояснюється так:

He had decided to call her Hedwig, a name he had found in A History of Magic.

У російському перекладі: Гарри решил назвать ее Букля, это имя он нашел в “Истории магии”.

В українському перекладі: Він вирішив назвати її Гедвіґою, натрапивши на таке ім’я в “Історії магії”.

Не зовсім зрозумілим є мотив російського перекладача, який в якості еквівалента обрав онімічну заміну. Беручи до уваги те, що “…переклад – це операція з розшифровки сенсів повідомлення… однієї мови, і відтворення їх в повідомлені<…> іншої мови”, можна вважати, що до російського читача дійшло не те повідомлення, яке отримали англо- та україномовні читачі.

Другою специфічною рисою зоономастикону письменниці є широке використання “нереальних” зоонімів, зоонімів, утворених оказіонально (загалом 11 одиниць). Усі оказіональні зооніми (термін, запропонований Виноградовим В.С.) використовуються на позначення тварин-персонажів магічного світу, що, як правило, відіграють певну роль у творах, взаємодіють з головними героями, беруть активну участь у подіях, або виступають як непрямі додаткові характеристики своїх власників. Оказіональні зооніми Ролінґ можна розподілити на 2 категорії:

- оказіональні зооніми, що використовуються на позначення сутності тварини-носія імені (5 одиниць), наприклад: Snuffles (Нюхалз / Сопун), Errol (Стрелка / Ерола), Mosag (Мосаг/Мосаґ). Для їх передачі перекладачі використовують калькування, транскрипцію та онімічну заміну;

- оказіональні зооніми, що використовуються на позначення зовнішньої характеристики тварини-носія імені (6 одиниць): Scabbers (Короста / Скеберс), Fang (Клык / Іклань), Aragog (Арагог / Араґоґ). Для передачі зоонімів перекладачі також використовують калькування, транскрипцію та онімічну заміну.

Розглянемо два приклади цієї групи більш докладно: Crookshanks (Живоглот / Криволапик) – дуже розумний кіт дуже розумної власниці. За словами Ролінґ, кіт у неї вийшов аж занадто бездоганним, і вона вирішила компенсувати це смішним зовнішнім виглядом. Crookshanks походить від англійських слів crook (кривий) та shanks (ноги). В тексті читаємо: The cat’s ginger fur was thick and fluffy, but it was definitely a bit bow-legged….

У російському перекладі: Шерсть у кота и вправду красивая, пушистая-пушистая, но лапы кривые…

В українському перекладі: Руде котяче хутро було густе й пухнасте, але сам кіт був криволапий…

Російський перекладач, використовує онімічну заміну для передачі зооніма, замінивши зовнішню характеристику персонажа рисою характеру; хоча кровожерливість, як згодом стане зрозуміло з книжки, непритаманна котові-власнику імені. Український перекладач калькуванням абсолютно точно передав задум автора.

Розглянемо другий приклад цієї групи: Pigwidgeon (Pig) – надзвичайно цікавий приклад зооніма, утвореного на основі каламбуру. Цитата з тексту оригіналу:

Harry stared at the word “Pig”, then looked up at the tiny owl… He had never seen anything that looked less like a pig.

“…why are you calling that owl Pig?” Harry asked Ron.

“Because he’s being stupid,” said Ginny. ‘Its proper name is Pigwidgeon.’

“Yeah, and that’s not a stupid name at all,” said Ron… “Ginny named him… And I tried to change it, but it was too late, he won’t answer to anything else. So now he’s Pig…”.

У російському перекладі:

Гарри задержался на слове “сыч”, затем поднял глаза на малютку-сову… Меньше всего на свете она походила на сыча.

-…Почему ты называешь свою сову Сычом? – спросил Гарри.

- Глупо получилось, - ответила… Джинни. – Это на самом деле сычик, только карликовый.

- А я для краткости называл его просто Сыч. И теперь он ни на какие другие имена не отзывается.

В українському перекладі:

Гаррі глянув на слово “Лев”, а тоді подивився на малесеньку сову… Кого-кого, а лева вона нагадувала якнайменше.

- …а чому ти називаєш сову Левом? – поцікавився Гаррі.

- Бо Рон дурний, - втрутилася Джіні. – Насправді її звати Левконія.

- Ніби ця кличка не дурна, - … мовив Рон. – Це Джіні так її назвала… Я намагався змінити, але було вже пізно, сова ні на що вже не реагує. То я скоротив, і тепер вона – Лев.

Каламбур виникає тому що Гаррі сприймає ім’я сови Pig зі словарним значенням “свиня”, і не розуміє, як можна крихітну сову називати свинею, а для Рона Pig – просто скорочене ім’я від повного Pigwidgeon. У російському перекладі каламбур втрачається, оскільки різниця між совою і сичем, а особливо для дитини, дуже незначна, а український можна вважати доволі адекватним, оскільки “Повноцінність (адекватність) перекладу – це вичерпна передача сенсу змісту оригіналу і повна функціонально-стилістична відповідність йому”.

З вищевикладеного можна зробити наступні висновки: 1) зоонімікон творів має двоїсту мотивацію; 2) найменування персонажів зумовлене жанром романів – фентезі, де бачення автором світу відображається не лише в подіях і реаліях твору, але й в іменах персонажів-тварин; 3) всі зооніми творів виступають в опозиції: персонажі реального світу, які, як правило, мають незначущі “звичайні” імена і персонажі магічного світу, які, навпаки, як правило, мають значущі (оказіональні чи алюзивні) імена; 4) зооніми є складовою предмету перекладознавства, оскільки є оказіональними відповідниками; 5) методи, що їх використовують перекладачі для передачі одних і тих самих зоонімів не завжди збігаються: з 28 зоонімічних форм 15 (54%) передано однаковими методами, 13 (46%) – різними; 6) для передачі зоонімів російський перекладач послуговується: онімічною заміною (37%), калькуванням (33%), транскрипцією (30%); 7) для передачі зоонімів український перекладач використовує: транскрипцію (57%), калькування (25%), онімічну заміну (18%).

Аналіз робіт з ономастики свідчить про великі перспективи подальшого дослідження онімічного та, зокрема, зоонімічного простору художньої літератури.